7 найцікавіших та найнесподіваніших запитань, які прозвучали під час дебатів від DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися», які днями відбулися у Кельменецькому районі Чернівецької області.  

Такі дебати Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO проводить не вперше. Однак ніде не було таких строкатих, провокативних і до смішного наївних запитань. Задавали їх переважно ті, хто хотів вивести реформаторів на чисту воду і довести, що об’єднання ні до чого доброго не приводить. Однак більшість таких людей насправді тільки продемонстрували власну необізнаність.

На запитання переважно відповідали представники сторони, яка виступала у дебатах за об’єднання: директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, голова Глибоцької об’єднаної громади (Чернівецька область) Григорій Ванзуряк та депутат Хотинської районної ради, підприємець з Недобоївської ОТГ Чернівецької області В’ячеслав Тодосійчук.

Що зробити, щоб підприємці захотіли платити податки? Держава ж нічого не робить, аби зацікавити їх! І щойно ти починаєш будувати магазин, як вона вимагає у тебе: «Заплати!»

В’ячеслав Тодосійчук: Я сам підприємець, але не знаю випадків, коли б держава вимагала заплатити податки наперед. Я працюю вже понад 20 років, і нормально сплачую податки. Мабуть, мене таки держава зацікавила?

Анатолій Ткачук: Не треба вводити людей в оману! Ніяких податків платити не треба, коли починаєш будувати магазин. Я скажу з усією відповідальністю: оподаткування в Україні є чи не найбільш лояльним у цілій Європі. Коли я кажу своїм європейським друзям, скільки податків я сплачую, вони мені не вірять. Тамтешні виплати у рази більші.

Що зробили за 4 роки законодавці, щоб об’єднання  громад було легким і приємним?

Народний депутат України Максим Бурбак: Що це за підхід: ви нам все забезпечте, щоб нам було легко і приємно, а ми тоді подумаємо?! А ви не хочете самі попрацювати задля цього? Ви, мабуть, забули про війну на сході? Забули про те, що у 2014 році у бюджеті було 118 тис грн? Забули, що в Україні 70% домогосподарств мають субсидії, і на це, відповідно, потрібні кошти? Ви ще спитайте: скільки робочих місць створила для вас влада? А ви самі випадково не хочете створити робочі місця – собі та іншим? Україна потрібна тільки її жителям, і більше нікому. І якщо ви хочете жити в іншому суспільстві, то маєте будувати його самі.

Анатолій Ткачук: Український процес добровільного об’єднання є найліберальнішим у Європі. І при цьому ОТГ покривають понад 30% території країни, а якщо враховувати і міста обласного значення, то за новими правилами живе вже 70%  території. Коли більшість громад сформована, тоді, щоб довго не чекати на інших, їх логічно об’єднати в адміністративний спосіб. Це означає, що одного дня ви можете прокинутися у новому адміністративно-територіальному устрої. І тільки зараз ви маєте шанси зробити це добровільно. Тобто об’єднатися легко і приємно.

У якій ще країні, крім нашої, реформи відбуваються з порушенням Конституції?

Анатолій Ткачук: Щодо Конституції у нас нещодавно була дискусія з головою Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадієм Москалем, який, м’яко кажучи, не сприяє об’єднавчим процесам в області. Скажу вам як автор багатьох законопроектів і народний депутат України І скликання: реформа децентралізації влади й адміністративно-територіального устрою цілком відповідає Конституції. З іншого боку, єдиним органом, який може поставити крапку у цьому питанні, є не ми з вами, а Конституційний Суд. Отже, сперечатися про це без сенсу. З іншого боку, розкажу вам про такий випадок. Позавчора я був у Болградському районі Одеської області, де місцева влада відверто саботує об’єднання громад. Перед виступом у великому клубі я зайшов до туалету, а там просто на унітазі висить оголошення: «Пожалуйста, поправляйте пимпочку». Йшлося про те, що треба було покрутити елемент зливного пристрою, бо він був поламаний. І я згодом запитав тих місцевих політиків, які наголошували на неконституційному характері реформи: «Чи прийняття змін до Конституції допоможе людям, які відповідають за туалет у клубі, відремонтувати його? Чи він все одно працюватиме з оголошенням про «пімпочку»?

