Навчати студентів на сучасному обладнанні, показувати школярам можливості професійної освіти, перекваліфіковувати дорослих, залучати бізнес до навчання і навіть підвищувати зарплати викладачам – усе це вдалося реалізувати в комунальному закладі «Чернігівський центр професійно-технічної освіти» Чернігівської обласної ради завдяки створенню кулінарного профорієнтаційного хабу.

---

В Україні вже діє десять профорієнтаційних хабів у шести областях: Київській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Одеській та Івано-Франківській. Після пілотування їх ставатиме ще більше.

«Щоб змінювати щось у профосвіті, потрібні не лише ресурси, а й натхнення. Цей хаб – приклад того, наскільки ефективною може бути консолідація з партнерами. Важливо, щоб директори інших закладів освіти на власні очі бачили трансформації, надихалися і розуміли: спільна робота справді дає результат», – зазначає Юрій Музика, начальник Управління освіти й науки Чернігівської ОВА.

Хаб з’явився в межах підтримки реформ професійної освіти та шкільного харчування – у партнерстві Швейцарсько-українського проєкту DECIDE із Чернігівською ОВА та міською радою. Швейцарія інвестувала понад 5,8 млн грн.

«Недостатньо просто проаналізувати свої інтереси на уроках і подивитися відео про різні професії. Ми створюємо простори, у яких підлітки можуть спробувати професії на практиці. Усе це – у партнерстві зі студентами профтехів і фахівцями з бізнесу, які вже обрали для себе цю професію. Сьогодні ми маємо понад 110 бізнес-резидентів у 10 хабах, які проводитимуть майстер-класи та знайомитимуть із новими професіями «з перших рук»», – пояснює Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE.

Від старої кухні – до сучасного простору

У Чернігівському центрі навчаються 377 студентів за спеціальностями кухарів, кондитерів, офіціантів, барменів, продавців продовольчих і непродовольчих товарів, тісторобів, пекарів, кухарів закладів освіти й дитячого харчування. Раніше на місці хабу була звичайна кухня-лабораторія з блакитною плиткою і старими печами.

До і після ремонту

 

«Коли плитку почали знімати, серце стискалося. Я боялася змін. Зараз у нас стеля чорного кольору, помаранчеві стіни і блискуче металеве обладнання – це дуже красиво. І це не лише про зовнішній вигляд», – каже Наталія Потєхіна, директорка Чернігівського центру професійно-технічної освіти.

Без викликів не обійшлося. У проєкті йшлося про великий міксер на 220 вольт. А коли привезли обладнання, виявилося, що потрібно 380. Знайшли вихід і проклали електричний кабель з іншого боку коридору. Також складно було провести каналізацію – має бути нахил 45 градусів, який було неможливо зробити, адже тут був 90. Довелося ставити додаткову систему, що веде до загальної каналізації.

«Нам привезли столи – ми їх встановили і зрозуміли, що мийка має бути праворуч, а тут – ліворуч, і над ними ще й розетки встановлені. Тож повернули товар постачальнику й замовляли нове обладнання», – каже Наталія Потєхіна.

Ремонт тривав із березня до червня 2025 року. Разом із командою DECIDE викладачі, заступники, майстри виробничого навчання долучалися до облаштування: прибирали сміття, мили, протирали, приводили все до ладу. Так, простір площею 70 м² перетворили на сучасну кулінарну студію з пароконвектоматом, кулінарною системою, електричною плитою, машиною для миття посуду, овочерізкою, тістомісильною машиною, холодильниками, камерою шокового заморожування, блендерлм, мармітам для перших і других страв, професійною електром’ясорубкою і кутером.

Фото з посту Олени Зеленської

 

«Усі ці речі та функціональні мініпростори вкрай важливі для кулінарної сфери. У сучасній роздягальні для кожного учня і учениці – дві шафки: для спеціального одягу й особистого. Вони не мають перетинатися. А щоб відкрити воду в рукомийнику, треба натиснути коліном – так без зайвих дотиків можна починати готувати. А стерилізатори для яєць і ножів навіть наш місцевий бізнесмен, який має розгалужену мережу закладів, зізнався, бачив тільки на картинках», – пояснює Наталія Потєхіна.

У кулінарному хабі

 

В інвентарній зберігають посуд, необхідний для роботи в хабі. А в дегустаційній залі обговорюють страви, приготовлені в хабі, і куштують їх, наприклад, під час іспитів.

