Українські громади активно співпрацюють одна з одною, проте вихід на європейський рівень партнерств залишається серйозним викликом. Якщо угоди про міжмуніципальне співробітництво всередині країни мають понад 80% громад, то досвід партнерства з муніципалітетами країн Європейського Союзу є лише у половини з них. Такі результати дослідження спроможності територіальних громад до участі в європейських програмах та міжмуніципальному співробітництві, проведеного аналітиками Центру розвитку інновацій.

В Україні співпрацюють вісім із десяти громад. 80,4% громад мають укладені угоди про співпрацю з іншими українськими громадами. Найактивніше міжмуніципальне співробітництво розвивають міські громади – 87,1% із них уже мають такі угоди. Серед селищних громад цей показник становить 78,2%, серед сільських – 71,9%.

Внутрішнє міжмуніципальне співробітництво вже стало звичною практикою для більшості громад незалежно від їхнього типу. Європейські партнерства ж залишаються недоступними для багатьох громад. На міжнародному рівні ситуація суттєво відрізняється. Лише 52,2% громад повідомили, що мають досвід співпраці з муніципалітетами Європейського Союзу.

Найбільший розрив спостерігається між різними типами громад. Якщо серед міських громад партнерства з ЄС мають 77,4%, то серед селищних – лише 39,1%, а серед сільських – 26,1%. Майже три чверті сільських громад поки що не інтегровані у європейські муніципальні партнерства.

Від угоди до спільного проєкту – ще один виклик

Навіть наявність міжнародного партнерства не гарантує практичної співпраці. За результатами дослідження, лише 28,2% громад подавали спільні проєкти разом із муніципалітетами країн ЄС, тоді як 71,8% такого досвіду не мають. Тобто значна частина партнерств поки що не переходить у практичну площину та реалізацію спільних проєктів і залучення фінансування.

Як громади знаходять партнерів

Найчастіше громади знаходять європейських партнерів завдяки особистим контактам – так відповіли 55,4% респондентів. Ще 45,9% громад знаходять партнерів через міжнародні організації, 38,6% – під час конференцій та форумів, а 38% – за підтримки асоціацій органів місцевого самоврядування.

Водночас спеціалізованими платформами Європейського Союзу користуються лише 25,3% громад, а мережами міст-побратимів – 14,6%. Показово, що 12% громад взагалі не знають, як шукати міжнародних партнерів.

Навіщо громадам міжнародні партнерства

Найчастіше громади бачать у міжнародному співробітництві можливість підвищити свою міжнародну пізнаваність – так відповіли 39,6% опитаних. Ще 37% вважають, що партнерства допомагають підвищити стійкість громад в умовах війни, 35,4% – посилити інституційну спроможність, 28,5% – розвивати туризм і культурні обміни, а 24,1% – покращувати якість муніципальних послуг.

Водночас лише 19% громад пов’язують міжнародну співпрацю з розвитком екологічних та енергоефективних рішень, а цифрову трансформацію як перевагу партнерств відзначили лише 4,4% респондентів.

Що заважає громадам розвивати партнерства

Найбільшою перешкодою для розвитку партнерств громади назвали мовний бар’єр – 49,7%. Серед інших причин – відсутність контактів із потенційними партнерами (38,9%), війна та безпекова ситуація (37,7%), недостатнє розуміння механізмів міжнародної співпраці (33,9%), нестача фінансування (32,3%) та брак часу і людських ресурсів (27,5%).

По суті українські громади вже мають сформовану культуру міжмуніципального співробітництва всередині країни. Наступним кроком має стати розширення міжнародних партнерств, насамперед для селищних і сільських громад, а також перехід від декларативних угод до реалізації спільних проєктів із європейськими муніципалітетами.

Розвиток міжнародної співпраці потребує не лише фінансової підтримки, а й системного розвитку компетенцій: навчання, інформаційного супроводу, допомоги у пошуку партнерів та підготовці спільних проєктів. Від того, як громади зможуть перетворити партнерські угоди на реальні спільні ініціативи, залежатиме їхня участь у процесах відновлення України та європейської інтеграції.