Голова однієї з перших громад Волині – про переваги і виклики реформи

Голобська об’єднана громада сформувалася ще у 2015 році, а з 1 січня 2016 року ОТГ увійшла в новий рік з новими міжбюджетними відносинами. Звичайно, бути першопрохідцем завжди нелегко, адже саме на практиці доводиться стикатися з неврегульованістю законодавства, недоопрацювання можуть спричинити додаткові видатки з бюджету. Отож, про те, як громада набивала «перші гулі» і з якими викликами зіткнулася – розмова з головою Голобської селищної об’єднаної громади Сергієм Гарбаруком.

«Я вважав і стою на своєму, що так далі, як було – бути не може. Бо місцеве самоврядування треба реформувати давно. Адже є чимало таких сільрад, де голови невідомо чому ходять на роботу: грошей в бюджеті немає, на зарплату 4 працівникам апарату сільради не вистачає, проблеми не вирішуються на місцях. Тому зміни давно потрібні. Тож ми скористалися об’єднанням і стали однією з перших громад. Так, це кропітка робота, навантаження в десятки разів більше, ніж було до того, коли я був селищним головою», - пояснює Сергій Гарбарук.

Депутати, старости і виконком

Власне, ініціатива об’єднання розпочалася з Голобської селищної ради. Тоді в сусідні сільради розіслали листи з пропозицією об’єднатися. Надіслали у 9 сільрад, а відгукнулися 3. Тепер же після об’єднання, одна з сільрад, яка проігнорувала запрошення, вже має намір приєднатися до Голобської ОТГ, але оскільки законодавчо процес доєднання не врегульований – тут чекають прийняття відповідних законів.

Після виборів, зазначає голова ОТГ, інші сільські голови автоматично стали старостами, також всіх працівників апаратів тут же намагалися працевлаштувати.

«Зараз у старост зарплата більша, як була, всіх працівників апаратів забезпечили роботою. Лише двоє колишніх секретарів сільрад стали на облік в центр зайнятості і не поспішають йти за нашим запрошенням, бо в центрі зайнятості платять непогані кошти. А землевпорядників, бухгалтерів ми влаштували – фахівці залишилися в ОТГ і зарплата в них не менша, як вони до цього часу отримували», - розповідає голова Голобської ОТГ.

Одна з пересторог децентралізації полягає в тому, що невеликі села, приєднуючись до більших центрів, бояться поглинання і того, що їх потреби не забезпечуватимуть. Зі слів Сергія Гарбарука, з нинішніх 26 депутатів ОТГ 18 - з Голоб і 8 з навколишніх сіл. Тож побоювання непредставлення в раді були безпідставні.

Перша справа, за яку взялися в ОТГ – побудова хоча б приблизної стратегії. Для цього разом зі старостами порахували ресурси громади і визначили нагальні проблеми, які треба вирішити.
«Робота ведеться по всіх радах, ми сперечаємося, але приймаємо колективні рішення і спрямовуємо кошт в інші громади, куди є потреби. Головне – приймати рішення господарські. Бо коли в сільські ради прийде політика – будуть проблеми», - ділиться досвідом він.
Голобській ОТГ, як і решті перших волинських об'єднаних громад, довелося бути і першопочатківцем у створенні виконкому. Адже навіть приблизної структури виконкому ніхто не знав. Тому довелося вчитися на своїх помилках. Згідно з чинним законодавством, за посадою членами виконкому є старости, а решта складу – на розсуд ради за пропозиції селищного голови.
Виконкому, каже Сергій Гарбарук, створювали спільно, вирішували, аби він був дієвий, а не просто забезпечити людей роботою.

