Ми повернемось до місцевого самоврядування, – голова військової адміністрації окупованої громади

Луганщина була і буде Україною. У цьому впевнена начальниця Шульгинської військової адміністрації Луганської області Наталія Петренко:

Сім місяців я голова громади без громади. 

Я всієї душею за місцеве самоврядування. Для мене більш престижно бути головою громади, аніж головою військової адміністрації. Але я впевнена, що ми точно повернемось до місцевого самоврядування, і у нас буде найдемократичніша у світі держава. 

В нашій Шульгинській громаді була тиха окупація. Коли я виїхала 8 квітня з громади, кияни вже поверталися додому, і я по-доброму заздрила їм.

27 лютого до нас зайшла російська армія. Але зайшли вони на тотальний спротив. Від найменших сіл до міст люди виходили на мітинги голіруч і ставали перед танками, кричали: «Їдьте звідси, вас тут ніхто не чекав!». Ми не боялись, але через якийсь час росіяни почали стріляти у цивільних людей. Тоді ми почали свою тиху роботу. У нас був запас пального, шкільні автобуси, якими ми могли евакуювати населення. Але російські військові пройшли 60 км без бою, нічого не руйнуючи; а коли житло не зруйноване, важко людей мотивувати виїхати. Люди з Лисичанська, Рубіжного, Попасної думали, що у нас відносна безпека і до нас почали їхати ті, хто не могли виїхати в Україну, щоб перечекати ситуацію. 

Ми з командою сільської ради організували роботу у нових умовах, розподілили завдання. Створили гуманітарні штаби. Це не було складно, адже сільські люди просто знесли харчі, теплі речі і все це роздавали тим, хто цього потребував. Таким чином ми займались соціальною роботою. Ми не займались адмініструванням, бо рада була зачинена і йшов процес так би мовити "підбору нового персоналу".

Наразі наша команда розкидана по Україні, але ми продовжуємо свою роботу. Ми буквально «на валізах», і в будь-який момент готові їхати додому. Дай боже, щоб росіяни так само як тихо зайшли, так тихо й вийшли – без опору і розрухи. Я знаю, що за одну добу, щойно я опинюсь у громаді, я зможу організувати всю роботу і зрозуміти, що нам потрібно.

Закликаю всіх вірити в ЗСУ, допомагати, донатити. Вірю в те, що Україна буде потужним світовим проєктом, адже весь цивілізований світ захоплюється нашими людьми.

Я хочу додому. Я хочу до своєї громади.


Матеріал підготувала Юлія Савельєва, гендерна експертка
Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” (
SALAR International)

16.01.2023 - 13:07 | Views: 978
Ми повернемось до місцевого самоврядування, – голова військової адміністрації окупованої громади

Tags:

hender war war stories

Область:

Луганська область

Громади:

Шульгинська територіальна громада

Source:

Share the news:

Read more:

31 January 2023

Час диджитальних змін: нова можливість для цифровізації українських громад

Час диджитальних змін: нова можливість для...

Міжнародна організація SocialBoost в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки...

31 January 2023

7 лютого - вебінар: «Трудові відносини у комунальних підприємствах освіти та медицини в умовах воєнного стану»

7 лютого - вебінар: «Трудові відносини у...

Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) 7 лютого запрошує взяти участь у...

31 January 2023

На Волині громади створюють інноваційний агрокластер

На Волині громади створюють інноваційний...

  26 січня 2023 року за підтримки Проєкту USAlD «ГОВЕРЛА» відбувся регіональний економічний форум «Кластерний...

31 January 2023

Миргородська громада реалізує проєкти у співпраці з USAID «ГОВЕРЛА»

Миргородська громада реалізує проєкти у...

  Перебуваючи з візитом у Полтавській області, Марат Кюрчевський, керівник програм з розвитку місцевого...