липень 2026

---

Українські громади дедалі глибше входять у європейський політичний, правовий та професійний простір. Однак європейська інтеграція місцевого самоврядування - це не лише адаптація законодавства чи виконання формальних вимог. Важливо розуміти, які рішення сьогодні ухвалюють муніципалітети інших країн, з якими проблемами вони стикаються і як змінюються самі моделі місцевого управління.

У Європі тривають реформи територіальної організації влади, переглядаються системи місцевих фінансів, розширюються повноваження муніципалітетів, розвивається міжмуніципальна співпраця, а цифрові технології створюють для місцевої влади не лише нові можливості, а й нові зони відповідальності. Частина цих дискусій напряму перегукується з питаннями, які сьогодні стоять перед українськими громадами.

Саме тому портал «Децентралізація» започатковує регулярний моніторинг європейського місцевого самоврядування. Ми відбиратимемо рішення, реформи та практики, які допомагають побачити ширшу картину: куди рухається місцева влада в різних країнах, які підходи вже проходять перевірку практикою і які висновки з цього можуть бути корисними Україні.

Це не спроба механічно переносити чужі моделі. Системи місцевого самоврядування формувалися в різних історичних, правових і фінансових умовах. Але порівняння дає змогу краще оцінювати власні рішення, раніше помічати нові тенденції та долучатися до європейської професійної дискусії не лише як спостерігачі, а як партнери зі своїм досвідом.

У першому огляді - реорганізація місцевого самоврядування в Англії, нові підходи ЄС до регулювання штучного інтелекту, фінансове вирівнювання і підтримка малих муніципалітетів в Італії та налаштування фінансової системи децентралізації в Португалії.

 

Деволюція в Англії: укрупнення громад, новий розподіл повноважень і виклики реформи

Сьогодні ця країна, яка є одним із наших головних стратегічних партнерів, переживає черговий етап масштабної структурної реформи місцевого самоврядування – Local Government Reorganisation (Реорганізація місцевого самоврядування). Цей процес передбачає перегляд моделі управління на місцевому рівні, зокрема об’єднання окремих адміністративних структур та перерозподіл повноважень.

В Україні подібний процес найчастіше називають децентралізацією, тоді як у Великій Британії ширший контекст передачі повноважень від центрального уряду до регіонів має назву Devolution (деволюція). Щоб краще зрозуміти, що саме відбувається зараз, варто детальніше розглянути передумови та особливості цієї реформи

Деволюція стосується Англії оскільки, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія ці реформи вже провели раніше.

Не зважаючи на те що сама реформа почалася в 90 роки і проходила в кілька хвиль, основний документ реформи “Біла книга з деволюції” (Подібна українській  Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади (2014 р.) була запропонована і опублікована урядом Великої Британії тільки 16 грудня 2024 року

Мета реформи - відход від дворівнева модель місцевого управління у минуле: і впровадження замість неї однорівнева система місцевого самоврядування, у якій більшість повноважень зосереджується на рівні єдиного органу місцевої влади.

По факту, якщо раніше рівні влади виглядали наступним чином:

• Уряд (Central Government)
• Графство (County Council) Щось на кшталт між Обласним та Районним рівнем, Населення  500 000 – 1,5 млн мешканців.
• Районна Рада (District Council) Районна рада, обʼєднує декілька невеликих муніципалітетів, накшталт українських ОТГ але з меншими повноваженнями, населення 100–150 тис. мешканців
• Парафіяльна/Міська Рада (Parish Council / Town Council)

Подібна старостинському округу,  або на органу самоорганізації населення (ОСН) від кілька сотень до 10 000 мешканців.

То в новій системі Графства і Районні Ради видаляються з системи і на їхнє місце приходять нові адміністративно територіальні одиниці.

