Як заробити на фестивалях? Про Баштанську республіку і не тільки

Як заробити на фестивалях? Про Баштанську республіку і не тільки

Відверта розмова про туризм як джерело доходів з головою Баштанської об’єднаної громади Миколаївської області Іваном Рубським.

 

Автор: Дмитро Синяк 

 

Разом з головою Баштанської ОТГ Іваном Рубським, високим та кремезним чоловіком, ми прямуємо до місцевого парку. Дрібний дощ поливає вулиці Баштанки, стікає срібними краплями по склу вітрин і поблискує на лисині пана Івана. Він застібає на ходу шкіряну куртку, щоб не замерзнути на холодному вітрі.

Парк зустрічає нас двома невеличкими левами з піщаника, подібними до розгодованих вовкодавів. Вони охороняють невеличкий фонтан, струмені якого заледве піднімаються на висоту півтора метрів. Двоє робітників у темно-зеленій формі комунальників сумлінно прочищають труби, з яких б’є вода. На дощ вони не звертають уваги.

 

Про середньовічні бої, байкеріва та адмірала

 

- Мої політичні противники зневажливо називають мене будівельником фонтанів та відкривачем пам’ятників, – каже Іван Рубський. – Справді, з 2008 року, коли став головою Баштанської РДА, я відкрив у районі близько 30 пам’ятників та меморіальних дошок. Он через дорогу пам’ятник нашому видатному пловцеві – Семену Бойченку. Ви чули про нього? Він кілька разів ставив світові рекорди, і останній з них не могли побити протягом п’ятнадцяти років. Пам’ятники допомагають людям по-іншому подивитися на самих себе, краще зрозуміти, хто вони і звідки. Є тут також інвестиційна складова…

- Зараз поясню, – піднімає вказівний палець Іван Рубський, зауваживши на моєму обличчі недовіру та звивування. – От голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова свого часу відреставрував так званий Круглий Двір – велику історичну садибу XVIII сторіччя, схожу на фортецю. І тепер у ній щороку проходить фестиваль середньовічного двобою «Стара фортеця». Цього року у ньому взяли участь понад 500 бійців з цілої України. Кілька днів фестивалили, десятки, якщо не сотні тисяч гривень у Тростянці залишили. А у селі Трихати сусідньої Ольшанської ОТГ не так давно заснували фестиваль повітряних зміїв – Tryhutty International Kite Festival. І хоча перший рік був збитковим, на другий рік до колись забутого Богом села приїжджали люди навіть з Туреччини. А тепер автомобільні бренди змагаються за право бути спонсором цього фестивалю. Цьогріч він зібрав близько 150 тис. учасників з 15 країн: з Бразилії, Іспанії, Індії, Арабських Еміратів... І Трихати живе тепер заможно. У мене немає ані фортеці, ані вітряних місць, але є Семен Бойченко. А крім цього, є ще командувач Чорноморським флотом, адмірал Микола Аркас, залишки маєтку якого збереглися у селі Христофорівка. Син адмірала, якого теж звали Миколою, був відомим українським культурно-освітнім діячем, письменником, композитором та істориком. Його ім’ям названо вулиці не тільки у Миколаєві та Одесі, але й у Києві, Львові, Хусті… А онук адмірала був командиром полку Дієвої армії Української Народної Республіки. Він..

- У нас розмова не про історію, а про сучасність, – перебиваю я. – Ну і що, як у Христофорівці зберіглися якісь історичні руїни? Ви серйозно думаєте, що вони приваблять туристів?

- Я ж не дарма це все розповідаю, – сердиться Іван Рубський. – Туристів важко притягнути у чисте поле. Їм потрібні якісь зачіпки. От, наприклад, де краще проводити змагання з плавання?

- Там, де є басейни і готелі.

- І ми це все вже будуємо! У басейн вклали близько 13,5 млн грн, і ще з 50 млн грн плануємо знайти і освоїти. Але спортивна інфраструктура ще не все. Бо такі самі, як у мене, басейни років через десять будуть у кожній громаді. Та не у кожній громаді народився Семен Бойченко!

- Слухайте, давайте будемо чесними: Семен Бойченко народився у селі Маріївка, яке на разі не входить до складу Баштанської ОТГ.

- Ну і що! Але ж Маріївка знаходиться на території Баштанського району! Отже, це спільна тема усіх баштанських об’єднаних громад, у тому числі й моєї. Крім цього, відновлювати спадщину Семена Бойченка я почав на посаді голови РДА – ще тоді, коли не було й мови про реформу. Зараз я тільки продовжую почате. Треба також сказати і наступне: не думаю, що у самій Маріївці може колись з’явитися потужний спортивний комплекс з басейном. А у Баштанці його вже будують. Коли це будівництво завершиться, ми прийматимемо не менше тисячі спортсменів щороку. Спортивний туризм може озолотити нашу громаду.

- Ну добре, із цим я згідний. А до чого тут Аркас…

- У Христофорівці, в аркасівському лісі, вже сім років поспіль проводиться байкерський фестиваль «Чупакабра». Цього року ми провели його у співпраці із програмою DOBRE Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Було понад 200 мотоциклів. Байкери і гітарний акустичний концерт коло вогнища слухали, і різноманітні конкурси та змагання влаштовували. А ще багато з них ходили на екскурсію по аркасівським місцям, яку ми їм запропонували. Тепер ви розумієте, про що я?

- Яким був бюджет фестивалю?

- Близько 120 тис. грн, з них біля 30 тис. грн на рекламу – на радіо та на різноманітних байкерських сайтах.

- Відбили витрати?

