Комітет рекомендував ухвалити законопроєкт про адмінзбір: що він змінить для громад і які питання залишаються дискусійними

Скільки має коштувати адміністративна послуга? Хто і за якими правилами визначатиме цю суму? І чи вистачатиме отриманих коштів, щоб громади могли утримувати ЦНАПи та забезпечувати належне обслуговування жителів?

Ці питання має врегулювати законопроєкт №4380 «Про адміністративний збір», який пропонує встановити єдині правила визначення та справляння плати за адміністративні послуги.

19 листопада 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував парламенту прийняти законопроєкт у другому читанні та в цілому.

До цього документ близько півтора року доопрацьовували народні депутати, представники міністерств, місцевого самоврядування та експерти. За словами народної депутатки України, голови підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариси Білозір, до робочої групи залучили понад 100 учасників, провели 13 засідань. Із 181 депутатської пропозиції Комітет рекомендував врахувати три.

Втім, навіть після такої тривалої роботи не всі питання вдалося узгодити. Найбільше обговорювали, як уберегти адміністративні збори від знецінення, за рахунок чого фінансувати органи ДРАЦС та яку роль у наданні цих послуг надалі відіграватимуть громади.

Чому громади чекають на цей закон

Адміністративні послуги не виникають самі собою. Щоб людина могла зареєструвати місце проживання, оформити необхідні документи чи отримати витяг із реєстру, потрібні працівники, приміщення, обладнання, електроенергія, програмне забезпечення.

Усе це коштує грошей. А плата за деякі адміністративні послуги залишалася незмінною роками, хоча витрати на їх надання зростали.

Відтак громади опиняються в ситуації, коли забезпечувати послуги потрібно за нинішніми цінами, а отримувати за них плату - за ставками, встановленими зовсім в інших економічних умовах.

Лариса Білозір наголосила, що потребу в законі про адміністративний збір представники місцевого самоврядування порушують практично на кожному профільному заході. Адже йдеться про можливість громад надавати якісні та доступні послуги, маючи для цього достатньо ресурсів.

Законопроєкт пропонує впорядкувати правила визначення адміністративних зборів, їх сплати та використання отриманих коштів.

Проте для місцевого самоврядування важливий не лише розмір збору. Не менш суттєво, куди саме надходитимуть ці гроші. Адже навіть економічно обґрунтована плата не допоможе утримувати ЦНАП, якщо відповідні надходження не залишатимуться в місцевому бюджеті.

Скільки коштуватимуть послуги і як часто переглядатимуть плату

Підготовлена до другого читання редакція законопроєкту пропонує встановлювати адміністративні збори у фіксованих гривневих сумах. Для громадян це зручно: не потрібно самостійно обчислювати платіж, множачи певний показник на коефіцієнти. Є встановлена законом сума, яку можна одразу побачити й перевірити.

Але що буде з нею через кілька років? Саме на цьому зосередив увагу заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рабошук. Він нагадав про державне мито, окремі ставки якого не переглядалися десятиліттями. Інфляція поступово знецінила ці платежі, і тепер доводиться виправляти ситуацію.

Щоб не повторювати такого досвіду, Асоціація міст України пропонувала передбачити автоматичне коригування адміністративних зборів відповідно до економічних змін.

Схоже застереження висловило Міністерство юстиції. Його представники звернули увагу, що ставки, закладені в законопроєкті, розраховані станом на 1 січня 2026 року, а набрання чинності законом передбачене лише з 1 січня 2028 року. Тобто вже на початку застосування закону ці суми можуть частково втратити свою актуальність.

Натомість експерт з адміністративних послуг Віктор Тимощук, який брав участь у підготовці законопроєкту, підтримав встановлення зборів у гривнях. На його думку, прив'язка платежів до мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму лише ускладнює розрахунки. Значно важливіше мати зрозумілий механізм перегляду ставок, який спиратиметься на реальну собівартість послуг.

Законопроєкт передбачає, що Кабінет Міністрів братиме участь у перегляді розмірів адміністративних зборів за відповідною методикою.

