Спочатку для людей, які тікали від війни, Новоукраїнська громада Кіровоградської області була тимчасовою зупинкою. Вони їхали сюди, робили коротку передишку і рушали далі. Тепер у Новоукраїнці та селах громади залишаються цілими родинами, допомагають волонтерам, облаштовують побут та висаджують квіти.

---

З початку війни, за офіційними даними станом на 28 квітня, майже 1400 переселенців залишилися у громаді, серед них 420 дітей та 220 пенсіонерів. Про це повідомив Олександр Корінний, Новоукраїнський міський голова.

- З перших днів війни наша громада об’єднала зусилля для допомоги і захисникам, і переселенцям. За ініціативи міської влади створено Центр надання гуманітарної допомоги. Організацією роботи Центру займаються працівники позашкілля, освіти та волонтери. З початку роботи Центру, кожен житель приносив від себе частинку того, що в нього є. Люди ділилися найбільш цінним та необхідним. Допомагали і допомагають місцеві підприємці і фермери, - розповів міський голова. - А також допомогу передавали громади-партнери, громади-сусіди, волонтерські організації. Маємо пропозиції від благодійних фондів передати Новоукраїнській громаді гуманітарну допомогу, але у великих обсягах – фурами – її поки що не отримували. Наша ТГ співпрацює із міжнародними організаціями-партнерами, які надають необхідну допомогу як громадянам з числа ВПО, так і нашим жителям. Але ми не обмежуємось нашою громадою, адже за можливістю надаємо допомогу тим, які знаходяться в зоні бойових дій та втратили логістичні зв’язки постачання, що діяли у мирний час.

 

Станом на 28 квітня, майже 1400 переселенців залишилися у громаді

 

Для переселенців у центрі підготували різні пакети допомоги: «продуктовий» складається з круп, консервів, чаю, кави, солодощів, олія, мед, макаронні вироби.  «Овочевий» включає картоплю, моркву, цибулю, буряк та капусту, консервація. До «гігієнічного» входять шампунь, гель для душу, зубна паста та щітки, мило. Якщо родина з маленькими дітьми, то додають памперси, дитяче харчування.

- Набори можуть змінюватися в залежності від продуктів та речей, які є в наявності. Наприклад, днями місцеві пасічники передали два великих відра меду, тож волонтери додають його до пакунків, – зазначив Олександр Корінний.

У центрі переселенці можуть взяти одяг, взуття, постільну білизну та рушники, матраси, посуд. Всі речі акуратно розібрані, розсортовані відповідно до віку та статі.

- У нас люди дуже добрі. Вони приносять одяг для дорослих та дітей, іграшки, навіть дитячі візочки. Цих речей на сьогодні достатньо. Волонтери їх поскладали, щоб люди могли знайти необхідне, а не ритися, наче в кучі якогось незрозумілого непотребу. Ми з колегами-позашкільнками, які працюють у Центрі, помітили, що для переселенців дуже складно звикнутися із статусом ВПО. Вони соромляться просити. Тому намагаємося створити для них зручні і комфортні умови, - зазначила Ніна Мазур, очільниця ГО «В єднанні – сила!».

У громаді приїжджим допомагають із працевлаштуванням. Вже 9 осіб знайшли собі роботу у медичній та аграрній  сферах, і навіть в органах місцевої влади.

Одна з найважливіших проблем – пошук житла для внутрішньо-переміщених осіб. З початку війни координацію щодо створення його бази здійснювало Управління соціального захисту та охорони здоров’я виконавчого комітету Новоукраїнської міської ради спільно з небайдужими жителями.

В основному житло надають місцеві мешканці. Зокрема волонтерки громадської організації «В єднанні сила» облаштовують покинуті будинки для родин переселенців. До цієї роботи долучаються вимушені переселенці, які вже поселилися в Новоукраїці та відчули більш-менш себе в безпеці.

- Люди їдуть великими родинами. До нас переїхала родина з 13 осіб із Сєвєродонецька. Ми їх поселили у двох будинках, які мають одне подвір’я. Вони так зраділи цьому, бо хотіли жити всі разом. Як тільки вони трохи обжилися і дізналися, що ми готуємо інші будинки для переселенців, почали нам в цьому допомагати. Так само до цієї роботи долучаються дівчата із Харкова, які нещодавно переїхали до нас. Зараз чекаємо родину з Краматорська – готуємо разом для них будинок, - розповіла Ніна Мазур. За її словами у Новоукраїнці вже облаштували десять осель, у селах громади старости також наслідують цей досвід.

Найактивніші переселенці включаються у життя громади, допомагають волонтерам у центрі гуманітарної допомоги, у швейному цеху, плетуть маскувальні сітки та в’яжуть шкарпетки.

- Вони дуже завзяті і беруться за будь-яку роботу. Для них це краща терапія. Кажуть «Хоч на нігтик допомогти, хочемо бути корисними». І клумби облаштовують, картоплю, якусь городину садять. Так, вони кожну хвилину чекають, щоб їхати додому. І мені здається, що вони б за 10 хвилин зібралися б і поїхали. Але і тут вони облаштовуються, прагнуть працювати, - зазначила Ніна Мазур.

 

 

Також у громаді постійно допомагають захисникам. У швейному цеху шиють балаклави, спідню чоловічу білизну, деталі для розгрузок. Нещодавно, коли почало дощити, отримали запит від захисників на дощовики. Майстрині знайшли зразок військового «дощовику», розпороли і на його основі побудували викрійки та виготовили «сигнальний варіант». Після внесених правок та примірок, відшивають необхідну кількість плащів. У цеху постійно працюють від 10 до 12 жінок. Педагогам, вихователям та працівницям позашкілля допомагають переселенці та охочі мешканці громади.

 

 

Крім того, необхідні речі для воїнів виготовляє і жіночий батальйон «Жінки Новоукраїнщини». Цей загін об’єднав жінок громади, і за два місяці вони зв’язали 1559 ковриків-сідушок, 217 пар теплих в'язаних шкарпеток, 486 теплих пошитих балаклав, 87 в'язаних балаклав, 417 пошитих літніх балаклав,  сплели 136 маскувальних сіток різного розміру.

- До нашого батальйону можуть долучитися всі охочі. Ми працюємо щодня, в позаробочий час. Допомагаємо нашим воїнам. Для комунікації між учасницями створили групу у Viber, - розповіла Оксана Мошнягул, заступник директора з навчально-виховної роботи ліцею №8, яка була ініціаторкою створення жіночого батальйону у Новоукраїнській ТГ.

Для людей з регіонів, де тривають бойові дії, важливо на новому місці не залишатися сам на сам із своєю бідою, пережитими страхами та горем. Для відновлення сил потрібно допомагати, соціалізуватися та поступово долучатися до життя громади.

- Сьогодні громади Кіровоградщини стають новими домівками для переселенців. Досвід Новоукраїнської громади показує, що важливим моментом є об’єднання зусиль влади, бізнесу та громадськості, коли кожен на своєму місці робить те, що необхідно для спільної справи. Питання реєстрації, працевлаштування,  забезпечення харчування, проживання та надання допомоги ВПО стає одним із головних питань, яке доводиться вирішувати органам місцевого самоврядування. Експерти U-LEAD під час інформаційних сесій та консультацій надають роз’яснення та рекомендації щодо організації роботи ОМС під час реєстрації та допомоги людям, які переїхали до громади через війну, - розповів керівник Кіровоградського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Олег Яременко. Він додав, що найближчим часом планується проведення циклу тренінгів щодо інтеграції та соціалізації ВПО у громаді.