Нове життя найбагатшої громади Вінниччини

 

Заступник голови Томашпільської ОТГ Вінницької області Віталій Годний про створення комунальної сонячної електростанції, збільшення робочих місць та ремонт доріг.


 

Автор: Дмитро Синяк   

 

У кабінеті першого заступника голови Томашпільської ОТГ Вінницької області Віталія Годного на столі лежать сотні табличок з написом: «Вулиця Ігоря Гаврилюка». Вони щойно прибули з виробництва, і від них ще пахне друкарською фарбою. Житель Томашполя Ігор Гаврилюк був лейтенантом 30 окремої механізованої бригади, заступником командира роти по роботі з особовим складом. Його мобілізували 1 серпня 2014, а за півтора року лейтенант Гаврилюк загинув під час відходу українських військ з-під Дебальцевого. Рішення про перейменування головної вулиці селища, яке кілька десятиріч носила ім’я Леніна, прийняли майже одночасно з рішенням про об’єднаної Томашпільської громади, вибори у якій пройшли наприкінці 2016. З цього часу зробили дуже багато, і от, нарешті, дійшла черга і до заміни табличок. Однак і без них жителі громади давно зауважили, що Томашпільська ОТГ після об’єднання зажила цілком іншим життям.

 

 

Долучитися до заможності

 

У всеукраїнському рейтингу спроможності громад 2017 року Томашпільська ОТГ посідає 12 місце, а на Вінниччині громаду визнано другою за спроможністю після Оратівської. Розкрийте секрет багатства.

- Я, мабуть, міг би сказати, що такі високі результати наша громада показала завдяки ефективному управлінню, але це буде хвастощами. Бо два роки для того, щоб суттєво розвинути бізнес і цим збільшити податкові надходження, замало. Тим більше для невеличкої селищної громади. У нас тільки 7 тис. жителів і 3 старостинських округи. Натомість на території нашої ОТГ працюють великий агрохолдинг «Поділля» та цукровий завод, на якому працюють понад 600 людей. Ці два підприємства забезпечують нам достойні надходження з ПДФО. Якщо у 2016 році, до об’єднання, бюджет усіх населених пунктів нашої громади сягав лише 13 млн грн, то у 2017, після об’єднання, він виріс до 47,5 млн грн. А цьогоріч ми запланували 43 млн грн тільки власних надходжень, і у І півріччі зібрали вже 20 млн грн. Не дуже багато населення, чимало грошей – от вам і секрет лідерства у рейтингу спроможності.

Чи будете ділитися власним добробутом з іншими сільрадами, які захотять приєднатися до Томашпільської ОТГ у майбутньому?

- Зараз ми працюємо над приєднанням ще восьми сільських рад. Переконані: що більшою буде громада, то потужнішою. Крім цього, зараз отримуємо дуже незначну інфраструктурну субвенцію, бо у нас замало сільського населення, а жителі селищ сільським населенням не вважаються. Також ми розуміємо, що маленькі громади рано чи пізно будуть укрупнені примусово, і хочемо випередити події. Ми намагаємося вже зараз розглядати ці вісім сільських рад як власні частинки, допомагаючи їм настільки, наскільки дозволяє законодавство. Бо, наприклад, жителі історичного села Стіна, яке теж хоче приєднатися до нас, не так давно вимагали «гроші вперед»: мовляв, ви спершу зробіть нам дорогу, пустіть до нас автобусні маршрути, а ми тоді подумаємо, приєднуватися до вас, чи ні. Голова громади тоді запропонував їм заключити хоча б меморандум про приєднання, на основі якого ми можемо витрачати певні кошти на «чужі» сільради, але жителі Стіни не погодилися. У більшості сіл, на жаль, дуже сильне лоббі аграріїв, які не платять у повному обсязі земельного податку і бояться інвентаризації, яка неминуче буде після об’єднання…  Усім сільрадам, які хочуть приєднатися до нас, ми обіцяємо, що залишимо на місцях їхні власні кошти, обсяг яких після приєднання суттєво збільшиться. Отже, приєднання інших населених пунктів у будь-якому разі не стане для нас аж таким витратним. Найбільші наші витрати пов’язані із взяттям на баланс районних установ.

Район вам їх віддає без бою?