Отже, питання не в тому, чи потрібно змінювати ставки з часом. Потрібно. Але учасники обговорення по-різному бачать, як зробити цей процес своєчасним і водночас зрозумілим для громадян.

Скільки насправді коштує адміністративна послуга? Мінцифри вже рахує

Поки парламент готується визначити нові правила, Міністерство цифрової трансформації працює над тим, щоб розміри адміністративних зборів можна було обґрунтувати конкретними розрахунками.

Представниця Мінцифри Марина Бобраніцька повідомила, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 року №21 передбачено пілотне тестування методики визначення собівартості публічних послуг. До тестування включили 18 послуг. У ньому беруть участь ЦНАПи, органи ДРАЦС, сервісні центри МВС та територіальні органи Державної міграційної служби.

У вересні 2026 року на порталі «Дія» запрацював спеціальний цифровий калькулятор адміністративного збору. Учасники тестування вносять до нього дані, необхідні для розрахунку собівартості послуг. Станом на 19 листопада до цієї роботи долучилися 342 суб'єкти, які подали 1398 розрахункових форм щодо 13 адміністративних послуг.

Це ще не остаточні результати. Дані продовжують збирати та перевіряти, тому Мінцифри поки не називає конкретних розмірів зборів, які можна було б визначити за підсумками тестування.

Для громад тут важливий сам підхід. До розрахунків залучені ЦНАПи, які щодня працюють із відвідувачами й добре знають, скільки ресурсів потребує надання послуг.

Такі дані можуть допомогти встановлювати ставки не приблизно, а з урахуванням реальних витрат. Щоправда, самі розрахунки ще не змінюють розмірів адміністративних зборів - для цього потрібні відповідні рішення.

Чому виникла дискусія навколо послуг ДРАЦС

Найгостріше під час засідання обговорювали платні послуги органів державної реєстрації актів цивільного стану. Сьогодні в цій сфері поряд із визначеними законодавством платежами існують додаткові платні послуги. Саме можливість їх подальшого надання й стала предметом розбіжностей.

Міністерство юстиції наполягало, що такі послуги необхідно зберегти, оскільки отримані кошти допомагають фінансувати роботу органів ДРАЦС. За інформацією Міністерства, протягом трьох кварталів 2026 року відповідні надходження становили 425 млн грн. Із них 320 млн грн використали на забезпечення роботи системи ДРАЦС. Ці гроші надходять до спеціального фонду державного бюджету й використовуються, зокрема, на оплату окремих витрат на персонал, утримання приміщень та організацію роботи.

У Мін'юсті застерегли: якщо можливість надавати додаткові платні послуги скасувати, не передбачивши іншого джерела фінансування, це може позначитися на роботі органів ДРАЦС. За оцінкою Міністерства, для покриття відповідних потреб можуть знадобитися додаткові бюджетні кошти обсягом близько 800 млн грн.

Лариса Білозір і Віктор Тимощук натомість наполягали, що правила оплати адміністративних послуг мають бути однаковими для всіх органів, які їх надають. Йшлося, зокрема, про платежі, пов'язані з реєстрацією шлюбу, проведенням церемоній, повторною видачею свідоцтв та витягів із реєстрів.

Віктор Тимощук звернув увагу на статті 11 і 15 Закону України «Про адміністративні послуги», якими визначено правила платності адміністративних послуг та обмежено можливість стягувати додаткові платежі, не передбачені законом. На його переконання, необхідні платежі слід урегулювати в межах системи адміністративних зборів, а фінансування державних органів забезпечувати через бюджет.

Тож за цією дискусією стоїть цілком практичне питання: як одночасно забезпечити зрозумілі правила оплати послуг для громадян і не залишити органи, які їх надають, без необхідного фінансування.

Чи отримають громади більше повноважень у сфері ДРАЦС

Розмова про плату за послуги ДРАЦС закономірно перейшла до іншого питання: хто має їх надавати? Частину повноважень у цій сфері вже виконують органи місцевого самоврядування. Однак значний обсяг послуг залишається за системою Міністерства юстиції.

Лариса Білозір наголосила на необхідності подальшої децентралізації цих послуг.

