Кращі практики місцевого самоврядування доводять, що громади можуть робити великі зміни і бути цікавими інвесторам, - Зубко

 

Децентралізація дала громадам впевненість у власних силах. Реалізованими багатомільйонними проектами тепер можуть похвалитися не лише області, великі міста чи райони, а й селищні та сільські громади.
Що змінилося в містах і селах з переходом країни на шлях децентралізації і чому громадам варто робити свої кращі практиками відомими на усю країну і навіть за її межами. Про це говоримо з Віце-прем’єр-міністром – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадієм Зубком.

Геннадію Григоровичу, все більше у ЗМІ шириться історій успіху громад: оновлюють школи, медичні заклади, будують водогони, вуличне освітлення, реалізують безліч інших проектів. Проектів дійсно стало більше, чи журналісти нарешті стали більше приділяти уваги діяльності місцевої влади?

Впевнений, що і те, і інше. Децентралізація, яку ми впроваджуємо в країні вже чотири роки, дала можливість громадам залучати великі гроші у місцеві бюджети і вкладати їх у масштабні проекти. В результаті, в селах і містах вже відбуваються зміни, не помітити які не можна. Лише за рахунок державної інфраструктурної субвенції у містах і селах об’єднаних громад реалізували тисячі проектів. І це вже не говорячи про проекти в регіонах, які співфінансувалися з Державного фонду регіонального розвитку та інших програм державної та міжнародної підтримки.
І все частіше це вже не просто заміна вікон, дверей та лампочок, це проекти розвитку території, поліпшення послуг для людей: створення нового освітнього простору, будівництво центрів безпеки, ЦНАП, ремонт та сучасне оснащення медичних установ, телемедицина, збір та переробка сміття, перехід на альтернативні джерела енергії тощо.

Чи змінився рівень, масштаб проектів, які громади щорічно подають на конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування»?

Так, масштаби проектів збільшуються. А головне – зростає їхня ефективність. Зараз мало хто починає проект тільки тому, що на нього знайшли гроші. Громади планують свій розвиток на роки вперед, а отже пропускають кожен проект через сито майбутньої ефективності. Наприклад, якщо кількість дітей у селі постійно зменшується, там не будуватимуть нову школу, а краще забезпечать дітей шкільним автобусом…
Щорічно ми разом з Радою Європи змінюємо теми конкурсу, намагаючись не відставати від змін в громадах. Крім того, різні теми – це більше можливостей для громад показати свої успіхи. Саме тому серед учасників конкурсу є міста і села, які отримували відзнаки декілька років поспіль. Наприклад Кіптівська сільська об’єднана громада Чернігівської області, Дунаєвецька міська об’єднана громада, що на Хмельниччині, Тростянецька міська рада Сумської області, Івано-Франківська міська рада…
Цього року темами конкурсу ми обрали інклюзивість регіонального та місцевого розвитку, безпечне життєве середовище та розумне використання власних ресурсів.

Ви чимало уваги приділяєте ідеї створення інклюзивного, безбар’єрного середовища в громадах. Наскільки активно підхоплюють цю тему на місцях?

Скажу більше – українці завжди були дуже чутливим для потреб людей, які потребують допомоги. Але раніше бажання громади допомогти своїм мешканцям майже завжди наштовхувалося на брак грошей і повноважень, а інколи і на байдужість окремих чиновників. Децентралізація змінила систему управління, систему прийняття рішень, вивільнила енергію громад. Зараз громади самі приймають рішення, залучають і виділяють гроші на соціальні проекти. І тепер усе частіше ми бачимо, як у містах та селах відкривають інклюзивно-ресурсні центри, створюють освітні простори для дітей з особливими освітніми потребами тощо. Так, держава допомагає, виділяє на ці потреби субвенцію, але без участі самих громад, це не було б так ефективно.

Чи розуміють громади вигоду від поширення своїх кращих практик врядування?

Керівники громад зрозуміли переваги відкритості у спілкуванні з колегами, підприємцями, журналістами, іноземними партнерами. І коли проекти їхньої громади отримують визнання, стають відомими і поширюються країною як краща практика, це дає місцевим лідерам ще один козир у спілкуванні з інвесторами, державними органами, проектами міжнародної технічної допомоги.
Згадаю один з проектів-переможців минулорічного конкурсу кращих практик – Немішаївська селищна рада Бородянського району Київщини запровадила «Соціальну картку немішаївця», і цю практику одразу підхопили інші громади, а самим селищем зацікавилися журналісти та інвестори.
Помітно, що громади стали зацікавленими розповідати про свої успіхи, будувати власну репутацію як надійних та спроможних партнерів для бізнесу і держави у реалізації великих проектів.


Довідка 
Прийом заявок на участь в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» 2018 року продовжено до 8 жовтня 2018 року.
Відзначення переможців традиційно відбудеться наприкінці року.
Партнером Мінрегіону в проведенні Конкурсу є Програма РЄ «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні».
Детальніше про Конкурс можна дізнатися ТУТ.

Поділитися новиною:

Читайте також:
Ff2438d8fed34f2a9899b2c0f31b4d82

19 жовтня 2018

В Україні почалася масштабна реалізація...

В Києві презентували регіональні проекти, реалізація яких здійснюватиметься за рахунок коштів Програми з секторальної...

9c5e72c89e905393896304dc9fe67170

19 жовтня 2018

Чи може громада зробити туризм прибутковим...

Чи реально Україні стати однією з провідних країн у сфері туризму і як об’єднати навколо цієї мети зусилля громад,...

29bcd4dfc1e72de9dcabec796e09946f

19 жовтня 2018

USAID починає два нові проекти на сході України

Проект «Демократичне врядування у Східній Україні» (жовтень 2018 – вересень 2023 рр.) має сприяти зростанню...