Матеріал підготувала експертка шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International) Інна Білик у межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад.

---

В умовах воєнного стану безпека учнів та педагогів - на першому місці. Водночас, питання якості освіти, підтримка та продовження реформи освіти, впровадження концепції НУШ набуває особливого значення. Випускник нової української школи - це особистість, яка здатна критично мислити, патріот, який діє згідно морально-етичних принципів і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це новатор, здатний змінювати навколишній світ.

Для того щоб ми отримували таких випускників, потрібно чимало змін, які часто пов’язані з прийняттям непростих, непопулярних рішень. І сьогодні, в умовах воєнного стану, громади продовжують впроваджувати зміни, проводять підготовку мережі закладів освіти до старту реформи старшої школи на місцевому рівні. Городоцька територіальна громада одна із них. Сергій Рибак, начальник відділу освіти Городоцької міської ради, переконаний – майбутнє нашої держави - це сьогодення наших дітей, і успіх українського суспільства залежить від того, наскільки якісну освіту вони отримають, наскільки ми навчимо їх критично мислити, вчитися впродовж життя, як будемо сприяти розвитку їх здібностей, навчимо бути відповідальними новаторами...

В рамках обміну досвідом у форматі «рівний рівному», ініційованого шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», ми обговорили з Сергієм Рибаком питання оптимізації, реформи старшої школи, секрети успіху впровадження змін та плани на майбутнє.

 

 

Від того часу як у пошуках кращих практик управління освітою в громадах я познайомилася із роботою відділу освіти Городоцької територіальної громади, у вас весь час відбуваються зміни. Ви реформували відділ освіти, методичну службу, маєте досвід створення опорних шкіл, заснували премію ім. Виноградського для підняття престижності професії педагогічних працівників. Я б сказала, процес оптимізації мережі закладів освіти у вас постійний. Як вам вдається успішно втілювати зміни?

Ми не ігноруємо проблеми, навіть якщо їх складно вирішувати. Охоче розповідаю про наш досвід, деталі алгоритмів того, як нам вдається впроваджувати всі ці зміни – в базі даних кращих практик управління освітою в громадах (http://wiki.sklinternational.org.ua/practice). Зміни – це завжди непросто, особливо якщо ці зміни стосуються мережі закладів освіти. Успіх оптимізації залежить від декількох факторів. Важлива підтримка голови, важлива співпраця з директорами, педагогами, батьками, відкритий діалог з громадою. Мені неодноразово доводилося  пояснювати, що оптимізація не означає ліквідацію чи закриття. Оптимальна мережа – це та, яка максимально відповідає потребам громади.

 

 

Коли я прийшов працювати в Городоцьку громаду, я не знав історичних та ментальних особливостей її жителів (примітка Сергій Рибак є мешканцем сусідньої із Городоцькою територіальною громадою), не було досвіду участі в грі «Оптимізація», а навчальні поїздки до Польщі, Данії, які організував Шведсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» (SALAR International), ще були попереду. Після першої поїздки в Польщу, у 2017, році я щиро не розумів, чому інші проти зміни мережі, я думав, що всі мають думати, як я, адже ми це робимо для дітей, це відкриє для них нові можливості. Але хто сказав, що мешканці громади цього хотіли? Поширеною була позиція: «наші діди ходили цією стежкою до школи, ми ходили і нехай наші діти ходять, а потім змінюйте собі, що хочете». Свого часу спроби районного відділу освіти оптимізувати школи в Городку закінчувалися протестною ходою з хоругвами, і мережа залишалася без змін. Мешканці громади мали досвід протесту проти оптимізації. Проводити першу оптимізацію мережі закладів освіти було непросто. А от минулого (2022) року ми оптимізували мережу гімназій, і для цього знадобився лише один мій виїзд, щоб підтвердити ті кроки, які будуть здійсненні: як буде забезпечено підвезення учнів, як будуть працевлаштовані вчителі.

