Матеріал підготувала експертка шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) Інна Білик
у межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад

---

З великою відповідальністю приходить велика сила

Наталя Митошоп приступила до обов’язків начальниці відділу освіти Володимир-Волинської міської територіальної громади 1 червня 2022 року. До цього, працюючи у відділі культури управління з гуманітарних питань, була причетна до питань освіти. І тому для пані Наталі було очікуваним, що одним із перших завдань, яке доведеться вирішувати, буде оптимізація та підготовка до старту реформи старшої школи. Необхідність змін вже певний період обговорювалися з начальницею управління з гуманітарних питань Оксаною Бігун, спільно шукали рішення.

 

 

Моя мрія - осучаснити освіту в громаді так, щоб дітям було цікаво вчитися, вчителям легко працювати, батькам радіти успіхам своїх дітей. Я хочу, щоб праця вчителя достойно оцінювалася, як морально так і матеріально. Тому перш за все потрібно створити умови для здорової конкуренції, яка сприяєтиме підвищенню якості освіти? і розпочати це маємо з оптимізації та реформи закладів освіти. Важливо оновити матеріальне забезпечення у закладах освіти. І знаєте, просто хочеться стати корисним для своєї громади, щоб прожити недаремно в ній. Під час попереднього моніторингу від багатьох чули: «та війна», «та не на часі», «та що ви собі надумали», «та чекайте ще ту реформу відмінять», але з начальником управління Оксаною Бігун чітко розуміли, що вже й так багато часу втрачено, - говорить Наталя Митошоп.

Як перетворити сумнів у рушійну силу? Відповідь проста – не зупинятися, вивчати досвід колег, які досягли успіху у проведенні оптимізації та  у створенні ліцеїв. Будучи начальницею відділу освіти, Наталя Митошоп впевнено рушила до поставленої цілі – зробити освіту сучаснішою, надолужити час, швидко і якісно провести реформу старшої школи на місцевому рівні.

 

 

Політичне лідерство та досвід колег

Пані Наталя розповідає:

Мережу потрібно було змінювати. Треба сказати, що секвестр державного бюджету призвів до нестачі освітньої субвенції, що загострило потребу змін. З Оксаною Бігун, начальницею управління з гуманітарних питань, звернулися до голови громади з ініціативою початку проведення реформи та оптимізації мережі у закладах освіти. Голова громади Ігор Пальонка нас повністю підтримав і сказав, що як є конструктивне бачення змін, давайте будемо обговорювати. Ми з пані Оксаною розпочали роботу, вивчали досвід колег, перелопатили багато ресурсів. Створили робочу групу, до якої увійшли такі ґуру освітніх питань, як Микола Савельєв (директор педагогічного коледжу), Валентин Вірковський (директор обласного ліцею), голова освітянської комісії, депутат Костянтин Зінкевич. Вони допомогли у створенні дорожньої карти змін та стали постійними фасилітаторами для нас. База даних кращих практик управління освітою в громадах http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/ стала путівником та своєрідною шпаргалкою. Головна місія - правильно та максимально безболісно провести оптимізацію і реформувати старшу школу, створити справжній академічний ліцей. Ми розуміли, що змінювати потрібно було починати давно, адже 2027 рік настане швидко… Перемога буде за нами і, впевнена, підтримка профільних ліцеїв з боку держави буде одним із пріоритетних завдань. Ми розробили і затвердили план формування перспективної мережі закладів освіти, і нашу практику сьогодні ви можете знайти в базі даних кращих практик управління освітою в громадах. Важлива деталь, на яку звертали увагу - діти початкової школи мають ходити в найближчий до місця їх проживання заклад (у межах 2 км). А це означає, що в усіх віддалених мікрорайонах має бути початкова школа. І це означало, що зробити профільний ліцей ми можемо лише в одному закладі - гімназії ім. О. Цинкаловського.

