«Треба вирішувати проблеми спільно, а успіхами ділитися з іншими». DECIDE розвиває співробітництво громад у сфері освіти

Швейцарсько-український проєкт DECIDE не тільки активізує життя громад, а ще й стимулює їх до створення спільних проєктів та економії коштів.

Автор: Дмитро Синяк

Мова піде не про звичайну підлогу, а про чарівну. Принаймні, так її називають в інклюзивно-ресурсному центрі Надвірнянської громади Івано-Франківської області. Насправді чарівною є не підлога, а проєктори на стелі, які, мов на великий екран, можуть транслювати на підлогу те чи інше «казкове» відео. «Чарівна підлога» має понад 180 різних програм, розрахованих на різний вік дітей. Кожна програма має окремий музичний супровід. Така підлога потрібна не для гри, а для навчання дітей з особливими освітніми потребами, а також для тих хлопчиків та дівчаток, які мають порушення мовлення, опорно-рухового апарату та інтелектуального розвитку. Зважаючи на скорочення бюджетів та на обов’язок підтримувати армію, громадам тепер далеко не до таких «забавок». Тут на допомогу приходять міжнародні донори.

Про те, як DECIDE допоміг Терешківській та Решетилівській громадам Полтавської області створити «Цифровий хаб професійного розвитку̀» читайте тут.

Завдяки DECIDE 52 громади уклали 21 договір про співробітництво у сфері освіти

Одним з них є Швейцарсько-український проєкт DECIDE, що спеціалізується на проєктах у галузі освіти. DECIDE висловив готовність сплатити 130 тис. грн за інтерактивну підлогу Briolight, однак поставив умову: «дивом техніки» повинні користуватися діти не тільки Надвірнянської, але й інших громад. Таким чином Швейцарсько-український проєкт прагнув простимулювати громади Івано-Франківщини до укладення договорів міжмуніципального співробітництва, які, не зважаючи на всі їхні переваги, не є популярним інструментом.

Завдяки наполегливості фахівців DECIDE, лише протягом минулого року у чотирьох областях України – Івано-Франківській, Одеській, Полтавській та Чернівецькій – 52 громади уклали 21 договір про співробітництво у сфері освіти, на якій спеціалізується Швейцарсько-український проєкт. При цьому DECIDE профінансував спільні ініціативи цих громад на суму 2, 80 млн грн, причому громади сплатили сукупно лише 0,3 млн грн.

Інтерактивна підлога у Надвірній об’єднала шість громад: крім Надвірнянської, це також Делятинська, Пасічнянська, Ланчинська, Переріслянська та Поляницька.

Дивуватися, споглядаючи на «чарівну» підлогу до інклюзивно-ресурсного центру прийшли (зліва направо): голова Надвірнянської громади Зіновій Адрійович, начальниця відділу освіти Переріслянської сільської ради Христина Бойчук та начальниця управління освіти Надвірнянської міської ради Тетяна Дзем’юк. На передньому плані праворуч – директорка Інклюзивно-ресурсного центру Галина Винник

- Реформа децентралізації та міжнародні донори навчили нас співпрацювати, – переконаний голова Надвірнянської громади Зіновій Андрійович. – Вміння триматися разом є особливо важливим під час російської агресії, коли Україна бореться не тільки за власну свободу, але й за долю цілого цивілізованого світу. У цей непростий час дуже важливим є також те, що співробітництво громад економить кошти. Причому як люди, так і громади мають різні фінансові можливості, а завдяки договорам міжмуніципального співробітництва сильніші громади можуть допомагати слабшим. Причому ця співпраця можлива у найрізноманітніших сферах: в освітній, медичній, комунальній, у тому, що стосується надання адміністративних послуг.

