Презентовано методичні рекомендації щодо підвищення стійкості прифронтових та прикордонних громад до надзвичайних ситуацій

18 березня в Києві відбувся круглий стіл в рамках проєкту «Адаптивне планування на випадок надзвичайних ситуацій для прифронтових та прикордонних громад», який реалізує Всеукраїнська Асоціація Органів Місцевого Самоврядування «Асоціація об'єднаних територіальних громад» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Захід став підсумковою подією шестимісячного проєкту, в якому взяла участь 31 прифронтова та прикордонна громада з Чернігівської, Дніпропетровської, Херсонської, Сумської, Запорізької, Харківської та Донецької областей.

Захід став майданчиком, на якому голос прифронтових громад – їхній досвід, виклики та конкретні пропозиції – було представлено безпосередньо тим, хто ухвалює рішення на національному рівні. Круглий стіл об'єднав представників ключових державних інституцій: народних депутатів Олену Шуляк та Олега Бондаренка, заступника Міністра розвитку громад та територій Олексія Рябикіна, заступника Міністра культури та стратегічних комунікацій Івана Вербицького, заступника Міністра цифрової трансформації Станіслава Прибитька, голову Державної архівної служби Анатолія Хромова, голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, представника ДСНС Максима Іванова. Разом із державними стейкхолдерами учасники обговорили системні виклики, які потребують рішень на центральному рівні, – і громади мали можливість донести ці виклики напряму.

 

 

Саймон Вікерс, керівник напряму з питань конфліктів та стабілізації, старший програмний директор Програми «Партнерство за сильну Україну» (Chemonics UK), відкриваючи захід, висловив особисту вдячність представникам 31 прифронтової та прикордонної громади за їхню залученість і відданість попри надзвичайно складні обставини.

«Для мене особиста честь – мати можливість підтримувати вас у будь-який спосіб», – зазначив він, нагадавши, що працює в Програмі з 2022 року, а перший візит до Києва в рамках її запуску відбувся ще в листопаді 2021-го. Пан Вікерс підкреслив, що під час круглого столу будуть обговорені ключові аспекти кризового реагування на рівні громад – від післяподієвої координації та евакуації до енергостійкості, комунікацій і збереження культурної спадщини, – і висловив сподівання на предметний обмін досвідом про те, як громади адаптувалися в надзвичайно складних умовах. Він також подякував Всеукраїнській Асоціації ОТГ за реалізацію проєкту та організацію заходу. Вікерс зазначив, що Програма «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Канади, Естонії, Фінляндії, Норвегії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії, підтримує широкий спектр ініціатив, спрямованих на зміцнення стійкості України перед обличчям російської агресії – у партнерстві з місцевими громадами, урядом, громадянським суспільством та приватним сектором.

«Цей круглий стіл є прикладом нашого зобов'язання сприяти поширенню висновків із практичних, локально обґрунтованих ініціатив із планування на випадок надзвичайних ситуацій, щоб вони мали ширший вплив», – підсумував він.

 

 

Олена Шуляк, Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, у вступному слові наголосила, що станом на сьогодні 230 прифронтових громад у 10 областях – це сотні тисяч громадян, які щодня перебувають в умовах підвищеної небезпеки, і для них критично важливо мати чіткі алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях.

«За чотири роки повномасштабного вторгнення в Україні сформувався болючий, але дуже цінний практичний досвід», – зазначила вона, нагадавши, як після деокупації громади відновлювали управління з нуля – без будівель, техніки та документів, а завдяки швидким рішенням у цифровій сфері вдавалося переносити державні реєстри в захищене середовище і забезпечувати надання послуг на місцях. Олена Шуляк підкреслила, що сьогодні головне – зібрати, систематизувати цей досвід і впроваджувати його у вигляді конкретних документів на різних рівнях: «Ми, як парламентарі, маємо встигати за цим досвідом, змінюючи відповідне законодавство, щоб це все максимально працювало».

 

 

Олег Бондаренко, Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, долучившись онлайн, зазначив, що тематика круглого столу безпосередньо відповідає роботі його комітету, який системно займається питаннями цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації. Він повідомив, що завдяки спільній роботі Комітету з МВС, ДСНС, Уповноваженим з прав людини та Офісом Генерального прокурора закон про обов'язкову евакуацію населення з територій бойових дій, який, зокрема, передбачає механізм примусової евакуації дітей, був ретельно та якісно опрацьований і прийнятий Верховною Радою України.