На початку в складі виконкому Голобської ОТГ була одна кількість людей. Але штат доукомплектовується, відповідно до потреб. До прикладу, з’явилася людина на посаду проектного менеджера, яка активно працює і пише проекти, щоб залучити кошти для громади. Пізніше ввели посаду завгоспа, який опікується адмінприміщенням ради, клубу, бібліотеки, туристичної станції.
«Життя підказує, який штат громаді потрібен. Зараз ми створюємо ЦНАП на 4 штатних одиниці, чиї працівники надаватимуть послуги і на виїзді, щоб послуги були ближчі до людей. Плануємо забрати терцентр, який поки що фінансується через район», - провадить голова ОТГ.
Фінанси для громади

Відповідно до державної політики щодо децентралізації, Голобська ОТГ отримала кошти з держбюджету на розвиток інфраструктури. Для цієї ОТГ у 2016 році передбачили 5 мільйонів гривень. Але, зауважує Сергій Гарбарук, тут теж є нюанс: по-перше, ця сума розбита помісячно. Перші кошти – 560 тисяч надійшли у квітні. Але звітність на використання цих коштів – шалена. Погодити проект на їх використання має ОДА, а затвердити Мінрегіонбуд. Якщо буде позитивний висновок – кошти прийдуть, якщо ні – доведеться переробляти документи. То де ж тут самостійність – незрозуміло.

Є нюанс і з тим, як ці кошти розраховувалися для громади: відповідно до формули, гроші виділяються на кількість населення та залежно від площі території ОТГ. Але в нормативних документах написано, що йдеться про сільське населення, тоді як Голоби селище міського типу і його мешканці прирівняні до міських жителів.

«І тут Голоби «попали»: в громаді майже 8 тисяч жителів, з них 4,3 тисячі - мешканці селища міського типу, які прирівнюються до міського населення. От і вийшло, що сусідня Велицька громада, в якій всього жителів наполовину менше, отримала субвенцію більшу, ніж Голобській ОТГ на кілька тисяч, оскільки там всі сільські жителі. Це не мінуси, а виклики і зауваження, які виникають в процесі об’єднання і їх потрібно озвучувати, щоб їх змінити», - пояснює голова ОТГ.

Окрім 5 мільйонів гривень на інфраструктуру, Голобська ОТГ отримала 3,1 мільйона гривень на зміцнення навчальної бази опорної школи, створеної на базі школи в Голобах і філій.

«8 мільйонів на рівному місці. Нас запевняють, що і на наступний рік так буде. Згодом, найімовірніше, вже такі кошти не прийдуть. Але я виходжу з позиції: дали – добре. Он, сусіди не об’єдналися і мають «дулю з маком». Якби не об’єднання, де ж громада отримала б 8 мільйонів?», - розмірковує голова.

Якщо порівняти зведений бюджет об’єднаних сільрад і бюджет ОТГ, то цифри свідчать, що доходи громади збільшилися: відповідно з 3 до 6 мільйонів гривень. Саме 6 мільйонів – власні надходження ОТГ, згідно з бюджетним кодексом. Посприяв тут і акцизний збір, і оренда землі, і 60% ПДФО.

Болюче питання освіти

Але, водночас, разом з додатковими надходженнями, додалися і нові витрати і нові проблеми. Особливо це актуально в освіті. Адже і в цій громаді були малокомплектні школи. Довелося багатьох переконувати, що краще, аби діти вчилися не в шевченківській хаті, а в хорошій школі, з сучасним комп’ютерним класом, великим спортзалом. Переконувати доводилося і педагогів, які звикли, що у їхніх класах по 5-7 учнів, а тут треба йти в школу, де у класі 30 дітей. Але якщо порахувати, то в одній з малокомплектних шкіл, навчання однієї дитини на рік обходилося 19,7 тисячі гривень на рік, проти нормативних 9 тисяч.

«Є, що в усій школі індивідуальне навчання. А що ж це за освіта? Та й що можна навчити за відведений час, коли в молодшій ланці виділено 5 годин, а в старшій – 8 на тиждень. Є інший приклад: два села, між якими відстань 5 кілометрів, в одній школі в класі 3 учні, в іншій - 2. Якби зійшлися двоє - був би повноцінний клас. А, ні. Або інша ситуація, є у нас школа І-ІІІ ступенів, площею 3 тисячі метрів квадратних. На всю школу - 37 учнів. Якщо її закрити – розвалиться. Тому ми її мусимо утримувати, вкладаємо 1,3 мільйона в модернізацію котельні. Але робимо це на перспективу, бо я бачу, що навколишні села з часом муситимуть прийти в цю школу», - розповідає Сергій Гарбарук.