- Власне, тому і віддає, що утримувати їх дуже дорого. Умовно кажучи, доводиться витрачати по 1 млн грн на рік на одну таку установу: клуб, бібліотеку, спортшколу... Але ми йдемо на ці витрати, бо хочемо поводитися як повноцінні господарі. Зараз у району залишилися тільки три установи: Центр для дітей та молоді, Територіальний центр з допомоги престарілим громадянам і районна лікарня. За послуги, які надають перші дві установи жителям нашої громади, ми вчасно платимо, і загалом претензій до нас немає.

 

Дещо про безоплатний папір у школі

 

А як щодо районної лікарні? Чи підтримуєте її?

- Підтримуємо. Певний час районна влада наполягала на співфінансуванні районної лікарні. Мовляв, субвенції, що її виділяє держава, не вистачає. Ми відповіли: «Без проблем. Давайте створимо спільну комісію, куди будуть входити представники усіх об’єднаних громад району, і разом визначимо, чому ж лікарні не вистачає державних коштів? Якщо ми даватимемо гроші, то хочемо знати, на що вони йдуть». Після цього діалогу звернення райдержадміністрації до керівництва громади щодо лікарні стали геть іншими. До нас почали надходити прохання не просто «дати грошей», а профінансувати конкретні проекти, на які не передбачено державних коштів. Наприклад, минулого року ми виділили кошти на безкоштовне зубопротезування та вакцинацію. А цього року запланували близько 0,5 млн грн для придбання різноманітного програмного забезпечення для комп’ютерів районної лікарні. Скажу чесно, ми маємо додатковий інтерес, щоб наша лікарня була зразковою. Річ у тім, що у нашому госпітальному окрузі на разі не визначилися, де буде центр. І ми сподіваємося, що коли підсилимо свою лікарню, Томашпіль переможе у конкурентній боротьбі.

А первинна ланка медицини у вашій громаді теж зразкова? 

- Як і вимагало Міністерство охорони здоров’я, ми створили у себе селищний медичний центр (амбулаторію) та комунальне некомерційне підприємство, яке фінансує його, а крім цього ще три ФАПи: Горишківський, Раківський та Нетребівський. Спершу нам бракувало приміщень для медичного центру, і ми пропонували районній лікарні передати нам частину своїх площ. Але нам щоразу відмовляли. Але нещодавно район таки віддав нам приміщення інфекційного та стоматологічного відділень, які було надто дорого утримувати. Зараз ми робимо у них ремонт. Наш медичний центр очолює колишній головний лікар районної лікарні. З ініціативи селищного голови Валерія Немировського цього року ми відкрили новенький стоматологічний кабінет, послуги якого для жителів Томашпільської ОТГ безоплатні.

А скільки громада витрачає на попередження захворюваності, тобто на спорт і поширення здорового способу життя?

- У 2013 році я працював начальником організаційного відділу Томашпільської райдержадміністрації. Тоді район виділяв на усі заходи, так чи інакше пов’язані зі спортом, лише 50 тис. грн. Минулого року ми тільки на утримання трьох наших команд витратили понад 250 тис. грн. Переважно ці кошти пішли на оплату різноманітних поїздок на змагання, на придбання спортивного інвентаря, а також на нагороди. Наприклад, футболісти за ІІ місце в області отримали загалом 20 тис. грн премії. Наша гандбольна команда цього року потрапила до вищої ліги, а команда з хокею на траві стала чемпіоном України. Вартісні здобутки, чи не так? Крім цього, у вересні минулого року ми взяли на утримання районну дитячо-юнацьку спортивну школу. Це близько 1,2 млн грн на рік тільки на зарплату працівникам. Але ми пішли на ці витрати, бо розуміємо, що означає спорт для розвитку громади і здоров’я її жителів.

Що ми особисто вважаєте маркером ґрунтовних змін у громаді?

- Залежно у якому напрямку. Якщо говорити про демографію, то можу похвалитися, що, за нашими підрахунками, минулоріч у Томашпільській ОТГ населення збільшилося на 40-50 осіб. Крім цього, вперше за останні 10 років в Томашпольській школі цього року буде 4 початкових класи (121 учень). А в освіті, наприклад, для мене є значним показником те, що вчителі у школі вже не купують папір за власний кошт. Це означає, що школа забезпечена всім необхідним: від проекторів до миючих засобів та садового інвентаря. Я сам за фахом є вчителем історії, і знаю, про що говорю.

