Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 24 квітня 2026 року № 528 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва».

Документ запроваджує експериментальний проєкт, який діятиме протягом воєнного стану, але не довше двох років з дня набрання чинності постановою. Його мета — підвищити ефективність, доступність і прозорість прийняття рішень під час надання адміністративних послуг у сфері містобудування через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

Йдеться не про створення додаткової можливості для замовників будівництва отримувати окремі адміністративні послуги через Державну інспекцію архітектури та містобудування України — ДІАМ. Тепер замовники будівництва для об’єктів незначної та середньої складності (СС1 і СС2) зможуть самі обирати до якого органу архбудконтролю звертатися за адмінпослугами — до місцевого органу (ДАБК) або до центрального ДІАМ.

«Це рішення створює додатковий сервісний механізм у тих випадках, коли замовнику потрібна швидка, цифрова і стандартизована процедура. Органи місцевого самоврядування залишаються важливими учасниками системи містобудівного управління, а експеримент має допомогти побачити, як зробити надання послуг більш передбачуваним для всіх», — зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.

Що саме запроваджується

Постанова затверджує порядок реалізації експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва.

У межах експерименту замовник будівництва зможе обрати ДІАМ як орган, що надаватиме адміністративну послугу. Це стосується територій сіл, селищ і міст, зокрема Києва та Севастополя, де створені органи державного архітектурно-будівельного контролю.

До таких адміністративних послуг належать:

• реєстрація повідомлень про початок підготовчих робіт;
• реєстрація повідомлень про початок будівельних робіт для об’єктів із незначними наслідками СС1;
• реєстрація повідомлень щодо об’єктів, які будуються на підставі будівельного паспорта;
• реєстрація декларацій про готовність об’єкта до експлуатації;
• видача дозволу на виконання будівельних робіт;
• видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Тобто експеримент охоплює основні документи, з якими працюють замовники на різних етапах будівництва — від початку робіт до введення об’єкта в експлуатацію.

Як це працюватиме

Ключовий принцип експерименту — можливість вибору органу контролю замовником.

Якщо замовник обирає ДІАМ, саме ДІАМ здійснюватиме реєстрацію, повернення, відмову у видачі, внесення змін або припинення відповідних документів у встановленому законом порядку.

Документи подаватимуться відповідно до чинних порядків виконання підготовчих і будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Тобто експеримент не скасовує базових правил, а додає нову організаційну можливість у межах уже чинної нормативної рамки.

«Для замовника це означає простішу логіку: він подає документи через електронну систему і має можливість обрати той орган, який забезпечить розгляд у межах визначеної процедури. Для держави і громад це можливість отримати більше даних про те, як реально працює система адмінпослуг у будівництві, де виникають затримки і які рішення потрібні для її покращення», — пояснила Наталія Козловська.

Що це дає громадам

Для громад експериментальний проєкт має кілька практичних вимірів.

По-перше, він посилює цифровий характер надання послуг. Усі дії з документами здійснюються через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Це означає кращу простежуваність процедур, менше ручного режиму і більше можливостей для аналізу того, як працює містобудівна система на різних рівнях.

По-друге, громади отримують можливість порівняти якість і швидкість власних сервісів із державною процедурою. Якщо місцевий орган працює швидко, якісно і передбачувано, замовники матимуть підстави й надалі користуватися його послугами.

По-третє, експеримент може зменшити навантаження на ті місцеві органи, які працюють в умовах кадрового дефіциту, підвищеного обсягу заяв або обмежених ресурсів. В умовах війни це особливо важливо: громади одночасно займаються відновленням, безпекою, житлом, соціальною інфраструктурою і поточними потребами розвитку.

По-четверте, громади зберігають свою роль у плануванні територій, містобудівній документації, місцевих правилах, розвитку інфраструктури та управлінні просторовим розвитком. Експеримент стосується саме процедури надання окремих адміністративних послуг, а не замінює місцеве самоврядування у сфері розвитку територій.

«Сильна громада забезпечує якісне управління територією, зрозумілі правила для мешканців та інвесторів і здатна працювати в єдиній цифровій системі. Експериментальний проєкт має посилити сервісність системи, а не зменшити роль громад. Ухвалена Урядом постанова не змінює базових правил у сфері будівництва та зберігає за громадами повноваження з надання адміністративних послуг. Водночас вона запроваджує додатковий механізм захисту прав замовників у випадках, коли чинна система з тих чи інших причин не працює належним чином», — підкреслила Наталія Козловська.

Що це дає замовникам адмінпослуг у будівництві

Додатковий канал надання послуг може зменшити ризики затягування процесів, підвищити передбачуваність і зробити процедуру отримання послуг більш зрозумілою.

Для добросовісних забудовників це також означає більш прозору логіку руху документів. Якщо всі дії відбуваються через електронну систему, легше відстежити статус подання, підстави для повернення або відмови, а також відповідальність кожної сторони.

Водночас експеримент не означає спрощення вимог до будівництва. Замовник, як і раніше, повинен подавати документи відповідно до законодавства, дотримуватися вимог містобудівної документації, будівельних норм і процедур прийняття об’єктів в експлуатацію.

Чому це важливо саме зараз

В умовах воєнного стану будівельна сфера має працювати швидше, але не хаотично. Громадам потрібні укриття, відновлення пошкоджених об’єктів, житло, соціальна інфраструктура, дороги, інженерні мережі. Забудовникам і замовникам потрібні зрозумілі правила, а державі — контрольованість і прозорість процесів.

Експериментальний проєкт дає можливість протестувати модель, у якій адміністративна послуга стає більш сервісною, цифровою і вимірюваною. За результатами експерименту Мінрозвитку та ДІАМ мають подати Кабінету Міністрів звіт і пропозиції щодо змін до законодавчих актів.

Це означає, що рішення не є фінальною “перебудовою системи”, а радше способом перевірити, які механізми працюють краще, де є вузькі місця і як надалі вдосконалювати законодавство.

На що варто звернути увагу громадам

Органам місцевого самоврядування варто розглядати цей експеримент як сигнал до посилення власної інституційної спроможності у сфері містобудування.

Громадам доцільно:

• проаналізувати, як працюють місцеві процедури надання будівельних адмінпослуг;
• оцінити строки розгляду документів і типові причини повернення чи відмов;
• забезпечити належну роботу відповідальних посадових осіб з ЄДЕССБ;
• посилити комунікацію із замовниками будівництва;
• використовувати експеримент як можливість порівняти і вдосконалити власні сервіси.

«Для органів місцевого самоврядування це також можливість подивитися на будівельні послуги очима користувача. Там, де процедура зрозуміла, комунікація якісна, а рішення приймаються вчасно і відповідально, громада лише зміцнює довіру до себе», — зазначила Наталія Козловська.

Отже, урядовий документ запроваджує експериментальний проєкт, який дає замовникам будівництва можливість обирати ДІАМ для отримання окремих адміністративних послуг у сфері будівництва.

Для замовників будівництва це означає додатковий, цифровий і стандартизований канал отримання послуг. Для громад — можливість зменшити навантаження, підвищити якість власних сервісів і працювати в більш прозорій системі. Для держави — інструмент перевірки того, як має розвиватися система будівельних адміністративних послуг після завершення експерименту.