На робочій нараді кожному керівнику ставили запитання стосовно їхнього бачення створення профільного ліцею Усі відповіли, що бачать себе гімназіями (5-9 кл.), і лише директор гімназії ім. О. Цинкаловського побачив свій заклад потенційним ліцеєм. Із січня відділ освіти розпочав цикл зустрічей із колективами батьків та педагогів щодо реформи освіти. Цей діалог триває.

 

Інновації на відстані одного кліку

Теорія п’яти рукостискань – це теорія, а от співпраця Володимир-Волинської міської територіальної громади та Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», що розпочалася з одного кліку на інформаційному повідомленні у FB – реальна історія з життя.

 

 

Наталя Митошоп розповідає:

Перспективний план ми затвердили, але його впровадження ще було попереду, кожного вечора я сідала і шукала результативні рішення, практики того, як успішно впроваджувати зміни. І от одного разу натрапила у FB на інформацію про гру «Оптимізація». Я написала у фейсбуці, мені швидко відповіли і на другий чи третій день ми з Олегом Фасолею, експертом SALAR International, обговорювали можливість проведення практичної гри «Оптимізація в нашій громаді». Розповіли, які кроки зроблені вже, ознайомили колег із напрацюваннями, і нам було приємно чути, коли експерти Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) зазначили, що ми рухаємося в правильному напрямку. Але замість гри «Оптимізація» запропонували стати пілотною громадою і протестувати нову методику, що допоможе нам якісно впровадити зміни, знизити напругу між батьками та педагогами шляхом проведення ряду зустрічей.

 

Про апробацію інноваційної методики в практиці громад від експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні»

«Наведена методика дає можливість оцінити освітні вподобання учнів 9 класу та оцінити, яка школа в майбутньому може відігравати роль старшої школи/ліцеi. Це інструмент, завдяки якому органи освіти громади можуть правильно оцінити освітні потреби учнів та якість освіти в окремих школах», - зазначає Войцех Мархлевський, експерт шведсько-українського проекту Підтримка децентралізації в Україні.

Експерт шведсько-українського проекту Підтримка децентралізації в Україні Олег Фасоля розповідає:

Замість гри «Оптимізація» я запропонував громаді стати першою пілотною громадою, в якій буде апробовано нову методику залучення стейкхолдерів до формування освітніх мереж і розуміння якісних освітніх послуг у старшій школі. Методика передбачає роботу з трьома групами учасників освітнього процесу: учнями, батьками та педагогами. В процесі роботи з кожною із груп відбувається як збір інформації, так і перевірка гіпотез, що в своїй сукупності дозволяє залучити учнів, батьків, педагогів до процесу змін мережі, до формування у них запиту на проведення якісної реформи старшої школи в громаді.

Цікавим був процес перевірки гіпотези під час роботи з вчителями. Якщо на початку розмови вчителі стверджували, що в них все добре і змінювати нічого не треба, бо й без того є багато проблем в яких вони не винні, то під кінець розмови довелося визнати – проблеми існують і потребують рішення. В цілому, майже всі вчителі переконані, що їхній предмет є головним, вони не чують дітей, не чинять супротив змінам. Вчителі кажуть – погані програми, але ніхто не розробляє авторських, кажуть, що погані підручники, але ніхто не хоче розробляти власні, недостатньо індивідуального підходу до учнів. Вчителі не хочуть виходити із зони комфорту, а реформування старшої школи якраз це і передбачає такий вихід.

 

 

Експерт Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) Войцех Мархлевський говорить:

Робота з цільовими групами проводилася за інтерактивною методикою, першою частиною яких були майстер-класи, спрямовані на розвиток критичного мислення щодо вибору навчального закладу і, як наслідок, отримання професії. Найбільша проблема, яка завжди виникає під час таких занять, це відсутність досвіду учнів та батьків щодо створення кар’єрних шляхів. Це означає, що учні 9 класу не знають, в якій школі вони продовжуватимуть навчання після закінчення школи. Це основна проблема, яку можна подолати, давши учням розробити кар’єрний шлях уявного школяра.

