У  Житомирі відбувся Міжрегіональний форум «Проєкт ДБУ-2026: аналітика, виклики та можливості для громад» в Цифровому інноваційному хабі Поліського національного університету, організований програмою Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» спільно з Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація ОТГ». Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, експертів фінансової децентралізації, науковців та стейкхолдерів бюджетного процесу.

---

Форум відкрив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, який підкреслив важливість підвищення спроможності територіальних громад у контексті продовження реформи децентралізації та закликав до тісної взаємодії між державою та місцевими органами влади.

«Наше головне завдання сьогодні — втримати баланс між викликами воєнного часу, необхідністю забезпечення базових послуг населенню, продовженням відновлення, а також підтримкою Сил оборони України й наших ветеранів»,  — зазначив Віталій Бунечко.

 

 

«Попри безпрецедентні витрати на оборону, держава знаходить можливості для фінансування важливих для громад напрямків. Так, обсяг трансфертів із державного бюджету для Житомирської області у порівнянні з минулим роком збільшився майже на 1 млрд грн. Найбільше субвенцій спрямовується на галузь освіти. Велика увага також приділяється підтримці ветеранів та їхніх родин, розвитку системи охорони здоров’я, відновленню інфраструктури».

 За його словами, синергія держави, обласної влади, громад та бізнесу дозволяє забезпечувати позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів — за дев’ять місяців їх обсяг зріс майже на 20%.

Від Житомирської обласної ради учасників привітав керуючий справами Віктор Назар, який наголосив, що всі зусилля мають бути спрямовані на перемогу: «Вдячний громадам, які розуміють наші пріоритети та співфінансують багато  спільних з обласною радою проектів. Нам потрібно працювати на партнерських відносинах та будувати взаєморозуміння між усіма гілками влади».

 

 

Від Всеукраїнської Асоціації ОТГ привітав учасників Овруцький міський голова, голова Житомирського регіонального відділення ВАОТГ Іван Коруд. Він зазначив, що громади розуміють пріоритет і підтримують Сили оборони України. Водночас наголосив про прохання,  щоб центральні органи влади враховували, що органи місцевого самоврядування мають багато завдань у сфері освіти, охорони здоров’я, соціальної політики і для належного виконання потрібно передбачити відповідний фінансовий ресурс.

 

 

До учасників звернулася також Марія Лук’янова, керівниця команди «Фінансова децентралізація» Програми Polaris. Вона наголосила, що налагодження конструктивного діалогу між громадами та центральною владою є ключовим для ефективного управління ресурсами в умовах війни.

 

 

«Через триваючу війну громади щодня стикаються з новими викликами, зокрема у питаннях бюджетного забезпечення. Програма Polaris підтримує багаторівневий діалог, щоб сприяти пошуку спільних рішень для забезпечення стабільності фінансових надходжень органів місцевого самоврядування у цей складний час», – зазначила Марія Лук’янова.

 Сьогодні вкрай необхідно забезпечити тісну взаємодію між центральною владою, обласними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Лише спільними зусиллями можна ефективно реагувати на виклики, швидко ухвалювати рішення та забезпечувати потреби людей на місцях. Злагоджена робота всіх рівнів влади дозволяє зміцнити обороноздатність держави, підтримати економіку, допомогти громадам відновлюватися та створити єдиний фронт стійкості — від столиці й до кожного куточка країни, села чи міста.

Під час першої панелі  обговорили прогнозні показники доходів і видатків місцевих бюджетів, залучення власних надходжень, а також інструменти оптимізації витрат. Представники центральних органів влади і фінансові експерти звернули увагу на ризики і виклики, з якими можуть зіткнутися громади.

Микола Рубчак, директор Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій України, зазначив, що Міністерство підтримує позицію щодо посилення фінансової спроможності місцевого самоврядування та передбачення у бюджеті коштів для цього. Відповідні пропозиції Міністерства були надіслані під час підготовки проекту Держбюджету на 2026 року.  

«Міністерством розроблено законопроект стосовно розмежування повноважень між органами державної влади, органами виконавчої влади та місцевим самоврядуванням, який зараз активно обговорюється та доопрацьовується. Ми підтримуємо ініціативу асоціацій щодо надання додаткових повноважень громадам з адміністрування місцевих податків, адже саме вони найкраще володіють інформацією на своїй території. Але поки що тривають дискусії з податковою службою щодо цього питання»,  — зазначив Микола Рубчак. 

Від Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку та критичної інфраструктури Мінрозвитку виступила Юлія Подюк. Вона розповіла про законодавчі зміни в частині реалізації реформи управління публічними інвестиціями, а також про проекти та програми, за якими Мінрозвитку є головним розпорядником коштів.  

