2018 рік буде визначальним, – Геннадій Зубко про децентралізацію

Днями Центральна виборча комісія призначила вибори у 202 територіальних громадах. Вони заплановані на 29 жовтня. Однак, створення спроможних громад це лише частина реформи децентралізації. На наступному етапі потрібно перепрофілювати місцеві державні адміністрації у органи префектурного типу, які наглядатимуть за законністю тих чи інших рішень громад. А виконавчі функції РДА та ОДА, які їм не властиві, віддати виконкомам районних та обласних рад. І для цього ми маємо ухвалити у другому читанні зміни до Конституції в частині децентралізації. Про це та інше -  в інтерв’ю УНН з віце-прем’єр-міністром - міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком.

- Сьогодні Президент із урядом активно звітують про успіхи децентралізації. Проте, зміни до Конституції у частині децентралізації Верховна Рада ще у другому читанні не проголосувала. Коли варто очікувати голосування у ВР цих змін? І чи можливо це зробити під час конфлікту на Донбасі?

- Якщо будемо говорити, що маємо спочатку прийняти всі закони, затвердити їх, а тільки потім приступити до імплементації, то не зрушимо із місця. Насамперед треба збудувати платформу, на якій буде базуватися держава. Ідеться про первину ланку громад, що отримує повноваження і бере на себе відповідальність.

Далі механізми самоврядування треба поширювати із первинної ланки до рівня районів і обласних центрів. Потрібно приймати зміни до Конституції, аби на обласному та районному рівнях створювати виконкоми, префектури. І таким чином зміцнювати виконавчі механізми місцевого самоврядування. Натомість контроль за дотриманням законів буде на рівні префектів.

Варто врахувати особливості місцевого самоврядування на територіях Донецької і Луганської областей. Ми наразі не готові відмовитися від військово-цивільних адміністрацій. Через бойові дії, оперативне втручання поблизу лінії зіткнення і неможливість створити обласну раду. Після того, як буде звільнена окупована частина Донбасу, визначимо шлях повернення цих територій до нормального життя. На порядку денному – питання навчання дітей з окупованих територій в українських вишах, надання допомоги, соціальна адаптація, тощо.

Відсутність змін до Конституції наразі не є стримуючим фактором реформи децентралізації. Але мусимо створювати вертикаль, залежну від рішень органів місцевого самоврядування. Без особливої частини перехідних положень, прописаних в Конституції, неможливо вирішити і серйозні інфраструктурні проблеми Донбасу. Тому чекаємо відповідних рішень Верховної Ради у рамках конституційного процесу.

- Чи є бачення в уряді, коли запрацюють префекти, виконкоми?

- Наразі в об’єднанні дотримуємося принципу добровільності, аби відновити історичну картину створення громад. Цього року додатково приймемо рішення щодо добровільного об’єднання громад до обласних центрів і міст обласного значення. Маючи до кінця року 665 ОТГ, забезпечимо загалом близько 40% покриття території. Ближче до зими будемо визначатися із адміністративними центрами майбутніх громад. Поки не поспішаємо із цим, з огляду на прийняття закону щодо добровільного приєднання. Важливо, щоб цей закон запрацював, адже спроможність громад залежить і від кількості населення і території. Відтак, з одного боку, можемо визначити майбутні центри ОТГ, а з іншого – маємо можливість стимулювати подальше об’єднання громад.

2018 рік буде визначальним. Думаю, що наступного року визначимо адміністративні центри, а через рік будемо приймати адміністративне рішення.

- Тобто, у 2019 році громади, які добровільно не об’єдналися, зобов’яжуть об’єднатися?

- Ми наближаємося до того, аби вже обов’язково делегувати громадам повноваження. Приміром, три обласних центри – Запоріжжя, Хмельницький і Полтава відмовляються брати на себе повноваження ДАБІ. Ми розуміємо, що чиновники не хочуть взяти додаткову відповідальність. Але цим вони шкодять інвестиційному клімату на своїх територіях, обрізають шляхи до інвестиції, які остерігаються корупційних ризиків.

