Віце-прем'єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко розповів у програмі "Погляд" на "5 каналі" про вигоди від передачі повноважень на місцевий рівень, хто має тиснути на депутатів для ухвалення змін до Конституції, як відомства працюють над децентралізацією та інше.

ЛЮДИ ЧІТКО ЗРОЗУМІЛИ, ЩО МОЖУТЬ ЧЕРЕЗ МІСЦЕВІ ВИБОРИ, ЧЕРЕЗ ПЕРЕДАЧУ ПОВНОВАЖЕНЬ НА МІСЦЯ ДІЙСНО ВПЛИВАТИ НА СИТУАЦІЮ

– Давайте розпочнемо з сьогоднішнього рішення Конституційного суду, а точніше – його вердикту щодо змін до Конституції в частині децентралізації. Конституційний суд схвалив, а отже – далі за процедурою. На одній сесії ухвалення – 226, на наступній – 300. Буквально вчора Андрій Парубій, перший заступник голови Верховної Ради, говорив, що спеціально для цього буде скликано позачергове засідання десь у кінці серпня. А я у вас хочу запитати, яка вірогідність того, що вдасться всю цю подальшу процедуру виконати? Чи будуть голоси в цій сесії, і чи будуть 300 голосів, які необхідні для остаточного затвердження?

– Є таке прислів'я, що очі бояться, а руки роблять. І практично все те, що пов'язано із децентралізацією – це є ключова реформа. Чому? Сьогодні Конституційний суд конкретно підтвердив, що цілісність держави підтверджується з умови введення децентралізації і головне – безпрецедентна передача Президентом права влади, грошей, ресурсів на місцеве самоврядування. І тому ось усі ці речі, які відбуваються, – зміни до Конституції Венеціанська комісія схвалила, сьогодні Конституційний суд підтвердив, – це речі, які повинні йти, знаєте, на верхні ешелони влади в Києві, у Верховній Раді. Я би сьогодні говорив не про те, як буде схвалювати Рада (вона це зробить), а про те, як потрібно проводити і що потрібно робити зараз саме на місцях. Це дуже важливо. Чому? Тому що на сьогодні практично перспективні плани схвалені в 21 області. Ми зараз чекаємо Київську область, яка має зібратися 11 серпня, затвердити свої плани. І тому на сьогодні вже 308 нових об'єднаних громад висловили конкретно бажання про те, щоб об’єднатися, підписати угоди і вже рухатися на нові місцеві вибори саме в новому органі місцевого самоврядування, який повинен, згідно з новою чинною Конституцією, отримати нові повноваження. Сформувати орган місцевого самоврядування, отримати повноваження, отримати повні бюджетні зв'язки з центральною владою і новий бюджет уже 2016 року практично ухвалювати в цьому стані. Нам потрібно для цього багато попрацювати. Тому що те, що ми бачимо, зараз є можливість практично 200 громадам об’єднатися, затвердити свої плани на обласних сесіях, а це стосується практично – ці 200 громад розташовані в кожній області і вони вже дійсно мають можливість до 15 серпня зробити це і рухатися на нові місцеві вибори саме за таким планом. Це дуже важливо, тому що ми повинні отримати приклади, яким чином це відбувається саме на місцях. Ви знаєте, сьогодні дуже велика взагалі зацікавленість. Якщо раніше люди щось дивилися, яким чином це буде відбуватися, то зараз чітко зрозуміли, що вони можуть через місцеві вибори, через зміни до Конституції, через передачу повноважень на місця, через новий бюджет, через формування бюджету 2016 року, отримання ресурсів дійсно впливати на ситуацію. Дійсно отримати на базовому рівні важелі впливу на ті проблеми, які існують, починаючи з місцевих доріг, починаючи з освітньої реформи, яка повинна відбутися. Тому що на сьогодні з сільської місцевості люди більше розуміють, ніж в обласних центрах, яка повинна бути якість життя. І головне – вони побачили реальні кроки, які потрібно зробити для того, щоб досягти такої мети. Я буквально позавчора спілкувався з сільським головою, і ми говорили про те, яка школа в нього є, яка школа є найкращою в їх районі, там, де буде адміністративний центр. І він каже: "Ви знаєте, я бачу по-іншому, я зараз можу собі дозволити придбати шкільний автобус і просто запропоную жителям села, якщо хтось хоче дійсно кращої освіти для своїх дітей, я їх посаджу в цей автобус і вони будуть їздити саме в школу, де є більш розгалужена система".

– Ініціативність присутня.

– І вона, головне, на сьогодні вже є рушійною силою.

– А от 200 громад, про які ви говорите, у процентному співвідношенні до всієї України – це який відсоток? Ну просто, щоб розуміти ступінь.