«ДФРР цього року діє у форматі перехідної моделі. Наступного року кошти ДФРР будуть спрямовуватися на середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій. Саме ті інвестиційні проекти, які увійдуть до Єдиного проектного портфелю публічних інвестицій і будуть частиною середньострокових планів, матимуть можливість фінансуватися за рахунок ДФРР. Порядок використання цих коштів буде змінений». — прокоментувала Юлія Подюк.

Тетяна Арсенюк, заступниця виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації ОТГ, яка модерувала захід, подякувала представникам міністерства за врахування пропозицій Всеукраїнської Асоціації ОТГ до Плану заходів на 2025 -2027 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 р. № 1047-р. Зокрема, План доповнено такими заходами: надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування щодо адміністрування місцевих податків і зборів відповідно до прийнятих рішень місцевою радою; удосконалення механізму адміністрування місцевих податків та зборів шляхом впровадження цифрових інструментів тощо. Громади зацікавлені, щоб їхні власні надходження збільшувалися, адже це ресурс для розвитку територій, фінансування соціальних та інфраструктурних проєктів, забезпечення якісних послуг для мешканців. 

 

 

Експерт з фінансових питань Програми Polaris Ігор Онищук звернув увагу учасників  на ключових ризиках і можливостях для місцевих бюджетів у проєкті Державного бюджету на 2026 рік. Він детально проаналізував роль податку на доходи фізичних осіб у формуванні дохідної бази громад, та наголосив на важливості збереження стабільності місцевих фінансів у надскладних умовах війни. За його словами, 78% міжбюджетних трансфертів в проекті Держбюджету на 2026 р. не розподілені і громадам важко прогнозувати свої місцеві бюджети без конкретних цифр. Це суперечить Бюджетному кодексу та створює певні ризики для громад.

Водночас Ігор Онищук запропонував закріпити на постійній основі 3% податку на додану вартість (ПДВ) за місцевими бюджетами — 1% для обласних бюджетів і 2% для бюджетів територіальних громад. Такий підхід, на його думку, сприятиме диверсифікації дохідної бази місцевого самоврядування та зниженню надмірної залежності від ПДФО. Також, це стимулюватиме громади підтримувати розвиток бізнесу, туризму й торгівлі. Ця ініціатива може бути реалізована в межах перегляду повноважень і закріплених доходів, що відповідає європейським підходам до побудови системи міжбюджетних відносин.

«У проекті Держбюджет на 2026 рік передбаченго, що  «військове» ПДФО планується розподілити таким чином: 60% — Міноборони, 30% – Держспецзв’язку, 10% – військовим частинам ЗСУ, пропорційно до сплаченого податку», – зазначив Ігор Онищук.

Ігор Герасимчук,  експерт команди «Фінансова децентралізація» шведсько-української програми Polaris, детально проаналізував механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів у 2026 році. Наступного року зростає кількість дотаційних громад, посилюється їхня залежність від державних трансфертів та реверсної дотації, що спрямовується від сильних органів місцевого самоврядування до слабших.

 

 

Василь Коваль, голова платформи «Місцеві бюджети та фінанси» Всеукраїнської Асоціації ОТГ, Підберізцівський сільський голова, окреслив основні виклики, з якими стикаються громади в умовах воєнного стану. Він наголосив  на необхідності збільшення власних надходжень органів місцевого самоврядування, адже громади недоотримують кошти через неефективне адміністрування місцевих податків. Окрім цього,  Василь Коваль підсумував напрацювання платформи, представивши пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2026 рік, сформовані членами Правління Асоціації та офіційно надіслані всім заінтересованим стейкхолдерам.

Друга дискусійна панель була присвячена аналізу місцевих бюджетів територіальних громад Житомирської області. Серед головних тем — нерівномірні надходження загальнодержавних податків, потреба в інвестиціях, посилення фінансування об’єктів критичної інфраструктури. Учасники обговорили можливі шляхи вирішення поточних проблем через налагодження партнерства, інструментів підтримки і залучення додаткових ресурсів.

Відкрив другу панель Віктор Венцель, директор  Департаменту фінансів Житомирської обласної військової адміністрації, який доповів інформацію  про виконання місцевих бюджетів Житомирської області: “До загального фонду місцевих бюджетів на період січень – вересень 2025 р. надійшло 10,1 млрд грн, це на 1,7 млрд грн більше ніж у минулому періоді. Найбільші видатки спрямовані на освітню сферу – 6,8 млрд грн, що становить 56,2%. «В рамках реформи управління публічними інвестиціями здійснено експертизу та аналіз рішень місцевих рад. Прогнози місцевих бюджетів на 2026 – 2028 рр. складені по 45 місцевих бюджетам з урахуванням обсягу публічних інвестицій, проте по 21 – без урахування обсягу публічних інвестицій». — зазначив Віктор Венцель. 