«Цей проєкт і співпраця з DECIDE навчили нас вірити насамперед у свої сили. Нині колектив наче проснувся. Хаб дає нам змогу відволіктися від усього, що відбувається навколо. Адже, коли є цікава робота – немає часу думати про інше», – розповідає Олена Пищик, заступниця директорки з навчально-виробничої роботи.

Робота кипить

З підтримкою DECIDE оновили не лише приміщення, а й підходи до навчання. Наприклад, написали стратегію розвитку закладу освіти до 2027 року. А п’ятеро майстрів пройшли навчання і стали тренерами, які вже перекваліфікували 75 кухарів Чернігівщини, більшість – працівники дитсадків і шкіл.

Серед тренерок – Світлана Крутько, викладачка професійно-теоретичної підготовки та майстриня виробничого навчання – випускниця навчального закладу. Її донька також працює тут. Вона навчалася в Борисполі й мала змогу попрацювати з відомими кухарями, менторами і спеціалістами.

Під час навчання на тренерів

 

«Найкращі практики, які ми отримали у Львові й Борисполі, тепер передаємо своїм колегам. Це дуже цінно – ділитися досвідом і бачити, як ростуть інші», – каже Світлана.

Світлана Крутько з ученицею

 

У листопаді набирають ще дві групи – 50 кухарів дитячого і шкільного харчування закладів освіти. Громади оплачують перекваліфікацію, тож профтех має додатковий дохід і може підвищувати зарплати викладачам. А ще тут навчають за ваучерами 45+, а за виручені кошти купують додаткове обладнання для закладу освіти.

У кулінарному хабі встигли провести профорієнтаційні заходи для школярів Чернігова. Кількома групами, 120 учнів і учениць 5–9 класів вчилися робити пасту та оздоблення мастикою під менторством майстрів виробничого навчання і студентів.

«Школярі казали, що було цікаво і смачно. Минулоріч у нас були кулінарні батли між учнями різних шкіл – робили брускети, смузі, десерти. Дехто навіть казав опісля, що хотів би тут навчатися», – розповідає Вікторія Потєхіна, студентка другого курсу.

Педагоги розповідають, що в дітей горіли очі – було цікаво навіть просто доторкнутися до нового обладнання. Учениці профтеху також кажуть, що досвід співпраці зі школярами був корисним і для них:

«Наприклад, я обожнюю прокачувати свої лідерські якості. Тож направляти, допомагати моїй команді було дуже захопливо», – каже Софія Майборода, випускниця Чернігівського центру професійно-технічної освіти, яка зараз навчається у ЗВО за спеціальністю «Харчові технології».

Школярки в профтесі під час профорієнтаційного заходу

 

Таку профорієнтаційну роботу планують проводити й надалі. Проте поки що із цим складнощі – майже всі школярі Чернігова навчаються онлайн через складну безпекову ситуацію в місті, тривоги по 14 годин та блекаути.

 

Школярі та школярки у профтесі під час профорієнтаційного заходу

 

«Минулий профорієнтаційний захід ми змушені були завершувати в укритті: переносили все, зокрема, інвентар та страви. Сподіваємося, ситуація налагодиться – і ми працюватимемо на повну силу», – з надією говорить Наталія Потєхіна.

Однак і із цієї ситуації в закладі профтехосвіти вийшли креативно. Вигадали рубрику «Спробуй із нами», у межах якої студенти та майстри профтеху знімають докладні відео в кулінарному хабі про те, як готувати ті чи інші страви, – та викладають їх у соцмережі.

Окрім усього, у кулінарному хабі відбуваються звичайні практичні уроки з різних тем для студентів закладу освіти.

У кулінарному хабі

 

«Кулінарний хаб з’явився в закладі, коли я була на третьому курсі. Маю із чим порівняти. Найбільше мені подобається атмосфера сучасності в хабі, а ще – пароконвектомат, у якому можна одночасно випікати коржі для торту, м’ясні страви й картоплю. Запахи і смаки не змішуватимуться. Це займає дуже мало часу, а тому зберігаються всі потрібні нутрієнти та вітаміни», – розказує Софія Майборода.

Хто такі резиденти хабу та які з ними домовленості

Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, проведеним 2024 року, 74 % опитаних компаній відчувають кадровий голод.