Багато аспектів вимагатимуть від нас обов’язкової передачі відповідних повноважень, можливо, і щодо створення громад на місцях, де нині є на мапі білі плями.

- Хто ухвалюватиме рішення про обов’язкове об’єднання громад?

- Я думаю, що безпосередньо ці повноваження залишимо на рівні обласних рад. Там затверджували перспективні плани. Вони краще розуміють ситуацію і те, як її вирішити в інтересах громад. А КМУ зробить усе, аби органи управління ОТГ ефективно виконували повноваження перед людьми. Ми не можемо допустити, щоб 25% території країни не були задіяні у реформі децентралізації.

Таким чином зможемо завершити процес об’єднання громад у п’ятирічний період. Це буде мегашвидкість. Адже Польща йшла до цього 12 років, Швеція – 20. Хоча я допускаю, що процес об’єднання триватиме і після формування повної карти ОТГ.

- Чи є можливість проведення виборів в ОТГ восени? Скільки коштів передбачено на ці вибори?

- У ЦВК подали зміни до Бюджету на 2017 рік. Їхня заявка – 285 млн грн. 272 млн – на вибори в загальновиборчих округах і понад 12 млн – на сільські і селищні ради. Розраховуємо, що цих коштів вистачить на ту кількість громад, яка буде обиратися восени.

Ми зверталися до ЦВК із тим, щоб вибори не затягувати на листопад-грудень, а провести у жовтні. А для цього їх потрібно призначати вже 29 серпня.

- До речі, розкажіть про роботу в Україні спеціального уповноваженого представника від німецького уряду з питання децентралізації

- Приїзд спеціального посланця уряду Німеччини Георга Мільбрадта є оцінкою успішності української реформи. Уряд Німеччини допомагає нам у напрямках децентралізації й енергоефективності. Тут працює німецька урядова компанія "GiZ", яка співпрацює з нами щодо цих двох напрямків, а також щодо інтегрованого розвитку міст.

Під час нашої зустрічі з Георгом Мільбрадтом проговорили стан проведення децентралізації, перспективи подальшого процесу об’єднання територіальних громад, а також реформу адміністративно-територіального устрою. Окрема тема розмови – законодавчий пакет з децентралізації, який має бути проголосований у парламенті вже восени. Окрім 30 децентралізаційних законів, які вже працюють, необхідно якнайшвидше прийняти ще 5 для подальшого просування реформи.

Співпраця з європейськими партнерами стала для Мінрегіону мейнстрімом. Німці мають декілька пропозицій щодо регіонального співробітництва. Вони допомагають у створенні професійно-технічного навчання, регіонального обміну досвідом щодо посилення співпраці із бізнесом. Ми приєдналися до Лейпцизької хартії, що сприяє нам у плануванні території українських міст.

Робота уповноваженого є важливою з огляду на регіональне співробітництво між Німеччиною і нашими областями, містами та ОТГ.

Повний текст інтерв'ю читайте ТУТ

25.08.2017 - 00:37 | Views: 19237
2018 рік буде визначальним, – Геннадій Зубко про децентралізацію

Tags:

H.Zubko

Source:

УНН

Share the news:

Read more:

28 March 2024

Громадам важливо розуміти правові підстави залучення волонтерів

Громадам важливо розуміти правові підстави...

Програма U-LEAD організувала для посадових осіб ОМС інформаційну сесію, присвячену особливостям залучення волонтерів,...

28 March 2024

Створення молодіжних рад в територіальних громадах - U-LEAD запрошує до участі у новій програмі

Створення молодіжних рад в територіальних...

«U-LEAD з Європою» запрошує представників громад долучитися до Програми підтримки «Створення молодіжних рад в...

28 March 2024

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть розробити комплексні плани просторового розвитку

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть...

Залучення інвестора, збільшення місцевого бюджету, нові робочі місця – громади Чернігівщини та Харківщини розробляють...

28 March 2024

Як громади вистояли на початку великої війни – дослідження Центру спільних дій

Як громади вистояли на початку великої війни –...

Збереження управлінських команд, що залишилися працювати в критичний момент, – головний фактор стійкості громад. До...