Lviv Urban Forum — це найбільша в Україні щорічна платформа для обговорення міських викликів, урбанізму та архітектури. Організовують подію ГО ”Українська урбан платформа” та Департамент архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради у співпраці з генеральним партнером – проєктом «Інтегроване міське відновлення в Україні / Just and Green Urban Recovery Accelerator (JGURA)», який виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) і Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

---

Вже третій рік поспіль майданчик збирає сотні учасників з усієї країни, аби разом відрефлексувати на труднощі, які стоять перед українськими містами сьогодні, й змоделювали бачення сталих міських трансформацій у майбутньому. Lviv Urban Forum 2025 відвідали 85 спікерів із дев’яти країн та понад 1500 архітекторів, містопланувальників, урбаністів і студентів — це найбільша кількість учасників за всю історію події.

Гаслом цьогорічного форуму став вислів «Будуємо тяглість» — саме ця ідея визначила його головну тематичну лінію. Об’єднавши дискурс довкола теми спадкоємності міського простору, яка в умовах війни особливо чутлива, ми говорили про те, як відновлювати українські міста цілими поколіннями, яку роль у цьому процесі відіграють громади, якою має бути культура меморіалізації у часи кризи та чому стале планування має бути гнучким та переосмислювати помилки минулого. Висновки з Lviv Urban Forum також перегукуються з ключовими темами Ukraine Recovery Conference 2025 та доповнюють міжнародний діалог про відбудову України, залучення інвестицій, включеність спільнот, сталий розвиток, місцеве лідерство та євроінтеграцію.
За підсумками триденного інтенсиву сформулювали 11 ключових меседжів Урбан-форуму:

 

Відновлення України — задача усього покоління, а не когось конкретного

 

Цю тезу озвучив чеський архітектор Мірослав Шік, автор концепції «Аналогова стара-нова архітектура». На його думку, відновлення має стати викликом для цілого покоління українців, які повинні не тільки у буквальному розумінні “відновлювати руїни”, а й формувати нову якість середовища та систему прийняття міських рішень. “Дуже важливо сьогодні утворювати спільноту людей, здатних разом братись за цю складну, довгу, але надзвичайно важливу роботу. Мають бути залучені не тільки фахівці чи державні управлінці — команда має складатися з громад, які щодня працюють із конкретними викликами на місцях: з молоді, яка вже зараз навчається і тестує нові підходи, зі студентів, активістів, архітекторів, дослідників й усіх, хто просто не є байдужим”, — констатує Мірослав Шік.

 

 

Відбудова має починатися з діалогу і враховувати досвід кожного

 

Щоб наші міста справді витримали випробування часом, їх потрібно відновлювати разом — у діалозі з тими, хто в них живе й буде жити. Цього року Lviv Urban Forum зібрав 1500 учасників — людей з абсолютно різним досвідом, але зі спільною метою. Разом ми шукали відповідь на питання — як відновлювати країну так, щоб не просто повернути втрачене, а створити нову якість — людиноцентричну, сталу та відкриту до майбутнього? Головний наш меседж — в умовах складних викликів важливо не поспішати: процес відбудови має бути обдуманим, сталим і чутливим до контексту кожної громади незалежно від регіону. Слід переосмислити стигму про відбудову — вона має бути не терміновим технічним процесом, а насамперед — соціальною, культурною й ціннісною трансформацією.

 

Урбаністика — це не rocket science, а щоденна взаємодія з містом

 

Відновлення України неможливе без знань про місто та без розуміння урбанізму. Однак, помилково думати, що міське знання — це складна академічна теорія, статистика й діаграми. Міське знання — емпіричне. Воно закладене у повсякденному досвіді взаємодії з простором міста. На цьому під час форуму акцентував Філіп Урспрунг — професор історії мистецтва та архітектури Федеральної вищої технічної школи Цюриха (ETH), який запропонував уже зараз переосмислювати “прочитання міста” — на його думку, це слід робити не через підручники, а через проактивне життя у місті та урбанізм. “Знання про місто неможливо звести до формул — його потрібно бачити, чути, відчувати. Воно — у просторі та щоденних маршрутах”, — переконаний Урспрунг.