- Нам набагато легше утримувати наш Інклюзивно-ресурсний центр спільно з нашими сусідами, – додає начальниця управління освіти Надвірнянської міської ради Тетяна Дзем’юк. – Щоправда, ми не вимагаємо оплати за наші послуги від неспроможних громад, хоча рахунки ми виставляємо усім. Ми хочемо, щоб наші логопеди, дефектологи, реабілітологи та психологи обстежували та коригували розвиток усіх дітей, які мають у цьому потребу. Причому ми готові навіть виїжджати на власному спеціалізованому транспорті до кожної громади, котра підписала з нами договір, якщо у цьому є потреба.

Тетяна Дзем’юк запевняє, що Надвірнянська міська рада робить все можливе, щоб в Інклюзивно-ресурсному центрі була вся необхідна апаратура, дидактичний матеріал та інструментарій. Найкращий шлях до цього – участь у різноманітних грантових проєктах. Проєкт «Реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами», що його профінансував DECIDE, є одним з них.

- Я хочу висловити особливу подяку фахівцям Швейцарсько-українського проєкту за те, що вони не просто виділили для нас кошти, а й надали нам фахові поради щодо вдосконалення нашої освітньої мережі та надання освітніх послуг у нашій громаді, – додає пані Тетяна. – Ці фахівці активно брали участь у наших онлайн-нарадах, ділилися з нами своїми найкращими ідеями. Це була велика допомога для нас.

Дива «чарівної» підлоги

Директорка Інклюзивно-ресурсного центру Галина Винник розповідає, що на території шести громад, які обслуговує центр, загалом живуть понад 20 тисяч дітей. З них близько 200 користуються послугами ІРЦ. Пані Галина намагається наповнити свій заклад найкращими технологічними новинками. Там вже є інтерактивний столик та інтерактивна пісочниця, а тепер є також інтерактивна підлога.

- Я давно мріяла про цю підлогу, і тепер бачу, що мріяла «правильно», – зізнається пані Галина. – Адже діти дуже тішаться цьому нашому придбанню. Та головне – вони мають добрі результати! І діти, і батьки дуже задоволені!

Слава про Надвірнянський інклюзивно-ресурсний центр поширилася далеко за межі громади. Саме тому до п’яти інших громад, які користуються його послугами, нещодавно вирішила приєднатися Поляницька громада, від якої до Надвірної аж 60 кілометрів. Мешканка громади Світлана Підлатюк із села Яблуниця вже протягом двох місяців двічі на тиждень возить свою чотирирічну доньку Антоніну до Надвірнянського інклюзивно-ресурсного центру.

- Тоня має порушення розвитку, вона дуже складна дитина, і все ж у Надвірній їй змогли допомогти за дуже короткий час, – захоплено розвідає Світлана Підлатюк. – Нещодавно Тоня почала вимовляти слово мама! Я була такою щасливою!

До Надвірної від Яблуниці удвічі ближче, ніж від Івано-Франківська, куди Світлана возила Тоню раніше. Є також інша важлива перевага: послуги Надвірнянського інклюзивно-ресурсного центру безоплатні, натомість в Івано-Франківську зі Світлани брали по 350 грн за кожне заняття.

Коли дитина потрапляє до інклюзивно-ресурсного центру, то згодом проситься туди знову і знову.

- Ступивши на цю підлогу, ти немов потрапляєш у казку, – розповідає Тетяна Хімей з Пасічнянської громади, семирічний син якої – Сашко – з січня цього року двічі на тиждень ходить на заняття до логопеда Надвірнянського інклюзивно-ресурсного центру. – Я була щиро вражена, побачивши, як на тому місці, куди ступив Сашко, раптом зацвітали квіти. От пробіжить він по підлозі, і з кожного його сліду виростає квітка. А потім у кількох місцях підлоги з нори з’являється кріт, який зникає, лише коли до нього доторкнешся. Це просто неймовірно! Сашко завжди з нетерпінням чекає, коли йому дозволять піти до «кімнати з чарівною підлогою». Там він залюбки виконує будь-які завдання. Я б і сама, чесно кажучи, була б не проти там побавитися, настільки захоплюючою є 3D-візуалізація на підлозі. Найголовніше, що Сашко почав краще вимовляти звуки, які раніше майже не давалися йому. Ця маленька перемога так важлива у наш непростий час.

