Одразу запитання. Повіти будуть, а губернії і царя обіцяють? Тепер по змісту. Візьмемо для прикладу Вінницьку губєрнію. Дискутують про 4 - 5 - 6 повітів. Хто дискутує? Місцеві мешканці? Чи чиновники й придворні "активісти"? Ми децентралізацію робимо для місцевих мешканців чи для чиновників з "активістами"? Гаразд, ви потім спитаєте у мешканців. А яким чином все це укрупнення буде виглядати на практиці? Ви вб'єте перспективи на існування для близько 350 населених пунктів. Ви це винесете на референдум? Не вірю! Бо люди за це не проголосують. Хочете побачити, що буде із райцентрами, які перестануть ними бути? Подивіться на Джулинку на Вінниччині. Колись райцентр - тепер звичайнісіньке село. Або Ольгопіль там же. Без широченної передачі повноважень територіальним громадам, це буде звичайнісіньке укрупнення із катастрофічними наслідками. "Повіт" повинен стати чисто формальним центром, щоби туди й їздити за довідками не треба було. Але чомусь впевнений, що буде все як завжди: відбудеться утворення нових, тепер вже укрупнених центрів бюрократичного тиску. Без зміни самої ідеології чинної політичної системи в країні - станеться саме так. Насправді, сьогоднішня пандемія повинна була би трохи остудити гарячі голови бажаючих перетворити України на одне місто-мегаполіс із напівпустельною аграрно-латифундистською периферією. Потрібна не тільки децентралізація влади, але й децентралізація демографії, новий спосіб проживання та децентралізація виробничих потужностей. Аби не вимерли у скупчених кількох містах після чергової чуми. Це завдання ще навіть не усвідомлене.