Олег Бондаренко підкреслив, що комітет чекає пропозицій не лише від органів влади, а й безпосередньо від громад: «Для нас взаємодія з громадами – це стимул для створення якісного законодавства, яке відповідало б і вимогам вступу до ЄС, і вимогам децентралізації». Він висловив впевненість, що досвід, напрацьований у межах проєкту, слугуватиме зміцненню стійкості громад і наближатиме країну до миру та відновлення.

 

 

Під модерацією ключового експерта проєкта Олександра Чекригіна, голови International Resilience Alliance (Міжнародний Альянс Стійкості), учасники круглого столу обговорили шість ключових тем, визначених самими громадами за результатами дослідження, воркшопу та серії тренінгів: евакуація архівів, критичного майна та культурної спадщини; післяподієва координація на рівні вулиці; евакуація з дітьми та нормативні колізії; енергостійкість і захист критичної інфраструктури; стратегії релокації органів управління; свійські тварини як бар'єр евакуації.

 

 

Заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін у своєму виступі окреслив низку важливих питань – від релокації органів влади до евакуації дітей. Він повідомив, що по всім областям уже напрацьовані плани стійкості. Водночас Міністерство формує підходи до роботи з релокованими громадами з тимчасово окупованих територій. Зокрема йдеться про створення центрів єдності та збереження локальної ідентичності.

Олексій Рябикін підкреслив, що саме громади та їхні керівники, як у 2022 році, так і зараз, беруть на себе розв'язання ключових питань, незалежно від наявності регулювання. «Стійкість починається з людей. У наших умовах немає простих рішень, але ми маємо знаходити їх разом», – зазначив заступник Міністра.

За підсумками обговорення Олексій Рябикін запропонував винести напрацьовані методичні рекомендації щодо прифронтових та прикордонних громад на розгляд  в межах роботи Координаційного штабу з питань евакуації населення, де залучене ширше коло представників центральних органів виконавчої влади та міжнародних організацій. Це дозволить сформувати дорожню карту змін до нормативних документів.

Олексій Рябикін також запросив представників Всеукраїнської асоціації ОТГ та представників громад долучитися до роботи Координаційного центру з питань управління територіями, де ведуться або велися бойові дії, а також тимчасово окупованими рф територіями. У Міністерстві системно узагальнюють проблемні питання, які порушують громади, та працюють над їх вирішенням. Цей процес організований як послідовна робота з чіткими результатами: рішення фіксуються, формуються конкретні доручення та забезпечується контроль за їх виконанням.

 

 

Станіслав Прибитько, заступник Міністра цифрової трансформації, детально розповів про ініціативу, спрямовану на забезпечення мобільного зв'язку під час тривалих відключень електроенергії. Він повідомив, що мобільні оператори вже завезли в Україну понад 12 000 генераторів, ще 3 000 надійдуть до кінця березня, а понад 3 000 вже передано громадам. Розроблена можливість для громад долучатися до забезпечення безперебійного зв’язку: за умовами договору оператори компенсують громадам витрати на пальне та логістику – від громади потрібне лише залучення людей, які в разі відключення зможуть підключити генератор до базової станції.

«Залучення громад є суперважливим для того, щоб зв'язок забезпечувався в сільській місцевості, особливо на прифронтових територіях, бо фізично у операторів не вистачить людей на 36 500 базових станцій по всій країні», – пояснив пан Прибитько.

Заступник міністра також повідомив про спрощення процедури сертифікації та зазначив, що вже розробляють онлайн-курс для навчання представників громад, який дозволить швидко отримати сертифікат на роботу з генераторами, а ліміт зберігання палива в одній локації збільшено наказом МВС із 40 до 250 літрів.

Водночас під час дискусії представник громади Запорізької області повідомив, що вже два місяці мають проблеми з мобільним зв'язком через постійне пошкодження обладнання обстрілами, а оператори відмовляються виїжджати в зону до 10 км від фронту. Прибитько повідомив, що опрацює з операторами можливість віддаленого покриття таких населених пунктів.

