Четверта сесія Діалогу високого рівня щодо доброго демократичного врядування відбулась у Львові 3-4 липня 2025 року, щоб обговорити прогрес та досягти згоди щодо подальших дій з удосконалення законодавчої бази у сфері багаторівневого врядування та виборів в Україні.

---

У заході взяли участь ключові українські стейкхолдери та представники Ради Європи. До складу української делегації, яку очолив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, увійшли народні депутати України з різних політичних партій та парламентських фракцій/груп, зокрема члени Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; керівництво Міністерства розвитку громад та територій України, зокрема заступник Міністра Олексій Рябикін; представники Центральної виборчої комісії на чолі з Головою Олегом Діденком; представники чотирьох всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, зокрема Тетяна Єгорова-Луценко, президентка Української асоціації районних та обласних рад, та Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, а також представники Асоціації міст України та Всеукраїнської асоціації громад.

 

 

Учасники та учасниці відзначили прогрес України у зміцненні системи багаторівневого врядування та зосередилися на обговоренні оновлення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнних викликів та процесу інтеграції в ЄС; розподілу повноважень між різними рівнями врядування, відновлення місцевого самоврядування на деокупованих та прифронтових територіях – включно з переходом від військових до цивільних адміністрацій – а також строків повноважень місцевих обраних представників в період дії правового режиму воєнного стану.

Учасники також відзначили координацію Верховної Ради України, Уряду та Офісу Президента України з розробки та впровадження реформ і підкреслили важливість максимально можливого залучення місцевих влад, їхніх асоціацій і громадянського суспільства до процесу напрацювання політик та прийняття рішень. Окрема увага була приділена майбутнім результатам Конференції з питань відновлення України 2025 року, що відбудеться в Римі 10–11 липня, під час якої питання реформ багаторівневого врядування мають бути одними із ключових.

Діалог також став майданчиком для далекоглядного та інклюзивного обговорення правових та інституційних передумов проведення демократичних повоєнних виборів в Україні. Українські парламентарі, представники Центральної виборчої комісії, громадянського суспільства та експертного середовища взяли участь у конструктивній дискусії щодо конституційно-правових передумов майбутніх виборів, зокрема у контексті перехідного періоду, необхідного для призначення, організації та проведення виборів після завершення воєнного стану. Учасники обговорили можливі подальші кроки щодо вдосконалення чинного виборчого законодавства з урахуванням правових механізмів та практичних заходів, які можуть забезпечити цілісність, інклюзивність і безпеку виборчого процесу в повоєнний період.

Захід відкрили Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, директорка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Клаудіа Лучіані та директорка комітетів Парламентської асамблеї Ради Європи Луїз Бартон.

«Вступ до Європейського Союзу – не лише стратегічна мета України. Це щоденна робота з перебудови наших інституцій на засадах демократії, прозорості й підзвітності. Адже ми маємо закласти фундамент для стійкого багаторівневого врядування, оновити виборче законодавство і гарантувати безперервність влади навіть в умовах війни. Цінуємо підтримку Ради Європи та партнерів на цьому складному, але правильному шляху», – підкреслив Олександр Корнієнко.

Клаудіа Лучіані наголосила на важливості забезпечення прозорого та інклюзивного процесу консультацій, який має відбуватися регулярно та у передбачені строки, щоб зберегти формат, заснований на довірі між усіма зацікавленими сторонами. Директорка також підкреслила складність окремих питань, зокрема відновлення публічної влади на тимчасово окупованих територіях, та необхідність розглядати ці виклики у коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі, незважаючи на надзвичайно нестабільну ситуацію. Вона схвально відгукнулась про те, що було досягнуто широкого консенсусу щодо ключових стратегічних напрямів, зокрема оновлення концепції з децентралізації та роботи над розмежуванням повноважень між різними рівнями врядування. 

«Фундаментальні принципи, закладені в Європейській хартії місцевого самоврядування, є надійним орієнтиром для української влади у процесі ухвалення рішень», – зазначила вона.

Луїз Бартон підкреслила, що підготовка до повоєнних виборів – це не лише юридичне й організаційне завдання, а й демократична можливість відновити суспільну довіру та переосмислити суспільний договір між громадянами і державою. Директорка привітала проактивні кроки, які вже зробила Верховна Рада України та Центральна виборча комісія, зокрема з розробки законодавчих ініціатив і критеріїв оцінки для організації майбутніх виборів. Підтвердивши довгострокову залученість Асамблеї, вона зазначила: 

«Парламентська асамблея Ради Європи з гордістю підтримує Україну в цьому процесі – до, під час і після виборів – тому що ми віримо в демократичне майбутнє України. І ми знаємо, що воно формується саме у таких залах, у таких розмовах і завдяки тій відданості, яку ви демонструєте щодня».

