Днями відбулася загальнонаціональна онлайн-конференція «Просторове планування для відновлення, розвитку та інвестицій», під час якої представники влади, експертного середовища, бізнесу та громад обговорили роль комплексних планів просторового розвитку у відновленні територій та залученні інвестицій. Особливу увагу учасники приділили досвіду прифронтових громад Харківщини, які продовжують впроваджувати просторове планування в умовах війни.

Згідно із законодавством, до 1 січня 2028 року всі громади України мають розробити комплексні плани просторового розвитку. Водночас наразі такі плани затвердили лише окремі громади, хоча саме їх наявність дедалі частіше стає ключовою умовою для співпраці з інвесторами та відновлення економіки. За результатами дослідження, проведеного ГО «Асоціація фахівців землеустрою», станом на березень 2026 року:

• близько половини громад прийняли рішення про розробку плану
• близько 30% громад уже розпочали розроблення комплексних планів;
• 17 громад розробили комплексні плани;

Це свідчить, що навіть в умовах війни громади усвідомлюють: ефективне відновлення та розвиток можливі лише на основі продуманого планування використання своїх ресурсів і чіткого бачення майбутнього території.

Комплексний план передбачає аудит усіх ресурсів громади — земельних, інфраструктурних, людських — і визначає, як саме використовуватиметься кожна ділянка території. Це дозволяє уникнути хаотичної забудови, спростити дозвільні процедури для бізнесу та громадян, знизити корупційні ризики та забезпечити прозорі правила для інвесторів.

Просторове планування як інструмент виживання прифронтових громад

Своїми результатами впровадження просторового планування поділилися представники Роганської та Пісочинської громад Харківської області — територій, що перебувають у прифронтовій зоні та зазнали значних економічних проблем та інфраструктурних руйнувань. Попри такі випробування, ці громади за підтримки Програми АГРО, що фінансується Урядом США, одними з перших в Україні розробили комплексні плани просторового розвитку.

Начальниця Роганської селищної військової адміністрації Марія Черненко наголосила, що для громад, які зазнають масштабних обстрілів, просторове планування є важливою умовою відновлення.

«Коли громада має значні руйнування — житлового фонду, інфраструктури — дуже важливо, щоб відбудова не була хаотичною, коли точково обираються об’єкти. Має бути чітке планування, яке дає розуміння, що і для чого ми робимо, і який результат отримаємо в майбутньому», — зазначила вона.

Вона додала, що напрацювання для комплексного плану, зроблені ще до повномасштабного вторгнення, стали корисними навіть у найгостріший період бойових дій. Зокрема, їх використовували для підтримки життєдіяльності громади в умовах постійної зміни безпекової ситуації. Сьогодні громада вже має систематизовану інформацію про земельні ресурси та інфраструктуру, а комплексний план постійно адаптується до умов сьогодення. Це дало змогу збільшити надходження до місцевого бюджету на 3.5 млн грн щорічно. Завдяки комплексному плану вдалося знайти донорське фінансування на відновлення водопостачання, почати модернізацію комерційної нерухомості, а також коригувати стратегію розвитку громади відповідно до реалій війни.

Пісочинський селищний голова Олег Чернобай підкреслив, що навіть у прифронтових умовах громади мають планувати використання території і формувати зрозумілі правила для інвесторів.

«Щоб громада могла розвиватися, вона має чітко розуміти, яким ресурсом володіє — насамперед земельним. Де можна розміщувати промисловість, де житлову забудову, де проходитимуть  майбутні дороги, які є обмеження. І, звичайно, дуже важливі екологічні питання та збереження культурної й історичної цінності тих земельних ділянок, на яких ці об’єкти розташовані. Саме комплексний план дає це розуміння», — зазначив він.

Окремо він звернув увагу на те, що наявність такого документа підвищує довіру з боку мешканців. Люди, які залишаються в громаді або обирають її для проживання, мають розуміти, що тут є стратегія розвитку і безпеки. Наразі, громада залучила понад $5 млн інвестицій у відновлення та інфраструктуру —  вже побудували 2 підземні школи та дитячий садочок, а також  розпочали створювати фармацевтичне виробництво і логістичні потужності. За словами Чернобая, саме це стало одним із факторів того, що громада змогла втримати своє населення і прийняти понад 10 тисяч внутрішньо переміщених громадян.

Економічний ефект: інвестиції, бізнес і наповнення бюджету

За словами Олега Чернобая, у Пісочинській громаді вдалося суттєво спростити дозвільні процедури для бізнесу, зокрема зміну цільового призначення земельних ділянок, яке раніше могло тривати роками. Після затвердження комплексного плану та внесення його до містобудівного й земельного кадастрів ці процеси стали значно швидшими. Якщо діяльність підприємства відповідає функціональному призначенню території, визначеному планом, зміна цільового призначення землі відбувається автоматично, необхідна лише заява від власника земельної ділянки, без необхідності тривалих погоджень і додаткових дорогих процедур. Це суттєво спрощує регулювання, зменшує витрати бізнесу та прискорює реалізацію інвестицій.

Окремо Пісочинський селищний голова наголосив на інвестиційній складовій: громада, попри війну та розташування поруч із Харковом, поступово залучає нових інвесторів. Частина з них уже перейшла до проєктування після зміни цільового призначення земель, що дозволяє запускати процеси розвитку значно швидше, ніж раніше.

Крім того, навіть в умовах війни громада демонструє виконання і часткове перевиконання бюджету. Одним із факторів цього стало впорядкування земельних відносин: під час розробки комплексного плану провели аудит земель, виявили невідповідності у їх використанні та почали їх усувати. Так вже вдалося збільшити бюджет на понад 3 млн грн.

У Роганській громаді також відзначають зростання надходжень до бюджету. Марія Черненко додала, що робота над комплексним планом дозволила вперше системно переглянути структуру земель і виявити ресурси, які раніше не використовувалися ефективно. Це дало змогу поступово збільшувати частку земельних надходжень у бюджеті — з близько 5% до 8%, із планом подальшого зростання до 10%.

Вона наголосила, що попри складнощі перехідного етапу, громада вже бачить позитивну динаміку у впорядкуванні земельних відносин і формуванні стабільнішої фінансової основи для розвитку.

Приклади громад Харківщини переконливо доводять, що комплексні плани просторового розвитку забезпечують реальні економічні результати. Водночас виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник наголосив, що є невеликі і віддалені сільські громади, які не мають достатніх фінансових ресурсів для розробки таких планів і потребують допомоги. 

«Нам потрібні реальні механізми здешевлення розробки комплекних планів, і ми маємо шукати їх у сучасних технологіях. Тільки знайшовши баланс між необхідністю планування та його реальною доступністю, ми зможемо забезпечити стратегічний розвиток кожної громади», - підсумував  Іван Слободяник.