• Уряд (Central Government)
• Унітарні органи місцевого самоврядування (Unitary Authority) Орієнтир - 500 тис. мешканців.
• Парафіяльна/Міська Рада (Parish Council / Town Council)

 

 

Однією з головних причин, що зумовили необхідність змін, як і в Україні під час реформи децентралізації, стало дублювання повноважень між двома рівнями місцевого управління – графствами та районними радами – і недостатня координація між ними. Така модель ускладнювала процес ухвалення рішень, створювала додаткові адміністративні витрати на утримання управлінського апарату та часто призводила до нерозуміння мешканцями того, який рівень влади відповідає за конкретні послуги.

Крім того, невелика чисельність населення та обмежені ресурси багатьох районів ускладнювали виконання складніших сучасних функцій, зокрема стратегічного планування розвитку територій, цифрової трансформації, надання соціальних послуг та управління великими інфраструктурними проєктами.

Деякі графства можуть зберегтися, але переважно як історичні та культурні утворення без реальних управлінських повноважень. Натомість на їхньому місці створюються унітарні органи місцевого самоврядування (Unitary Authority), які за своєю роллю є найближчими аналогами українських об’єднаних територіальних громад, однак мають значно більший масштаб. Вони перебирають на себе повноваження, які раніше були розподілені між графствами та районними радами.

Водночас у деяких потужних і економічно розвинених регіонах може з’являтися додатковий рівень співпраці – об’єднані органи управління (Combined Authorities). Їх можуть створювати кілька унітарних органів місцевого самоврядування в межах єдиного функціонального економічного регіону для спільного управління питаннями транспорту, економічного розвитку, інвестицій, житлової та просторової політики.

Зазвичай такі утворення формуються навколо великих міст, їхніх передмість та сусідніх територій, які мають тісні економічні зв’язки. В українському контексті найближчим аналогом таких моделей є міські агломерації.

Наразі в Англії вже функціонує 65 унітарних органів місцевого самоврядування, створених упродовж перших трьох хвиль реформування у 1995–2019 роках. У результаті поточного етапу реорганізації планується створити ще близько 30 таких органів. Таким чином, загальна кількість унітарних органів місцевого самоврядування може наблизитися до 100, хоча остаточна кількість буде визначена після затвердження відповідних рішень урядом.

 

 

Після публікації у 2024 році Білої книги щодо деволюції (Devolution White Paper) уряд запропонував усім територіям, де досі зберігається дворівнева модель управління – графства та районні ради – підготувати власні пропозиції щодо майбутньої структури місцевого управління. Зокрема, йдеться про визначення нових адміністративних одиниць, їхніх меж, оптимальної чисельності населення, фінансової моделі та системи управління.

Однак, попри понад 30-річний досвід реформування місцевого самоврядування, подальша трансформація не відбувається без дискусій і спротиву. Частина представників місцевої влади висловлює занепокоєння щодо масштабів реформи, запропонованих строків реалізації та можливих наслідків для місцевої демократії, якості послуг і спроможності нових органів ефективно представляти інтереси громад.

Утім, процес реорганізації місцевого самоврядування у Великій Британії не проходить без дискусій. У 2025 році частина чинних місцевих рад, насамперед районні ради, поставила під сумнів законність і справедливість підходу уряду до впровадження реформи, подавши судові позови. Позивачі стверджували, що уряд встановив надто стислі строки реалізації змін, фактично стимулює створення великих моделей укрупнення та переносить місцеві вибори без достатнього демократичного обґрунтування.

Суди не підтримали позицію позивачів, а уряд відхилив висунуті претензії, зазначивши, що визначені критерії мають рекомендаційний характер, консультації з територіями тривають, а процес Реорганізації місцевого самоврядування здійснюється відповідно до чинного законодавства. Паралельно уряд розробляє та впроваджує систему фінансових стимулів для новостворених адміністративно-територіальних одиниць.