Експерт Шведсько-українського проекту Підтримка децентралізації в Україні (SALAR International) Айдер Сеїтосманов зазначає:

Спочатку батьки приходять з певними стереотипами, дуже обережно слухають, і шляхом фасилітації, питань-відповідей ми змушуємо їх думати не з точки з точки зору школи, в якій навчаються їхні діти, а з точки зору довгострокових інтересів своєї дитини, її дорослого професійного життя. Такі зустрічі налаштовують батьків на те, що навіть якщо їм хтось скаже «давайте захистимо нашу школу, що нам залишили третій ступінь», то батьки будуть замислюватися, а для чого це їм, чи це в інтересах їхніх дітей? Більшість дітей, навіть в одній із найсильніших шкіл Володимир-Волинської громади, досі не визначилися, ким вони хочуть стати. Це тривожний сигнал, вони повинні налаштовувати себе на майбутню професію, і перехід до іншої школи - це їхній перший життєвий вибір, це перший їхній вибір як дорослої людини на шляху до свого професійного розвитку, свого життя. Думаю, після наших зустрічей більше батьків запитують своїх дітей: «А ким ти хочеш бути?».

Дуже важливо, що в наших зустрічах беруть участь представники відділу освіти, адже ми проводимо зустріч в одній школі, а в інших вони вже вони є фасилітаторами.

Войцех Мархлевський зазначає:

Робота з учнями та батьками мала дві мети: розвинути мислення учнів та вчителів щодо майбутньої освіти та визначити, скільки учнів вирішать продовжити навчання у новоствореній старшій школі. Така робота поділяється на два етапи: профорієнтаційні практикуми та опитування учнів 9-х та 11-х класів про реалізацію їхніх очікувань щодо навчання у 10-11 класах у ЗОШ І-ІІІ ст. Робота з батьками та дітьми була присвячена правильному спрямуванню подальшої освіти учнів відповідно до їхніх здібностей та знань, якими вони володіють. Ми хотіли, щоб батьки та їхні діти замислювалися, яку програму обрати – професійну чи загальноосвітню, яка дає можливість продовжити навчання у ВНЗ. Під час проведених з ними майстер-класів учні мають можливість прийняти правильне рішення щодо подальшого навчання. Фактично ми переслідували дві цілі. Перша - представити, передати методику проведення занять з професійної орієнтації учнів базової школи. Друга - допомога керівництву освіти громади у проведенні оцінки потреб: скільки підготувати місць для учнів у новостворених ліцеях, скільки таких ліцеїв потрібно. Проведене опитування учнів 11 класу дає можливість оцінити, наскільки їхні очікування щодо навчання у цьому класі виправдались, які зміни потрібні.

Нова методика для громад поряд із практичною грою «Оптимізація», базою даних кращих практик упраління освітою в громадах та порталом «Ресурс освіти Новим громадам» Шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) є дієвим інструментом інноваційною можливістю успішного впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні.

 

Експерти пішли, інструменти вирішення проблем залишилися

Наталя Митошоп, зазначає, що від співпраці з експертами SALAR International отримали навіть більше, ніж очікували. На початку планувалося, що експерти безпосередньо працюватимуть з учнями, батьками та вчителями лише в одній школі, але пропрацювали в трьох. Пані Наталя з колегами були присутні на кожній зустрічі і вже за методикою, що перейняли в експертів, продовжили роботу в інших школах. Що цікаво – багатьох  зустріч з експертами змусила переглянути власні переконання і більше дослухатися до думки дітей.