В процесі оптимізації мережі закладів освіти нам вдалося заручитися довірою мешканців громади. Це результат кропіткої роботи, результат того, що ми виконуємо ті обіцянки, які даємо, коли впроваджуємо зміни. Люди розуміють, якщо обіцяно – буде виконано. Всі зміни мережі закладів освіти треба з мешканцями громади пережити, проговорити, розробити план змін, щоб вони розуміли, що вони не одні. Ми в цьому процесі всі разом вибудовуємо нову систему і робимо ці непрості зміни для дітей. Практична гра «Оптимізація» - той інструмент, що дуже ефективно допомагає впровадити зміни. Зміни складні, особливо під час воєнного стану, але при правильному підході вони можуть пройти розумно, з мінімальними викликами (примітка: детальніше із практичною грою Оптимізація можна ознайомитися скориставшись порталом Ресурс освіти новим громадам розділ «Оптимізація від а до Я»).

Сьогодні думки щодо реформи освіти, реформи старшої школи розділилися. Як ви вважаєте, чи потрібна нам пауза чи навпаки «нічого не відкладати на завтра» і бути готовими до реформи старшої школи у 2027 році?

Можна зайняти позицію: «зараз війна і невідомо, що буде, тому треба зачекати». Я категорично не сприймаю такий підхід. Ми віримо в ЗСУ, в те, що швидко повернемося до мирного життя і тоді точно не повинно бути такого аргументу: «ой, а давайте візьмемо паузу, бо ми відстали від визначених термінів, не готові, чогось не зробили і т. д.». Ми не повинні робити жодних пауз. В мене є острахи, щоб не зменшився, не згас той запал, який був, як тільки стартувала НУШ, тоді ми були на піднесені, ми захоплювалися можливістю змін і того, що вони дадуть. Я вважаю, що на рівні держави потрібно проводити більше роз’яснювальної і законотворчої роботи щодо профілізації.

Реформа іде і повинна бути завершена, зміни повинні бути якісними і кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу. Якщо в 2026 році ми швидко, аби як сформуємо ліцей, щоб один заклад «вижив», а про учня забудемо, забудемо про те, для чого всі ці зміни, візьмемо стандартно якісь профілі без врахування потреб учнів, то толку не буде. На місцевому рівні підготовка до старту реформи старшої школи у 2027 році повинна бути постійною, тут, сьогодні. Реформа старшої школи не повинна стати сюрпризом для батьків у 2027 році. Потрібно моделювати свою «ідеальну мережу» і поетапно просуватися до наміченої цілі, саме такий підхід ми втілюємо у нашій громаді.

Сергій Володимирович, ви керівник відділу освіти, ділитеся власним досвідом, зокрема через базу даних кращих практик управління освітою в громаді, є сертифікованим тренером з практичної гри «Оптимізація» шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні». Як знаходите для усього час і що спонукає вас до такої активної позиції?

Так, час - це найцінніше, що в нас є. Для мене на першому місці те, що я бачу цікавих людей, цікаві практики та історії. Можливість обміну досвідом дуже важлива. Кожна громада - це джерело збагачення власної практики. Коли я їду проводити гру «Оптимізація», допомагаю, але насамперед, навчаюся сам. Домінує складова побачити і навчитися. Так, я проводжу практичну гру «Оптимізація» як тренер, регламентовано, згідно правил гри, але щоразу громади різні і характер гри щоразу від цього залежить. Я, як тренер, допомагаю, але завжди збагачую свій досвід через історії тих ,з ким працюю під час гри, через точки зору різних людей на питання оптимізації. Дивлячись на них, слухаючи інших, в певній мірі новим поглядом дивлюся на ситуацію у себе.

Які цілі ви ставите перед собою?

Впроваджувати зміни, через зміни в освіті бути співпричетним до змін в суспільстві. Сьогодні потрібні кардинальні зміни і вчитель має змінюватися, бути гнучким, відмовитися від старої системи і чим більше учень буде «незручним», тобто чим більше він буде задавати питань, буде непосидючим, допитливим, настирним у пізнанні тим швидше ми змінимо суспільство.

Змінювати суспільство будуть сьогоднішні учні, точно не ми, саме тому головним нашим завданням є підвищення якості освітніх послуг, забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг всіх дітей громади. В протилежному випадку, уникаючи непопулярних рішень, будемо жити незадоволені рівнем життя і казати, як добре в розвинених країнах. Але ж вони такі, бо не боялися змін. Сьогодні дуже важлива якісна підготовка та проведення реформи старшої школи.