- Це складно порахувати. Але один підприємець розповідав мені, що за три дні фестивалю продав понад 600 пляшок пива. А тих підприємців було тут чималенько. Отже, подібні заходи ми розглядаємо насамперед як перспективний напрямок власного розвитку (згадайте Тростянеть і Трихати). Також це крок, направлений на стимуляцію місцевого бізнесу. І нарешті, це забезпечення дозвілля жителів громади, один із засобів втримання молоді у селах.

 

 

 

Баштанська республіка

 

Ми зупиняємося перед величезним монументом. Крижастий солдат стискає в одній руці гвинтівку зі штиком, а іншу піднімає догори, неначе закликаючи за собою. «Учасникам Баштанського повстання, які загинули в боях», – повідомляє табличка на монументі.

- Це повстання вибухнуло у серпні 1919 року, коли ставленики Денікіна, після усіх реквізицій та пограбувань, почали відновлювати колишні порядки, – розповідає Іван Рубський, дивлячись на солдата. –  Селяни не схотіли вертатися до старого, вигнали денікінців, організували 5 військових загонів, що налічували близько 2000 багнетів, і проголосили Баштанську республіку. Її територія охоплювала 1,5 тис. кв. км. А по сусідству, довкола великого села Висунськ утворилася подібна Висуньська республіка. Бійці обох республік не пропускали жодного потяга з вантажем, які білогвардійці направляли з Херсону та Миколаєва на фронт, зупиняли продовольчі обози і гурти худоби, руйнували телефонно-телеграфні лінії та залізничні колії. Ці дії селян настільки дошкулили Денікіну, що за два місяці він був змушений зняти з фронту кілька козачих полків і під командуванням генерала Слащова відправити їх на придушення бунту. Після тижня боїв козаки зламали опір баштанців. Згодом порубали шашками понад 800 полонених, ще близько 100 – розстріляли за доносами.

 

 

Якийсь час ми мовчки дивимося на пам’ятник.

- У нас тут місцеві декомунізатори намагалися його знести, так я не дав, – веде далі Іван Рубський. – Ми звернулися до істориків, і ті роз’яснили: «Баштанці боролися не за диктатуру пролетаріату, яка була йому добре відома за «продрозкладками», а проти реставрації дореволюційних порядків. І хоч над республікою майорів червоний прапор, керували нею спільно представники партій комуністів та боротьбістів». Отже, все було неоднозначно. Мало того, у 1937 році ті учасники Баштанського повстання, які залишились в живих, були репресовані та страчені радянською владою. Пам’ятник «Синам Баштанської республіки» звели у 1971 році, і він є символом віковічного прагнення українського селянства до гідного життя на своїй рідній землі. Він не містить радянської символіки…

- Навіщо ж вам цей пам’ятник? – питаю я.

- Як це навіщо? Це ж яка туристична атракція! От у Дунаєвецькій ОТГ планують робити туристичний центр на базі села Міньківці, де колись поміщик Ігнацій Мархоцький заснував Міньковецьку державу, що проіснувала майже 40 років. А ми тут у себе маємо Баштанську державу! Сам цей бренд відкриває широкі можливості для розвитку туризму. Ми можемо заробляти на екскурсіях, сувенірах, на відтворенні моментів боїв… У Висуньській республіці був навіть проект власних грошей. Ось вже готовий сувенір!

  Читати також:

Степова столиця спорту

Холодна мряка раптово припиняється, пам’ятник та парк поволі заливає несміливе сонячне світло.

- Нещодавно я був у Польщі в одній громаді на 15 тис. населення, – змінює тему Іван Рубський. – Так-от, там на 11 га землі створено грандіозний Парк Юрського періоду. Туди люди з цілої Європи їздять, і бюджет у громади просто гігантський. Тільки вдумайтесь: вона своїм коштом будує міст через Віслу! Міст! А чим ми гірші?

- Отже і у вас скоро з’явиться такий парк? – питаю я.

Іван Рубський трохи ніяковіє.

- З дорогами у нас біда, – відповідає він. – Можна сказати, що доріг нема, є тільки напрямки. Та ще й дороги ці державного значення, до яких я не маю жодного відношення. Обіцяли, що з 1 січня дороги передадуть громадам, а передали обласним адміністраціям. Як тут їх відремонтуєш… От я заледве в ОДА 8 млн грн випросив. І то вдячний. А мені потрібні 88… Власними коштами ми заледве можемо зробити 5-6 км на рік. Тобто майже нічого. От якби дороги відремонтували, у нас, повірте, не бракувало б туристів.

 

 

Леви з піщанику скаляться вже не так хижо. Струмені фонтану виграють на сонці. Іван Рубський мовчить: його думки десь далеко. Мабуть, він бачить тисячі туристів, спортивні змагання, фестивалі, велелюдні свята... Чи можливо це все? Досвід інших громад стверджує, що так. Потрібне лише бажання та крапля везіння.

Теги:

туризм

Область:

Миколаївська область

Громади:

Баштанська міська об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
6a829f408f42aca21a1310ba6a1f6c89

11 грудня 2018

Місцеві бюджети 2019 – експерти прокоментували...

7 грудня Президент України підписав Закон України «Про державний бюджет України на 2019 рік» (№2629-VIII від...

E2e5765b0e5bca08114264c04a647350

11 грудня 2018

«Кому подобається, коли за нього приймають...

142 міста обласного та 238 міст районного значення передбачені у перспективних планах формування територій громад...

Beff8557b0ccf48a7463ddfeed118e99

05 грудня 2018

Наступні роки реформи мають стати ривком...

Україна п’ятий рік поспіль реалізує реформу децентралізації, і наступні роки перетворень мають дати новий поштовх...