 

Школа-ліцей Томашпільської ОТГ

 

Про малокомплектні школи і «холодний» асфальт

 

Малокомплектні школи закриваєте?

- Якщо говорити про оптимізацію шкільної мережі, то у районі вона проводиться незалежно від об’єднавчих процесів: з 2010 року Томашпільска райдержадміністрація закрила дві малокомплектні школи. При добровільному об’єднанні ми домовилися, що у найближчі роки питання закриття малокомплектних шкіл у селах громади навіть не розглядатимемо. Якщо жителі цих сіл вийдуть з такою ініціативою самі - інша річ. Але без цього піднімати таке болюче питання не будемо. У нас, знаєте, є серйозний аргумент, щоб батьки самі переводили своїх дітей до Томашполя. У селищі у 2011 році відкрили новеньку школу, яку будували 20 років. Зараз її можна назвати зразковою в усіх відношеннях. Чого там тільки немає: і майстерні, і гаражі для уроків автосправи і навіть тир у підвалі, який ми незабаром плануємо відкрити. Цього року у рамках обласного конкурсу ми отримали обладнання для кабінетів хімії та фізики і вклали у поточний ремонт школи близько 30 тис. грн власних коштів. Ще до об’єднання районний відділ освіти категорично відмовлявся оплачувати видатки на вуличне освітлення довкола цієї школи. І селищна рада ще тоді зробила окремий лічильник і сама платила за світло. Бо нова школа стала візитівкою Томашполя, символом нашої громади, символом перемоги над зрадою. Для нас вона є дуже важливою. Ну й охороняти її вночі з увімкненими ліхтарями легше. Ця школа є опорною, і до неї приїжджають шкільними автобусами дедалі більше дітей з цілого району.

І для цих автобусів громада відремонтувала всі дороги…

- Знаєте, я ніколи не думав, що побачу, як капітально ремонтуватимуть дороги Томашполя. І ось, будь ласка: за 2 роки ми заасфальтували 10 км автошляхів. У деяких селах, наприклад, у Нетребівці, до якої від Томашполя 20 км, асфальт з’явився вперше в історії. Новенький асфальт. І у цьому раніше забутому Богом селі батьки почали купувати дітям ролики… Загалом тільки цього року ми підсипали всі основні дороги громади, витративши на це понад 13 тис тон кам’яної суміші.

Дороги громади ремонтує райавтодор?

- Так. Але ми також беремо і інших підрядників, які можуть забезпечити необхідну якість. Щоправда, зараз рухаємося до того, аби залишати більшість «ремонтних» грошей «у сім’ї». Валерій Немировський є справжнім господарем, який турбується про нашу комунальну службу. Якщо раніше у комунальному господарстві працювали тільки 20 осіб, то тепер – 52 особи. Якщо раніше комунальне підприємство розпоряджалося лише одним трактором, то тепер має 17 одиниць різноманітної техніки. Щоб зупинити плинність кадрів, особливо в літні місяці, коли починаються городи, ми встановили мінімальні зарплати для комунальників на рівні 4 900 грн. Ці ж комунальники виконують і ямковий ремонт доріг. Для цього ми купили нескладне устаткування, а асфальт і смолу беремо в райавтодора у сусідньому селищі Крижопіль. Аби дорожні роботи не припинялися навіть «не в сезон», ми цієї весни придбали 4 тони так званого «холодного асфальту».

 

Як сонячне світло даватиме воду

 

Створення чи не єдиної в Україні комунальної сонячної електростанції у 20 кВт – це теж спроба втримати гроші «у сім’ї»?

- Ні, це звичайна економія. Ми порахували, що 1 млн грн, які ми плануємо використати на реалізацію цього проекту, окупляться за три роки. Підрядника вже знайшли, обладнання купили, і до кінця вересня все має бути змонтовано. Економія нам дуже важлива тому, що дозволить зменшити витрати на водопостачання, а відтак – вивільнити кошти для заміни зношених мереж. Річ у тім, що наша невеличка сонячна електростанція живитиме насоси місцевого водоканалу. У нас вже є аналогічний успішний досвід. У Томашпільському дитячому садочку кілька років тому встановили за кошти Євросоюзу 12 кв м сонячних батарей, які дають 8 кВт на годину, або 2000 кВт на рік. Таким чином садочок практично повністю забезпечує себе світлом, економлячи близько 5 тис. грн на рік.

