Як створити точки економічного зростання у селі?

Завдяки зусиллям донорських програм, у Галицинівській громаді Миколаївської області з’явилися кілька невеличких місцевих підприємств, що у майбутньому цілком можуть стати основою для розвитку цілого регіону

Реформа децентралізації дала можливість громадам самим обирати своє майбутнє: кожна з них тепер має кошти на власний розвиток. Проблема тільки у тому, що далеко не всі керівники громад розуміють, що таке розвиток, скеровуючи вільні кошти на ремонт усього, що тільки можна відремонтувати. З іншого боку, часто вони просто не знають, яким чином створювати точки зростання, підтримувати діючий бізнес, залучати інвесторів та пожвавлювати економічне життя, звикло сподіваючись у цьому на допомогу області чи району. А район з областю допомагати не поспішають…

Програма DOBRE Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) взяла за мету навчити мистецтва місцевого економічного розвитку 100 громад, на досвід яких згодом могла б орієнтуватися ціла Україна. Навчання не обмежувалося лекціями та семінарами: практична частина курсу включала реалізацію 1-2 проєктів, на які Програма надала гранти від 90 до 180 тис. доларів. На ці кошти громади, відповідно до своїх стратегічних пріоритетів, купували різноманітні верстати, швейні машинки, обладнання для кухонь, гончарні пічі та багато іншого, що у майбутньому мало би стати засобом для розвитку місцевого бізнесу та людського капіталу.

 


Учасниці освітньої програми Пошиття підліткового та дорослого одягу, Галицинівська громада 

 

Дворічний навчально-практичний курс вже пройшли 75 громад. Серед найкращих – Галицинівська громада Миколаївської області. Їй донори допомогли створити бізнес-інкубатор на базі новоствореного Центру освіти дорослих. Це три швейних та одна гончарна майстерні, які підприємці-початківці можуть використовувати безоплатно або за символічну платню. Швейні майстерні дуже виручили громаду на початку пандемії COVID-19, виготовивши 3 000 захисних масок для місцевих жителів. А мешканку Галицинового Ольгу Сердюк поява цих майстерень підштовхнула до заснування власної справи.

- Я закінчила Переяславське швейне училище і згодом 10 років працювала на різноманітних швейних підприємствах, – розповідає пані Ольга. – Мабуть, я б ніколи не наважилася розпочати свій бізнес, але цей шанс не могла впустити… Програма DOBRE запропонувала мені стати тренером на двох 50-годинних швейних курсах у селах Галицинове та Українка. Після цього я вже не хотіла повертатися на роботу до меблевого виробництва, де раніше працювала, і заснувала власну майстерню в одній з кімнат свого будинку. Тепер ремонтую одяг та шию на замовлення. Якщо зможу знайти додаткові кошти на створення хоча б двох додаткових робочих місць, буду брати участь у тендерах ProZorro. А це вже чималі замовлення та цілком непогані кошти.

 

Ольга Сердюк, тренерка швейної майстерні-бізнес-інкубатору, Галицинівська громада 

 

На разі найбільшим замовником Ольги Сердюк є Галицинівська сільська рада. Для неї майстриня пошила кількадесят халатів, що потім надійшли до дитячих садочків громади, а також кількадесят шкільних рюкзачків, які вручили випускникам цих садочків. На рюкзачках, крім логотипу громади, яскравіла торгова марка Ольги Сердюк – Helga.

Прикладів заснування невеличких підприємств у Галицинівській громаді кілька. Юлія Лопасова в’яже за допомогою техніки амігурумі та успішно продає м’які іграшки. Сергій Глушко веде гурток з гончарства, за що отримує зарплатню від Галицинівського відділу освіти, та активно шукає шляхи для продажу власної продукції. Анна Сальник заснувала підприємство з виготовлення штучних квітів.

