Кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) важливо спрямовувати на ті проекти, які повернуться у вигляді податків. До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Державна регіональна політика і стратегічне планування регіонального розвитку – як забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування?», котрі намагалися розібратися, як краще забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування державної регіональної політики і стратегічного планування регіонального розвитку.
За даними начальника Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Мінрегіону Надії Бондарчук, у 2016 році близько 30 % коштів з ДФРР регіони спрямували на заклади освіти, майже по 20 % коштів - на заклади охорони здоров’я, об’єкти водопостачання та водовідведення, дорожню інфраструктуру. При цьому йшлося не про розвиток, скажімо, закладів освіти, а про капітальний ремонт, заміну вікон і труб тощо.
Заступник керівника проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Юрій Третяк додав, що в Україні близько 95-97% державних інвестицій витрачається на так звану тверду інфраструктуру: капремонти, оновлення дахів і фасадів тощо. Відтак про інвестиції у м’яку інфраструктуру (кадри), бізнес-спроможність та адміністративну спроможність навіть не йдеться. Між тим, у ЄС на м’яку інфраструктуру витрачається 20-30% від усіх коштів, що їх інвестує держава, і стільки ж – на бізнес-спроможність.
Експерти зосередили свою уваги на питаннях якості проектів, які подають регіони до ДФРР. Лише незначну кількість проектів можна назвати дійсно розвитковими. Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук навів приклад, який, на його думку, може бути взірцевим в контексті державного інвестування. Мова йде про створення індустріального парку у місті Тростянець.
«Це той випадок, коли мільйонні інвестиції держави через кілька років повернуться у вигляді податків, – сказав Анатолій Ткачук. – Натомість проекти з «латання дір», на мою думку, обласним комісіям краще повертати».
«Мінрегіон пропонує спеціальні рекомендації, як правильно розробляти стратегії розвитку та проекти для їх реалізації, – повідомила Директор Департаменту з питань регіонального розвитку Мінрегіону Олена Кучеренко. – Єдиний підхід у цьому питанні важливий ще й тому, що вся планувальна документація має узгоджуватися між собою».
За її словами, на місцях часто не встигають використати кошти у повному обсязі до кінця року і мусять повертати їх до бюджету. «Як наслідок, маємо нестабільність та недоступність фінансування протягом терміну реалізації проекту, недобудови та збитки. Дається взнаки і невідповідність бюджетного циклу (1 рік) проектному циклу. Адже більшість проектів у регіонах не є однорічними, вони розраховані на три, а подекуди на п’ять років. Ми обов’язково виправимо це, ініціювавши зміни до Бюджетного Кодексу. На щастя, зустрічаємо розуміння на усіх рівнях», - сказала Олена Кучеренко.
Презентація "Державний фонд регіонального розвитку як додатковий фінансовий інструмент сталого розвитку об'єднаних територіальних громад" є ТУТ
Tags:
Source:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація влади»
03 December 2025
Вакансія: Місцеві експерти з планування управління відходами (WM4U)
Вакансія: Місцеві експерти з планування...
Програма WM4U оголошує відбір двох експертів з планування у сфері управління відходами для роботи з кластерами...
03 December 2025
Оцінювання спроможності громад: що стоїть за новим підходом Мінрозвитку – розгорнутий матеріал
Оцінювання спроможності громад: що стоїть за...
Українські громади отримають новий інструмент, що дає можливість чесно й наочно побачити власну спроможність....
03 December 2025
«3000 км Україною» – програма стартувала у тестовому режимі для прифронтових громад
«3000 км Україною» – програма стартувала у...
Кабінет Міністрів ухвалив ряд рішень, що забезпечать додаткову підтримку жителів прифронтових територій та...
03 December 2025
Година запитань з Наталією Піпою «Оплата праці вчителів у 2026 році: що зміниться насправді?»
Година запитань з Наталією Піпою «Оплата праці...
Яким буде навантаження педагогічних працівників та чому збільшення педагогічного навантаження не означає масових...