Насоси водоканалу, мабуть, теж давно час міняти?

- Якраз ні, бо усе устаткування насосних станцій ми відразу ж по об’єднанню поміняли на економне. От щойно виділили 600 тис. грн на реконструкцію свердловини, але водопостачання все одно залишається порівняно дорогим. Річ у тім, що вся вода у нас – артезіанська. Коли довго немає дощу, а люди починають активно поливати городи, води на четвертих поверхах багатоквартирних будинків у селищі бракує. Ми всюди, де можемо, кажемо, що артезіанська вода – чиста, дорогоцінна, питна, і її треба використовувати ощадливо. Але у відповідь часто чуємо: «Я плачу за воду по лічильнику і маю право використовувати стільки, скільки мені треба». Тож, можливо, згодом ми піднімемо ціни на водопостачання і профінансуємо встановлення лічильників перед будинками, щоб уникнути самовільних врізів та інших зловживань.

 

Читайте також:  Скарби Томашпільської громади

 

Чи вдалося вам заохотити жителів громади, особливо селян, сплачувати за вивезення сміття?

- А у Томашполі за це сплачують по 4,80 грн з особи, і з цим немає жодних проблем. Ми також спеціально придбали два трактори, які безкоштовно збирають сміття із двох сіл громади. Спершу треба привчити людей до послуги, і вже потім вимагати платню за неї, я так вважаю. Ми також працюємо над створенням 30 майданчиків для організованого збору сміття і над встановленням коло кожного магазину окремих бачків для збору скла та пластика. У нас є плани і зі створення сміттєсортувальної станції, але є поки що маємо певні проблеми із землею. Річ у тім, що коли у 2000 роках пройшло розпаювання землі, чимало паїв роздали поблизу сміттєзвалища, і через це воно тепер не відповідає нормам. Ми плануємо запропонувати власникам цих паїв гідну заміну, і тоді вже інвестувати у сміттєзвалище, щоб воно відповідало усім європейським стандартам.

До речі, за землю тепер платять більше жителів громади, ніж до об’єднання?

- Більше і, до того ж, за підвищеними цінами. Якщо минулого року за свій гектар особистого селянського господарства я платив лише 99 грн, то цього року – вже 136 грн. Фермери сплачують 300-400 грн за гектар. До об’єднання у селах довкола Томашполя податковий коефіцієнт при розрахунку платні за землю становив 0,2-0,3, а у самому Томашполі – 0,6. Але тепер ми цей показник вирівняли по всій громаді: 0,6. Якщо вже разом, то разом… Але коефіцієнт множиться на нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тому в селі плата виходить все одно нижчою, ніж в адміністративному центрі громади.

 

Перед нами – Стіна

 

Чи використовує Томашпільска ОТГ кошти різноманітних розвиткових та грантових фондів?

- Основне джерело залучення коштів – обласні конкурси. Минулого року ми виграли два конкурси на загальну суму 200 тис. грн, цього року – ще чотири – на 380 тис. грн. Один з останніх проектів стосується поводження зі відходами. Ми плануємо придбати 90 сміттєвих баків для сортування сміття, а також невеличкий прес. Інший проект – з вуличного освітлення. По кожному селі ми вже доставили по 30-40 ліхтарів, у тому числі 20 таких, які живляться від сонячної енергії, і цю мережу ми хочемо суттєво розширити. У штат комунального підприємства ми взяли двох електриків, щоб не мати жодної справи з районними електромережами. Ці електрики повністю відповідають за роботу вуличного освітлення. В рамках міжмуніципального співробітництва з Антонівською сільською радою, що планує приєднатися до Томашпільської ОТГ, ми подали спільний проект на реконструкцію сільського будинку культури і отримали 400 тис. грн. Крім цього, отримали майже 1,2 млн грн з так званого Дорожнього фонду та 1,8 млн грн у рамках загальнодержавної програми «Питна вода». Цього року ми також відправили чотири проекти до міжнародних донорських структур, і тепер чекаємо на відповідь. Я не приховуватиму, що ми тільки вчимося, і усі ці проекти пишу я сам. Та коли до нашої громади долучиться вісім сільрад, тоді можна буде створити окремий відділ із залучення інвестицій та грантових коштів.

