Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

У Линовицькій селищній територіальній громаді, що на Чернігівщині, – три загальноосвітні навчальні заклади. В одному закладі є найпростіше укриття, в іншому – таке ж орендоване.

А в Линовицькому ліцеї із часів будівництва самого закладу є протирадіаційне укриття площею півтори тисячі квадратних метрів, у якому багато окремих приміщень.

«Косметичний ремонт у приміщенні зробили ще на початку повномасштабного вторгнення. Однак, аби укриття виглядало сучасно, бракувало коштів. Коли ми побачили проєкт «DECIDE.Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл», то насамперед я поговорила з дирекцією школи – чи вони готові включатися. Мене підтримали та запевнили, що зроблять усе від них залежне. Зрештою, так і вийшло. Саме консолідація всіх – відділу освіти, селищної ради та школи – допомогла нам покращити можливості для якісного навчання дітей», – говорить Людмила Фалевич, начальниця відділу освіти Линовицької ТГ.

Забігаючи наперед, Віталій Нестерко, теперішній голова громади, який раніше був директором Линовицького ліцею, зазначає:

«Гадаю, усі задоволені результатом, бо ми проробили велику роботу. Звісно, без допомоги DECIDE це було б зовсім інше укриття. Однак на цьому ми не зупиняємося і вже маємо плани, як відремонтувати інші приміщення на території школи – для дозвілля та покращення емоційного стану дітей».

 

Віталій Нестерко з Людмилою Фалевич

 

У цьому тексті читайте про те, яким було і стало укриття, які відгуки, що вирішили зробити учні в межах мінігранту та чому сучасні укриття взагалі важливі.

 

Яким було укриття

 

«В теперішньому укритті був 50-метровий тир і багато зброї. Решта приміщення – протирадіаційне укриття, яким ніколи не користувалися. Хоча тут передбачалася примусова вентиляція, туалети. За 35 років ніхто це приміщення не ремонтував, тут зберігалися різноманітні непотрібні речі. А під час дощів приміщення часто заливало водою», – пригадує Віталій Нестерко.

Водночас в укритті є три виходи – як і потрібно згідно з правилами. Тож на початку повномасштабного вторгнення учителі самотужки винесли непотрібні речі та побілили приміщення.

 

Укриття до ремонту

 

«Підприємці серед батьків організувалися та зробили лавки, вчителі позамітали. Також батьки нанесли кольорову побілку – малюнки та зоряне небо, щоби дітям було комфортніше. Першого вересня 2022 року ми вийшли на навчання офлайн. Хоч, звісно, не завжди було зручно, адже від того, що не було підлогового покриття, в укритті стояв пил, дихати було важко», – розповідає Валентина Комар, вчителька інформатики.

 

Як готувалися до реалізації проєкту та які були виклики

 

Наталія Силенко, директорка ліцею, пригадує, що коли відділ освіти запропонував узяти участь у проєкті, у школі до цього поставилися відповідально. Написали сценарій та зняли відеоролик – від щирого серця, пройшли всі необхідні співбесіди.

«Коли прийшов результат, що отримаємо три мільйони гривень на ремонт, ми не могли повірити своїм очам. Невже наша сільська школа – у переліку переможців? Ми дуже хотіли, щоби діти були в безпеці, а батьки відпускали їх у комфортне середовище», – говорить Наталія Силенко.

Часом у процесі реалізації проєкту бракувало коштів. Команда будівельників та DECIDE радили, що ще можна зробити, щоби була цільна картинка. Тому сума, яку DECIDE вклав у реалізацію проєкту, склала 3 мільйони 443 тисячі.

«Завдяки селищному голові та сільській раді зʼявилася можливість виділити додаткові кошти в сумі 96 тисяч 389 гривень як співфінансування. Так, загальна сума склала понад 3 мільйони 539 тисяч», – пояснює Людмила Фалевич.

