Експертна оцінка фінансової спроможності громад у розрізі областей за 9 місяців 2025 року

Автори:

Яніна Казюк, доктор наук з державного управління, професор,
експерт з публічних фінансів та місцевого самоврядування

Віктор Венцель, доктор наук з державного управління,
директор Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації

Ігор Герасимчук, експерт Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні»

Бюджетна система України функціонує в умовах воєнного стану та макроекономічної нестабільності, спричиненої російською агресією. Фінансування бюджетних видатків сьогодні потребує як підтримки обороноздатності, так і оперативного вирішення нагальних соціальних проблем.

Учасники бюджетного процесу стикаються з ключовим завданням: обґрунтовано визначати пріоритетні напрями витрат і забезпечувати ресурсами найважливіші заходи на кожному етапі.

Для підтримки бюджетної та соціальної стабільності потрібен постійний моніторинг ключових показників, що дозволяє вчасно вживати управлінські рішення.

На основі даних про виконання місцевих бюджетів і спеціальної методології (детальніше за посиланням) експерти оцінили фінансові показники діяльності територіальних громад за 9 місяців 2025 року в розрізі областей.

Надана експертна оцінка допоможе представникам органів місцевого самоврядування провести глибший аналіз і прийняти обґрунтовані управлінські рішення.

Оцінювання спроможності територіальних громад було здійснено за результатами звітних показників по 1331 територіальній громаді за 11 показниками фінансової спроможності, розрахованих на підставі даних про чисельність населення станом на 01.09.2025 (за даними Державної міграційної служби України з урахуванням чисельності внутрішньо переміщених осіб) та показників виконання бюджету відповідної громади. До розрахунку не включено 107 територіальних громад тимчасово окупованих територій (які, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», було виключено із загального розрахунку базової та реверсної дотацій).

Узагальнена інформація щодо рівня спроможності територіальних громад за підсумками 9 місяців 2025 року

Рівні спроможності ТГ	Загальна кількість ТГ з відповідним рівнем спроможності	% від загальної кількості ТГ
високий	451	33,9%
оптимальний	306	23,0%
задовільний	203	15,3%
низький	269	20,2%
критичний	102	7,7%
Разом	1331

За результатами оцінювання фінансової спроможності 451 територіальна громада включена до категорії високого рівня спроможності (33,9% від кількості громад, по яких здійснювалося оцінювання). Найбільша кількість громад із високим рівнем спроможності у Київській області – 57, у Полтавській – 47, Дніпропетровській – 43. Оптимальний рівень репрезентують 306 територіальні громади (23,0%), з яких найбільша кількість у Одеській області – 32, Дніпропетровській області – 24, Миколаївській та Чернігівській – по 22 територіальні громади. До задовільного рівня віднесено 203 територіальні громади (15,3%), у тому числі: в Одеській – 15, Вінницькій та Житомирській – по 13. До категорії з низьким рівнем належить 269 територіальних громад (20,2%), серед яких у Закарпатській – 24, Волинській та Івано-Франківській – по 21. До категорії з критичним рівнем фінансової спроможності віднесено 102 тергромади (7,7%), з яких у Чернівецькій – 19, Закарпатській – 17, Рівненській – 16.

Узагальнені показники оцінки фінансової спроможності територіальних громад України за 9 місяців 2025 року

(кількість громад та їхня частка)

Назва області	високий		оптимальний		задовільний		низький		критичний
Назва області	к-сть громад	% від к-сті громад області	к-сть громад	% від к-сті громад області	к-сть громад	% від к-сті громад області	к-сть громад	% від к-сті громад області	к-сть громад	% від к-сті громад області
Вінницька	20	31,7%	17	27,0%	13	20,6%	12	19,0%	1	1,6%
Волинська	10	18,5%	12	22,2%	6	11,1%	21	38,9%	5	9,3%
Дніпропетровська	43	50,0%	24	27,9%	11	12,8%	4	4,7%	4	4,7%
Донецька	1	2,9%	4	11,8%	6	17,6%	18	52,9%	5	14,7%
Житомирська	16	24,2%	21	31,8%	13	19,7%	15	22,7%	1	1,5%
Закарпатська	10	15,6%	2	3,1%	11	17,2%	24	37,5%	17	26,6%
Запорізька	5	20,0%	3	12,0%	5	20,0%	10	40,0%	2	8,0%
Івано-Франківська	11	17,7%	4	6,5%	12	19,4%	21	33,9%	14	22,6%
Київська	57	82,6%	8	11,6%	3	4,3%	1	1,4%		0,0%
Кіровоградська	25	51,0%	19	38,8%	2	4,1%	3	6,1%		0,0%
Луганська		0,0%		0,0%		0,0%	2	50,0%	2	50,0%
Львівська	37	50,7%	12	16,4%	8	11,0%	12	16,4%	4	5,5%
Миколаївська	13	25,0%	22	42,3%	10	19,2%	7	13,5%		0,0%
Одеська	26	28,6%	32	35,2%	15	16,5%	17	18,7%	1	1,1%
Полтавська	47	78,3%	8	13,3%	4	6,7%	1	1,7%		0,0%
Рівненська	10	15,6%	8	12,5%	11	17,2%	19	29,7%	16	25,0%
Сумська	19	37,3%	13	25,5%	12	23,5%	5	9,8%	2	3,9%
Тернопільська	13	23,6%	12	21,8%	11	20,0%	15	27,3%	4	7,3%
Харківська	15	26,8%	18	32,1%	10	17,9%	13	23,2%		0,0%
Херсонська		0,0%	1	5,6%	8	44,4%	8	44,4%	1	5,6%
Хмельницька	17	28,3%	19	31,7%	10	16,7%	11	18,3%	3	5,0%
Черкаська	31	47,0%	21	31,8%	7	10,6%	6	9,1%	1	1,5%
Чернівецька	2	3,8%	4	7,7%	9	17,3%	18	34,6%	19	36,5%
Чернігівська	23	40,4%	22	38,6%	6	10,5%	6	10,5%		0,0%
Всього	451	33,9%	306	23,0%	203	15,3%	269	20,2%	102	7,7%