Поділіться надбаннями та планами, які стосуються створення робочих місць.

- Минулого року ми зробили генплан Томашполя, яким розширили територію селища ще на 80 га, обравши кілька ділянок під сонячні електростанції. Отже, вільні ділянки для промисловості у нас є. Але усі інвестори цікавляться землями сільськогосподарського призначення, адже регіон у нас аграрний. А ці землі вже розпайовані. Коли у 2000 роках проводили це розпаювання, то поділили навіть державні надра. Землі сільськогосподарського призначення нашій громаді ще не передали. Чекаємо… Для місцевих підприємців ми маємо невеличку поблажку: якщо вони роблять благоустрій території довкола своїх магазинів, ми зменшуємо для них податок за користування земельною ділянкою. Тобто враховуємо кошти, вкладені в інфраструктуру селища як сплачені у якості податку.

Коли район у вас аграрний, то у селах, мабуть, можна створювати сільськогосподарські кооперативи. Чи є у вас напрацювання у цьому напрямку?

- Сільськогосподарський кооператив у рамках проекту, який фінансує Євросоюз, створюється у чотирьох сільських радах: Антонівській, Пилипи-Борівській, Рожнятівській та Пеньківській, у яких триває процес приєднання до Томашпільської ОТГ. Там люди вже навіть придбали устаткування, але щоб запустити роботу їм не вистачає ще 4 чи 5 млн грн. Це буде другий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив у нашому районі, і чудовий досвід для нашої громади, який ми намагатимемося поширити на інші села. Мене загалом дуже тішить, що жителі громади останнім часом взялися за землю і дедалі частіше забирають свої паї в орендарів, починаючи хазяйнувати на них. Арифметика є дуже простою. Якщо за оренду 1 га отримуєш близько 3 тис. грн на рік, то коли сам виростиш на цій землі, наприклад, пшеницю, то зможеш отримати від 10 до 20 тис. грн. Щоправда, частину цих грошей треба знову вкласти у землю, щоб вона на втратила родючість.

Чи розглядали можливість розвитку у Томашпільській ОТГ туризму?

- Це можливо хіба що у селі Стіна, де буквально завтра має пройти рок-концерт за участі французьких та бельгійських гуртів. Але мусимо чекати на дооб’єднання громади, перш ніж інвестувати у це село. До інших сіл туристи навряд чи їхатимуть. Бо у нас тут ні особливих цікавинок, ні історичних пам’яток немає. Тим не менше, минулого року ми провели у Томашполі перший міжнародний кінофестиваль. Режисер Дмитро Томашпольський проводив тут презентацію свого фільму «Ржака». А потім наші місцеві учасники АТО презентували відомий фільм «Кіборги». Після аншлагів на кінопоказах ми за бюджетні кошти придбали професійний проектор, і плануємо тепер власними силами організовувати трансляцію кінострічок у селищному Будинку культури, який, до речі, раніше був кінотеатром. Все повертається на круги своя…

Теги:

стаття

Область:

Вінницька область

Громади:

Томашпільська селищна об’єднана територіальна громада

Джерело:

Поділитися новиною:


Читайте також:
5f64f7ad3ff1fbed51e90327d72ec22e

18 жовтня 2018

Громада починається… із зупинки. Ноу-хау...

  На думку голови громади Олени Твердохліб, через зупинки громадського транспорту кожне село повинно виражати...

67c86c6c20069451dea701911fc4409d

16 жовтня 2018

Як заробити на фестивалях? Про Баштанську...

Відверта розмова про туризм як джерело доходів з головою Баштанської об’єднаної громади Миколаївської області Іваном...

1a2bc3826a9d6e1f3e76c9c272cb0305

02 жовтня 2018

Степова столиця спорту

У Баштанській ОТГ Миколаївської області будують басейн, спорткомплес та легкоатлетичний...