Якось в Амстердамі провели експеримент. Запитали місцеву владу і мешканців, яким вони бачать майбутнє міста. Влада сказала, що головне – розвивати Амстердам як світову столицю культури, підтримувати фестивалі, культурні заходи, музеї. Мешканці відповіли, що їх найбільше турбують собачі фекалії, в які вступають під час ранкової пробіжки. Цей приклад показує, наскільки великим буває розрив між прагненнями влади і бажанням людей на місцях. Збалансувати усе дозволяють громадські бюджети участі.

Все почалося в Бразилії

Ідея громадських бюджетів належить Бразильській робітничій партії, яка декларувала принцип «низи вирішують, що робити верхам». Коли у 1989 році їхній представник Олівіо Дутра переміг на міських виборах в Порту-Алегрі, він вирішив  залучити бідне населення до управління містом. Так з’явився бюджет участі.

Мешканці Порту-Алегрі щорічно обирають проекти, які будуть втілені в їхньому місті. В кожному районі проводяться дебати, на яких мешканці представляють та обирають локальні та загальноміські проекти. Крім того, на цих же зборах кожен район делегує своїх представників до Муніципальної бюджетної ради, яка вирішує як розподілити гроші.

Обговорення і подача проектів на наступний рік починається ще в березні. На кінець року кожен район подає один локальний і один загальноміський проект. В Порту-Алегрі на бюджет участі щорічно закладають 70 мільйонів доларів.

За перше десятиріччя бюджет участі показав конкретні результати. На кінець 90-их кількість шкіл у місті збільшилася у чотири рази. Із 75 до 98 відсотків зросла кількість будинків, під’єднаних до водогону та каналізації. Бюджет на освіту та охорону здоров’я зріс із 17 до 40 відсотків.

Позитивний приклад поширився світом. Тисячі муніципалітетів – від маленьких містечок Індії до Нью-Йорка – в тій чи іншій формі запровадили бюджети участі.

Як працюють бюджети участі в Україні

Бюджети участі — одне з втілень принципу прямого вирішення громадянами питань місцевого значення. Сам принцип виписаний в Законі про місцеве самоврядування.

Це частина коштів з міського бюджету, що йде на фінансування проектів та пропозицій мешканців міста. Автором проекту може бути громадянин віком від 16 років. Він повинен детально розписати проект: від ідеї – до витрат на його реалізацію.

Один автор може подати тільки один проект, зібравши необхідну кількість підписів на підтримку своєї ініціативи. Після цього проект повинен отримати позитивну оцінку фахівців міськради або спеціально створеної експертної групи. Далі – фінальне голосування, на якому мешканці самі визначають які проекти будуть реалізовані в їхньому місті. Переможці отримують фінансування і зацікавлені в ефективному використанні виділених коштів.

Бюджетний кодекс дає вичерпний перелік заходів, на які місцеві бюджети можуть виділяти кошти. Це соціально-економічні, культурні, транспортні проекти, однак в списку відсутні освіта та охорона здоров’я, оскільки кошти на ці програми виділяються із державного бюджету.

Цього року міста, які долучилися до ініціативи, а це – Черкаси, Чернігів, Вінниця, Суми, Запоріжжя – виділили в середньому по 5 мільйонів гривень на реалізацію проектів громадськості. Полтава та Чернівці в 2016 році проведуть тільки інформаційну кампанію. Сподіваються ще цього року запровадити «бюджет участі» у Львові.

Вінниця. Чого хочуть люди?

«Ми не раз бували в польських, чеських містах, обмінюючись досвідом. Бачили такі ініціативи і вирішили спробувати у себе», — розповідає заступниця міського голови Вінниці Галина Якубович.

На початку року на сесії міськради депутати виділили 5 мільйонів гривень на втілення ідей містян. Далі провели широку інформаційну кампанію, бо ідея була нова для українців, тому переживали, чи відгукнуться мешканці. Але коли в березні почали збір проектів, то пошта ледь вмістила усі листи з заявками. Вінничани надіслали загалом 174 проекти на загальну суму в майже 94 млн.грн.

«Ми побачили, чого найбільше хочуть в місті. Нам пропонували встановлювати світлофори і пішохідні переходи, робити відеонагляд у школах, ремонтувати будинки і спортивні майданчики», — каже Якубович.

Всі проекти перевірили на відповідність правилам і відібрали 80 проектів для голосування. Вийшло 43 великих проекти, де потрібне фінансування до 1 млн.грн і 37 малих, з бюджетом до 200 тис.грн.