У якій ще країні залізниці отримують пільги від держави по сплаті земельного податку, який має йти до бюджету місцевих громад?

Максим Бурбак: Для того щоб «Укрзалізниця» не стала банкрутом, вона звернулася до Кабіну з проханням зменшити орендну ставку. Я розумію, що деякі громади заклали у бюджеті одні доходи, а через пільги, надані Кабміном «Укрзалізниці», отримують інші. Уряду відомо про цю проблему, і вже розроблено механізм компенсації. Її можна буде отримати, коли відповідні підрозділи залізниці зареєструються у тих чи інших громадах. І тоді до цих громад піде ПДФО із зарплат залізничників.

Ви говорите у загальному! А що конкретно отримали громади від об’єднання? Озвучте цифри!

Григорій Ванзуряк: До об’єднання Глибоцька громада мала річний бюджет 4,8 млн грн, а Михайлівська сільська рада, з якою ми об’єдналися, – 440 тис грн, з яких лише 10% йшло на розвиток, а все інше – на утримання апарату і комунальні видатки. У перший рік загальний бюджет Глибоцької об’єднаної громади сягнув 36 млн грн, з яких власних доходів було 17,8 млн грн. Все інше держава нам передала для здійснення повноважень держави у сфері освіти та медицини. Зараз наш річний бюджет становить 69 млн грн, з яких 58%  – це наші власні надходження, і вони весь час зростають. Ми другими в області (після Чернівців) взяли повноваження архітектурно-будівельного контролю, і після цього надходження податку на нерухомість зросли на 100%. На жаль, люди не завжди відкриті перед громадою. Хтось збудував будинок, а до реєстрації не дійшов, і податкова цього будинку просто не бачить. У нас було чимало таких випадків. А тепер усі такі будинки зареєстровані, і податок на нерухомість надходить до нашого бюджету.

От ви звітуєте, що відремонтували шматочок дороги. Невже комусь від цього стало краще жити?

Голова ОТГ із залу: Ви знаєте, таки стало краще. От ми, наприклад, створили у себе центр ПМСД, зареєструвавши його як комунальну неприбуткову установу. І з 1 липня наші сімейні лікарі вже мають отримати нову, набагато вищу зарплату. Краще їм та їхнім пацієнтам стало, як ви думаєте? Ми також у своїй громаді відремонтували все, що тільки могли: і ФАПи, і амбулаторії, і школи. Ми навели лад там, де не могли обі дозволити цього роками.  Чи виграли від цього люди, які користуються послугами таких установ? Я думаю, це питання є риторичним.

Хіба 60 млн грн інфраструктурної субвенції, які недоотримав Кельменецький район через те, що не брав участь в об’єднавчих процесах, вистачило б на дороги району, які треба ремонтувати? Адже це крапля у морі!

Анатолій Ткачук: Є тенденція, проти якої не підеш: весь світ урбанізується, і частина сіл – у тому числі в Україні – неодмінно зникне. Однак, принаймні, надію втриматися мають ті села, які створять мережі з іншими населеними пунктами. Якщо у цих селах працюватиме бізнес, то людям не треба буде нікуди виїжджати з них. Ви тільки подумайте: в Україні 35 тис осіб зайняті на невеличких підприємствах, які роблять запчастини для німецьких автомобілів. Реформа й інфраструктурна субвенція – це шанс, яким можна або скористатися, або не скористатися. Кожна крапля чогось вартує, і море, власне, і є скупченням таких крапель. Якщо сьогодні громада відремонтувала клуб, то завтра вона може підняти орендну плату за його використання. І завтра до цього клубу піде молодь, яка захоче залишитися у селі. От у Львівській області є Гніздичівська ОТГ, де місцева влада змусила власника занедбаного приміщення віддати його громаді в оренду за 1 грн. І згодом знайшла інвестора, який заснував у Гніздичеві швейну фабрику. Тепер у цьому приміщенні працюють 30 швачок. Створення фабрики дало можливість реалізувати інший проект: музичну школу, до якої тепер приїжджають діти з інших громад. Ось, що таке ефективність! Я виріс на Хмельниччині. І моя бабуся вчила мене: якщо робити, то зробиться, якщо чекати, то стухне. Треба працювати, і успіх не забариться.