Фінансову підтримку громадам, які стартували, держава таки надала. Реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади, яка стартувала в Україні, проходить широку апробацію на Тернопільщині. Ця область стала лідером за кількістю нових адміністративно-територіальних утворень: з 1 січня цього року тут почали діяти 26 об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Досвід Тернопілля показує, що, попри низку переваг, ОТГ стикаються із численними труднощами на шляху реформування. Автор цих рядків побував у чотирьох об'єднаних громадах, утворених довкола села, двох селищ і містечка, які не є райцентрами. Проте вони включають від 11 до 16 населених пунктів, від 8 до 11 тис. жителів і, як зауважив голова Скалатської громади Петро Савончак, "за доброї внутрішньої організації роботи в громаді, чіткого визначення цілей і напрямків" мають непогані шанси підвищувати власну спроможність і розвиватися. Але на практиці все не так просто.

Бюджети багатші, резерви не використані

Одна з ключових переваг створення об'єднаних громад — істотне зростання доходів їхніх бюджетів. Наприклад, власні доходи Великогаївської громади за перше півріччя 2016-го порівняно із запланованими збільшилися на 4 млн грн (майже на 50%), Скалатської — на 7 млн (плюс 33%), Микулинецької — на 1,5 млн (приріст майже 50%), Золотопотіцької — на 1,4 млн грн (290% збільшення). За інформацією управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, доходи ОТГ області у розрахунку на одного жителя цього року зросли істотно — у 2,5–3 рази. Так, в об'єднаних громадах — інша податкова база. Однак зростання відбулося не лише через зарахування до бюджетів ОТГ 60% податку на доходи фізичних осіб, який є основою доходів місцевих бюджетів, а й завдяки дещо ефективнішому використанню землі і надрокористуванню (25% рентної плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення зараховується до бюджетів об'єднаних громад). Проте в усіх ОТГ нікуди не поділися невикористані резерви збільшення дохідної частини бюджетів — виявлення нелегального землекористування, особливо з боку дрібних сільгоспвиробників і фермерів, укладення договорів оренди земельних ділянок, господарських дворів, узаконення розробки надр. Слід вивести з "тіні" і торгівлю алкогольними напоями й тютюновими виробами, адже 5% акцизного податку також надходить до місцевих бюджетів. Та не лише на податкові надходження опираються новостворені ОТГ, шукаючи інші можливості для розвитку, зокрема працюючи над залученням інвесторів у різні галузі економіки. Тернопільщина може не тільки вирощувати, а й переробляти сільгосппродукцію, виробляти будівельну сировину. Ось яскравий приклад, який мав би стати орієнтиром для об'єднаних громад. Товариство "Микулинецький бровар", що знаходиться на території Микулинецької громади, довело, що вміє не лише варити смачне пиво та виробляти мінеральні і питні води. З таким же успіхом підприємство може вирощувати зернові культури і з них випікати хліб, а крім того, виготовляти м'ясні і ковбасні вироби. Хіба це не додаткові робочі місця і наповнення місцевих бюджетів? Цими показниками насправді і визначається спроможність громади. Але, поза сумнівом, інвестор не може розмістити усі виробництва в межах населеного пункту. Більше – ТУТ