Більшість представників об’єднаних територіальних громад у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях позитивно оцінюють наслідки реформи децентралізації, зокрема 71,5% опитаних відзначають покращення якості та доступності соціальних послуг після об’єднання. Про це свідчать результати міжрегіонального дослідження участі громадськості у реформі місцевого самоврядування.
Заступник голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», керівник аналітичного відділу, директор Одеського інституту соціальних технологій, доцент Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при президентові України Андрій Крупник зауважив, що «процес добровільного об’єднання громад дозволив виявити справжніх лідерів».
За його словами, ті громади, які вже об’єдналися, «проявили свою достатню силу». «Протягом півроку ціла група аналітиків з’ясовувала, як відбувається процес децентралізації, як відбувається процес об’єднання територіальних громад, причому досліджувався саме аспект участі громадськості як на етапі об’єднання, так і на етапі розвитку об’єднаних громад, що на сьогодні є дуже важливим», - сказав Крупник.
«Опитані представники територіальних громад позитивно оцінюють реформу децентралізації та її наслідки. Якість та доступність соціальних послуг в їхніх селах та селищах покращилась після об’єднання (71,5%); бюджет об’єднаних територіальних громад збільшився в декілька разів (67,8%); додаткові кошти активно використовуються на ремонт шкіл, лікарень, доріг тощо (60,4%)», - поінформувала аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Олександра Калашнікова.
Також, за її словами, опитані активісти вважають, що мешканці погоджувались на об’єднання територіальних громад тому, що вони хотіли отримати потужний бюджет (78,7%), сподівались на покращення соціальних послуг (59,6%) та на те, що реформа допоможе зробити громаду заможною (22,5%).
Крім того, згідно з результатами дослідження, ініціатором об’єднання територіальних громад здебільшого виступали представники влади – сільські, селищні, міські голови (72,9%) та депутати місцевої ради (35,7%).
Українське законодавство дозволяє мешканцям ініціювати об’єднання громад, в досліджених об’єднаних територіальних громад були випадки, коли ініціаторами об’єднання виступали мешканці (8,6%).
Крім того, громадські обговорення проводились досить активно у формі загальних зборів (70,5%) та громадських слухань (35,2%). За оцінками більшості експертів (62,3%) у процесі об’єднання громад були враховані їхні історичні, природні, етнічні, культурні та інші особливості.
Міжрегіональне дослідження участі громадськості у реформі місцевого самоврядування (текст є ТУТ) проведене у 2016 року Одеським інститутом соціальних технологій разом із ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та партнерськими організаціями у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Дослідження було проведено в 46 територіальних громад у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях.
03 December 2025
Вакансія: Місцеві експерти з планування управління відходами (WM4U)
Вакансія: Місцеві експерти з планування...
Програма WM4U оголошує відбір двох експертів з планування у сфері управління відходами для роботи з кластерами...
03 December 2025
Оцінювання спроможності громад: що стоїть за новим підходом Мінрозвитку – розгорнутий матеріал
Оцінювання спроможності громад: що стоїть за...
Українські громади отримають новий інструмент, що дає можливість чесно й наочно побачити власну спроможність....
03 December 2025
«3000 км Україною» – програма стартувала у тестовому режимі для прифронтових громад
«3000 км Україною» – програма стартувала у...
Кабінет Міністрів ухвалив ряд рішень, що забезпечать додаткову підтримку жителів прифронтових територій та...
03 December 2025
Година запитань з Наталією Піпою «Оплата праці вчителів у 2026 році: що зміниться насправді?»
Година запитань з Наталією Піпою «Оплата праці...
Яким буде навантаження педагогічних працівників та чому збільшення педагогічного навантаження не означає масових...