Віктор Тимощук нагадав, що органам місцевого самоврядування раніше вже передали повноваження у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу. На його думку, цей досвід варто врахувати й під час реформування системи ДРАЦС.

За передачу відповідних послуг громадам виступила і представниця Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг Наталія Ткач. Вона наголосила, що йдеться не лише про повноваження, а й про надходження від надання послуг, які, на думку асоціації, мають зараховуватися до місцевих бюджетів.

Міністерство юстиції, зі свого боку, звернуло увагу на необхідність зберегти доступність послуг ДРАЦС, особливо під час війни, коли відповідні органи продовжують працювати навіть у складних безпекових умовах.

Важливо розмежувати ці питання. Законопроєкт №4380 стосується насамперед адміністративних зборів. Він не є рішенням про повну передачу послуг ДРАЦС громадам. Проте під час його розгляду учасники фактично повернулися до ширшої дискусії про те, як має бути організована ця сфера надалі.

Чи підтримує місцеве самоврядування законопроєкт

Представники асоціацій місцевого самоврядування та ЦНАПів, які брали участь у засіданні, загалом підтримали законопроєкт №4380.

Асоціація міст України повідомила, що її пропозиції під час доопрацювання документа були враховані. Водночас вона зберегла застереження щодо встановлення зборів у фіксованих гривневих сумах без автоматичного врахування інфляції.

Всеукраїнська асоціація громад наголосила, що закон особливо потрібний територіальним громадам, адже саме вони забезпечують надання значної частини адміністративних послуг.

Всеукраїнська асоціація центрів надання адміністративних послуг також підтримала документ, відзначивши врахування пропозицій, які її представники подавали під час роботи над законопроєктом.

Отже, потребу в новому законі представники місцевого самоврядування не ставлять під сумнів. Водночас для громад важливо, щоб після його ухвалення плата за послуги не лише стала зрозумілішою, а й відповідала витратам на їх надання.

Чому законопроєкт важливий для європейської інтеграції

Ухвалення закону про адміністративний збір є одним із завдань України в межах реформи державного управління.

Як пояснив голова підкомітету з питань адаптації законодавства до положень права Європейського Союзу Олександр Качура, відповідне зобов'язання включене до дорожньої карти з питань реформи державного управління. Строк його виконання - четвертий квартал 2026 року.

Водночас він уточнив, що Європейський Союз не встановлює для держав єдиних ставок адміністративних зборів чи обов'язкової моделі їх розрахунку. Кожна країна визначає ці правила самостійно.

Тобто Україна має впорядкувати власну систему плати за адміністративні послуги, виконавши відповідне завдання реформи державного управління.

Перед подальшим розглядом законопроєкту також необхідно провести додаткову експертизу щодо його відповідності міжнародно-правовим зобов'язанням України та праву ЄС.

Що далі

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт №4380 у другому читанні та в цілому.

Перед внесенням на пленарний розгляд документ ще має пройти необхідне техніко-юридичне опрацювання. Доповідачкою від Комітету визначено Ларису Білозір.

Якщо закон ухвалять у підготовленій редакції, він має набрати чинності з 1 січня 2028 року.

 

19.11.2026 - 14:30 | Views: 87
Комітет рекомендував ухвалити законопроєкт про адмінзбір: що він змінить для громад і які питання залишаються дискусійними
Read more:

19 November 2026

Моніторинг громад – жовтень 2026

Моніторинг громад – жовтень 2026

Як змінюється стан справ у територіальних громадах? Як на їхню спроможність впливають безпекові умови в регіонах та...

19 November 2026

19 November 2026

Авангард і Бородянка можуть стати містами, а Любомль і Буринь - розширити свої межі

Авангард і Бородянка можуть стати містами, а...

Селища Авангард на Одещині та Бородянка на Київщині можуть отримати статус міст. Водночас території Любомля на Волині...

19 November 2026

Біорізноманіття в містобудівних рішеннях: що варто врахувати громадам

Біорізноманіття в містобудівних рішеннях: що...

Наказом Мінекономіки та довкілля України від 13 листопада 2026 року № 2740 затверджено Методичні рекомендації щодо...