 

Укриття після ремонту

 

Голова громади доповнює, що проблем із депутатським корпусом щодо виділення коштів не було взагалі. Це, говорить, найменше, що можна було зробити для дітей. Проте не обійшлося і без викликів.

«Було складно описати потреби в тендері, щоб окреслити потрібні характеристики для техніки та обладнання. Кілька разів ми продовжували термін дії договору, робили додаткові угоди. Справді, важко робити це вперше. Коли планували робити щось ще, треба було знову розробляти проєктно-кошторисну документацію. Усе це було поспіхом, бо всі хотіли якомога швидше відремонтувати укриття та користуватися ним», – ділиться Людмила Фалевич.

 

Діти – в оновленому укритті

 

Водночас начальниця відділу освіти говорить, що це величезний досвід на майбутнє. А от директорка ліцею зізнається, що від отримання коштів і до відремонтованого укриття, відділ освіти та керівництво громади намагалися не відволікати педагогічний колектив, аби ті їм чимось допомагали.

Ремонт намагалися робити на вихідних, щоби все підсохло до понеділка. Запах фарби, говорять, нікому не заважав. Заспокоювало те, що скоро учні та учениці матимуть змогу навчатися в новенькому укритті.

 

Учні й учениці – під час уроку в оновленому укритті

 

«Ми спокійно навчалися. І лише коли треба було розставити меблі та розмалювати стіни за трафаретом – долучилися. Нам усе забезпечили, і ми за це неймовірно вдячні», – говорить Наталія Силенко.

 

Яким стало укриття та які плани

 

Загалом у школі навчаються 274 учні. Аби всім було зручно, відремонтоване приміщення розділили на класи. В освітньому хабі, який забезпечений планшетами, принтером та проєктором, є можливість проводити уроки. В одній кімнаті розміщуються учні початкових класів – близько 90 дітей. В іншому приміщенні – 7 класи, а в центральному – 5–11 класи.

 

Учні й учениці – в оновленому укритті

 

У кожному класі укриття є дошка, парти, пуфи, стільці, телевізори, інтернет, – усе й більше, як у звичайному класі. Також в укритті є альтернативне живлення, тож світло є завжди. А ще – опалення та всі комунікації, вода в кулері та навіть ліжка. Також є кімната для медичного працівника, звичайні вбиральні та для вбиральні для людей з інвалідністю.

 

Діти – під час уроку в оновленому укритті

 

За можливості, в укритті повноцінно продовжують навчання під час тривоги. Коли тривоги часті або в приміщенні перебувають різні класи з багатьма дітьми, виконують інші завдання. Ідеться про самостійні роботи, домашні завдання, спілкування тощо.

«DECIDE нас надихнув. Раніше в нас будувалося приміщення для басейну, колись там був танцювальний зал. Але згодом будівництво затихло, зважаючи на обставини. Зараз ми вирішили почати відбудову, щоби вчити дітей плавати», – розповідає про плани Віталій Нестерко, голова громади.

Говорять, уже зробили проєкт на свердловину, адже без якісної води – ніяк, а також уже ремонтують дах.

«В процесі експлуатації укриття також зрозуміли, що десь треба бездротові мишки, десь – більше пуфиків, десь – ще щось. У нас багато планів і бажань. Ми завжди знаємо, що ми хочемо, і будемо робити умови для дітей ще якіснішими та безпечнішими», – переконує Людмила Фалевич.

 

Учні й учениці – під час онлайн-тестування в укритті

 

Що вдалося втілити в межах мінігранту від DECIDE та що говорять діти

 

Окрім усього, DECIDE виділив мінігрант для ініціативних учнів та учениць – 50 тисяч гривень. Усе – аби діти мали змогу доповнити укриття власними задумами та зробили його комфортнішим для себе.

Спочатку експерти DECIDE вчили дітей писати, презентувати та популяризувати проєкти.

