Великі міста і навколишні з ними громади завжди залежали одне від одного у питаннях екології, транспорту, інфраструктури, міграції, тощо. Цю об’єктивну взаємозалежність можна конвертувати у співпрацю громад задля спільного розвитку територій. Так відбувається у Європі. Україна теж розвиває культуру рівноправного і взаємовигідного співробітництва громад, створює практику функціонування агломерацій. Війна уповільнила ці процеси, але не зупинила. На прикладі громад Львівської агломерації триває напрацювання моделі, яку можна буде використати для розвитку багаторівневого врядування в Україні. На цьому етапі найважливіше – розвивати довіру між громадами, формувати спільне бачення проблем і продовжувати реалізацію намічених планів, навіть якщо зараз вони здаються нереалістичними.

---

Про це говорили учасники та учасниці панелі «Формування Львівської агломерації - спільний простір, спільні ініціативи, інституційні обмеження» в рамках третього Lviv Urban Forum, що відбувся в червні у Львові.

 

 

Вже другий рік поспіль тема агломерацій обговорюється на цій масштабній події за участі більш ніж 200 представників громад, фахівців у сфері архітектури і урбаністики, студентів профільних вузів. Це ще раз підкреслює актуальність і важливість питань розвитку агломерацій в Україні.

«Цього року на Форумі про розвиток агломерацій йдеться вже не лише на окремій панелі, але й на основній сцені, де ми побачили презентацію досвіду розвитку метрополії Берна. Крім того, згадки про метрополійний аспект були і в рамках панелі, присвяченій питанням мобільності. Отже увага професійної спільноти до теми метрополійного розвитку в Україні зростає», - зазначив, відкриваючи обговорення, Мирослав Кошелюк, модератор панелі, національний консультант проєкту Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України».

 

 

Головними темами для цьогорічного обговорення стали:

• Чому потрібно спільне просторове планування в агломераціях?
• Які основні питання мають бути спільно врегульовані?
• Як досягти того, щоб спільні проблеми вирішувались, а громади залишалися адміністративно незалежними?

Заступник Львівського міського голови з питань містобудування Любомир Зубач на конкретному прикладі пояснив, чому спільне для громад просторове планування має стати обов’язковим.

 

 

Він розповів про зміни до генерального плану села Сокільники, яке межує з територією аеропорту «Львів». Зараз у селі мешкає близько 8 тисяч людей. В квітні цього року районна рада хотіла ухвалити рішення, яке передбачало розширення меж цього населеного пункту і забудову 136 гектарів поблизу аеропорту багатоквартирним житлом. Таким чином чисельність населення села зросла б з 8 тисяч до 50 тисяч, що не лише призвело б до проблем з транспортним сполученням навколо Львова, а й загрожувало б існуванню аеропорту, який опинився б в густозаселеній житловій забудові. Але міська влада Львова і керівництво аеропорту вчасно дізналися про ці плани і встигли відреагувати. Після відповідних звернень до Прем’єр-міністра України таі до обласної влади, рішення районної ради не було ухвалене і проєкт зупинився.

«Сокільницька громада є самостійною і самодостатньою, ніхто не зазіхає на її права. Але, погодьтеся, рішення, наслідки яких виходять далеко за межі громади, варто обговорювати і узгоджувати з сусідніми громадами. Подібні ситуації будуть виникати і, напевно, не лише біля Львова, а й біля інших центрів потенційних агломерацій в Україні, поки ми в законодавстві не закріпимо, що спільне просторове планування має бути одним з обов'язкових напрямків співпраці громад в агломерації», - вважає Любомир Зубач.

Він нагадав, що 11 червня цього року відбулася презентація концепції нормативного регулювання Львівської агломерації, де, серед іншого, планують передбачити обов'язковість спільного вирішення громадами агломерації питань просторового планування. Зараз нормотворча робота триває.

Олег Серняк, голова Пустомитівської міської ради, також розповів про конкретний проєкт, який потребує спільного планування та співпраці декількох громад агломерації.

На території Пустомитівської громади, у декількох кілометрах від Львова є штучне озеро Наварія, або Щирецьке водосховище. Створене воно у 50-60 роках минулого століття для Львівської ТЕЦ. Озеро перебуває у постійному користуванні і на балансі Львівтеплоенерго. Ця величезна красива водойма могла б стати окрасою Львівщини, але зараз не придатна для купання, оскільки забруднюється з річок, що протікають через територію кількох громад.

«Звісно, без співпраці з цими громадами, ні ми, ні Львів очистити озеро не зможемо. Тут потрібна співпраця усіх. І першим кроком став міжмуніципальний діалог. Його ми розпочали завдяки співпраці в межах Львівської агломерації. Минулого року вже підписали меморандум про відповідне співробітництво між Пустомитівською, Львівською і Сокільницькою громадами. Сподіваюсь, до нас підключиться і Солонківська», - розповів Олег Серняк.