Розподіл громад в залежності від рівня фінансової спроможності в розрізі областей за 9 місяців 2025 року

(у відсотках від загальної кількості громад області)

Результати проведеного оцінювання свідчать про наявність тенденцій між сформованими рівнями спроможності територіальних громад і категоріями населених пунктів. Відповідно до проведеного оцінювання, із 451 громади, що належать до високого рівня спроможності 186 (або 41,3%) мають статус міських, 112 (24,8%) – селищні громади, 153 (33,9%) – сільські громади. По мірі зниження категорії рівня спроможності (від високого до критичного) частка територіальних громад міського типу зменшується, водночас частка сільських громад зростає: серед 102 громади, які віднесені до критичного рівня лише 6 (5,9%) міські громади, 25 (24,5%) – селищні, 71 (69,6%) – сільські громади.

Розподіл громад в залежності від рівня фінансової спроможності та типу адміністративного центру (%)

Оцінка рівня фінансової спроможності територіальних громад може слугувати для формування висновків щодо необхідності коригування бюджетної політики громади й прийняття відповідних управлінських рішень.

Фінансова та інституційна спроможність громад перебуває у постійному фокусі держави з метою забезпечення результативної реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Наявна проблематика віднайшла своє відображення у напрацьованих Урядом змін до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

У запропонованих змінах досить чітко ідентифіковані ризики та проблеми, з якими стикається місцеве самоврядування в умовах воєнних викликів і в процесі підготовки до набуття членства України в Європейському Союзі. Зокрема, звертається увага на суттєве ослаблення публічних інституцій та відсутність належної координації галузевих реформ із реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Також відмічено, що залишається низькою інституційна спроможність органів публічного врядування місцевого рівня, а координація діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади з боку місцевих державних адміністрацій не є достатньою.

Слід погодитися з думкою, що істотні зміни у підходах до формування та реалізації державних політик у різних галузях, обумовлені як воєнними викликами, так і вибором європейського шляху розвитку України, потребують перегляду методи їхньої координації. Відсутність синхронізації секторальних політик із регіональною політикою призводить до фрагментарності підходів до розвитку територій та знижує ефективність використання публічних інвестицій. Відсутність узгодженого бачення регіонального розвитку ускладнює збалансоване зростання та підвищення конкурентоспроможності територіальних громад та регіонів.

Іще одна проблематика – надмірна кількість та суперечливість планувальних документів (стратегія розвитку, концепція інтегрованого розвитку, план відновлення, програма комплексного відновлення тощо) ускладнює планування стратегічного та просторового розвитку. Відсутність місцевої статистики та недостатня цифровізація процесів обміну інформацією між рівнями публічного врядування ускладнює планування розвитку територіальних громад та регіонів, не сприяє залученню інвестицій та їхньому ефективному використанню.

Висновок експертів:

На даний час значно актуалізувалося питання відсутності чітких критеріїв розмежування повноважень держави та місцевого самоврядування, а також між усіма рівнями публічного врядування, що, у свою чергу, призводить до низької ефективності діяльності в окремих сферах та ситуаціях, коли органи місцевого самоврядування змушені виконувати додаткові завдання за відсутності єдиних підходів до нормативів чи стандартів їх якості, а також без відповідного ресурсного забезпечення. Іншим проблемним питанням у цьому контексті є віднесення подібних повноважень до компетенції різних органів, що спричиняє дублювання та відсутність відповідальності за їх невиконання. На початок реформи відповідно до законодавства 76 повноважень дублювалися, тобто одночасно знаходилися в компетенції органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. На сьогодні, ця проблема повністю не вирішена.
У контексті розмежування повноважень важливим питанням залишається необхідність чіткого закріплення та забезпечення належними фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування для виконання повноважень.
З метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування та їх впливу на мобілізацію фінансових ресурсів до бюджетів територіальних громад все більше актуалізується питання щодо посилення ролі органів місцевого самоврядування в процесах адміністрування місцевих податків і зборів.
Потребують перегляду підходи до порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб, виходячи з практик країн Європейського Союзу.
Значні диспропорції між місцевих бюджетам, які виникли внаслідок нерівномірного розподілу надходжень до них, актуалізують питання щодо перегляду та підвищення ефективності системи фінансового вирівнювання та вдосконалення механізму розрахунку базової та реверсної дотацій.

Яніна Казюк зазначила, що експерти вітають, те, що саме на врегулювання цих та багатьох інших актуальних питань поточного та перспективного розвитку громад і територій спрямована оновлена Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка також враховує воєнні виклики і підготовку України до набуття членства України в Європейському Союзі.

Детальна інформація у розрізі областей та територіальних громад наведена нижче (дані репрезентують показники оцінювання фінансової спроможності територіальних громад, яка була проведена в цілому по Україні, з групуванням у розрізі областей).