Під час Діалогу свої позиції також висловили високопосадовці з української сторони, зокрема Олексій Рябикін та Олег Діденко.

«Децентралізація дала поштовх для розвитку громад. За 11 років реалізації реформи вдалося досягти суттєвих результатів: сформовано новий адміністративно-територіальний устрій, оновлено систему міжбюджетних відносин, громади стали відповідальнішими, ближчими до людей. Але ця реформа задумувалася у мирних умовах. Після повномасштабного вторгнення реальність змінилась. Наше завдання зараз — зберегти здобуте, але водночас дати громадам інструменти для подальшого розвитку й інтеграції в європейську систему врядування», - зауважив Олексій Рябикін.

 

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк відзначила: 

«Нам потрібно продовжити роботу над впровадженням реформи децентралізації, зміцненням спроможності громад, посиленням залученості громадянського суспільства до процесів прийняття рішень на місцевому рівні, удосконаленням реалізації прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні, зокрема у контексті відбудови громад».

Народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Віталій Безгін у своєму виступі наголосив:

«Діалог цього разу суттєво відрізнявся від попередніх років: крім традиційно стратегічних питань, які стосуються продовження децентралізації, ми заглибились і в поточні проблеми самоврядування та навіть погодили наступні кроки щодо їх вирішення, що отримали консенсус усіх сторін».

Народний депутат України, голова підкомітету з питань відновлення державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях України, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Таміла Ташева зауважила:

«Необхідно розробити єдиний, системний підхід до окупованих і деокупованих територій — з урахуванням їхньої специфіки, досвіду окупації та стану місцевого самоврядування. На базі підкомітету, який я очолюю, спільно з Мінрозвитку, іншими державними і недержавними акторами, за участі міжнародних партнерів будемо напрацьовувати стратегічні рішення, зокрема щодо відновлення української влади, повоєнних виборів і реагування на демографічні та інші зміни, спричинені окупацією».

Народний депутат України, заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету Аліна Загоруйко зазначила: 

«Не проведення виборів під час дії правового режиму воєнного стану відповідає Конституції України. Відтак, ключовою, але не єдиною умовою для підготовки виборчого процесу повоєнних виборів є завершення режиму воєнного стану. Діалог допомагає усім учасникам знайти гнучке, але легітимне рішення порушених питань».

Народний депутат України, член депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України дев'ятого скликання Сергій Власенко під час заходу неодноразово наголошував:

«Будь-які зміни до виборчого законодавства мають відбуватися виключно з урахуванням міжнародних стандартів, насамперед рекомендацій Ради Європи та ОБСЄ».

Олег Діденко наголосив, що з 2022 року Центральна виборча комісія у партнерстві з профільним парламентським Комітетом, урядовими інституціями, а також з інститутами громадянського суспільства працює над оновленням виборчого законодавства та реалізацією практичних заходів щодо організації виборчого процесу у відповідь на наслідки російської агресії. Він звернув увагу, що «спеціальне законодавство має комплексно врахувати і врегулювати наслідки російської агресії під час організації і проведення післявоєнних виборів, належно забезпечуючи виборчі права громадян. Законодавство для післявоєнних виборів має також надати уповноваженим органам чіткі процедури та алгоритми для узгодженого планування, фінансування потреб виборчого процесу та реагування на безпекові та інші ризики, що можуть завадити вільному волевиявленню». Водночас підготовка законодавчих пропозицій доповнюється практичними заходами, які вже зараз реалізуються ЦВК на постійній основі, зокрема у сферах кіберзахисту, оновлення інформаційно-аналітичних систем, а також розробки комунікаційних і навчальних рішень для належної організації післявоєнних виборів.

 

 

Цей Діалог знову підтвердив свою актуальність і конструктивний характер як платформа для обміну думками, планування майбутніх реформ та спільної роботи українських стейкхолдерів і Ради Європи з метою вдосконалення законодавчої бази відповідно до європейських стандартів, успішних практик та курсу України на вступ до Європейського Союзу.

---

Діалог організовано у межах програми «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» та проєкту «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні – Фаза ІІ», що впроваджуються в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки. Цей План дій розроблено у відповідь на агресію Російською Федерацією проти України.

Діалог високого рівня був започаткований у Раді Європи в листопаді 2022 року з ініціативи Верховної Ради України, Уряду та Центральної виборчої комісії.