 

 

Іван Вербицький, Заступник Міністра культури України, повідомив, що минулого місяця Кабінет Міністрів прийняв новий порядок евакуації державної частини музейного фонду – постанову №229, яка встановлює чітку «червону зону» обов'язкової евакуації (50 км від лінії бойового зіткнення, території бойових дій або за окремим рішенням ОВА). Він зазначив, що порядок суттєво спрощує процедуру прийняття рішень: раніше міжобласна евакуація вимагала наказу Міністерства, що займало до чотирьох тижнів, тоді як тепер для обласних і комунальних музеїв достатньо рішення ОВА, а в критичній надзвичайній ситуації керівник закладу може ухвалити рішення про евакуацію самостійно з подальшим інформуванням.

 

 

Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України, зазначив, що архіви в тріаді рухомої культурної спадщини – музеї, бібліотеки, архіви – традиційно опиняються на третьому місці уваги, хоча їхня цінність під час війни та в майбутніх процесах перехідного правосуддя є надзвичайно високою. Він повідомив, що щороку до архівів надходить понад 500 000 запитів від громадян, з яких 60–70 % стосуються соціально-правових питань – пенсійного забезпечення, права власності, підтвердження стажу. «Архів – це не просто колекція, яку можна перевезти. Архіви мають працювати під час війни», – наголосив Хромов, пояснивши, що евакуація без збереження доступу та штату втрачає сенс.

Голова Держархівслужби повідомив, що у 2025 році мережа державних архівів разом із партнерами створила близько 53 млн цифрових копій документів, а наказом Мін'юсту від 2023 року легалізовано видачу офіційних довідок на підставі цифрових копій у разі втрати оригіналів. Він також повідомив про підписаний меморандум із Товариством Червоного Хреста України, який передбачає виділення техніки для евакуації архівних документів, та про ініціативу створення міжвідомчої робочої групи для визначення вільних площ у безпечних регіонах за принципом «область-пара» – коли прифронтову область страхує тилова.

«Без визначення місця евакуації всі інші плани просто не працюють», – підсумував пан Хромов.

 

 

Сергій Сухомлин, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, повідомив, що РНБО затвердила плани стійкості громад і вже цього тижня уряд виділить кошти на їх впровадження, починаючи з прикордонних громад. Він детально представив чотири ключові критерії стійкості, за якими оцінюватиметься готовність громад: фізичний захист елементів критичної інфраструктури, власна децентралізована генерація електроенергії, альтернативне водо- та теплопостачання, а також забезпечення генераторами об'єктів критичної інфраструктури. За словами Сухомлина, кожен критерій становить 25% загальної оцінки, що створює об'єктивну систему вимірювання підготовки громад.

Пан Сухомлин також повідомив про розробку модульних підземних укриттів, вартість яких у п'ять разів менша за капітальне будівництво, а термін монтажу становить до 20 днів. За результатами дослідження, потреба прифронтових громад становить 3 200 укриттів. «Ми зробили аналіз на прикладі Чернігова – на сьогодні це 21% готовності. Завдання – до 1 жовтня вийти хоча б на 90%», – зазначив він, висловивши думку, що це досяжна мета.

 

 

Максим Іванов, Начальник відділу організації евакуаційних заходів Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС, розповів про проєкт «Офіцер рятувальник громади», в межах якого за кожною громадою закріплюється від одного до чотирьох офіцерів для організації взаємодії на базовому рівні – з органами місцевого самоврядування, старостами та органами самоорганізації населення. Він пояснив, що офіцер виконує роль ключової ланки між населенням і органами реагування: з одного боку, доводить інформацію до старост і квартальних комітетів, з іншого – забезпечує швидке надходження даних від постраждалих до рятувальних підрозділів. «Якщо староста зможе довести рятувальному підрозділу інформацію – адресу, де що сталося, де є маломобільна людина – це пришвидшить початок реагування і підвищить рівень безпеки», – зазначив пан Іванов.

Щодо евакуації з тваринами представник ДСНС визнав, що питання дрібних свійських тварин технічно вирішене, проте евакуація великих сільськогосподарських тварин – транспорт, розміщення, харчування для кількох тисяч голів худоби – законодавчо не врегульована. Він зазначив, що функціональна підсистема захисту сільськогосподарських тварин формально існує в системі цивільного захисту, але на практиці відповідальність за це питання залишається нерозподіленою між відомствами.

