РE:ФОРМА. об'єднання громад очима жителів села і політиків (відео)

Волочиський район Хмельниччини – один з перших в Україні, де в рамках децентралізації почали створювати об’єднані територіально громади. Зараз таких три. Тут вже відбулися перші вибори, обрані і працюють голови громад. Та водночас в районі залишаються шість сільрад, які об’єднуватися категорично не захотіли. От і виходить, що люди у сусідніх селах нині живуть і працюють за різними правилами. Отож, що децентралізація дає одним, і чому її так бояться інші?

Об’єднаються десятеро бідних. Хто від того багатшим стане?
Війтівці. Типове українське селище міського типу. Залізнична станція. Перехрестя дорожніх шляхів. З інфраструктури – нічого особливого.
Але місцева влада хапається за ідею децентралізації і вірить у розвиток селища. Голова громади, Ігор Степанюк, пояснює - за якийсь рік селище може отримати нові робочі місця, офіси соціальних служб, додатковий фінансовий ресурс.

Показує нову доріжку, прокладену нещодавно від центру до залізничної станції:

  ⁃     Селище розвиватиметься. Люди приїдуть. Соромно ж, якщо по болоті…

Червона бруківка різко контрастує із пустирем навколо.   

  ⁃    Скоро.. Скоро все зміниться. Ось ми стадіон будуємо. Не все зразу, - випереджає голова усі можливі питання.

Однак його оптимізм розділяють не всі.

Із давньою історією і власними амбіціями – село Купіль. Нині – у статусі «залишенця». 

   ⁃    Бачили ми вже реформи і колгоспів, і шкіл, і садочків. Де воно все? – сільська голова Лариса Кінделевич переконує – хоче захистити село від неминучого занепаду. Каже, на об’єднання погодиться тільки якщо центром громади стане її село.

Така позиція відчувається і у розмовах з місцевими. Навіть на питання люди відповідають словами і прикладами сільської голови:   

⁃    Об’єднається десятеро бідних. Я бідний, мій сусід бідний, і ще бідніший. Один працює, а всі лежать. То хто від того багатшим стане?– пояснює місцева бібліотекарка.

Літній чоловік, як на аргумент, киває на свого велосипеда:  

⁃    А для чого об’єднуватись? Щоб тепер до центру десь їхати? А як погода погана?

Далі за Купелем села ще більш віддалені від ймовірного центру. Наразі бажання людей тут – не втратити те, що є. А є сільрада, фельдшерський пункт і садочок. На дванадцятеро дітей. Була ще школа. Її закрили кілька років тому.   

⁃    Ми звикли, що у нас в селі все на місці. І до фельдшера звернутись, і довідку взяти. А як воно потім має бути – ніхто не знає, - ділиться місцева фельдшерка.

⁃    А ми подивимось, як воно буде у тих, хто об’єднаються, а там і собі вирішимо, - підтримує її завідувачка дитсадка.

І так у більшості сіл. Люди бояться, що децентралізація принесе не наближення, а віддалення послуг. Що за довідкою, яку тепер дає секретар сільради, доведеться їздити за 20 кілометрів. Що садочок перенесуть в сусіднє село. Що дрібні села не зможуть вижити в умовах об’єднаних громад.

Децентралізація зробить послуги ближчими для населення – народний депутат

Їздити десятки кілометрів за кожною довідкою не доведеться, спростовує найпопулярніший міф Микола Федорук. Голова парламентського підкомітету з питань місцевих органів влади та територіального устрою пояснює - принцип децентралізації якраз і полягає в тому, що послуги йдуть до людей. Ті самі довідки видаватиме в селі староста.

Процес добровільного об'єднання триватиме ще певний час. Потім громади, які так і не визначилися, будуть приєднані рішенням «згори», каже Федорук.

Найкраща основа для добровільного створення громад – економічна, вважає директор громадського об’єднання «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак. Села-«залишенці» прагнутимуть входити до складу громад, бо ті будуть заможнішими, ніж райони.

Уникнути ситуацій, коли сформовані громади відмовляються включати до свого складу бідніші села дозволить запобіжник, який залишив за собою уряд. У разі відмови така громада може втратити статус спроможної, що поставить крапку на прямих бюджетних відносинах з Мінфіном.

А як у них? Данія як прообраз майбутньої демократії
Ідея децентралізації – передавання повноважень держави органам місцевого самоврядування зародилася ще в часи Великої Французької Революції. Але наступні сто років на практиці її пробували втілити хіба радикали-анархісти. Такі як Нестор Махно, якому протягом трьох років вдавалося боронити від більшовиків свою квазі-державу, де не було жодних державних інститутів, окрім повністю незалежних місцевих рад.

Першим справді успішним прикладом децентралізації  стала реформа місцевого самоврядування в Данії 1970 року. Данці скоротили кількість муніципалітетів з півтори тисячі до трьох сотень. Натомість, укрупненим громадам передали більше соціальних питань – медичне забезпечення, початкову освіту, утримання місцевих доріг та дозволи на будівництво. В результаті держава стала ефективною, зменшився рівень бюрократії, а громадяни змогли більше впливати на політиків.

Сьогодні Данія - одна з найуспішніших країн світу. А її реформа стала взірцем для інших країн Європи. Але самі данці вирішили піти ще далі. 2007-го відбулася нова реформа, в ході якої з трьох сотень муніципалітетів залишилося лише сто. Вони отримали всю повноту влади. Держава залишила за собою лише армію, поліцію, суди, закордонну політику і підтримку науки. Саме нинішня модель державного устрою в Данії чимало політологів вважають прообразом майбутнього демократії.

13.01.2016 - 13:41 | Views: 22958
РE:ФОРМА. об'єднання громад очима жителів села і політиків (відео)

Video:

Tags:

amalgamation of hromadas Yu.Hanushchak M.Fedoruk

Область:

Хмельницька область

Source:

hromadske.tv

Share the news:

Read more:

28 March 2024

Громадам важливо розуміти правові підстави залучення волонтерів

Громадам важливо розуміти правові підстави...

Програма U-LEAD організувала для посадових осіб ОМС інформаційну сесію, присвячену особливостям залучення волонтерів,...

28 March 2024

Створення молодіжних рад в територіальних громадах - U-LEAD запрошує до участі у новій програмі

Створення молодіжних рад в територіальних...

«U-LEAD з Європою» запрошує представників громад долучитися до Програми підтримки «Створення молодіжних рад в...

28 March 2024

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть розробити комплексні плани просторового розвитку

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть...

Залучення інвестора, збільшення місцевого бюджету, нові робочі місця – громади Чернігівщини та Харківщини розробляють...

28 March 2024

Як громади вистояли на початку великої війни – дослідження Центру спільних дій

Як громади вистояли на початку великої війни –...

Збереження управлінських команд, що залишилися працювати в критичний момент, – головний фактор стійкості громад. До...