«Це відбувається через глобальніші проблеми – насамперед війну, яка спричинила міграцію з України, та проблему працевлаштування. Це виклики, які вирішує система профорієнтації. У багатьох країнах світу, особливо з розвинутою промисловістю, вона працює в тісній співпраці освіти, влади та бізнесу. В Україні є вже чимало спроб створити інститут кар’єрних радників, або налагодити співпрацю профтехів і бізнесу, але це вперше Уряд дивиться на це комплексно й готовий долучати до процесу всіх: школи, місцеву владу й бізнес», – розповідає Валентина Полторак.

Так, заклади профтехосвіти, які мають профорієнтаційні хаби, уже підписали меморандуми з охочими бізнесами, чиї представники проводитимуть там різноманітні майстер-класи, тренінги та інші активності для дітей шкільного віку, щоби зацікавлювати тією чи іншою професією.

У Чернігові до співпраці вже долучилися 11 бізнес-резидентів, серед них Чернігівська мережа піцерій/ресторанів та оператор громадського харчування «Базис» і приватне підприємство у сфері громадського харчування «Авеліна». З ними впроваджують дуальне навчання.

А шеф-кухар і випускник цього закладу профтехосвіти В’ячеслав Папков уже планує майстер-клас разом з іноземним кухарем у хабі.

«Це інвестиція в майбутнє. Ми вже вміємо працювати із сучасною технікою – і не потребуватимемо перенавчання після випуску», – додає студентка Вікторія Потєхіна.

Простір, що надихає

Хаб став не лише місцем навчання, а й натхненням для колег. Під час зустрічі обласної секції керівників закладів профосвіти вони самі пекли піцу, готували бланманже, нарізали салат і декорували.

Директори закладів профтехосвіти Чернігова в кулінарному хабі разом зі Світланою Крутько

 

«Очі горіли, як у дітей. Усі переконалися: професія кухаря потребує напруги й зосередження навіть із найсучаснішим обладнанням. Наприкінці всі були одностайні: «Треба подаватися на проєкти й оновлювати матеріальну базу – таке обладнання має бути в усіх закладах», – каже Олена Пищик.

У профтесі небезпідставно вважають, що це теж гарна профорієнтація. Хаб також допомагає зацікавити майбутніх абітурієнтів.

«Думку батьків часто важче змінити, ніж дітей. Дівчинка засумнівалася, чи варто в нас навчатися. Тож, коли вони з мамою прийшли до нас, я повела їх у кулінарний хаб. Мама каже: «А ви тільки дітей берете, чи мамі також можна? Я і подругам своїм розкажу». Дівчинка таки вступила до нас», – пригадує заступниця директорки.

Колектив закладу профтехосвіти також розповідає, що завдяки проведенню різноманітних заходів багатьом людям вдалося відвідати заклад освіти вперше.

«На профтехосвіті стоїть клеймо «Що тут може бути цікавого?». А потім, коли ці люди заходять до нас, бачать аудиторії, обладнання, то кажуть: «Почекайте, це що, профтех?». Якщо кожна дитина матиме змогу спробувати себе в різних професіях, торкнутися до них, відчути фах зсередини – і вибір буде простіший. Цей простір справді працює на кожну дитину, яка заходить у хаб», – завершує Наталія Потєхіна.

На сьогодні в профтехи вступає орієнтовано 20 % дітей, які закінчили 9 клас, 15 % обирають заклади фахової передвищої освіти. Тобто йдеться всього про 35 %. Решта дітей обирають вищу освіту. Тоді як приблизно від 65 до 75 % учнів у Швейцарії щорічно обирають професійну освіту.

«Швейцарія справді є однією з найбільш успішних країн світу у сфері професійної освіти. Секрет успіху в тому, що ти можеш одночасно навчатися і працювати за професією, – це модель дуальної освіти. Але це зовсім не закриває шлях до подальшого вступу в університет. В Україні інша система професійної освіти, яка має ключове значення для розвитку економіки. Ми раді, що можемо сприяти цій стратегічно важливій реформі і в Україні. Саме завдяки фахівцям робітничих професій відбувається відбудова. Ми підтримуємо розвиток співпраці влади, освіти та бізнесу, віримо, що саме системна профорієнтація дасть змогу залучити в профтехи більше молоді», – каже Жан-Люк Бернасконі, керівник Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні.

Україна зацікавлена в тому, щоб відсоток вступників підвищився принаймні до 45. І найголовніше – щоби молодь обирала саме ті професії, які затребувані на ринку праці.

Головне фото: пост Олени Зеленської

Марія Булейко (Марковська)