Наталя Митошоп розповідає:

Спілкування Айдера Сеїтосманова з батьками було дуже продуктивним та результативним. Адже багато з нас бояться змін. Чи не кожен каже: «Надцять років так було, навіщо змінювати?» Але ж ми, наприклад, любимо нову сучасну техніку і свої гаджети міняємо на сучасніші, вивчаємо новинки і користуємося із задоволенням впровадженими функціями, які роблять наше життя комфортнішим та цікавішим. Так і в освіті - ми повинні йти вперед, впроваджувати функції для покращення до вдосконалення освітнього середовища. Коли на початку зустрічі батьків запитували: «Чи вважаєте ви, що дитині потрібна просто вища освіта?», то підняли руки майже всі. Але коли це ж саме питання поставили наприкінці дискусії, то тільки одна мама лишилася при цій самій думці... Я була вражена. Мені потрібен був зворотній зв'язок, щоб зрозуміти, чи правильно ми рухаємося та чи варто проводити такі зустрічі. Скориставшись тим, що мене не знають, я після зустрічей поспілкувалася з батьками про результативність та необхідність таких дискусій. І рада була чути, що всі погодилися з необхідністю створення академічного профільного ліцею у громаді лише для учнів 10-11(12) класів, щоб дати дітям якісну профільну освіту та достойно підготувати їх до вступу у ВНУ. Такої ж думки після зустрічей з експертами дотримуються і вчителі. Ми продовжуємо роботу з дітьми. Після наших зустрічей вони у захваті і це враження переносять на своїх батьків. Таким чином, самі діти допоможуть нам переконати батьків у необхідності змінювати мережу шкіл, щоб розвивати якісну освіту. Ми проводимо різні анкетування для учнів, щоб визначити, які профілі їм потрібні і, відповідно до результатів, школа, яка має бути профільним ліцеєм, здійснює напрацювання Вже маємо 9 напрацьованих профілів, та які з них будуть обрані – покаже час. Також вже заплановані круглі столи з педагогами та директорами закладів освіти, а зустрічі з експертами SALAR International у нашій громаді - це був лише початок нашої співпраці.

 

Досвід колег – інструмент вирішення викликів, які у вас є

Важливим елементом нової методики є вивчення кращих практик оптимізації, створення профільних ліцеїв. За експертної підтримки SALAR International відбувся навчальний візит до Славутської територіальної громади (практика громади представлена в базі даних кращих практик: Впровадження профільного навчання:досвід Славутської ТГ). Громада обрана не випадково, адже вона дуже наближена до Володимир-Волинської міської територіальної громади за чисельністю населення та кількістю навчальних закладів. До складу делегації з Володимира увійшли начальник управління з гуманітарних питань Оксана Бігун, керівник відділу освіти Наталія Митошоп, керівник інклюзивно-ресурсного центру Олена Токарєва, директор ЦРПП Людмила Страхарчук та директори закладів загальної середньої освіти громади.

Ельміра Перепелиця, начальниця управління освіти Славутської громади в форматі рівний-рівному поділилася досвідом реформування мережі та створення профільного ліцею в Славутській громаді:

Наші директори отримали можливість поспілкуватися з колегами з Славути, які пройшли через зміни і розповіли їм про свій досвід. Тепер в наших керівників зовсім інше бачення, вони готові до змін. Ми спільно працюємо над оптимізацією, переглядаємо тарифікацію, визначаємо можливості працевлаштування педагогів, яких торкнуться зміни. Досвід який ми отримали працюючи з експертами SALAR International, додав нам упевненості. Ми не чекатимемо 2027 року і працюємо над тим, щоб ліцей в нашій громаді розпочав роботу у вересні 2024 року. Згідно наших планів, коли в ліцеї будуть навчатися учні 10-12 класів, то це буде ліцей приблизно на 7 паралелей.

 

Не зробиш ти – зробить хтось інший

Вже сьогодні у Володимир-Волинській міській територіальній громаді проводиться активна підготовка до створення профільного ліцею. Чи варто поспішати? В громаді переконані що так.