 

 

Окремо він зауважив, що Департамент фінансів ОВА здійснює постійний моніторинг місцевих бюджетів за 13-ма показниками, які характеризують рівень фінансової спроможності громад, та презентував відповідний рейтинг згідно із зазначеними параметрами. 

Заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віктор Градівський підкреслив, що ефективне використання бюджетних коштів залишається одним із ключових завдань. За його словами, є субвенції, за якими показники освоєння коштів залишаються дуже  низькими — зокрема, субвенція на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Це питання потребує більшої уваги з боку громад і виконавчої влади.

Учасники обговорення перейшли до аналізу виконання місцевих бюджетів громад Житомирської області за січень–липень 2025 року.

Ігор Онищук, експерт Програми Polaris, представив динаміку доходів і видатків, а також окреслив ключові тенденції фінансової спроможності громад.

Він відзначив, що доходи загального фонду місцевих бюджетів області зросли на понад 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року, незважаючи на складні умови воєнного часу. З урахуванням інфляції приріст становив близько 5–8%, що свідчить про поступове відновлення економічної активності на місцевому рівні. Найвищі темпи зростання показали міські бюджети, тоді як бюджети сільських і селищних громад залишаються більш вразливими до коливань надходжень.

Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів традиційно залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), частка якого у структурі доходів зведеного бюджету області майже 60%. Проте експерт наголосив, що надмірна залежність громад від ПДФО, створює ризики фінансової нестабільності в середньостроковій перспективі.

Ігор Онищук також звернув увагу на помітну диференціацію фінансових можливостей громад області. Зростання доходів на одного мешканця у 2025 році коливалося від 22% до 35%, що демонструє суттєву різницю між спроможними міськими громадами та менш забезпеченими сільськими територіями. Така нерівномірність підкреслює потребу у вдосконаленні механізмів горизонтального вирівнювання і посиленні державної підтримки постраждалих громад.

Окрему увагу експерт приділив динаміці видатків, зазначивши, що основні кошти спрямовуються на освіту, соціальний захист і підтримку критичної інфраструктури. У багатьох громадах відчувається дефіцит ресурсів на розвиткові проєкти, що підсилює актуальність пошуку нових джерел наповнення місцевих бюджетів.

Ігор Герасимчук, експерт Програми |Polaris, зосередив увагу присутніх на питання стабільності фінансової спроможності громад у воєнних умовах та необхідності вдосконалення параметрів горизонтального  вирівнювання: “Відповідно до проведеного аналізу більш як 51% територіальних громад Житомирщини мають високий та оптимальний рівень фінансової спроможності”. 

До обговорення приєдналися представники органів місцевого самоврядування Житомирської області. Серед спікерів:

• Галина Білецька,  Андрушівський  міський голова;
• Михайло Філоненко, Чоповицький  селищний голова,
• Сергій Романюк, Ярунський сільський голова.  

Голови територіальних громад озвучили основні виклики для місцевого самоврядування, а також пропозиції  щодо посилення фінансової спроможності територіальних громад. Актуальними залишаються питання зарахування 64% ПДФО до місцевих бюджетів, удосконалення процесу адміністрування місцевих податків і зборів, ремонт доріг місцевого значення, компенсація з державного бюджету щодо пільгових перевезень тощо. Додатковим викликом цьогоріч для громад стала реформа управління публічними інвестиціями та завдання щодо формування середньострокових планів публічних інвестицій, формування місцевих проектних портфелів. Є потреба чіткого законодавчого визначення, які видатки трактувати як видатки на реалізацію публічних інвестпроектів та програм, а які – як звичайні капітальні.

Учасники наголосили, що подібні заходи створюють ефективний майданчик для обговорення актуальних питань, обміну досвідом, консолідації зусиль і пошуку практичних рішень для підтримки місцевого самоврядуванняю

На завершення форуму учасники ухвалили спільну резолюцію, в якій закріпили головні рекомендації та пропозиції до проекту Державного бюджету на 2026 рік.

Форум у Житомирі став черговим кроком до посилення взаєморозуміння між державним і місцевим рівнями влади, формування спільних підходів до фінансового планування, підтримки територіальних громад у 2026 році.