 

 

Спільнота вже має знання про місто — важливо вчитись ними ділитися

 

За три роки проведення Lviv Urban Forum ми побачили одну закономірність: серед учасників зростає бажання обмінюватись досвідом і будувати нові зв’язки. Тож ми знову запропонували знайомі й улюблені формати — урбан-вилазки, воркшопи, а також спеціальну сесію matchmaking, учасники якої обмінювались контактами та шукали можливості для співпраці. Саме в таких неформальних досвідах народжується те, чого не дасть жодна панельна дискусія — довіра, відкритість і готовність працювати разом. Ми закликаємо громади активно підтримувати урбан-нетворкінг — це запорука, аби побудувати горизонтальні зв’язки між спільнотами, студентами, фахівцями та ініціативами з різних регіонів.

 

Міське планування має бути гнучким, а не статичним

 

Одним із ключових спікерів Lviv Urban Forum 2025 став Йоганнес Товатт — архітектор та автор містопланувальної концепції району Seestadt Aspern у Відні, одного з найамбітніших прикладів сталого розвитку в Європі. На його думку, генплан — це не статична схема, а гнучкий інструмент, який має адаптуватися до викликів, які неможливо передбачити заздалегідь. “Архітектура повинна бути частиною суспільного процесу, а не ізольованою дисципліною, — заявляє Товатт, — Так само як і вулиця — вона існує не лише для транзиту, а й для взаємодії. Міські проєкти мають виходити за межі однієї функції, щоб залишатися життєздатними навіть попри зміни клімату, соціуму чи політики”. Будувати тяглість, на думку архітектора, означає працювати не заради короткострокового ефекту, а створювати міські структури, що залишаться актуальними на десятиліття.

 

Передмістя має розвиватись у спільному тандемі з містом

 

Міста не існують у вакуумі — вони щодня взаємодіють із довколишніми громадами. Але як забезпечити сталий розвиток міст, не ігноруючи зв’язок із передмістям? Проблема в тому, що в українському законодавстві досі немає поняття functional urban areas, а питання функціонування агломерацій не врегульовано. Через це містам складно впроваджувати європейські інтегровані підходи до просторового планування і регіонального розвитку. Громади Львівської агломерації вже працюють над моделлю такої співпраці — її в майбутньому можна буде застосовувати і в інших регіонах. Головне зараз — працювати над довірою між учасниками, знаходити спільне бачення й втілювати перші зміни у сферах екології та інфраструктури.

 

 

Сталий підхід — це не просто тренд, він має бути основою всіх просторів

 

Один із найбільших викликів сьогодні — поєднати політичну волю та фінансову підтримку, щоб зробити зелений перехід у міському середовищі доступним для всіх. Цю проблему намагається вирішити політика Нового європейського Баугаузу (New European Bauhaus). Такий підхід вимагає глибшого розуміння процесів формування міського простору — незалежно від масштабу чи ролей учасників. Архітекторка Анна Помазанна у своїй лекції наголосила: нові простори у місті треба проєктувати комплексно, критично осмислюючи інструменти, з якими ми працюємо. Про необхідність змін у бік низьковуглецевого будівництва та чутливості до контексту говорила й спікерка форуму Роза Гангаузен. В українських реаліях це особливо актуально: найкращі сталі підходи варто впроваджувати вже зараз — і в тимчасових, і в довгострокових проєктах.

 

Брак реставраторів та стійкого підходу — один із найбільших викликів відбудови

 

Ще однією важливою темою Lviv Urban Forum 2025 стала робота з культурною спадщиною в умовах війни — лише за останні три роки в Україні було пошкоджено 1179 памʼяток. Віктор Дворніков, член робочої групи з оперативного реагування на пошкодження спадщини у Харкові, одним з перших звернув увагу на проблему втрати  автентичних елементів пам’яток. За його словами, щоб уникнути цього — слід залучати фахівців з культурної спадщини й намагатись відсортувати цінні елементи від будівельного сміття. Ще більший виклик — нестача фахівців, які здатні працювати з реставрацією зруйнованої спадщини: Василь Косів, ректор Львівської національної академії мистецтв, наголосив, що програми з навчання ремісників реставраторів мають зіграти ключову роль для стійкої відбудови країни.