 

Майстер-клас із виготовлення квітів із ізолону, Галицинівська громада

 

- Одна з донорських програм запросила мене стати тренером п’ятьох курсів для пенсіонерів, жінок у декреті та членів багатодітних родин, – розповідає пані Анна. – Я навчала їх виготовляти вироби зі специфічного будівельного матеріалу – ізолону. У цьому маю чималий досвід, бо вже давно веду у Галицинівському будинку культури дитячий гурток «Чарівна майстерня», і мої вихованці часто перемагають на обласних першостях. Ізолон цікавий тим, що з нього можна виготовляти оригінальні плафони та абажури для ламп. Випускники моїх курсів згодом успішно продавали свої вироби через інтернет, і у цьому, власне, й була наша головна мета – дати жителям громади додаткове джерело заробітку. Коли я побачила їхні успіхи, у мене самої з’явилася сміливість стати підприємцем. Я пройшла невеличкий семінар з бухгалтерських премудростей і після цього відкрила ФОП. Тепер створюю різноманітні фотозони для весіль, днів народжень та інших свят, виступаю тренером. Серед мої постійних замовників, до речі, – Миколаївська обласна адміністрація. Шкодую, що не стала приватним підприємцем раніше...

 

Анна Сальник (зліва), тренерка Центру освіти дорослих, Галицинівська громада 

 

- Усім цим людям був потрібен лише поштовх, щоб перетворити улюблену справу на основне джерело доходу, – зазначає спеціаліст з місцевого економічного розвитку Програми USAID/DOBRE Віталій Юрків. – Власне, їхня поява у партнерських громадах свідчить про те, що нам вдалося досягти своєї головної мети – створення сприятливого середовища для розвитку малого бізнесу. З часом таких людей буде ще більше, бо інші надихатимуться їхнім прикладом. Крім цього, багатьом потрібен час, щоб зважитися на відкриття власної справи.

За словами Віталія Юрківа, кожна громада, яка хоче створити сприятливе для бізнесу середовище, обов’язково повинна мати стратегію та план економічного розвитку.

- Щоб закласти надійну основу для місцевого підприємництва, ми допомагаємо кожній громаді розробити стратегію її розвитку із залученням усіх зацікавлених груп населення: представників влади, громадських активістів, освітян, бізнесменів, молоді, – веде далі пан Віталій. – Лише коли вся громада формує цей документ, він буде не просто стосом паперу, а своєрідним дороговказом. Коли стратегія готова, ми розробляємо на її основі план економічного розвитку – документ, що пояснює, за допомогою яких конкретно кроків громада може реалізувати свої економічні мрії. Результатом цих кроків є 3-6 конкретних проєктів, 1-2 з яких ми згодом фінансуємо спільно з громадою. Ресурси для реалізації інших проєктів громада повинна знайти вже сама.

Експерт запевняє, що для розвитку місцевої економіки часто треба зробити лише перший крок. А коли всі побачать, що він – можливий, наступні кроки не забаряться.

Теги:

DOBRE бізнес

Область:

Миколаївська область

Громади:

Галицинівська територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

01 грудня 2021

Нове шкільне харчування: історія успіху Решетилівської громади

Нове шкільне харчування: історія успіху...

Перед введенням нового шкільного меню, у Решетилівській громаді провели анкетування серед учнів і батьків. Як...

29 листопада 2021

Станція чистоти. Бахмутська громада реалізовує грандіозний проєкт поводження з відходами

Станція чистоти. Бахмутська громада реалізовує...

  На Донеччині завершується будівництво одної з найбільших в Україні сміттєсортувальних станцій, де...

25 листопада 2021

Конкурс "Наша громада": Вознесенська громада отримала виграш та почала впроваджувати проєкт

Конкурс "Наша громада": Вознесенська громада...

  Півмільйона гривень на реалізацію проєкту «Компостуй – громаду гуртуй» громада уже отримала від...

22 листопада 2021

Малу IT-академію для дітей відкрили у Глибоцькій громаді

Малу IT-академію для дітей відкрили у...

Малу IT-академію для дітей відкрили у сесійній залі Глибоцької громади, за підтримки Програми USAID DOBRE. Учні...

18 листопада 2021

Соціальні послуги, дружні до дітей: Бахмут переміг у міжнародному конкурсі ЮНІСЕФ

Соціальні послуги, дружні до дітей: Бахмут...

Проєкт системи підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю, переміг у міжнародному конкурсі Дитячого фонду...