Соколині перегони 2021
Щороку, починаючи з 2018-го, про невелике місто на Миколаївщині дізнаються все більше українців. Професійні спортсмени та аматори їдуть до Вознесенська, щоб спробувати свої сили у веломарафоні «Соколині перегони». Як мешканцям громади вдалося влаштувати спортивний захід всеукраїнського масштабу, розповідає один із співорганізаторів Олександр Ткаченко.
Олександр Ткаченко
«Соколині перегони» — це понад 70 кілометрів траси: асфальти, ґрунтовки, бруківки, стежки поміж лісу, місточки, затяжні підйоми та круті спуски. Беззмінний ідейний натхненник «Соколиних перегонів» — Олександр Ткаченко. Він живе та працює у Вознесенську з 1992 року та щороку разом із однодумцями та за підтримки місцевої влади організовує веломарафон — чи не найкрутіший велозахід України.
Якщо перші перегони у 2018 році зібрали 130 учасників із 20 міст України, то наступного року на них з'їхалося майже 200 учасників із 26 міст та містечок. До столиці «Соколиних» завітали з Києва, Львова, Одеси, Херсона, Дніпра, Черкас та багатьох інших локацій.
Соколині перегони 2021
Все почалося в грудні 2017-го. Ідею влаштувати велосипедні перегони навколо Вознесенська запропонував Віталій Луков, котрий тоді був мером міста. Він проїхав два марафони в Южноукраїнську, після яких виникла думка: а чом би й нам не провести? Він знав, що я їжджу всюди. Зустрілися, почали обговорювати — і все закрутилося.
Готувалися до першої гонки за пів року. Офіційно гонку проводило місто: обговорювали деталі в міськраді, запрошували велосипедистів та просто небайдужих. Допомагали в організації та прокладанні маршруту і знайомі, й незнайомі: з Одеси, Миколаєва, Херсона.
Маршрут — це ідеї багатьох людей. Хтось знав про одну ділянку, хтось сказав: «А ще тут цікаво!» Концепція перших перегонів — марафон навколо Вознесенська, і з кожним роком ми її вдосконалюємо. Одну й ту саму трасу їхати нецікаво.
Оригінальність і неповторність — у цьому успіх. Дуже складно не повторюватися з маршрутом. Ось цього року маршрут проходив територіями трьох громад: Вознесенської, Прибужанівської, Бузької.
Задоволені, що реалізували власну систему таймінгу. Рік про це думали, пів року гадали, як зробити. То найкрутіше — можливість автоматично засікати час. Якщо на першій гонці сидів чоловік із секундоміром, а на другій — за комп'ютером вручну вписував номери, то на третіх перегонах час та відмітки «старт», «фініш» позначалися за допомогою магнітних чіпів, вклеєних в номерки. Ми нічого не боїмося, вирішили — зробили!
У маленькому місті складно провести такий масштабний захід. Наприклад, в обласному центрі більше місцевих, ніж гостей. А Вознесенськ — районний центр, тому у нас немає тієї «критичної маси». Тож нам треба зробити так, щоб туристи до нас приїздили. Працюємо в цьому напрямку, сподіваюся, незабаром буде що розповісти.
Готувалися до 4-х гонок, провели тільки три через карантинні обмеження у 2020-му. Я так скажу: захід такого масштабу — це як весілля, ювілей та хрестини разом. Але усі нам допомагають. Багато людей з міста давали жилети, дошки, піддони для побудови траси, 95 бочок для понтонного мосту. Ніхто грошей не брав — все на позитиві, усім цікаво! З тих бочок хотіли збудувати понтонний міст через Буг. Проте не вистачило два дні, не змогли через негоду: була холодна дощова весна. Повсякчас думаю, як воно мало бути і як було.
У 2021 році відбулася зміна влади — міським головою став Євгеній Величко. Переймалися, що нова влада не брала участь у попередніх перегонах, тож чи підтримає? Та коли нові керівники міста подивилися відео з минулих перегонів, побачили діапазон міст України, звідки приїздять до Вознесенська, — постаралися й зробили!
15 травня 2021 року міський голова був на старті та фініші, стартував разом із учасниками, вручав нагороди переможцям. Обіцяв, що перегони відбудуться й наступного року. Оце найбільший плюс, що місто провело гонку навіть після зміни влади. Незалежно від політики. Зростає повага до ровера.
Це — традиція, що пройшла екзамен. Це — єдність!
Соколині перегони
Про натхнення і плани на майбутнє
Гонку у 2022-му постараємось провести ідеально. Є ідея на Актове з'їздити, буде цікаво.
Має бути натхнення, в будь-якій справі — тоді й виходить «бомбовий» захід!
Попри те, що Буг цієї весни «не підкорився» завзятим прокладальникам траси, зате збудували кілька мальовничих містків через річку Мертвовод. Один із них, за словами Олександра, добудовували вже під час гонки. Завершили — і через 20-ть хвилин містком проїхали перші учасники.
Із «родзинок» маршруту, котрі зацінили всі велосипедисти, — контрнахили довкола місцевої пам'ятки — ротонди і крутецький місток там-таки.
Авторка: Юлія Савва, журналістка Гард.City
Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).
02 грудня 2024
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр
Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...
У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...
02 грудня 2024
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти
Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...
Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...
02 грудня 2024
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як Любарська громада заробляє на обліку землі
Сироварня на місці занедбаної будівлі: як...
За сім місяців 2023 року бюджет Любарської громади на Житомирщині поповнився більш ніж на 1,7 мільйона гривень...
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...