 

Меморіалізація має бути чутливою — і створюватись разом із родинами загиблих

 

Війна змінює не лише простори, а й наше ставлення до памʼяті. В Україні зараз дуже відчутний запит на осмислення втрат через міські меморіали, які будуть чутливими й рефлексуватимуть на травму: це завдання стоїть і перед громадами, і перед архітекторами, і перед містами загалом. Спікер форуму, архітектор Марцін Урбанек підкреслив: “Простір пам’яті не має бути емоційним ударом. Навпаки — потрібна тиха, вдумлива архітектура, яка залишає місце для особистого переживання”. Важливо залучати до процесу меморіалізації родини загиблих та жертв війни — як тих, хто допомагає формувати наратив. Ефективним інструментом у цьому досвіді можуть стати архітектурні конкурси: вони дозволяють вийти за рамки формальних рішень і знайти дійсно чутливу відповідь.

 

Співпраця з локальними фахівцями — основа якісної соціальної архітектури

 

На одному з блоків Lviv Urban Forum 2025, присвяченому трансформації Львова, презентували соціальні проєкти, розроблені локальними архітектурними командами abmk, Soluk Architects, AVR Developments, sulyk architects, replus bureau, sheremeta architect group, Delta Architects, Інститутом просторового розвитку. Представлені проєкти — це приклади соціальної архітектури, створеної у тісному діалозі між місцевою владою та локальними архітекторами. Це підкреслює: подібні об’єкти не виникають у відриві від середовища — вони народжуються там, де є взаємна довіра, залучення та спільне бачення. Тому важливо виховувати культуру співпраці з місцевою професійною спільнотою — тими, хто добре знає контекст, кому справді небайдуже місто, в якому вони працюють. Саме така взаємодія формує якісні соціальні простори, що працюють для громади — з чутливістю до контексту та з відповіддю на реальні запити містян.

 

 

Планування відновлення — не кінцева точка, а початок шляху

 

Планувати відновлення потрібно не для того, щоб сформувати кінцеву візію відбудови.  Ціль планування — запустити процес: мобілізувати ресурси, залучити стейкхолдерів, налагодити координацію між усіма ланками. Відновлення має враховувати соціальний і політичний контекст, спиратись на лідерство, участь громад і міжрівневу узгодженість. Але в реальності багато громад не мають достатньо потенціалу для створення комплексних планів, які могли б стати мостом між кризовою реакцією та довгостроковим розвитком — цю проблему обговорювали на панелі про програми відновлення за участі представників парламенту, Мінрегіону та громад з різних регіонів. Саме громади сьогодні мають пілотувати практичні та інклюзивні моделі, які можуть масштабуватись — але за підтримки держави й міжнародних партнерів.

Це не повний перелік тез, які прозвучали під час триденного масштабного лекторію. Підсумовуючи Lviv Urban Forum 2025, ми акцентуємо на тих сенсах та меседжах, які, на нашу думку, є найбільш релевантними до сьогоднішніх викликів і які можуть стати орієнтиром для громад та муніципалітетів вже зараз. Це ті висновки, які допоможуть формувати спільноти, які разом шукають нові ключі до кращого майбутнього українських міст — чутливого, співучасного й людиноцентричного.

---

Партнери

Генеральним партнером Lviv Urban Forum є проєкт «Інтегроване міське відновлення в Україні / Just and Green Urban Recovery Accelerator (JGURA)», який виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) і Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

Крім того, LUF підтримується проєктом «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)», що є частиною німецької програми перехідної допомоги для розвитку. Проєкт здійснюється за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) і впроваджується GIZ GmbH.

Інституційний партнер Lviv Urban Forum ​​— Фундація ЗМІN.

Також форум підтримують Європейський Союз і Програма розвитку ООН в Україні в межах проєкту Мери за економічне зростання (M4EG), Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (програма урбанрух «У міста є Я», ООН-Хабітат за фінансової підтримки BMZ, компанія Avalon, DOM Publishers та інші організації.
Інформаційні партнери: ГО «місто.ребут», NE:Urban, Pragmatika.Media, Хмарочос, ініціатива Cities4Cities.
Локальний медіапартнер: «Твоє місто».