З першого по одинадцяте квітня відбувалося загальноміське голосування. Обрати проект можна було або на сайті міськради, або в Центрах надання адміністративних послуг, де працівники надавали всю інформацію і бюлетені для голосування. За 11 днів проголосувало більше 14 тисяч вінничан. Визначилися переможці. Ними стали 5 великих проектів і шість малих.

Найбільше голосів набрала ідея вінничанина Сергія Тітова – благоустрій пляжу на одному з озер міста. На цьому озері відбуваються всі масові святкування в мікрорайоні, але сама водойма виглядає не надто привабливо, розповідає автор проекту. Він пропонує розчистити озеро, облаштувати пляж та місця відпочинку.  

Інший проект-переможець, який передбачає реконструкцію харчоблоку в загальноосвітній школі №4 перемогою завдячує самим учням, розповідає заступниця директора Алла Стебньовська:

«Дітям не можна було голосувати самим. Але, дізнавшись, що вони можуть отримати нову кухню, вони агітували батьків і родичів підтримати шкільний проект. Так, в підсумку, зайняли друге місце».

Слово депутатам. Люди мають ставитися до всього бюджету, як до бюджету участі

Бюджет участі сприяє більш прозорому і якісному використанню коштів,  — каже заступник голови комітету з питань бюджету Віктор Кривенко. Також такий бюджет залучає громаду до участі в житті міста і поборює патерналістські настрої у суспільстві

«Людям треба не тільки роздавати субсидії, подачки і дотації, але й давати їм можливість розуміти, що вони самі заробляють гроші, що це їхні гроші, і від того, як вони використовують ці кошти, буде залежати якість їхнього життя».

Кривенко додає, що Верховна Рада створила всі необхідні умови для успішного втілення громадських бюджетів.

«Нам потрібно розвивати бюджет участі, але й потрібно навчитися ставитись до всього бюджету міста і громади – як до бюджету участі».

Чернігів. Соціальне таксі

Приклад втіленого проекту в рамках Бюджету участі демонструє Чернігів. З лютого в місті почало працювати соціальне таксі. Ним можуть скористатися люди, що мають інвалідність першої та другої груп. Двічі на місяць поїздки безкоштовні, якщо частіше – ціна становить символічні 5 гривень.

Cоціальне таксі в Чернігові. Ним можуть скористатися люди, що мають інвалідність першої та другої груп

Автором проекту стала Надія Лозбень, директорка благодійного фонду «Логос». Він займається соціальною реабілітацією людей з психічними вадами.

«Всі думають, що соціальне таксі потрібне тільки тим людям, які мають фізичні вади. Але наші пацієнти не можуть ні викликати звичайне таксі, ні користуватися громадським транспортом».

Пані Надія розповідає, як щороку «Логос» винаймав транспорт, бо щодня в Центр приїжджають десятки клієнтів з особливими потребами. Коли дізналися про бюджет участі, вирішили спробувати.

«Ми просили проголосувати за нас усіх знайомих. Бо здоровим людям соціальне таксі не дуже й потрібне, тому ми боялися, що нас не підтримають».

Бюджет цього проекту становить близько 180 тисяч гривень. За них в приватного перевізника орендували автомобіль і взяли на роботу диспетчера і двох супровідників, які допомагають клієнтам під час поїздок.

За кілька місяців роботи таксі показало свою затребуваність. Окрім того, що забирає і розвозить пацієнтів «Логоса», має замовлення по місту, які надходять до диспетчера. Тому автори проекту і клієнти сподіваються, що фінансування вийде отримати і на наступний рік.

Експертна думка. Можливості для зловживань

Бюджети участі — це здорова альтернатива депутатським фондам, які були присутні в різні часи в різних містах, каже експерт з питань місцевого самоврядування Андрій Осіпов:

«Це можливість пробудити громаду, підняти найактивнішу її частину і сказати, що ви маєте повну можливість взяти участь в розподіленні коштів і вирішенні своїх же потреб».

Водночас, вони зможуть втілюватись тільки якщо в містах не буде корупційної складової, бо такі можливості є, додає експерт. Це може бути створення штучних громадських організацій, ініціатив, які подаватимуть свої проекти. Або ж, ще одна спроба зловживання - коли влада створює експертну комісію, яка розподіляє гроші, і ці гроші йдуть не на потреби громади, а на ті задуми, які влада хотіла б легалізувати.

І люди зможуть висловити свою позицію – на що витратити частину грошей.   

Автори: Наталка Тарасовська, Андрій Сайчук

 

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.

 

Як повідомлялося, експерти Інституту Політичної Освіти та програми «Громадяни в дії!» розповіли, що таке громадський бюджет – як його запустити, як він працює, які має переваги для мешканців і депутатів громади.