Авторка: Марія Булейко (Марковська)

---

У Решетилівській громаді, що на Полтавщині, є Центр професійного розвитку педагогічних працівників, а у Терешківській – Інклюзивно-ресурсний центр.

Водночас педагогам Терешківської громади не було, куди звертатися за допомогою та порадою. Бо в громаді немає ані методичного кабінету, ані центру професійного розвитку. Тоді як сім’ї з дітьми з особливими освітніми потребами, що живуть у Решетилівській громаді, змушені були отримувати послуги десь-інде.

За сприяння Швейцарсько-українського проєкту DECIDE громади підписали договір про співробітництво територіальних громад у сфері освіти й успішно обмінюються послугами. Об’єднавшись, громадам вдалося розв’язати проблемні питання у сфері освіти, які самотужки вирішити складно.

У цьому тексті читайте детальніше про те, як та навіщо підписувати договір про співробітництво територіальних громад у сфері освіти, а також про те, як вдалося створити «Цифровий хаб професійного розвитку» для вчителів і вдосконалити ІРЦ.

 

Як усе починалося та навіщо потрібен Центр професійного розвитку педагогів

 

У 2020 році, під час децентралізації, у Решетилівському районі ліквідували методичний кабінет. Припало це ще й на часи пандемії, коли найбільший запит був про те, як якісно організувати онлайн-навчання для учнів.

«Ми спостерігали величезний запит на навчання та консультації від учителів – і нічим не могли допомогти. Тож у 2022 році на сесію Решетилівської міської ради винесли рішення про створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників», – розповідає Алла Костогриз, начальниця відділу освіти Решетилівської міської ради.

Зрештою, Центр професійного розвитку педагогічних працівників у Решетилівці облаштували. Вікторія Пащенко, директорка центру, розповідає, що в центрі організовують індивідуальні та групові консультування; надають психологічну підтримку, методичну, консультативну та наукову допомогу керівникам закладів під час розроблення навчальних  програм, нормативних документів, що стосуються закладів освіти.

Фактично, якщо педагоги мають запити на підвищення професійної компетентності, консультування чи допомогу, то можуть звернутися до Центру, – тут знайдуть фахівця, який допоможе з конкретним запитом.

 

 

 

Навіщо потрібне міжмуніципальне співробітництво та як це відбувалося на Полтавщині

 

Коли громади дізналися про можливість обʼєднатися та підписати договори з допомогою DECIDE, не вагаючись, визначили, що будуть ділитися послугами ІРЦ та ЦПР.

ІРЦ у Терешківській громаді працює близько 5 років. За словами голови громади Віталія Турпітька, сюди вдалося залучити, без перебільшення, найкращих фахівців на рівні області. В ІРЦ надають усі необхідні послуги для дітей з особливими освітніми потребами (ООП): психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, супровід, оцінку тощо.

«За принципом бартеру «ви – нам, ми – вам», вирішили, що педагоги Терешківської громади можуть користуватися послугами нашого Центру. Натомість діти з особливими освітніми потребами нашої громади матимуть змогу відвідувати інклюзивно-ресурсний центр у Терешківській громаді. Адже в нашій, Решетилівській громаді, на той час не було ІРЦ», – пояснює Алла Костогриз.

Ідея ініціативи співробітництва територіальних громад від DECIDE – налагодити співпрацю між громадами, щоби забезпечити сталий розвиток, збалансувати послуги, яких не вистачає в тій чи іншій громаді, обмінюватися досвідом, створювати спільні проєкти. І найголовніше – допомагати одне одному та підсилювати одне одного.

Адже часто громади не мають достатньо ресурсів (фінансових, майнових, кадрових, організаційних та інший). А відповідно, і змоги самотужки реалізувати на своїй території великі інституційні проєкти. Зокрема, йдеться про сферу освіти.

У процесі підготовки документів для укладення договорів про співробітництво громади отримали консультативний супровід від експертів DECIDE. Зрештою, у 2023 році вдалося укласти 21 договір про співробітництво між 52 територіальними громадами. Серед них – Терешківська та Решетилівська.

Голова Терешківської громади Віталій Турпітько говорить, що в налагодженні співпраці між громадами не було жодних проблем, викликів і перепон.

«У Полтавській області співпраця між громадами – це один із давніх перевірених методів. Центр первинної медичної допомоги нашої громади обслуговує Новоселівську й Полтавську територіальні громади. ДЮСШ також обслуговує кілька громад. Ми дружимо. Але ці взаємовідносини ніколи не були формально оформлені. DECIDE запропонував пройти процедуру офіційного затвердження всіх договорів. Завдяки Проєкту нам вдалося вивести співпрацю на рівень, що відповідає вимогам законодавства», – пояснює Віталій Турпітько.