Наразі процес консультацій і формування майбутньої структури триває. Межі нових адміністративно-територіальних одиниць мають бути затверджені урядом і схвалені парламентом упродовж 2026 року. Місцеві вибори заплановані на травень 2027 року, а з початку 2028 року новостворені унітарні органи місцевого самоврядування мають розпочати повноцінне виконання своїх функцій.

Однак на цьому реформа не завершиться. Наступним етапом у планах уряду є розширення фінансової автономії регіонів і передача додаткових повноважень у сферах транспорту, економічного розвитку, залучення інвестицій, житлової політики, професійної освіти та інших напрямів. Окрема увага приділятиметься розвитку об’єднаних органів управління (Combined Authorities), які мають посилити співпрацю між унітарними органами місцевого самоврядування в межах функціональних економічних регіонів.

Тож стежимо за подальшим розвитком подій у Туманному Альбіоні. Британська реформа, як і британський чай, потребує часу, щоб повністю розкрити свій смак.

Більше інформації про реформу можна знайти на вебсайті Бібліотеки Палати громад Парламенту Сполученого Королівства.

 

Штучний інтелект у місцевому управлінні: ЄС спрощує правила для цифрової трансформації

Переносимось з Великобританії  на континент, а саме в Брюссель, і дізнаємося, що Рада Європейського Союзу схвалила зміни, спрямовані на спрощення та уточнення правил у сфері штучного інтелекту (ШІ).

Нові підходи мають зменшити регуляторне навантаження на місцеві органи влади та іншиі організації, які впроваджують цифрові рішення, водночас зберігаючи вимоги щодо безпеки, прозорості та захисту прав громадян.

Для органів місцевого самоврядування країн ЄС це означає більше часу для підготовки до повного застосування вимог законодавства про ШІ. Муніципалітети зможуть поступово адаптувати внутрішні процедури, навчати працівників та оцінювати і усувати ризики використання алгоритмів у публічному управлінні.

Наразі штучний інтелект дедалі ширше застосовується на місцевому рівні в країнах ЄС для обробки звернень мешканців, функціонування цифрових сервісів, оптимізації транспортних і енергетичних систем, управління комунальними послугами, а також аналізу даних для підтримки прийняття управлінських рішень у громадах.

Водночас спрощення правил використання штучного інтелекту не скасовує відповідальності місцевої влади. Органи місцевого самоврядування мають забезпечувати, щоб системи ШІ, які використовуються для підтримки управлінських процесів, були прозорими, недискримінаційними, а їх застосування передбачало належний людський контроль, особливо у сферах, що можуть впливати на права та законні інтереси мешканців країн ЄС.

Країни ЄС дедалі більше уваги приділяють питанню використання штучного інтелекту саме на регіональному та місцевому рівнях. Європейський комітет регіонів наголошує, що міста й регіони мають відігравати ключову роль у впровадженні ШІ, водночас важливо не допустити «цифрового розриву» між громадами з різним рівнем ресурсів і компетенцій. Очікується, що ця тенденція зберігатиметься, а розвиток відповідального використання ШІ на місцевому рівні залишатиметься одним із пріоритетів цифрової трансформації ЄС

Для громад України, які рухаються шляхом євроінтеграції, досвід європейських муніципалітетів є важливим орієнтиром. Уже зараз громадам варто формувати власні підходи до використання ШІ: створювати правила закупівлі цифрових рішень, визначати відповідальних осіб, вести облік таких систем та враховувати вимоги європейського регулювання, зважаючи на те що внутрішні українські регуляції ще тільки починають розроблятися.

 

З Брюсселя вирушаємо на Апеннінський півострів.

Італія спрямувала понад 3,67 млрд євро муніципалітетам: ставка не на укрупнення, а на посилення спроможності громад

Міністерство внутрішніх справ Італії здійснило виплату першого траншу Fondo di Solidarietà Comunale (FSC) 2026 – понад 3,67 млрд євро для 5 499 муніципалітетів (Comuni). Кошти є одним із ключових інструментів фінансового вирівнювання, який дозволяє громадам із різною податковою спроможністю забезпечувати базові послуги для мешканців.

