Співробітництво територіальних громад в Україні сьогодні є одним з найважливіших напрямів реформи місцевого самоврядування. Суспільні процеси розвитку у всіх сферах діяльності давно вийшли за межі однієї громади. Потреби розвитку часто не відповідають фактичним можливостям кожної окремої громади. Самостійно та чи інша громада, не маючи достатньо фінансових, майнових ресурсів тощо, не спроможна реалізувати на своїй території великі інвестиційні проєкти, що можуть забезпечити сталий розвиток у майбутньому. Це стосується інфраструктури, соціально-культурних об’єктів, охорони навколишнього середовища тощо.

Право на співробітництво територіальних громад сіл, селищ, міст гарантують як Конституція України так і Закон України «Про співробітництво територіальних громад» (далі – Закон).

Аналіз Реєстру договорів про співробітництво територіальних громад показав, що починаючи з кінця 2014 року укладено 926 договорів. Найбільшу кількість договорів (61%) укладено у формі реалізації спільних проєктів, заходів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів.

Однією з причин вибору реалізації спільних проєктів стала можливість оперативного вирішення проблем та застосування спрощеної процедури укладання договорів, оскільки для підготовки проєкту договору можуть не застосовуватися процедурні вимоги, зокрема:

• ініціювання співробітництва та надання згоди місцевою радою на організацію співробітництва;
• створення комісії з підготовки проєкту договору про співробітництво;
• прийняття місцевою радою рішення про схвалення проекту договору про співробітництво.

23% укладених договорів припадає на форму спільне фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій комунальної форми власності. Укладання договорів за цією формою дає можливість невеликим громадам утримувати деякі заклади, і, тим самим забезпечувати жителів громад необхідними послугами, або покращити якість вже наявних послуг за рахунок акумуляції ресурсів. Відносно активне застосування форми співпраці спільного фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій, зумовлене наявністю у одного із суб’єктів співробітництва об’єктів комунальної інфраструктури. Це дозволяє іншим суб’єктам здійснювати лише витрати на утримання об’єктів комунальної інфраструктури та користуватись їх продуктом і послугами рівноцінно. Особливістю цієї форми співробітництва переважно короткий термін – 1 рік, тому що кошторис витрат на утримання затверджується в структурі місцевого бюджету щорічно.

Закон не обмежує кількість учасників співробітництва, тож громади виходять з власних потреб і очікувань. Якщо всім учасникам потрібна спільна координація, то утворюється, наприклад, спільний орган управління. Як правило, це здійснюється в межах укладення багатосторонніх договорів. Ролі та порядок взаємодії всіх учасників у такому випадку закріплюється у спільному документі.

Якщо подібна координація не потрібна, укладається кілька двосторонніх договорів. Зокрема, окремі двосторонні договори укладаються, як правило, якщо кілька невеликих громад одночасно хочуть взаємодіяти у форматі «фронт-офіс/бек-офіс» з більшою громадою. У цьому разі менші громади між собою фактично не взаємодіють, тож кожна з них фактично закріплює зв’язок лише з місцевою радою, яка виконує функції бек-офісу (суб’єкта надання певних послуг, здійснення повноважень) – тобто, багатосторонній договір в такій ситуації не укладається, оскільки він може лише ускладнити зв’язок громад, а отже укладаються окремі договори з кожною з громад.

Спостерігається нерівномірний територіальний розподіл укладених договорів (Рис.1). Варто зауважити, що відсутність в стратегічних планах розвитку територіальних громад положень щодо можливого співробітництва можна вважати недоліком. Тож багатьом громадам ще є над чим працювати.

Рис.1 Географічний розподіл договорів співробітництва

Щодо напрямів укладання договорів, то найбільше договори стосувалися соціально-гуманітарної сфери (освіта, охорона здоров’я, соцзахист). Значно менша кількість договорів щодо сфери ЖКГ, благоустрою, утилізації твердих побутових відходів, транспорту.