Зокрема, Проєкт допомагав громадам пройти всі процедурні кроки. Наприклад, підготувати необхідні документи, провести громадські обговорення, створити комісії з підготовки проєктів договорів, переконати депутатський корпус схвалити ці проєкти, і лише тоді – підписати його. З усім цим легко заплутатися. Отже, добре, коли є люди, які підтримують та пояснюють кожен крок.

«Фактично ми уклали дзеркальні договори – про обмін послугами. Нам вдалося це зробити завдяки юридичному супроводу експертів DECIDE. Вони надали нам дорожню карту, як правильно провести громадське обговорення, яка має бути послідовність та договори. Досвід – просто чудовий. Ми пройшли через усе поетапно й маємо можливість разом втілювати проєкти», – говорить Оксана Дядюнова, Решетилівська міська голова.

Начальниця освіти Решетилівської громади називає цю співпрацю тісними партнерством і дружбою.

«Під час укладання договорів ми тісно спілкувалися, контактували онлайн, говорили на «зумах» наче і про документи, але водночас встигали обговорити й освітянські спільні проблеми. Хочеться, щоби було більше таких громад, які могли б компенсувати одне одному те, чого бракує в одній чи іншій громаді. Це справді працює», – говорить Алла Костогриз.

 

Плани співпрацювати

 

Тепер у Решетилівській громаді хочуть запропонувати послуги Центру професійного розвитку й іншим сусіднім громадам.

«Ми можемо це втілити в межах міжмуніципального співробітництва. А головне – знаємо, як і що робити. Тож зможемо підтримувати нові ідеї та пропозиції для освітньої галузі, і не тільки», – впевнена Оксана Дядюнова, очільниця Решетилівської громади.

Тоді як голова Терешківської громади Віталій Турпітько має ідею розвинути разом з іншими громадами Полтавщини напрям туризму та бізнесу.

«Наприклад, у нашій громаді є дуже цікаві місця. Стоянки Кам’яного віку, понад 50 скіфських курганів, унікальна рекреаційна зона, річки, ліси й можливість виділення земельних ділянок для підприємців. Ми співпрацюємо з археологами, які зробили нам зріз території та показали все на мапах. Однак будь-який туризм цікавий як кластер. Тож ми можемо об’єднуватися. Зрозуміло, що на повну потужність ми думатимемо про це після війни, але ідеї можна продукувати вже зараз», – говорить Віталій Турпітько.

Щодо бізнесу – громадам цікаве вироблення крафтових продуктів із доданою вартістю. Наприклад, кластер із перероблювання яблук у сидр, винограду – у вино тощо.

 

Про мініграти в межах співробітництва

 

Також DECIDE оголосив конкурсний відбір для громад, що уклали чи мають намір укласти договори про співробітництво територіальних громад за експлуатацію експертної підтримки проєкту. До участі у відборі запрошувалися територіальні громади Одеської, Полтавської, Івано-Франківської та Чернігівської областей. Громади, які пройшли цей добір, отримали мінігрант – 130 тисяч гривень. Для громад це стало суттєвою підтримкою і стимулом, аби розпочати спільно реалізовувати проєкти, спрямовані на розвиток освіти в громадах.

Під час конкурсного добору важливо було, щоби органи місцевого самоврядування зрозуміли та обґрунтували цінність співробітництва та результатів, які можна напрацювати разом. Адже часто для втілення проєктів і рішень потрібна консолідація. Ідея в тому, що гуртом – справі легше.

Зрештою, Решетилівська та Терешківська громади отримали додаткові кошти. Решетилівська – облаштувала Цифровий хаб в Центрі професійного розвитку для педагогів. Зокрема, закупили професійну техніку та облаштували простір. Усе це – щоб педагоги обох громад могли в будь-який час розраховувати на оперативну допомогу. Це важливо, особливо тоді, коли перебуваєш на відстані, працюєш у дистанційному форматі тощо.

Адже, щоб доїхати до центру, педагогам потрібно вкрай багато часу. Враховуючи розклад руху автобусів, це може зайняти цілий день.  Часті тривоги теж зривають навчальний процес, тож більшість заходів у Центрі логічно проводити онлайн. До співпраці між громадами хорошої техніки для цього не було, як і коштів, щоб її закупити.

«Працівники центру працювали на застарілому обладнанні. Якщо відверто – це обладнання, яким ніхто вже не хотів користуватися. Але на той час у нас не було вибору», – пояснює Алла.

