Стратегії перших об’єднаних громад є важливим для самих громад, а також можуть стати чудовим прикладом для інших об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Наявність стратегії є передумовою отримання технічної допомоги як від держави, так і від міжнародних донорів. Її обов’язковість також прописана у законодавстві. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі зазначила Тетяна Кірілова, голова правління ГО «Громадська ініціатива Луганщини». «Відпрацьована унікальна методика, по ОТГ. Хотілося, щоб донори, які будуть працювати з іншими ОТГ цим скористалися. Зараз лише 10% громад мають плани розвитку. Ми маємо задати їм правильний вектор», – вважає вона.

Кочубеївська об’єднана територіальна громада напрацьовувала свою стратегію протягом дев’яти місяців. Провели шість засідань робочих груп та соцопитування мешканців громад. «Люди були задіяні з усіх 14 пунктів громади. Це було опитування, зібрання на робочі групи, зібрання в інших селах, де люди могли висловити свою думку. Зауваження ми почули та відповідно допрацьовували стратегію», – розповів Іван Дудар, сільський голова Кочубеївської сільської ради об’єднаної територіальної громади. За його словами стратегія вже має результати. Завдяки їй громада бере участь у проекті технічної допомоги від USAID. «Стратегія вже працює, завдяки їй нас відібрано у другий тур проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». У цьому році будемо працювати у частині розвитку кооперативів у сфері молокозбирання […] Люди, які тримають корів, вони вже відчують матеріальну підтримку», – додав сільський голова.  «Кочубеївська громада може стати експериментальним майданчиком, на якому представники громади, різні експертні групи зможуть відпрацювати моделі розробки та впровадження стратегічного плану. Ми можемо допомогти іншим громадам перейти до стратегічного планування. Тут у регіоні на підставі нашого досвіду ми можемо запропонувати об’єднаним громадам Херсонської області  додатковий сервіс, який дозволить  швидко розробити стратегічний документ», – додав Олександр Мошнягул, голова правління ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень».

Головне у стратегії – це її націленість на розвиток, а не на “проїдання” бюджетів. «Добре, що громада навчилася залучати гроші від держави через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Але стратегія покликана на створення власних ресурсів розвитку. Місцева демократія грає тут вирішальну роль, без неї це не буде дієвий механізм, а профанація», – вважає Михайло Золотухін, директор ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва». Таку саму ідею впроваджують і у Білокуракінській громаді Луганської області. «Громада подала 26 проектів на ДФРР, отримала 15 мільйонів гривень за 2016 рік на розвиток території. Замість того, щоб закопувати гроші в землю та витрачати їх на віники, ми радили створювати комунальне підприємство, надавати послуг. Це – точка росту для громади», – розповіла Тетяна Кірілова.

У громаді має бути чітка регламентація відносин. Вона допоможе дотримати баланс між центральними та периферійними населеними пунктами. «Ми рекомендуємо громадам якнайшвидше приймати статути громад, де були прописані процедури взаємодії периферійних територій з центральною садибою та периферійних між собою. Така взаємодія – невикористаний резерв реформи місцевого самоврядування», – зазначив Андрій Крупнік, заступник голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».