Фонограму вартістю кількасот доларів тут можна зробити безоплатно

У Полтавській області DECIDE долучився до створення креативного освітнього простору та сучасного кабінету звукозапису вартістю 130 тис. грн у Градизькій дитячій мистецькій школі ім. О.Білаша. Традиційно умовою виділення коштів було підписання угоди про співробітництво, який Градизька громада підписала із сусідньою – Піщанською.

- Я би кожній громаді рекомендував укладати якнайбільше договорів про співробітництво, – говорить голова Градизької громади Мирослав Носа. – І річ тут не стільки в економії коштів (хоча це теж важливо), скільки у широких можливостях залучення позабюджетного фінансування. Адже одна річ, коли тільки твоя громада подається на якийсь грант, і зовсім інша коли таких громад кілька. Зрештою я переконаний, що не варто замикатися у своїй громаді зі своїми проблемами та успіхами. Треба вирішувати проблеми спільно, а успіхами ділитися з іншими. Власне, це і називається дружбою.

Громади склали спільний річний план культурно-мистецьких заходів. Два з них (спільні благодійні концерти) вже відбулися. На обох заходах збирали кошти для Збройних Сил України. Мирослав Носа переконаний, що концерти дали чималі поштовхи для розвитку місцевих артистів, які побачили рівень інших виконавців, змогли оцінити їхній репертуар тощо. Важливо також, що творчі діти обох громад змогли познайомитися одне з одним.

- Студія звукозапису була мрією багатьох наших дітей, багато з яких, до речі, регулярно перемагають на всеукраїнських пісенних та музичних конкурсах, – говорить директор Градизької дитячо-мистецької школи Григорій Соколовський. – Адже одна річ знімати відео свого конкурсного виступу телефоном і зовсім інша – за допомогою професійної звукозаписуючої апаратури. Незабаром ми будемо надсилати ці відео на Всеукраїнський конкурс «Провесінь», який проходитиме у Кропивницькому. Я переконаний, що результати будуть кращими, ніж завжди. Виникнення студії також підштовхнуло багатьох наших дітей до створення власних YouTube-каналів. Те, що записується на професійній апаратурі, не соромно винести на загальний огляд.

Градизька студія звукозапису має так зване цифрове фортепіано та електронні барабани. Їх активно використовують у своїх виступах учні класів баяну та гітари. Домовлено, що три дні на тиждень студією можуть користуватися градизькі діти і три дні – піщанські.

- Раніше я записувала пісні у кабінеті директора школи, де було найтихіше, проте якість звуку була посередньою, – розповідає 15-річна Аня Голованова, яка професійно займається співом. – Тепер я можу не просто писати «звук», але й створювати дуже якісні фонограми для виступів. Також я почала думати над записом альбому власних пісень.

- Одна якісна фонограма коштує кілька сотень доларів, а у Градизькій мистецькій школі її можна зробити безкоштовно. Це великий плюс, – додає Олександр Коноваленко із села Броварки.

Тричі на тиждень Олександр привозить за 22 кілометри до Градизька трьох дітей – сина, доньку та похресницю, до якої ставиться так само, як до доньки. Кожен із них вже не раз отримував ті чи інші нагороди на різноманітних музичних конкурсах.

- Відверто кажучи, я не розумію, чому договори міжмуніципального співробітництва укладають порівняно рідко, – говорить Мирослав Носа. – Вони ж не тільки економлять кошти, а й виступають драйверами розвитку. Також вони вимагають добрих відносин і на рівні керівництва громади, і на рівні відділів освіти. Саме такі відносини і мають бути між сусідами. А виграють від цього прості мешканці.