30 січня 2025 року в Українському кризовому медіа центрі команда проєкту Європейського Союзу «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання» підбила основні підсумки його трирічної реалізації.

Учасники заходу – міський голова Пирятина Андрій Сімонов, керівниця проєкту Ірина Солдатова та керівник Інституту громадянського суспільства і головний консультант проєкту Анатолій Ткачук - констатували, що проєкт, попри виклики зумовлені війною, відбувся і має вагомі здобутки, які варто зробити надбанням громадськості, ба більше - вони можуть бути і повинні знайти своє продовження чи застосування в інших територіальних громадах нашої країни. Але про все це і більше по порядку.

 

 

В 2021 році ініціативна група пирятинців за сприяння керівництва громади в особі міського голови пана Сімонова та консультативної підтримки експертів громадської організації «Інститут громадянського суспільства», підготувала заявку на конкурс Європейського Союзу та виграла грант на реалізацію трирічного проєкту «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання». У грошовому вимірі це склало 999,5 тис. євро грантових коштів та 160,9 тис. євро коштів співфінансування (як місцевого бюджету, так і бізнесу, який став його активним учасником).

Ще тоді його ініціатори поставили собі за мету досягти не лишень конкретних економічних результатів, а, насамперед, за його допомогою змінити пануючі в свідомості певної  частини мешканців громади настрої, зокрема, байдужості, зневіри, а іноді й розпачу та інших подібних почуттів, які є суттєвою перешкодою не тільки перспектив місцевого економічного розвитку, але й набуття українськими громадами справжньої спроможності та суб’єктності. Крім того, цей проєкт уже на старті замислювався із цікавими та інноваційними соціальними компонентами, а також еко-орієнтованими заходами.

Відтак за загальним задумом проєкт мав не лише залучати активних та відповідно налаштованих мешканців, але й переконувати інших жителів громади або й надихати, відкривати можливість повірити в себе, у свій вибір і, у підсумку, досягти успіху, самоповаги та впевненості в собі.

Розуміння цієї високої і водночас складної мети зумовило ретельне планування всіх компонентів проєкту, де було взято курс на збільшення кількості самозайнятих сімей у традиційних і новітніх галузях господарювання задля зростання загального громадського добробуту Пирятинської громади. До того ж, окремі новації соціального характеру було спрямовано на роботу з підростаючим поколінням. Червоною ниткою ідеї проєкту була орієнтація на природовідтворюючі активності, екологічну складову задля піклування про своє довкілля й поступового виходу із парадигми мислення, що людина має лише взяти від природи по максимуму.

Загалом на початку планувалась діяльність у чотирьох напрямах: людський капітал; економічний розвиток; довкілля та належне або добре урядування. Проте широкомасштабний російський напад, який розпочався буквально наступного дня після запуску проєкту, вніс свої корективи, й у подальшому всі зусилля, і організаційні, і фінансові було дещо переорієнтовано. Внаслідок цього, до загальної концепції додались ще три важливі напрями. Передусім, підтримка ВПО з постраждалих регіонів, яких Пирятинська громада активно почала приймати восени та влітку 2022 року. Далі - створення умов для мобільного зберігання збіжжя, внаслідок знищення частини елеваторів, перебоїв із електроенергією. Також додано до навчального компоненту нового напряму - домедична підготовка населення. Такою стала уже влітку 2022 року загальна канва Пирятинського проєкту.

 

 

Про важливі деталі, особливості, власне сприйняття та основні підсумки реалізації проєкту на початку заходу в УКМЦ свою розмову розпочав Анатолій Ткачук. Він відзначив ту важливу та необхідну умову, яка має значення для долі будь-якого проєкту: «По-перше, ми відчули велику зацікавленість збоку керівництва громади. А по-друге, Пирятинська громада – це така собі маленька Україна, в якій є все – і своя територія,  і люди,  і центр,  і периферія. Тобто є багато різного, де можна спробувати започаткувати роботи, які б могли тиражуватися далі по всій Україні». Отже в Пирятинській громаді склалося як із волею, так  бажанням до змін на краще, а можливості у такому випадку, зазвичай, знаходяться. Варто лише мати терпіння й наполегливість.