 

 

Тарас Добрівський, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації ОТГ, подякував міжнародним партнерам за підтримку та нагадав, що Асоціація, створена в результаті реформи децентралізації, цього року відзначає 10-річчя від дня заснування. Він зазначив, що Асоціація створила 20 платформ для захисту інтересів громад, серед яких – платформа «Тимчасово окупованих та деокупованих громад».

Говорячи про реалії прифронтових громад, пан Добрівський підкреслив: «Планування в цих громадах не довгострокове і не короткострокове – воно щоденне, щогодинне, щохвилинне і постійно коректується». Він висловив впевненість, що за підтримки партнерів та фахівців Україні вдасться зберегти й країну, і людей: «Українці ніколи чужого не візьмуть, але свого не віддадуть».

 

 

Тетяна Нехайчук, керівниця проєктного офісу Всеукраїнської Асоціації ОТГ та модераторка заходу, зазначила, що круглий стіл став точкою, в якій зійшлися результати всіх попередніх етапів – від досліджень і глибинних інтерв'ю до аналітики, воркшопів, тренінгів і системної індивідуальної роботи з громадами. Вона підкреслила, що проєкт від початку будувався як адаптивний процес, у якому громади не лише брали участь у заходах, а самі визначали зміст роботи: «Понад 1 500 відповідей від мешканців, участь 31 громади у системній роботі, десятки практичних кейсів дозволили сьогодні говорити не про припущення, а про задокументований досвід». За її словами, принциповим було забезпечити формат розмови, у якому практики і національні стейкхолдери говорять напряму – без спрощень і без імітації діалогу.

Пані Нехайчук наголосила, що теми круглого столу – від евакуації архівів і дітей до енергостійкості та релокації органів управління – більше неможливо залишати виключно на місцевому рівні, оскільки вони потребують державної рамки, координації та ресурсного підсилення. «Спроможність громади визначається не кількістю документів, а рівнем готовності діяти в момент, коли часу на помилку вже немає. Саме тому наше спільне завдання – зробити так, щоб практичний досвід громад повертався в систему у вигляді політик, методичних рамок, міжвідомчої координації і реальної підтримки», – підсумувала вона.

За підсумками дискусій було презентовано методичні рекомендації – узагальнений аналітичний документ із систематизованими висновками, виявленими прогалинами та рекомендаціями, адресованими центральним органам виконавчої влади, Верховній Раді та профільним службам. Документ побудовано навколо восьми тематичних блоків: воєнно-адаптоване планування та алгоритм першої години; багатоканальне оповіщення та післяподієва координація; захист критичної інфраструктури; вразливі групи, евакуація сімей з дітьми та свійські тварини; релокація органу управління та безперервність функціонування; евакуація архівів, культурної спадщини та критичного майна; транспорт, пальне та практичні навчання; людський фактор та кризова комунікація.

 

 

Олександр Чекригін, голова International Resilience Alliance (Міжнародний Альянс Стійкості) та ключовий експерт проєкту, наголосив, що стійкість не повинна залишатися концептом – вона має ставати управлінською нормою. За його словами, головний висновок рекомендацій полягає в тому, що спроможність прифронтових та прикордонних громад визначається не формальною наявністю планів, а тим, наскільки вони воєнно-адаптовані, прив'язані до «першої години» та забезпечені резервним зв'язком, енергоживленням, безперервністю управління, захистом архівів і критичного майна, а також здатністю працювати з вразливими групами.

«Одним із ключових прикладних результатів проєкту стали чек-листи як інструмент самоперевірки та оновлення планів реагування і евакуації. Практика показала, що саме чек-листи дозволили громадам перейти від загальних формулювань до конкретних дій: переглянути регламенти і розподіл ролей, виявити прогалини в обладнанні та резервних каналах зв'язку, запровадити резервну комунікацію без інтернету і мобільного зв'язку, розпочати підготовку планів на особливий період спільно з ДСНС. Ці інструменти готові до масштабування і можуть бути використані національними інституціями при формуванні державних методичних рекомендацій», – підсумував Чекригін.

 

Проєкт «Адаптивне планування на випадок надзвичайних ситуацій для прифронтових та прикордонних громад» реалізується Всеукраїнською Асоціацією Органів Місцевого Самоврядування «Асоціація Об'єднаних Територіальних Громад» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Всеукраїнської Асоціації Органів Місцевого Самоврядування «Асоціація Об'єднаних Територіальних Громад» і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.