– Це практично тільки 10%. Тому що дуже складно приймалися перспективні плани, дуже складно прораховувалася взагалі економічна ефективність цих громад. Тому що це повинно бути затверджено зрозуміло – що саме громада, яка об’єдналася і якій держава передасть повноваження, дійсно зможе це зробити, дійсно зможе взагалі виконувати ті повноваження і з адміністративних послуг, і по всіх інших напрямках ті повноваження, які передаються. Сьогодні є конкретний план, що потрібно робити в кожній області. Є офіси підтримки реформ. Зараз ми чекаємо, що уряд схвалить рішення про додаткове введення заступника, який буде головою адміністрації займатися, конкретно цією підтримкою і взагалі допомогою щодо цих речей. Є додаткова допомога Ради Європи, яка на секторальний розвиток виділяє кошти. Є Державний фонд регіонального розвитку, який вчора на засіданні Кабінету міністрів ухвалив рішення про те, що саме 2,5 млрд – профінансувати ті інвестиційні проекти в 2015 році, які саме будуть підтримувати стратегію регіонального розвитку, створення в цих адміністративних центрах, згідно з перспективними планами, які прийняли самі ради, підтримку цих громад. Сьогодні рух пішов.

АКТИВНІ ГРОМАДЯНИ НА МІСЦЯХ ПОВИННІ ПІДШТОВХУВАТИ ДЕПУТАТІВ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ

– Але децентралізація – це не тільки питання економіки. Це ще й політичні питання. І саме тому я все-таки повернуся до питання його остаточного ухвалення, змін до Конституції, остаточних, які мають бути ухвалені 300 голосами. Наступна сесія – це передвиборча сесія, прямо скажемо: місцеві вибори безумовно впливатимуть на те, як буде працювати сесійна зала. На вашу думку, це питання – 300 голосів набере чи не набере – до місцевих виборів, коли все ж таки популізм зашкалює, чи після?

– Чому я так довго пояснюю, що саме повинно відбутися на місцях, що саме потрібно зробити? Чому потрібна комунікаційна кампанія? Ми розраховуємо, що активні наші громадяни, які проживають на місцях, які вже висловили бажання, конкретно будуть говорити зі своїми депутатами, які були обрані в мажоритарних округах, які по списку пройшли з тією чи іншою політичною силою, але конкретно проживають не тільки в місті Києві, а по всій Україні. І ми хочемо, щоб саме вони підштовхували своїх депутатів проголосувати за нову перспективу України, за ту децентралізацію, за ті можливості, які можуть бути передані на місця. Це стосується не тільки реформи з децентралізації, з регіонального розвитку, це й питання енергоефективності, це питання взагалі інфраструктури, це питання доріг. Це взагалі питання, знаєте як – влада дійсно на відстані витягнутої руки. Це те, що говорив Президент: сьогодні є субсидіарність влади, ми повинні на базовий рівень передати можливості вирішення тих проблем, які є.

– Але все ж таки, хто, на вашу думку, більше тиснутиме: депутати зі своїми популістськими промовами на суспільство чи суспільство на місцях, яке бачить реальне життя?

– Я думаю, що це основна, ключова реформа, з якої потрібно взагалі прибрати політику, тому що сьогодні це є основною перспективою України, підтримки і приєднання України до європейських держав. Сьогодні великий відсоток, я думаю, що за 70% тих, хто в Україні прагне бути європейською державою. Це основний ключ до того, щоб Україна приєдналася не тільки на словах, не тільки на законах, а й на тих принципах, на яких можна інтегруватися в Європу. Тому що ми бачимо за прикладом Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії, усіх фактично тих східноєвропейських країн, що результату вони досягли через те, щоб передати повноваження на місцеві ради, і вони повинні запрацювати зовсім по-іншому.

СЬОГОДНІ ФЕРМЕРСЬКІ ГОСПОДАРСТВА БІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ, НІЖ АГРОПРОМИСЛОВІ ХОЛДИНГИ

– Польща усе ж таки консолідованіше, як мені здається, підходила до цього питання. От голова уряду каже, що не менше 100, а може й більше ще законів треба прийняти для того, щоб ми перейшли на європейську систему місцевого самоврядування. Це в часі на скільки може бути розтягнуто?