Далі пан Анатолій представив журналістам та експертам докладну презентацію, яка узагальнила та візуалізувала основні підсумки. Він наголосив, що Пирятинській  проєкт став, так би мовити, спробою реалізувати в одній громаді декілька важливих завдань, а саме, допомогти в супроводі зусиль місцевого самоврядування в різних сферах: планування розвитку громади, збільшення зайнятості домогосподарств, насамперед, із її периферійних поселень з метою гармонізації економічного розвитку її складових, надання нових можливостей школярам та молоді отримати сучасні компетенції у створенні власного продукту через залученість в такі собі простори спільнотворення або коворкінги.

Все вищезазначене, серед іншого, мало також сприяти зміцненню згуртованості громади саме через вирівнювання базових показників її розвитку та створення клімату довіри, як між жителями центру та периферійних поселень, так і між представниками місцевої влади та мешканців громади вцілому. Адже під час війни та неймовірних викликів, особливої ваги набуває ефективне функціонування саме горизонтальних суспільних зв’язків, які варто розглядати як елементи соціальної солідарності, взаємопідтримки та без перебільшення – запорукою виживання у вкрай важких та непередбачуваних умовах.

Як уже було зазначено вище, війна внесла свої корективи у хід реалізації проєкту. Пирятинщина, як і інші громади Полтавської області, почала активно приймати внутрішньо переміщених осіб. Таких за весь цей час після 24 лютого 2022 року було більше 6 тисяч, з яких у громаді залишається близько 3774 особи. Саме тому за кошти гранту було створено 50 облаштованих місць тимчасового перебування, а понад 100 сімей переселенців було забезпечене сільськогосподарським інвентарем та насіннєвим матеріалом. Активно з’ясовувалась думка та потреби ВПО, що дозволяло місцевій владі більш ефективно діяти задля задоволення нагальних запитів цієї категорії населення.

Далі Анатолій Ткачук відзначив, як грант допоміг адаптувати господарську діяльність громади до обставин воєнного стану. В умовах постійних повітряних атак на елеватори області в 2022-23 роках, було ухвалено та погоджено з донором рішення щодо перерозподілу частини коштів на створення мобільних сховищ зерна. Було закуплено  зернопакувальна та розпакувальна машини, а також 14 полімерних рукавів по 200 тонн кожен, визначено місця їх розміщення та використання. Таким чином, громада й фермери змогли зберегти вирощений урожай і гарантувати свою продовольчу безпеку.

 

 

Ще одним актуальним напрямом стала домедична підготовка мешканців громади задля посилення особистої і громадської стійкості. В рамках проєкту було проведено 16 навчань з першої домедичної допомоги за напрямами: серцево-легенева реанімація, політравми,  зупинки кровотечі. Загалом навчання пройшли понад 400 осіб, більшість учасників - це учні та викладацькі колективи навчальних закладів Пирятинської громади, працівники ОМС та соціальних служб.

 

 

 

Ключовою ідеєю проєкту, відмітив Анатолій Ткачук, була орієнтація на подолання асиметрії розвитку населених пунктів громади. «Тому робота проєкту була не тільки і не стільки в центрі, як за його межами у периферії», підкреслив він.

Далі зі своєю рефлексією щодо підсумків проєкту поділився з присутніми міський голова Пирятина Андрій Сімонов. На початку свого виступу він відзначив, що Пирятинська громада є однією з найбільших громад Полтавської області. «Якщо говорити з 10-ти найбільших громад Полтавської області, ми в першій десятці та посідаємо там шосте чи сьоме місце по території  і по бюджету».

 

 

Обираючи основні напрями проєкту, виходили насамперед із існуючого потенціалу громади, пригадує міський голова Пирятина, і на початках основну увагу було зосереджено на  молочне господарство і ягідництво. «Але згодом пріоритети змінювались тому, що якщо говорити про ягідництво, то багато людей які займались саме ним, виїхали за кордон, і ця діяльність у нас суттєво зменшилася», зазначив він.

Також в умовах війни і викликів пов’язаних з нею було змінено механізм фінансування заходів проєкту, відзначив пан Андрій. Грантова угода передбачала певну частку співфінасування за рахунок місцевого бюджету, проте було запропоновано інший варіант, а саме залучення власних коштів учасників. «Тобто ми на сьогодні реалізували цей проект без жодної гривні з бюджету, виконавши майже в повній мірі нашу частку співфінансування». Цей крок, окрім суттєвої економії коштів бюджету громади, який сьогодні активно витрачається на безпекові цілі і підтримку ЗСУ, мав і інший позитивний ефект, а саме більш відповідальне ставлення тих мешканців громади, які ризикнули і відкрили за допомогою гранту свої міні підприємства, вклавши в них окрім своєї енергії і часу також і свої заощадження, підкреслив виступаючий.