Наталя Митошоп зазначає:

Населення громади - 42 тисячі, затверджена мережа на 2022/2023 навчальний рік налічує 4795 учнів. Частина сусідніх із нашою громад – менші, вони не можуть дозволити собі створити профільний ліцей, що відповідатиме вимогам законодавства. В них у старшій школі в одному класі навчається 7-10 дітей і вони можуть бути наші, або сусідньої великої  громади… Ми гарно співпрацюємо, але не хочемо втрачати 20% дітей, які потенційно можуть бути учнями нашого академічного ліцею. Сьогодні заклад, на базі якого буде створено академічний ліцей, має конкурентну перевагу перед іншими заклади нашої і сусідніх громад. Це система підготовки учнів до ЗНО, вона апробована роками. Учні показують високі результати, і їхні можливості вступити до вузів на бюджетну форму навчання значно вищі, ніж у інших.

Не варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Такий підхід дозволяє зберігати і примножувати конкурентні переваги.

 

Данія. Повертаючись із подорожі, ти вже ніколи не будеш таким, яким був до цього

В 2022 році відбувся навчальний візит до Данії, організований SALAR International. Представники громад, що за експертної підтримки проекту готувалися до старту реформи старшої школи, проводили оптимізацію, апробацію нової методики залучення стейкхолдерів до формування освітніх мереж, вирощували сади перемоги вивчали досвід Датських шкіл в організації профільного навчання. Рівень розвитку країни – це результат роботи людей, котрі в ній працюють, які свого часу мали рівний доступ до якісних освітніх послуг, котрі отримали якісну профільну освіту і віднайшли свій шлях у житті. Було надзвичайно цікаво дізнатися, які ж зміни прагнуть втілити у Володимир-Волинській громаді після навчального візиту.

Наталя Митошоп розповідає:

Більше перейматися придбанням предметних кабінетів та технічним обладнанням, а не ремонтами. Я ще з Данії скидала в нашу групу директорам фото датських шкіл, де стеля просто з дошок, бетонна підлога без багет і плінтусів, вікна без ламбрекенів. Це реальні умови, в яких навчаються діти в Данії, це школа, в якій високі якісні показники навчання. Паралельно надсилала фотографії обладнання, яким забезпечені класи. Так, ми будемо проводити модернізацію, утеплення фасаду, даху, ремонт системи опалення, якщо потрібно, але натяжних стель з декоративними штукатурками не буде. Обладнання - в пріоритеті. Важливо, щоб саме на цих потребах керівники і педагоги зосереджували свою увагу.

Поширення датського досвіду продовжилося після повернення до України. Спочатку презентація побаченого, а потім, обговорення датського досвіду із директорами та педагогами, щоб поглянути на школи по-новому, додати їм сучасності.

 

Плани

Про деякі з них Наталя Митошоп розповідає вже сьогодні:

• Впровадження «Рецензія на оцінку» - це датський досвід. В Данії учні отримують рецензію на оцінку, отже вони знають, де і над чим треба попрацювати, щоб отримати вищий бал. Це забезпечує конструктивний діалог вчителя і учня.
• Вивчення  англійської мови на практиці. В Данії ми були присутні на уроках історії та математики, які викладалися англійською мовою. Тобто вони вчаться вільному володінню мови, постійно практикуючись. Мріємо спробувати з маленького, наприклад вивчати твір англійського письменника мовою оригіналу.
• Позашкілля - ранній розвиток дітей, розвиток логічного мислення, як першооснова початку навчальної дороги у житті.
• Головне – реформування мережі закладів освіти і створення профільного ліцею. Там, де в нас буде профільний ліцей – сильна школа, конкурс на посади вчителів під час війни не проведеш, але з таким потужним та сильним педагогічним колективом можна починати працювати. 2027 рік наступить дуже швидко, і тому вже сьогодні ми впроваджуємо реформу старшої школи на місцевому рівні. Діти, які сьогодні є старшокласникам, теж хочуть комфортної та якісної освіти. А до 2027 року ліцей має стати потужним закладом для старшокласників нашої та сусідніх громад.

Про інші плани пані Наталя обіцяє поділитися невдовзі на сторінках онлайн ресурсу «База даних кращих практик управління освітою в громаді» http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/