Від нестачі кисню до високої оцінки ВООЗ. Як Кіцманська лікарня змогла зміцніти у часи пандемії

 

Третього березня 2020 року у Чернівцях був зареєстрований перший в Україні хворий на коронавірус, а вже 13 березня пацієнт із COVID-19 потрапив в інфекційне відділення Кіцманської (тоді ще центральної районної) лікарні. На початку пандемії місто, а з ним і всю країну, охопили паніка та розгубленість — ніхто точно не знав, як боротися з вірусом, і якими насправді жахливими можуть бути його наслідки. Та найважче тоді довелося медикам, які не могли «пересидіти» локдаун вдома, а щодня наражати себе на небезпеку, лікуючи інших.

За півтора року від початку пандемії, що досі триває, розповідаємо історію змін Кіцманської лікарні, яку вже чотири роки очолює Володимир Хромюк.

 

Наймолодший головний лікар на Буковині

 

Володимир Хромюк очолив Кіцманську центральну районну лікарню у 2017 році. Тоді йому було 34 роки. Спершу призначення жителі району сприйняли досить насторожено, мовляв, як таким великим медзакладом і колективом може керувати молода людина з невеликим досвідом. Та вже за кілька місяців менеджерської роботи Хромюка медзаклад почав змінюватися, а разом із цим зникли перестороги. Оновили, зокрема, приміщення лікарні, де понад 30 років до того не робили капремонтів. Завдяки затвердженому у Мінрегіоні проєкту, відремонтували харчоблок і кілька відділень на загальну суму понад шість мільйонів гривень. Не зупиняється модернізація медзакладу й нині.

 

Володимир Хромюк

 

За фахом Володимир Хромюк — лікар-психолог, а ще має додаткову бухгалтерську освіту. І це допомагає йому бути ефективним менеджером і керівником великого колективу. Колеги кажуть, що Хромюк уміє знайти підхід до кожного, визначити, на якій роботі людина буде ефективною.

— Я намагаюся прораховувати дії на кілька кроків наперед, адже в час реформування і пандемії, все змінюється дуже швидко і ми маємо бути готовими до нових умов, — розповідає Володимир Хромюк. — Під час щорічних візитів у Польщу на змагання з Зимових медичних ралі ми бачили рівень і вимоги до медицини в Європі, тож стараємося ці стандарти втілити у нас. Професійні медики, якісне сучасне обладнання, комфортні умови для пацієнтів — і лікарня буде конкурентоздатною та зможе працювати в нових умовах.

 

Система забезпечення киснем — у кожному відділенні

 

Дефіцит засобів захисту та антисептиків і відсутність протоколів лікування коронавірусної інфекції — ось те, що на початку пандемії COVID-19, найперше, ускладнювало працю медиків.

Від березня 2020 року до 6 вересня 2021 у населених пунктах Кіцманського району було діагностовано 8 379 випадків інфікування коронавірусом, понад 1,5 тис. були госпіталізовані, 114 людей померли.

— У той складний час, — згадує головний лікар медзакладу Володимир Хромюк, — нам дуже допомогли благодійники: підприємці, наші земляки з-за кордону, представники великих компаній та політичних партій, згодом — благодійні фонди в перші часи пандемії допомагали і масками та захисними костюмами, і навіть дороговартісним медичним обладнанням.

Навантаження на лікарню збільшувалося, тож адміністрація медзакладу розробила так звані «маршрути» — розподіл потоків хворих, щоб у стінах лікарні не поширювала інфекція. Пристосовували для лікування хворих на COVID-19 не лише інфекційне на 30 ліжок, а й інші відділення лікарні: спершу — терапію, далі кардіологію, хірургію, травматологію… У періоди найбільшого навантаження, у Кіцманській лікарні одночасно перебувало понад 160 пацієнтів із коронавірусною інфекцією та різними ускладненнями. Медики працювали на межі виснаження, мобілізувавши свої і моральні, і фізичні резерви.

Проте, крім буквальної допомоги лікарів і медсестер, хворі на коронавірус потребували кисню. Це було проблемою, з якою зіткнулися практично всі медичні заклади, де були хворі на COVID-19.

До пандемії у лікарні було лише шість точок доступу до кисню у відділенні інтенсивної терапії. Кисень возили балонами з Чернівців, а одного балону вистачало на пів години кисневої дотації. Якщо у «реанімації» було одночасно 5-6 пацієнтів, які потребували додаткового «дихання», газ із балонів закінчувався за кілька годин.

 

 

У палатах, де хворі потребували оксигенотерапії, використовували переносні кисневі концентратори. Адже практично кожен пацієнт, який потрапляв на лікування у стаціонар, потребував кисневої дотації. Потужний апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ) купили для лікарні підприємці-благодійники.

Разом із цим спершу закупили і встановили кріоциліндри — ємності для зберігання та транспортування кисню. Загалом придбали три кріоциліндри по 190 літрів біля центрального корпусу і два — біля інфекційного відділення, один такий один резервуар замінює 22 балони кисню. Розширили мережу постачання із під’єднанням всіх відділень до централізованої системи подачі кисню. Зараз у лікарні обладнано 105 точок доступу до кисню. А у квітні 2021 року тут також встановили потужну автономну станцію генерації кисню, що генерує кисень із повітря.