Мені б хотілося, щоб зросла престижність професії вчителя, щоб у школи приходила молодь. Городоцька територіальна громада – фінансово спроможна, в нас 460 вчителів, 3500 дітей 14 шкіл та 4 філії, але молоді вчителі не йдуть в школу. За 5 років існування Городоцької громади прийшло 5 молодих вчителів. В молодих вчителів, які прийшли в школу за покликанням, хороший рівень комунікації, висока гнучкість і підтримка реформ.

Під час навчального візиту у Данію, організованого шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», ми запитали директора датської школи: «Скажіть, яка у вас престижність професії вчителя, яка заробітна плата?». Відповідь була швидкою - якщо всі професії об’єднати в три групи по рівню престижності датського суспільства, то вчитель відноситься до першої, найпрестижнішої групи професій і найбільш високооплачуваної. Це також важливо. Там вчитель не думає, що йому потрібно вирощувати картоплю, або про додатковий заробіток, не буде займатися репетиторством, або ще чимось, що втомлює. Репетиторство має негативні наслідки, бо замість того, щоб присвятити себе сім’ї, відпочинку, спорту, самопізнанню, розвитку, самоосвіті, вчитель має знову занурюватися в уроки, а це виснажує і призводить до професійного вигорання. Було б дуже добре, якби вчителі мали можливість самостійно поїхати і познайомитися із досвідом колег з-за кордону, сформувати власний досвід, про який можна розповісти учням, впровадити у власну практику. Це свого роду перезавантаження, воно діє на рівні емоцій і спонукає вдосконалюватися.

 

 

Сергій Володимирович, досягнення цілей, про які ви говорите, - непросте завдання, що потребує командної роботи. У чому ваш секрет успіху як керівника?

З людьми потрібно бути відкритим, і немає значення, чи це твій колектив відділу освіти, чи це керівники закладів освіти, батьки, учні. Ми всі одна команда. Потрібно бути чесним, коли говориш про непопулярні речі, де будуть протиріччя, - треба бути чесним. Потім в інших ситуаціях тобі довіряють, незалежно від того, чи це приємні речі, чи складні. Одна людина взагалі нічого не вартує, а коли вдається вибудувати команду, є сім’я однодумців - тоді все вдасться. В мене 26 працівників і я не цікавлюся, хто де знаходиться, я впевнений, що кожен робить свою роботу. Як ти ставишся до людей, такою мірою вони довіряють тобі.

Важливо постійно вчитися і ділитися власним досвідом. База даних кращих практик управління освітою – той ресурс, що допомагає обмінюватися практичними рішеннями проблем, які виникають в начальників відділів освіти, директорів. Це свого роду безкоштовна енциклопедія, що пишеться тут і сьогодні. Будь-яка краща практика бази даних може бути адаптована до власних потреб, ви можете вийти на автора практики, зустрітися онлайн, домовитися про зустріч. Дуже корисним, на мою думку, є те, що кожна практика містить приклади нормативно-правових документів, які можна використати як зразки у власній роботі і адаптувати до власних потреб, віднайти свою «рецептуру» вирішення викликів. 

Реформа освіти, реформа старшої школи як її складова, у своєму підсумку покликана сприяти розвитку суспільства, якісним змінам у нашому житті. Це велика ціль, реалізація якої на місцевому рівні часто пов’язана із необхідністю прийняття непопулярних рішень, проведенням оптимізації, виходом із зони комфорту представників місцевого самоврядування, педагогів, директорів, батьків, учнів. Як сказав хтось із старих і мудрих: «Ставте перед собою великі цілі, адже по ним легше влучити».

 

 

Сергій Рибак переконаний, що проведення оптимізації, впровадження змін для старту реформи старшої школи в 2027 році, одне з пріоритетних завдань керівників органів управління освітою громад. Це складне завдання і його успішна реалізація залежить від кропіткої командної роботи, відкритого та чесного діалогу з громадськістю, обміну кращими практиками та використанні нестандартних інструментів, як от практична гра «Оптимізація».

---

Детальніше про досвід впровадження змін в мережі закладів освіти Городоцькою громадою можна дізнатися скориставшись базою даних кращих практик управління освітою: sklinternational.org.ua.