Автор: Сергій Дятленко, національний експерт з освіти програми U-LEAD з Європою

Запитання: «а що ж насправді найбільше впливає на якість шкільної освіти? Що зробити, щоб ця якість зросла? Куди прикласти зусилля чи вкласти кошти насамперед? І чи взагалі можна вплинути на якість освіти в окремій територіальній громаді?» ставлять перед собою всі дотичні до організації освітнього процесу. Але якщо звернутися навіть до хороших фахівців, то їхні поради будуть суттєво різнитися, що збиває з пантелику тих, хто приймає рішення. Поради різнитимуться залежно від посади, яку обіймає фахівець, його досвіду, ставлення до процесів децентралізації та реформи освіти, обізнаності в питаннях тенденцій розвитку вітчизняної та зарубіжної шкільної освіти, вміння бачити загальну картину та конкретні деталі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і ще багато від чого.

Метою мого невеличкого дослідження було підвести «під єдиний знаменник» думки різних фахівців та, щоб полегшити новим територіальним громадам (і не тільки їм) пошук відповідей на запитання, озвучені вище, - запропонувати узагальнені позиції з питання чинників, що впливають на якість шкільної освіти.

Для цього до дослідження в якості респондентів були залучені 3 групи учасників:

• Освітні управлінці різних рівнів. Від досвідченого головного спеціаліста відділу освіти громади до начальника головного управління шкільної освіти МОН. Від керівника органу управління освітою громади до директора обласного департаменту освіти і науки. Від керівника новоствореного центру професійного розвитку педагогічних працівників до ректора Інституту післядипломної педагогічної освіти і директора департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти.
• Директори шкіл і вчителі. Були відібрані директори великих потужних шкіл та невеличких сільських, опорних та столичних, Заслужені вчителі України та вчителі-новатори.
• Активні громадські діячі, що так чи інакше пов’язані з освітою.

Учасники отримали заздалегідь підготовлений перелік чинників, які вони мали проранжувати  за 4 категоріями:

1. Найбільш важливі
2. Менш важливі
3. Найменш важливі
4. Не впливають суттєво на якість освіти

Отримані результати чітко виділили найвпливовіші чинники. Тридцяти шести респондентів виявилося достатньо, щоб викристалізувався загальний результат, який не змогли б суттєво змінити навіть декілька учасників з кардинально протилежними поглядами.

При цьому, варто зазначити, що, незважаючи на назви категорій, відібрані чинники найбільш суттєво впливають на підвищення якості шкільної освіти в громадах (інші не потрапили до фінальної версії).

До «найбільш важливих» чинників експерти віднесли:

Освітнє середовище та навчальне забезпечення (обладнання). На освітній процес впливає все: і світло, і колір стін, і приток повітря, і посмішка директора, і відчуття ситості та захищеності. Можна навчатися і за старими партами, і без можливості помити руки, і з вбиральнею на вулиці, і з вікнами, що не відкриваються, і з грибком на стінах, з дошкою і крейдою та портретами героїв при вході. Зрештою, так навчалися діди, а подекуди й батьки. Але часи змінюються, змінюється доступність та спрямованість освіти. І вже з «панських конюшень» не так легко вирватися в лідери.

За матеріально-технічне забезпечення відповідає засновник, тобто місцева рада. І хоч останніми роками держава «підкидає» трішки коштів то для класів НУШ, то на Інтернет, але це не настільки суттєво.

Достатній фінансовий ресурс закладу. Мова звичайно не йде про заробітну плату педагогічних працівників. З освітньої субвенції чи з перерозподілу цієї субвенції, чи з власних коштів громади, але базову зарплату освітянам платять. Важливо мати фінансовий ресурс щоб:

1) не економити на елементах цієї базової зарплати (оплата заміни, поділ класу на групи, використання в повному об’ємі варіативної складової навчального плану);

2) забезпечити фінансове стимулювання вчителів. При цьому важливо уникнути «зрівняйлівки», чітко встановивши критерії стимулювання, та передбачити можливість для кожного вчителя напрацювати на цей стимул;

3) мати кошти на засоби захисту під час пандемії, на засоби навчання, зрештою, на Інтернет, принтери, ксерокси, папір і інші витратні матеріали.

Керівник. В умовах сучасної школи директор є найважливішим елементом якісної освіти. Саме тому їх обирають за конкурсом, саме тому з ними укладають контракт. Від директора залежить все: від наявності вчителів та їх професійного росту до фінансового забезпечення та матеріальної бази. Не все залежить лише від директора, але саме йому під силу змінити все. І чудові приклади відродження шкіл вже є.