Для українських громад цікавою є особливість італійської моделі: держава не зробила ставку на масштабне примусове укрупнення муніципалітетів. Попри те, що країна має майже 8 тисяч Comuni, близько 70% із них – це малі муніципалітети з населенням до 5 тисяч мешканців, які часто стикаються з обмеженими кадровими та фінансовими можливостями. Водночас Італія обрала шлях збереження муніципальної автономії та локальної ідентичності громад, одночасно посилюючи їхню спроможність через фінансове вирівнювання, міжмуніципальну співпрацю, цифровізацію та підтримку адміністративних ресурсів.

 

 

Підтримка малих громад здійснюється через декілька інструментів:

• фінансове вирівнювання через FSC;
• спеціальні програми розвитку малих Comuni;
• стимулювання міжмуніципальної співпраці (спільне виконання функцій, створення об’єднаних служб);
• залучення додаткового персоналу та розвиток компетенцій місцевих адміністрацій.

Такий підхід базується на ідеї, що проблема невеликих громад полягає не лише у розмірі території чи кількості населення, а у здатності виконувати повноваження. Тому замість ліквідації малих муніципалітетів Італія інвестує у те, щоб вони мали доступ до фінансів, професійних кадрів і спільних управлінських ресурсів.

 

 

Після Аппенин - рухаємось на Іберійський півострів.

Португалія адаптує фінансову систему до нової ролі муніципалітетів у межах децентралізації

Португалія продовжує реформу децентралізації, зосереджуючись на тому, щоб передані муніципалітетам повноваження супроводжувалися належними фінансовими механізмами та чіткою відповідальністю за їх виконання.

17 липня 2026 року парламент Португалії оприлюднив рішення щодо затвердження режиму виняткового та тимчасового застосування окремих фінансових правил для муніципалітетів і міжмуніципальних структур відповідно до Закону №73/2013 про фінанси місцевих органів влади. Документ передбачає адаптацію окремих бюджетних обмежень і процедур до поточних умов роботи місцевого самоврядування.

Рішення є частиною ширшого процесу перегляду фінансової моделі місцевої влади, яка має забезпечити баланс між більшою автономією муніципалітетів і фінансовою відповідальністю за використання публічних ресурсів. Уряд Португалії наголошує на необхідності посилення спроможності муніципалітетів, столичних структур та міжмуніципальних спільнот виконувати функції, передані в межах децентралізації.

Паралельно у червні–липні 2026 року Генеральна дирекція місцевих органів влади (DGAL) продовжує супровід передачі компетенцій на місцевий рівень. Система децентралізації охоплює такі сфери, як освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги, культура, транспорт, житлова політика та управління окремими об’єктами державної власності. Для фінансування переданих функцій діє Fundo de Financiamento da Descentralização (FFD) – фонд, через який забезпечуються кошти для виконання муніципалітетами нових повноважень.

Окремим напрямом залишається підтримка нижчого рівня місцевого управління — парафій (freguesias). Через Fundo de Financiamento das Freguesias (FFF) держава забезпечує фінансові трансферти для виконання ними власних функцій.

Португальський досвід демонструє, що децентралізація не завершується передачею компетенцій: наступний етап полягає у налаштуванні фінансових правил, розподілі відповідальності та створенні умов, за яких місцева влада має реальні можливості виконувати нові завдання.

 

На цій, максимально віддаленій від України західній точці європейського континенту, ми завершуємо цей огляд.

Ми й надалі триматимемо руку на пульсі європейського місцевого самоврядування, щоб ділитися з вами цікавими практиками, рішеннями та досвідом громад з різних країн ЄС.

А ви, своєю чергою, пишіть нам, про досвід місцевого самоврядування яких країн вам було б найцікавіше дізнатися та які європейські практики хотіли б побачити у наступних оглядах..