 

 

За його словами, завдяки Львівській громаді вже профінансована робота науковців для вивчення стану водойми і території навколо, проводиться моніторинг якості води. Пустомитівська громада працює над зменшенням забруднення води стоками побутової каналізації, шукає на це позабюджетні кошти і залучає інвестиції.

«На цьому прикладі ми хочемо напрацювати план каналізування всієї агломерації, бо це проблема кожного населеного пункту. І ми впевнені, що саме міжмуніципальна співпраця в межах агломерації буде реальним інструментом вирішення цих та багатьох інших складних питань. Але для цього за стіл треба сідати усім», - зазначив Олег Серняк.

Урс Томанн, міський планувальник, співзасновник Школи міських досліджень CANactions (Швейцарія) під час панелі презентував проєкт вивчення перспектив створення логістичного хабу з підведенням до Львова євроколій, який Асоціація «Львівська агломерація» розпочинає за підтримки UMAEF.

«Проєкт, про який ідеться, розташований на околиці Львова, біля кільцевої дороги. На цій території особливо гостро відчувається головна проблема агломерацій – фрагментація – тут перетинаються адміністративні межі громад, територія подроблена на окремі земельні ділянки. Через це важко побачити цілісну картину. Хоча тут концентруються люди, інфраструктура, економіка, логістика — все це працює розрізнено, без єдиного бачення території як спільного простору. Кожен гравець (громади, бізнес, державні структури) має свої інтереси й діє окремо», - розповів Урс Томанн.

Але, на його думку, саме такі ділянки агломерацій є найбільш динамічними та привабливими для інвестицій. Саме тут відбуваються справжні зміни.

 

 

Щоб реалізувати потенціал цієї території, проєкт передбачає покрокову співпрацю між усіма стейкхолдерами: громадами, областю, національними структурами (зокрема, «Укрзалізницею» та аеропортом).

Учасники проєкту очікують на такі результати:

• Визначені основні функцій логістичного кластера, сумісні із житловими та транспортними зонами.
• Території чітко розмежовані на ті, які можна розвивати, і ті, котрі слід зберегти як зелені або екологічно важливі зони.
• Проаналізовані і узгоджені з проєктами «Укрзалізниці» інфраструктурні зміни.
• Проведена оцінка соціально-економічного впливу кластеру на всю агломерацію.
• Створена пілотна модель спільного просторового планування у Львівській агломерації.

«Основна наша думка - не варто просто чекати, треба діяти. Варто вже починати робити чіткі, послідовні кроки. Хоча ми розуміємо, що розвиток агломерації — це довготривалий процес побудови довіри, стратегічного мислення і планування між рівнями. Успіх можливий лише тоді, коли агломерація усвідомлюється як спільне місце для життя, а не сукупність адміністративних інтересів», - сказав Урс Томанн.

Григорій Мельничук, в.о. декана факультету архітектури, будівництва та дизайну Державного університету «Київський авіаційний інститут» вважає, що ситуації з хаотичною забудовою, з забрудненням водойм, проблеми реалізацією масштабних проєктів, в тому числі ті, про які згадувалося вище, виникають через те, що національні, регіональні і місцеві стратегії, плани, схеми не узгоджені між собою, соціальні і економічні питання не взаємодіють з просторовими. Тому, на його думку, для розвитку агломерацій необхідно на усіх рівнях навести лад не лише з просторовим, а й зі стратегічним плануванням.

«Хочеться мати в країні певну інтегровану систему, коли всі планувальні документи підсилюють одне одного. І законопроєкт про агломерації мав би бути частиною цієї чіткої системи», - сказав Григорій Мельничук.

 

 

Підбиваючи підсумки дискусії, Мирослав Кошелюк зазначив:

«Сьогоднішнє обговорення вкотре підтвердило актуальність розвитку агломерацій. Основні стейкхолдери все більше уваги звертають на те, що існують питання спільного розвитку громад, які неможливо вирішити без імплементації підходів, які в практиці Європейського Союзу базуються на понятті «функціональних міських територій» (functional urban areas). Кейс Львівської агломерації все більше утверджується як краща практика в сфері розвитку агломерацій в Україні, на прикладі якої демонструються нові підходи до міжмуніципальної співпраці. Проте, усе ще відчувається певний скепсис щодо реалізації намічених планів, бо власні ресурси громад обмежені, а держава поки не планує виділення додаткових коштів. Але, як правильно говорили сьогодні всі учасники панелі, зроблено найголовніше – ми маємо ідею, стратегію і довіру. Асоціація «Львівська агломерація» вже підтвердила свою зацікавленість і здатність залучати грантову підтримку для реалізації проєктів міжмуніципальної співпраці. Тож важливо не зупинятися і планомірно йти до мети, крок за кроком досягати цілей, навіть якщо іноді вони здаються недосяжними».

 

 

Панель організовано у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» в межах проєкту «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Більше новин про розвиток агломерацій в Україні.