«Навчання було дуже цікавим і справді корисним. Спочатку було трішки незвично та страшно, чи нам вдасться, але потім ми зрозуміли процес. Експерти зуміли зацікавити нас цією роботою. Я впевнена, що в майбутньому нам знадобляться навички, як писати проєкти. А можливо, хтось повʼяже із цим майбутню професію. Також класно, що все відбувалося в ігровій формі й потім нас пригостили смачним обідом», – говорить Анастасія Ковшова, учениця 11 класу.

Далі відбувалося справжнє учнівське голосування – обирали серед кількох проєктів. Серед ідей – кімната розваг, релаксаційна кімната, кімната, де можна займатися спортом.

«Експерти DECIDE пояснили нам, що ми маємо відштовхуватися від побажань школярів, що варто реалізувати щось корисне, що надалі буде цікаве дітям, що стане в пригоді іншим, не лише нам. Усе – щоби можна було залучити більше учнів зі школи», – розповідає Анастасія.

Зрештою, обрали кімнату зі спортивним інвентарем – «Фітнес-хату».

 

Учні та учениці у «Фітнес-хаті»

 

«Памʼятаю, під час голосування до нас підбігали учні п’ятих-сьомих класів і запитували, коли можна проголосувати за «Фітнес-хату» й коли її нарешті реалізують», – розповідає Владислав Устюгов.

Зрештою, тепер тут є батути, м’які пуфи, м’ячі, фітнес-диски. Для цього простору створили графік, аби ніхто нікому не заважав і задля дотримання техніки безпеки. Не на все вистачило коштів, але із часом хочуть втілити все заплановане.

«Також класно, що нам дали змогу висловитися та доповнити укриття, як ми хочемо. Тому що все це – для нас, і діти мають право самі обирати, що зробити, аби було цікаво», – говорить Артем Шарамко, учень 11 класу.

Валентина Комар також розповідає, що над переможним проєктом допомагав працювати тодішній 11 клас, який уже випустився зі школи. Валентина була їхньою класною керівницею.

«Я памʼятаю їхній скепсис на початку – вони не дуже вірили, що дійсно отримають ці кошти. І коли ми все розставили, я зняла відео й надіслала в нашу групу. Вони були дуже задоволені. Як тільки мали вільну хвилинку – забігали до нас подивитися, що ж із цього вийшло. Вони справді вкладали в це душу. Зізнавалися, що їм приємно, що ці знання та праця були не даремними. Я завжди намагалася їм наголосити, що коли вони продовжать навчання в інших закладах освіти, переїдуть в інші міста, то нехай не думають, що вони гірші, тому що навчалися в селі. Вони такі ж розумні та прогресивні, як і інші. І те, що вони виграли, – цьому підтвердження», – розповідає Валентина Комар.

 

Діти у «Фітнес-хаті»

 

У громаді вважають, що в нинішніх умовах важливо мати саме сучасні укриття, і прагнуть до того, щоби так було всюди.

«На жаль, ми живемо у світі, у якому невідомо, що буде далі. Ми повинні зробити все можливе для захисту життя і здоровʼя своїх дітей, внуків, нащадків», – говорить Валентина Комар.

Світлана Ворожбит, заступниця директора з навчально-виховної роботи, пригадує, як на початку повномасштабного вторгнення, коли всі спускалися в ще неоновлене укриття, багато дітей плакали.

«Їм було некомфортно і страшно. Навіть батьки, яких тривога заставала в школі, не хотіли залишатися і пускати до школи дітей. Коли ж уже зараз діти працювали над проєктами, то їх об’єднувала ідея зробити комфортне безпечне середовище, щоб можна було відволіктися від реалій сьогодення», – говорить Світлана Ворожбит.

Нині, говорять, усі адаптувалися. Але моральний стан, коли спускаєшся в укриття всьоме за день, буває різний. Тож, окрім навчання, в укритті в дітей часто запитують: чим ви хочете сьогодні зайнятися? Буває, навіть співають караоке.

Більше про ініціативу «DECIDE.Відбудова. Ініціатива з відновлення шкіл».