«Наші головні перемоги ще попереду», - Ратан Ахмедов, голова Корюківської об’єднаної громади, про здобутки та плани

«Наші головні перемоги ще попереду», - Ратан Ахмедов, голова Корюківської об’єднаної громади, про здобутки та плани

Серед об’єднаних територіальних громад Чернігівської області своєю вдачею та інноваційними підходами до втілення реформи децентралізації і решти змін помітно відрізняється Корюківська громада. Навколо міста об’єдналися сорок сіл та хуторів, які за площею займають третину району, а за кількістю жителів – майже три чверті. Більшість  з них проживає у місті, а от у селах із демографією не дуже, а у деяких - взагалі немає мешканців.

На території громади розташована фабрика «Слав’янські шпалери», яка є найбільшим платником до бюджету громади. Підприємство сплачує більше 300 мільйонів податків у бюджети всіх рівнів в рік, вкладає багато коштів у розвиток інфраструктури та соціальну сферу. Окрім неї в казну громади додають сільськогосподарські підприємства, зокрема спільне Українсько-Китайське підприємство «Фанда», агрохолдинг «Урожай», промислові підприємства «Фанера Чернігів», «Корюківська фабрика дверей», державні та комунальні лісгоспи, Корюківська ТЕС та інші. Тобто бюджет громади є фінансово самостійним від державного і в деякій мірі виступає його донором.

Про перші кроки громади, її успіхи та плани на майбутнє говоримо ми з головою Корюківської громади Ратаном Ахмедовим.

- Ратан Ратанович, з чого Ви розпочали свою роботу, очоливши громаду?

- Найголовнішим проектом, який я вважаю успішним і реалізованим, - це не будівництво і не реконструкція. Це створення працездатної команди, яка здатна не керувати, а надавати сервісні послуги. Мені не подобається слово «керувати» по відношенню до жителів громади. Адже громада живе, має свої традиції, має своє бачення розвитку. І фактично ми всі – і я, і старости, і спеціалісти – найняті на роботу громадою як надавачі сервісних послуг із забезпечення її життєдіяльності. Ми розвиваємося і вчимося разом з громадою, реалізовуємо проекти та втілюємо задуми задля її розвитку.

- Добре, команду створили, а що далі? Які проекти вже вдалося реалізувати?

- Я вважаю, що наші головні перемоги ще попереду. Зараз наша робота більше схожа на «латання дірок», намагаємося привести до ладу інфраструктуру та вирішити найбільш важливі проблеми. Особливу увагу приділяємо сільським територіям: ліквідуємо стихійні сміттєзвалища, щоб не було пожеж та стихійного лиха, будуємо водогони, встановлюємо освітлення.

Завершуємо будівництво багатофункціонального майданчику, де можна буде грати у баскетбол, волейбол, великий теніс. На початку року було введено в експлуатацію у одній із шкіл майданчик із штучним покриттям вартістю 1,2 млн грн. Також у місті є поки що єдиний в області скейт-парк.

Реалізовуємо проекти з будівництва водогону у місті, а також будуємо свердловину в одному із сіл.

П’ять мільйонів державної субвенції – така собі «цукерка» для громад – ми вклали в розвиток комунального підприємства «Корюківкаводоканал». Придбали для нього техніку: трактори, екскаватор, багатофункціональну машину, причіп з маніпулятором, який дозволить труби возити, будматеріали, тощо.

Ще до кінця року буде встановлено енергоефективне освітлення у п’яти селах громади, завершуємо модернізацію освітлення у Корюківці.

- А що ж тоді для Вас не «латання дірок», а справжні проекти?

- У наступному році хочемо почати реалізовувати проект реконструкції нашої опорної школи, де навчається понад 700 дітей, і є підвіз більше ніж з десяти сіл. Це буде сучасна «розумна» школа із спортивними майданчиками та релакс-зонами, забезпечена новітніми технологіями та яскравим дизайном, електронними щоденниками та журналом, з особливою атмосферою. Тобто це буде абсолютно нова школа, а не просто утеплена та відремонтована. Приклади таких шкіл в Україні є: у Львові, у Києві та інших містах. Особисто мене надихає приватна школа «МудрАгелики», яку відкрила в цьому році Неля Лавриненко у Чернігові. І ми хочемо взяти всюди найкращі ідеї і об’єднати їх в нашому проекті. Вартість робіт для цього проекту – 700 тисяч грн, а реконструкція буде коштувати біля 1,5 млн доларів.

Подали на конкурс ДФРР проект будівництва Центру надання адміністративних послуг, з прозорими приміщеннями, з доступом для людей з інвалідністю, де можна буде отримати потрібні послуги за один візит. Вартість проекту 3,5 млн грн.

Будемо брати участь у програмі Президента – «Сільська медицина». За рахунок неї у селі Наумівка збудуємо нову амбулаторію з будинком для лікаря. У нас там хороша лікарка працює. Дівчина приїхала до нас за направленням після інституту. І у наступному році вона може повернутися до себе у Вінницю або в іншу громаду. Але якщо ми їй запропонуємо гарні умови роботи та забезпечимо житлом, то, сподіваюся, вона залишиться.

- Які три принципи успіху громади саме в роботу міського голови?

- Єдина команда – це раз. Нішу, яку не може заповнити місцеве самоврядування, віддати громадським організаціям – це два. Потрібно співпрацювати з активістами, підтримувати громадські ініціативи. І третє. Не потрібно воювати з іншими гілками влади та бізнесом. Це забирає сили. У нас побудований  нормальний діалог з підприємцями, районною владою, сусідніми сільськими радами, депутатами і всіма, хто приймає рішення. Я колись жартував на день міста: «Товаришувати треба з людьми які або гарно співають або мають багато грошей». Тому всі хто хоч якось мають вплив на розподіл коштів на будь якому рівні, з ними потрібно вести конструктивний діалог.

Оксана Стельмах, радник з питань комунікацій, Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування

Область:

Чернігівська область

Джерело:

Поділитися новиною:


Читайте також:
51ff7ca3e0e6c09c8e4562b0ab99f973

19 липня 2018

Ефект розбитого вікна: Як Дунаєвецька ОТГ...

Як Дунаєвецька ОТГ Хмельницької області здобуває неформальний титул найчистішої громади України. На поводження зі...

A74b3b14ee8040b3b048d61ab81b92ec

19 липня 2018

Чи вбиває децентралізація село?

У місті Ямпіль Вінницької області закінчилися дебати на тему «Навіщо громадам об’єднуватись?», організатором яких є...

55938a00921aec32eb0cc7f7c4066636

18 липня 2018

Концепцію розвитку гірських територій маємо...

Цієї осені на розгляд Кабінету Міністрів України має бути подана Концепція розвитку гірських територій – документ,...