Якщо говорити про освіту, то й тут Голобам трохи не пощастило з тим же статусом селища міського типу. Коефіцієнт з розрахунку на учня в сільських школах 1,751, а в селищній 0,926. Це при тому, що в селищній школі вчаться 543 дитини, а в селах – 267. Крім того, діти, яких довозять з сіл в опорну селищну школу, теж вважаються учнями селищної школи, як і учні шкіл-філій. Тому й на цей нюанс урядовцям при формуванні бюджету, вважає Сергій Гарбарук, треба звернути увагу.

Переймаються в ОТГ й майбутнім 2017 роком. Адже в проекті держбюджету передбачаються гроші лише на зарплату педагогічним працівникам. Тож Голобська ОТГ муситиме шукати кошти на енергоносії, зарплату техперсоналу, транспортування учнів з власних доходів. А це – близько 6 мільйонів.
Мусили в ОТГ вирішувати самотужки питання й харчуванням діток в садочку та учнів молодших класів, які лягли на плечі місцевого бюджету.

Медицина і дороги

Що ж до медицини, то у 2016 році її вирішили передати району, щоб не було надто сутужно в перший рік. Що буде в 2017-му, в Голобській ОТГ поки що роздумують. Можливо, й на цей рік фінансування ФАПів, лікарні буде йти через Ковельське медичне об’єднання. Але навіть за такої умови, енергоносії (а це в грошовому еквіваленті майже мільйон гривень) стане клопотом громади.

Ще одна біда місцевих рад – погані дороги. Голобська ОТГ – не виняток. Сергій Гарбарук переконує, в громаді вирішили відмовитися від біло-щебеневих доріг і намагатимуться всі дороги заасфальтувати, бо це довговічніше. У 2016 році безпосередньо в Голобах відремонтували 2 дороги з асфальтовим покриттям, майже на 900 тисяч гривень. Ще 200 тисяч вартувала дорога в одному з віддалених сіл. Якщо будуть кошти від перевиконання бюджету, запевняє Сергій Гарбарук, будуть і далі ремонтувати дороги.

Звичайно, зауважує голова Голобської ОТГ, об’єднання громад на практиці виявляється складнішим, аніж це здавалося. Але, як кажуть в народі, під лежачий камінь вода не тече. Тож якщо бездіяти – змін не дочекаєшся. Тому незважаючи на проблеми і виклики реформи, зміни потрібні. А досвід перших громад може бути корисний тим, хто готовий торувати цю стежину далі.

Область:

Волинська область

Громади:

Голобська селищна об’єднана територіальна громада Голобська територіальна громада

Source:

«Волинські новини»

Share the news:

Read more:

28 March 2024

Громадам важливо розуміти правові підстави залучення волонтерів

Громадам важливо розуміти правові підстави...

Програма U-LEAD організувала для посадових осіб ОМС інформаційну сесію, присвячену особливостям залучення волонтерів,...

28 March 2024

Створення молодіжних рад в територіальних громадах - U-LEAD запрошує до участі у новій програмі

Створення молодіжних рад в територіальних...

«U-LEAD з Європою» запрошує представників громад долучитися до Програми підтримки «Створення молодіжних рад в...

28 March 2024

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть розробити комплексні плани просторового розвитку

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть...

Залучення інвестора, збільшення місцевого бюджету, нові робочі місця – громади Чернігівщини та Харківщини розробляють...

28 March 2024

Як громади вистояли на початку великої війни – дослідження Центру спільних дій

Як громади вистояли на початку великої війни –...

Збереження управлінських команд, що залишилися працювати в критичний момент, – головний фактор стійкості громад. До...