Підсумовуючи реалізацію проєкту вцілому, міський голова Пирятина відзначив, що «дійсно в цих умовах це дуже гарний результат, тому що ми виконали на сьогоднішній день всі основні завдання, які у нас прописані в проекті і ті цілі, які ставились, ті основні напрямки, все на сьогоднішній день забезпечено і реалізовано». Завершуючи свій виступ, він висловив подяку донорам програми Європейського Союзу, «які в нас повірили і дали змогу нам зробити хорошу справу».

Також він відзначив внесок партнерів з Інституту громадянського суспільства за те, що спільно в синергії вдалось сформувати ефективне бачення проєкту, здійснити декілька разів зміни до його стратегії, виходячи з потреб, які ставила війна. «Завдяки їх методологічній допомозі це все гарно обґрунтовувалось, описувалось і реалізовувалась. Їх складова вкрай важлива – це популяризація, роз’яснення, навчання, закупівля обладнання для навчальних закладів. Дуже нелегко вона давалась, кожен кейс був непростий, але нам все вдалося», – відзначив роль експертів ГО «Інститут громадянського суспільства» Андрій Сімонов.

У свою чергу керівниця проєкту Ірина Солдатова наголосила, що основною метою участі Пирятинської громади в даному проекті було передусім забезпечення сталого розвитку основних базових галузей економіки - так званих точок зростання - зернової, молочної та плодово-ягідної. «Ми розраховували, що імпульс в діяльності цих галузей позитивно вплине на розвиток інших секторів та інфраструктури. Вибір конкретних інструментів такого впливу здійснювався за участі місцевого бізнесу. Була врахована громадська думка, в результаті чого було сформовано чіткий план дій, який після узгодження з донором ми і реалізовували», підкреслила вона.

 

 

Ірина Солдатова додала в своєму виступі декілька показових фактів реалізації економічного напряму проєкту. Зокрема конкурсний відбір дозволив сформувати перелік найбільш зацікавлених його учасників. Це 74 фізичні особи і шість юридичних осіб, які представляли малий та середній бізнес громади.

У підсумку було створено шістдесят сім мікротепличних господарств,  три сімейні молочні ферми на 10 корів, п’ять центрів надання послуг з обробітку землі в 5 селах, одне мобільне сховище зерна, одну локацію для надання послуги тюкування сіна, соломи на базі прес-підбирача (продуктивність 150 тон на місяць), чотири цехи з перероблення агропродукції (виробництво кормів, м’ясомолочних виробів, паливних брикетів та хлібобулочних виробів). Також у Пирятині запустили торгово-дегустаційний павільйон для продажу місцевої крафтової продукції, яку постачають виробники з усієї громади.

 

 

Застосування теплиць в умовах зміни клімату дозволило окремим господарствам досягти вражаючих результатів - зібрати впродовж року три врожаї, відзначила доповідачка. «Це дуже цікавий досвід, отже частину продукції ми передали внутрішньо приміщеним особам, а частину Збройним силам України», підкреслила пані Ірина, зазначивши певну соціально-патріотичну складову, яку набув проєкт у ході своєї реалізації.

 

 

Як яскравий приклад вдалого варіанту подолання викликів сьогодення, керівниця проєкту відзначила автоматизацію процесів на місцевому підприємстві з виробництва хлібобулочних виробів. Не секрет, що триваюча мобілізація забирає чоловіків із виробничих процесів, у тому числі і трудомістких, а їм на заміну приходять жінки. Завдяки коштам проєкту вдалося автоматизувати найбільш складні у цьому плані процеси та й ще збільшити продуктивність і якість готової продукції, підкреслила пані Ірина.

Також для місцевих фермерів була реалізована навчальна компонента, повідомила Ірина Солдатова. «Ми провели 10 навчальних заходів, з них дев’ять тренінгів майстер-класів та одна навчальна поїздка у Львівську область», зазначила вона.