Тепер для педагогів Решетилівської та Терешківської громад:

• фахівці надають якісні послуги для педагогів на сучасній техніці, яку вдалося закупити за сприяння Проєкту;
• організовують і проводять інформаційні, консультативні та мотиваційні зустрічі;

«Учителі отримують якісні послуги, тому що це є сучасна техніка. Це класна камера, якісний зв’язок, хороша передача зображення», – пояснює директорка Центру.

• є можливість звернутися до фахівців Центру за допомогою інформаційно-консультаційної платформи;
• є програма розвитку цифрової компетентності. Тут учителі можуть повчитися різним цифровим інструментам, які зможуть застосовувати у своїй роботі;  
• є 23 координатори, кожен із яких є фахівцем у своїй сфері і які допоможуть, відповідно до запитів педагогів;
• постійний супровід освітян у 15 віртуальних класах різних напрямів;
• доступні короткі відеоролики-тренінги.

До першого червня 2024 року за кошти громади планують оновити навчальну кімнату. Ремонт уже зробили, а тепер у хаб хочуть закупити сучасні мобільні меблі.

«Ми хочемо надавати педагогам послугу так званого коворкінгу за потреби. Наприклад, минулого року учителі, які брали участь у конкурсі «Учитель року», приїздили до нас. Адже в сільській місцевості інтернет значно слабший, не завжди є відповідна техніка. Та і вчитель відчуває себе впевненішим, коли сидить за сучасним комп’ютером із якісною камерою, техніка працює значно швидше. До слова, торік вчителька, яка дистанційно працювала саме із Центру, стала лауреаткою обласного конкурсу «Вчитель року»», – розповідає Алла.

Також це буде класна можливість підключатися разом на вебінари, проводити конференції чи обмінюватися досвідом. Востаннє на тренінгу про цифрові технології, який тут проводили, було зареєстровано 79 педагогів із двох громад. А отримують послуги 602 педагоги. Директорка Центру говорить, що це значно більше, ніж очікували. Отже, запит є.

Терешківська громада за кошти DECIDE та громади недавно придбала в ІРЦ все необхідне, щоб запровадити нові напрями роботи з конструювання та робототехніки для дітей з особливими освітніми потребами. Ідеться про спеціальну парту, набори для занять із робототехніки, світловий планшет, 3D ручки та логопедичний лабіринт. А щоб фахівці ІРЦ могли професійно використовувати все в роботі, громада оплатила навчання для них.

Нещодавно в Решетилівській громаді створили власний Інклюзивно-ресурсний центр, провели конкурс і набирають фахівців. Однак у всьому радилися з Терешками.

«Ми вже неодноразово говорили директорці Терешківського інклюзивно-ресурсного центру, що ми з ними не прощаємося. Тепер будемо з ними співпрацювати з обміну досвідом – це дуже важливо для нас. Адже їхні фахівці мають напрацьований досвід, яким можуть поділитися. Тому ця робота точно буде продовжуватися», – говорить Алла Костогриз.

 

Чому громадам корисно об’єднуватися і брати участь у подібних проєктах

 

«Треба розуміти, що коли ти подаєшся на якийсь проєкт – це не лише для того, щоб отримати кошти. Насамперед це про розширення кола спілкування і можливостей. Ми спілкувалися не тільки з Терешками, ми подружилися і з іншими громадами, бо були на спільних зустрічах. По-друге, це величезний обмін досвідом. По-третє, це юридична, комунікаційна та психологічна підтримка від команди проєкту. У нашому випадку – від DECIDE», – пояснює Оксана Дядюнова користь від подібних проєктів.

Тоді як голова Терешківської громади переконаний, що великі проєкти завжди логістично вигідніше втілювати разом. Ідеться не лише про сферу освіти. Для громад актуальні спільні проєкти щодо поводження з твердими побутовими відходами, збереження та використання водних ресурсів, створення агрокластерів, проєкти з туризму, охорони здоров'я та іншого.

Потребу обʼєднуватися задля освіти представники обох громад особливо виділяють. Адже ідеться про важливе питання для всіх – дітей. Громади прагнуть створити комфортні та рівні умови для усіх здобувачів освіти, незалежно від віку, стану здоров'я, соціального статусу тощо. Бажання є, однак не завжди є гроші.

Голова Терешківської громади пояснює, що малим громадам логістично дорожче утримувати дитячі садочки та школи з меншою кількістю наповнення і нерозвиненою логістикою довезення до цих закладів.

«Коли ідеться про великі проєкти, які потребують більших ресурсів, ніж може дозволити собі звичайна громада, ми маємо шукати партнерів. Великі громади добре почуваються і без співпраці. В основному ідеться про міські територіальні громади, які є профіцитними. У них значні бюджети розвитку, чого, на превеликий жаль, немає в сільських громад. Тому об’єднання та кластеризація – найкращий варіант для розвитку громад», – говорить Віталій Турпітько.