В другу за рейтингом категорію потрапили «менш важливі» чинники:

Комунікація між усіма учасниками освітнього процесу. Спочатку я назвав цей пункт «відкритість», але потім виправив саме на комунікацію. Якість освіти залежить від згуртованості команди, розуміння процесів та доброзичливого ставлення. Два з трьох учасників освітнього процесу знаходяться поза межами школи, тому важливо щоб всі однаково розуміли завдання (і не тільки домашні) та шляхи їх досягнення. Особливо підкреслив потребу комунікації карантин та змішане навчання. Відсутність комунікації точно б’є по якості.

Доступність швидкісного Інтернету в населеному пункті. Немає більш важливого завдання для місцевої влади в галузі освіти як провести по населених пунктах (а не лише до школи) швидкісний Інтернет. Далі почнуть з’являтися в людей гаджети, що дозволятимуть використовувати надані можливості, вчителі та учні поступово розширюватимуть використання ІТ-технологій, а від цього зростатиме якість, бо, наразі існує величезна кількість освітніх ресурсів, які знаходяться поза зоною доступу тих, в кого немає належного інтернету.

І, зрештою, на третьому щаблі розташувалися «найменш важливі» чинники:

Автономія закладу. Коли відсутнє «грубе» втручання в роботу закладу з вимогами чи контролем. Коли колектив і директор знають як будуть діяти в тих чи інших ситуаціях, а не чекають вказівок від місцевої чи центральної влади. При автономії надважливим є чіткий розподіл повноважень між рівнями управління в галузі освіти, що наразі лише вибудовується.

Зацікавленість ОМС в результатах освітньої діяльності. Результати навчання для місцевого самоврядування це не оцінки в школі. Це такий рівень підготовки випускників, який дозволить їм бути успішними в житті, на рівних конкурувати з своїми однолітками, ба, навіть мати конкурентні переваги. Якось я запитав голову однієї громади: - А Ви не боїтеся, що добре підготуєте дітей громади до викликів сучасного суспільства, сформуєте в них навички, потрібні для розвитку сучасної молодої людини, а вони потім подадуться до Тернополя, Києва, Варшави? На що він відповів: - Я боюся, що ми їх не підготуємо і вони залишаться у нас.

Внутрішня система забезпечення якості освіти. Нове поняття за назвою, яке привніс закон «Про освіту», але не нове за своєю суттю. Більше про це можна дізнатися тут. Скажу лишень, що цей фактор може «змінювати» важливість залежно від вміння його застосовувати.

Освітня програма (навчальний план). Школа може тасувати навчальні предмети та кількість годин на них майже без обмежень (звичайно, в рамках здорового глузду), аби це приносило результат. При цьому потрібно знати базові правила, на основі яких це можна робити. Звичайно, якщо не знаєш як, чи боїшся зробити щось не так, то знаходиш десятки «виправдань». Найбільш безглузде, яке я часто зустрічав, було: «ми не можемо збільшувати кількість годин на вивчення окремих навчальних предметів, бо немає відповідної навчальної програми на таку кількість годин».

Оскільки респонденти мали можливість додавати свої чинники, то значна частина з них у різних ракурсах звернула увагу на особистість вчителя: обов’язкова сертифікація, мотивація, статус у суспільстві, професійна підготовка,  незалежне оцінювання. Зібравши все докупи можна сміливо додати чинник Вчитель до категорії найбільш важливих. Трапляються випадки, коли вчитель забезпечує якість за відсутності усіх інших чинників. Тому раджу ростити хорошого вчителя, оберігати його та цінувати.

Один з директорів звернув увагу на важливість середовища, в якому працює школа: рівень безробіття, заробітна плата та освіта батьків, депресивний чи економічно ефективний регіон, відсоток повних сімей тощо. Чинник Середовище вказує, що не можна побудувати якісну освіту окремо від інших сфер життєдіяльності громади. Даючи лад всьому господарству ви розвиваєте і освіту. Віднесемо чинник до категорії менш важливих, бо освіта також розвиває і середовище навколо.

Ще один чинник вартує додати до нашого списку. Його підняли на вершину 10 респондентів (по 3-4 з кожної! групи), але він все ж не потрапив до тих, що найбільше впливають на якість освіти. Це Залучення додаткових освітніх ресурсів. Додатковими освітніми ресурсами може бути все, з допомогою чого учні та вчителі здобувають додаткових знань, умінь чи навичок. Це доступність до театру, музею чи спортивного комплексу, парку, лісу чи водойми; співпраця з виробничим підприємством, науковою чи навчальною установою; залучення до освітнього процесу батьків, волонтерів, випускників; функціонування соціального шкільного підприємства; допомога від підприємців та меценатів. Все що поглиблює та розширює освітній процес.

Ця публікація підготовлена за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Зміст матеріалу є відповідальністю виключно його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає офіційну позицію Програми «U-LEAD з Європою».