Завершуючи свій виступ, пані Ірина висловила подяку представництву Європейського союзу в Україні за надану фінансову підтримку та керівництву Пирятинської міської ради за всебічну допомогу та оперативне реагування на виклики та проблеми, які виникали у ході реалізації заходів проєкту.

Анатолій Ткачук, продовжуючи підбивати основні підсумки реалізації проєкту, привернув увагу до його соціальної складової, а саме започаткуванню та діяльності коворкінгів або просторів спільнотворення, які виникли у населених пунктах Пирятинської громади. Отже було створено гончарний, садовий, артшвейний, кулінарний, та інноваційний (інженерний) коворкінги, де школярі не тільки урізноманітнили свій навчальний процес, але й отримали нові компетенції і професійне орієнтування стосовно більш чіткого визначення свого майбутнього. Власне, ці коворкінги у Пирятинській громаді по суті перебрали на себе окремі функції системи професійно-технічної освіти.

 

 

Оглядаючись на близьку перспективу, пан Ткачук відзначив, що «дуже багато діток які займаються у інноваційному коворкінгу уже виграли різноманітні олімпіади і отримали призи, і я переконаний, що частина з них стане інженерами. А інженери нам дуже сильно будуть потрібні для відновлення і розвитку України у післявоєнні роки». Він також привернув увагу до впливу на природне середовище, які здійснює, зокрема, діяльність садового коворкінгу -  «це не просто сади, це ще й вплив на довкілля, тому що це пом’якшує дію кліматичних змін». Окрім того, переробка вирощеної продукції - плодів і ягід дійсно приноситиме гарний дохід, особливо, коли з’являтимуться більші можливості для її експортування до країн Європейського Союзу, що відкриватимуться внаслідок євроінтеграції, наголосив пан Анатолій.

Підсумовуючи результат проєкту за компонентом «людський капітал», очільник Інституту громадянського суспільства відзначив, що окрім успішної діяльності просторів спільнотворення, напрацьовано навчальні програми та здобуто цінний досвід, який варто поширювати і у інших громадах області. Окрім того, збагатилося і, так би мовити, віртуальне обличчя Пирятинського громади, тому що на відповідний запит у google «пирятинські коворкінги» будь хто зацікавлений отримає вичерпну та різноманітну інформацію, достатню для ознайомлення і відтворення цих цінних практик у себе. А це, у комплексі, великий плюс для іміджу Пирятинської громади, її прикметна риса.

До участі у заході долучилася у он-лайн форматі і експертка платформи «Економіка та інвестиції» ВАОТГ Ольга Будейчук. Вона також відзначила, що дуже цінно, коли громада ділиться своєю історією успіху і досягненнями з іншими громадами і, таким чином, надихає та спонукає їх до дій і активностей. «Я знаю, що проєкт був презентований в 10-ти громадах-членах Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад і це абсолютно змінило їхній підхід до місцевого економічного розвитку», наголосила вона.

Пані Ольга побажала успіхів та масштабування в реалізації Пирятинського проекту оскільки він, на її думку, є дуже затребуваний та ефективний. «Він абсолютно міняє підхід на місцях щодо розвитку громади стосовно економічної стійкості не залежно від обставин. У громад завжди є ресурси, у громад є точки зростання і їх потрібно використовувати», підкреслила вона.

Отже Пирятинська громада завдяки проєкту Європейського Союзу створила свою унікальну і показову історію успіху, запорукою якої стали наполегливість, тверда воля і бажання справжніх змін її активу, що надихнули та повели за собою мешканців громади. Безперечно, до цього успіху доклалися компетентна і фахова експертна допомога від партнерів з Інституту громадянського суспільства, їхній величезний досвід, а також розуміння та всебічне сприяння від грантодавця. В Пирятинській громаді вдалося закласти добрі зерна, які дають і даватимуть щедрий врожай, відтак є надія на продовження роботи у цьому напрямі і надалі. Принаймні усі учасники, які презентували проєкт в УКМЦ висловлювали такі сподівання.

Попри воєнний час, усі складнощі та виклики, команді проєкту вдалося реалізувати максимум завдань із запланованих та оперативно переорієнтуватися по ходу його здійснення, і в підсумку набути безцінного досвіду, який стане в нагоді після нашої Перемоги під час повоєнного відновлення!