– По-перше, визначено перехідний період – це два роки, – коли будуть відбуватися зміни. І зміни дуже суттєво повинні відбутися в законодавстві. Тому що зовсім на іншу модель виходить реформа в охороні здоров'я, реформа, яка дозволяє замовляти послуги. Тобто місцева громада має гроші і вона замовляє послуги в того, хто може надати їх якісніше. Освітній напрямок: це освітні округи, це найкращі школи, які повинні бути підтримані. Саме гроші повинні ходити за дитиною, і вже місцеве самоврядування об'єднаної громади буде думати, куди краще спрямувати ці кошти. Це й інфраструктура, тому що ми розуміємо, що можна скільки завгодно купувати шкільні автобуси, скільки завгодно пропонувати їхати дітям, але якщо сьогодні ми не побудуємо місцеві дороги, якщо за рахунок передачі бюджетних коштів ми не наповнимо місцевий бюджет, це буде дуже складно робитися. Тому цей період є непростий, але дуже цікавий. Тому що на сьогодні ви бачите, навіть по Державному фонду регіонального розвитку, місцева влада пропонує взяти в них гроші і саме за гроші ремонтувати державні дороги.

– Це ті самі 30%, які залишаються тепер на місцях у результаті бюджетної децентралізації, ви це маєте на увазі?

– Не тільки це. Це й Державний фонд регіонального розвитку. Сьогодні Одеська область – дорога Одеса-Рені – запропонувала саме відбудовувати за рахунок цих грошей цю дорогу, Івано-Франківська область, яка запропонувала ремонтувати дороги за рахунок цих грошей. Люди сьогодні чітко розуміють, що дороги – це саме та комунікаційна система, яка дозволить швидко виконувати свої обов'язки. І мені подобається підхід наших людей, які живуть саме в сільській місцевості. Чому? Тому що коли кажуть: "Ну от ви знаєте, обласні центри, вони вже й так достатні, у них були бюджети, у них є міські голови, а що ми будемо робити із сільською територією?" Так я вам скажу, що саме реформа децентралізації дасть новий поштовх взагалі не тільки до нового якісного життя на селі, а саме до того, щоб та продукція, яка вирощувалася на території тієї чи іншої об'єднаної громади, змогла залучити інвестиції через переробку цієї продукції агропромислового комплексу. Прийняті закони, згідно з якими сьогодні сім років мінімум повинна надаватися земля в оренду. Це той час, коли людина, яка орендує цю землю, розуміє, що можна не тільки вирощувати продукцію, а вже її переробити. Заробити додаткові кошти, створити робочі місця. І головне. Я дивлюся зараз саме по тих регіонах, де є дійсно невеликі фермерські господарства, які з точки зору агропромислових холдингів, які сьогодні мають 50-100 тисяч гектарів, сьогодні ті фермерські господарства, які мають 3-3,5 тисячі, більш ефективні. Чому? Я, говорячи з міністром агропромислового комплексу, запитую: "Яка кількість взагалі урожаю сьогодні збирається на полях під час цієї збиральної кампанії?" Він каже: "34-35 центнерів з гектару". У таких фермерських господарствах сьогодні врожаї доходять до 70 центнерів з гектару, тому що є конкретне відділення, 55 осіб працює, це працевлаштування. І головне – це люди, які живуть саме із своїми дітьми поряд з іншими, вони сьогодні дбають про свою інфраструктуру. І вони говорять про те, що "ми готові з кожного гектару додатково за спільною угодою інвестувати в свою місцевість до 100 гривень з гектару". Це те, що взагалі дає можливість проінвестувати. Ми окремо говорили з міністром інфраструктури Пивоварським про те, щоб взагалі заборонити великовантажні автомобілі – 40-60 тонн, які рухаються автомагістралями без перешкод, а для місцевих доріг це дуже велике навантаження, вони просто не витримують.

– Поговорили і що?

– Усе це робиться. Сьогодні вноситься заборона, щоб такі великі вантажні автомобілі не рухалися місцевими дорогами. Просто хочу пояснити, що не тільки реформа децентралізації рухається. Практично всі галузі – міністерство інфраструктури, міністерство агропромислового комплексу, міністерство охорони здоров'я, міністерство освіти – всі практично на сьогодні задіяні в цьому процесі децентралізації. Тому що просто передати гроші, землю (а землі ми саме розраховуємо передати в розпорядження тим громадам, які об’єдналися), потрібно дати ще й те, що дійсно змінить їх якість життя. Це освіта, це охорона здоров'я, це управління соціального захисту. І ось сьогодні ми, перебуваючи в Харкові, побачили дуже таку серйозну тенденцію: сьогодні та місцева влада, яка не займається взагалі оформленням субсидій, не допомагає людям їх оформити, практично втрачає кошти своїх мешканців. Тому що ті, кому вже оформили, отримують субсидію на житлово-комунальні послуги, це – від 500 до 800 гривень на кожну родину, яка проживає в домогосподарстві. Люди втрачають кошти за рахунок недбалості тих чи інших місцевих чиновників. І тому сьогодні це питання підіймалося, обговорювалося і саме доводилося до того, що це основне, головне завдання – дати можливість людям зробити оформлення і взагалі убезпечити себе від збільшення житлово-комунальних послуг.

Повне інтерв'ю ТУТ

Яна Конотоп