Вибір цих сфер є досить показовим – адже укладання договорів співробітництва дає можливість громадам, особливо невеликим, утримувати деякі дороговартісні заклади і тим самим забезпечувати населення необхідними послугами або покращити якість вже наявних послуг за рахунок акумуляції ресурсів.

Важливе значення в організації співробітництва має тривалість цього процесу найбільш стабільним і результативним можна вважати співробітництво тривалістю не менше 3-5 років.

Рекомендації територіальним громадам щодо налагодження співробітництва в сучасних умовах

1. Процес співробітництва дає більш широкі в межах відновлення спроможності та сприятиме оптимальному вирішенню питань щодо надання послуг мешканцям.

2. Для організації співробітництва і його ефективного впровадження в кожній територіальній громаді мають бути створені належні умови, зокрема:

• кадрове забезпечення – підбір фахівців по роботі з проєктами за напрямом «співробітництво територіальних громад»;
• поінформованість, насамперед, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, про сталу нормативну можливість укладення договорів про співробітництво з іншими громадами
• розуміння процедури укладення договорів про співробітництво територіальних громад (особливо щодо спільного фінансування (утримання); утворення спільних комунальних підприємств, спільних органів управління);
• наявність мінімально достатніх фінансових, матеріальних та інфраструктурних ресурсів для започаткування співробітництва;
• наявність консолідації між керівництвом громад та депутатським корпусом відповідних рад – потенційних партнерів;
• забезпечення принципу правонаступності щодо виконання умов договорів про співробітництво, що були укладені між громадами за участі голів та рад громад попередньої каденції.

З метою забезпечення кадрового потенціалу в громаді для налагодження співробітництва можна визначити в кожній сфері діяльності (освіта, медицина, соціальний захист тощо) одну чи кілька посадових осіб – фахівців, відповідальних за цей напрям, долучити до цієї групи юриста, фінансиста і профільних заступників сільського, селищного чи міського голови.

3. Можливе долучення громад до чинних договорів співробітництва територіальних громад.

4. При виборі форми співробітництва як делегування виконання окремих завдань потрібно визначити:

• чи має спроможність відповідна територіальна громада, потенційний партнер для співробітництва, вирішити спільне завдання іншої громади;
• чи готова інша громада виконати спільні завдання для зацікавлених територіальних громад;
• потенційні вигоди усіх територіальних громад – можливих партнерів для співробітництва громад (економія коштів, зменшення собівартості послуги за рахунок збільшення кількості її отримувачів, поліпшення якості тої чи іншої послуги за рахунок її автоматизації, збільшення бюджетних надходжень).

5. Реалізація спільного проєкту передбачає акумулювання суб’єктами співробітництва на визначений період наявних у них ресурсів та забезпечення координації діяльності з метою здійснення запланованих заходів. Ця форма є доцільною в умовах обмеженості в часі для виконання запланованого, через потребу проведення підготовчих робіт для майбутнього довготермінового співробітництва, а також у випадках, коли на початковому етапі ще не визначені майбутні форми співробітництва і, коли залучається велика кількість партнерів.

6. Для утворення спільного комунального підприємства необхідно:

• визначити певне коло зацікавлених осіб для об’єднання зусиль в певній галузі;
• визначити оптимальне місце розташування підприємства;
• врахувати можливість більшого вкладу одного з партнерів інших податкових надходжень, готовність партнерів при цьому «поступитись» повноваженнями.

7. Створення спільного органу управління передбачає:

• врахування потреб усіх партнерів сáме в такому органі;
• розрахунок внесків сторін відповідно до затверджених стандартів чи норм;
• з’ясування наявності необхідних кадрів, приміщення тощо.

8. У разі, коли неможливо точно визначити предмет договору або коли громади домовляються про широкий формат співробітництва, то така взаємодія може відбуватися в одній формі або поєднувати елементи кількох форм.