— Протягом березня-квітня 2021 року в лікарні було одночасно 100-160 пацієнтів з коронавірусом, більшість з них потребували кисневої підтримки. Один пацієнт на апараті штучної вентиляції легень потребує близько 10 балонів кисню на добу, — розповідає головний лікар. — Завдяки тому, що киснева станція самостійно виробляє і подає кисень, нам стало легше забезпечити всі відділення. Адже навіть збільшених потужностей подачі кисню з кріоциліндів не вистачало. Станція виробляє 152 літри кисню на хвилину. Її вартість — 8,7 мільйона гривень, з яких близько 2 мільйонів — кошти лікарні, а решту профінансували з держбюджету.

 

Договір із НСЗУ на 15 пакетів медичних послуг

 

Разом із викликом пандемії медична галузь переживала реформування, і це також вплинуло на районні лікарні. Адже до реформи децентралізації засновником і власником приміщень «Кіцманської центральної районної лікарні» була Кіцманська районна рада, а з кінця 2020 року засновником вже «Кіцманської багатопрофільної лікарні інтенсивної терапії» стала Кіцманська територіальна громада.

 

 

Змінилося і фінансування лікарень. Замість субвенцій з бюджету, медзаклади вторинної ланки фінансує тепер Національна Служба здоров’я України (НСЗУ), відповідно до підписаних пакетів медичних послуг і кількості пацієнтів, яким ці послуги надали — по суті, де людина отримала послугу, та лікарня і має кошти. А за комунпослуги сплачує місцева громада.

— Медзаклади, можна сказати, зараз конкурують між собою за пацієнтів: де якісніше обладнання, професійніші медики, кращі умови — туди людина і піде лікуватися. Відповідно, медзаклад отримає кошти на зарплату персоналу і, якщо залишиться, — на оновлення медичних апаратів, — пояснює Володимир Хромюк. — Тому ми зараз витрачаємо величезні кошти на оновлення медичних апаратів, адже вимоги НСЗУ досить жорсткі: щоб підписати пакет послуг, треба мати певну кількість кваліфікованих лікарів, медичних бригад, відповідне сучасне обладнання. Тому ми плануємо свою роботу на кілька кроків вперед. Завдячуючи такому підходу ми маємо найбільше серед інших лікарень області підписаних пакетів послуг із НСЗУ — 15. І завдяки коштам, отриманим від них, виплачуємо зарплати та оновлюємо обладнання.

За останні два роки у Кіцманській лікарні з’явилися, зокрема, потужний рентген апарат, сучасний апарат для ультразвукової діагностики експертного класу, нове операційне освітлення, ШВЛ для немовлят і неонатальний комплекс у пологове відділення.

Наприкінці липня 2021 року, аби перевірити результати підтримки регіону Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та ЄС у рамках спільного проєкту у відповідь на COVID-19, у лікарні побував представник ВООЗ Юрій Жигарєв.

 

Представник ВООЗ Юрій Жигарєв біля сучасного рентген-апарату Кіцманської лікарні

 

— У Кіцманській лікарні, яка однією з перших в Україні почала лікувати хворих на коронавірус, — зазначив Жигарєв, — є сучасне медичне обладнання. Навіть у багатьох київських лікарнях немає такого. Та при можливій новій хвилі COVID-19 потреби зростуть, особливо в забезпеченні киснем, тож ми будемо допомагати, наскільки це від нас залежить.

 

 

Авторка: Ольга Кулько, головна редакторка Кіцмань.City


Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).

 

ЧИТАТИ ІСТОРІЇ З ІНШИХ ГРОМАД

Теги:

творці нових громад медицина

Область:

Чернівецька область

Громади:

Кіцманська територіальна громада

Джерело:

Кіцмань.City

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

11 жовтня 2021

Як зростаюча Давидівська громада готується до ще більшого зростання

Як зростаюча Давидівська громада готується до...

У Давидівській громаді Львівської області будують власним коштом одразу три сільські школи, а жодну з існуючих...

06 жовтня 2021

На Донеччині з‘явився журнал про життя Нью-Йорка

На Донеччині з‘явився журнал про життя Нью-Йорка

Агенція медійного росту «Або» запустила НьюЙоркер.City — онлайн-журнал про життя та зміни прифронтового селища...

24 вересня 2021

Коли на чемпіонаті України звучить «Корюківка» – гордість розпирає груди. Як у Корюківській громаді дбають про розвиток спорту

Коли на чемпіонаті України звучить «Корюківка»...

Сьогоднішня розповідь – про дитячо-юнацьку спортивну школу однієї з громад Чернігівщини. Громади, де справді дбають...

17 вересня 2021

Розвиток скотарства: проєкт Сосницької громади

Розвиток скотарства: проєкт Сосницької громади

Сосницька громада Чернігівської області має багато господарств, які розводять корів та здають молоко. Але...

16 вересня 2021

Як Асканія-Нова хоче стати туристичним гігантом країни

Як Асканія-Нова хоче стати туристичним гігантом...

Асканія-Нова об'єднує дев'ять населених пунктів. За п'ять років реформи з децентралізації громада змогла відновити...