Чому дебати щодо об’єднання не змогли переконати 30% полтавців?

Захід, який мав за мету пожвавити процес створення об’єднаних громад у Полтавській області, дав можливість зробити несподівані висновки.


 

Автор: Дмитро Синяк

 

Дебати у Полтаві на тему: «Навіщо громадам об’єднуватися?» залишили подвійне враження. З одного боку, якщо вірити словам виступаючих, у залі зовсім не було явних противників об’єднання громад. Всі розуміли, що реформа потрібна, правильна, хороша, своєчасна, давно назріла і все таке інше, і навіть намагалися піаритися на цьому. З іншого боку, багато хто з критиків змін проявляли явну необізнаність у темі.

- Мушу сказати, що серед багатьох присутніх з нашої області я один з найбільших прихильників реформи, – сказав, відкриваючи дебати, перший заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Андрій Пісоцький. – Мені було дуже непросто говорити з головами сільських та селищних та міських рад про те, що реформа є потрібною, що існуючий адміністративно-територіальний устрій України вже давно вичерпав себе, і країні потрібні зміни.

 

Андрій Пісоцький

 

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO недаремно вирішив провести чергові, вже шості дебати, саме у Полтаві. Бо результати Полтавської області у формуванні об’єднаних громад бажають бути кращими. Так, за даними Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування, який здійснює Мінрегіон, Полтавська область посідає 20 (!) місце у загальному рейтингу областей щодо формування ОТГ. Тут в об’єднаних громадах проживає тільки 23% населення області. Майже половина зі створених у Полтавській області ОТГ є невеличкими: із населенням менше 5 тис. жителів. Для порівняння,16 об’єднаних громад Харківської області немає жодної, що мала б менше 5 тис. населення.

Традиційно аудиторія відповідала на запитання модератора за допомогою спеціальних пультів. Головним було запитання: «Чи підтримуєте ви процес добровільного об’єднання громад?», яке задали на початку та наприкінці дебатів. Зазвичай результати голосування суттєво відрізняються одне від одного. Приміром, на початку аналогічних дебатів у селищі Кельменці Чернівецької області на початку заходу проти об’єднання було 45% присутніх, а наприкінці дебатів ця цифра зменшилася до 10%. У Полтаві ж дебати не призвели до відчутних змін у настроях аудиторії: після жвавого тригодинного обговорення всіх «ЗА» і «ПРОТИ» противників реформи поменшало лише на 1%: спершу їх було 30%, а наприкінці дебатів – 29%. І це при тому, що серйозних аргументів спікери, які представляли сторону «ПРОТИ» так і не назвали. І взагалі виглядали доволі мляво.

- Я не проти реформ, які проводить держава, але вважаю, що децентралізація – не панацея від усіх проблем, які зараз є, – зазначила сільський голова села Вишневе Валентина Гарбуз, так і не уточнивши, що ж вона натомість вважає панацеєю. – Наша сільрада по факту вже є об’єднаною громадою, бо до неї входять 6 сіл. Однак у п’яти селах закриваються ФАПи і немає доріг. Отже перш, ніж проводити децентралізацію, державі спершу треба, принаймні, відновити дороги та налагодити якісне сполучення між селами. І ще одне. Об’єднуватися треба там, де райони мають добрі бюджети. А наш Оржицький район є дотаційним. Його власні надходження становлять лише 60 млн грн. А потрібно 250 млн грн. І якщо село Вишневе створить ОТГ, воно забере з району 70% бюджету. На що житимуть решта сіл? Іще одне я хочу сказати: на даний момент об’єднання – це колективізація.

 

Валентина Гарбуз

 

Тінь районного керівництва, яке, думаючи мабуть про збереження власної посади, вмовляє «не розривати район», обіцяє «пару мільйонів на ремонт дороги» та сипле страшилками на кшталт «колективізації» та «зубожіння бідних громад» встає за плечима пані Валентини. І так і залишається незрозумілим, чи вона справді не знає, чим відрізняється децентралізація від кривавого процесу створення колгоспів у 1930-х роках, чи тільки вдає, що не знає? Чи вона просто не помітила, як бідні села на тій ж Полтавщині, об’єднавшись, стають багатими, чи навмисне закриває на це очі?

До змісту у виступах голови славного на цілу Україну гоголівського селища Диканька Валерія Товстія взагалі було важко докопатися. Ось його цитата практично слово в слово.

- Я за об’єднання, але давайте говорити у форматі моєї ініціативи, яку підтримали депутати селищної ради, звернувшись у 2015 році до всіх сільських рад Диканського району у такому форматі: 12 сільських громад плюс селищна громада, – авторитетно почав Валерій Товстій. – У 2016 році не зверталися, а у 2017 році звернулися із такою ж самою пропозицією. У 2018 році також звернулися до всіх громад. Наш район, Диканський, компактний: у межах 30-кілометнової відстані, де можливі вирішення всіх питань… Я погоджуюся з колегами, які говорили і говоритимуть... І ті зміни-переміни, які у нашій країні відбуваються, вони повинні… Але ж за основу добровільність, прорахованість, зваженість... І ті перспективні плани, які були, коли включалися по Диканському району три громади, ділили: Стасі, Балясне, а Диканьку забули. Потім поправилися. У тому форматі, який запропонований був до всього району, можливо, весь район і не міг увійти. Але ті прорахунки Мінрегіонбуду, які були, і бачилось перспективність громади у такому форматі – району… І той формат, який визрів на 2018 рік, коли погодилися на об’єднання Великобудищанська громада, Андріївська і Дібрівська горомади... Диканська громада на сходці у селищі не хоче бути недостатньою. Ми всі хочемо бути достатніми і заможними, але інших форматів не було.

 

Валерій Товстій

 

На сайті www.tripoli.land є адреси 58-ми аграрних підприємств Диканського району. І чомусь, слухаючи незв’язні розповіді селищного голови, думалося не про «формат форматів», а саме про ці підприємства. На яких умовах вони орендують землі сільської ради? Скільки земельного податку сплачують? Чи хочуть їхні очільники змінювати правила гри? Однак ці питання так і залишилися за кадром.

Третім противником об’єднання громад був Чорнофедорівської сільської ради Олексій Чуть. Він не приховував, що за рахунок рентної плати за використання надр (видобуток газу) його сільрада цього року має бюджет близько 6 млн грн.

- Наша громада тричі виступила проти об’єднання з іншими селами, – сказав він. – За перспективним планом у нашому районі мали бути дві громади, і наше село не є центром жодної з них. Навіщо тоді нам ці громади? Ми за 2 роки вклали тільки у капітальний ремонт наших доріг 4 млн грн, ми зараз капітально ремонтуємо наші школи та будинок культури. Ми нормально співпрацюємо з районною радою. Отже наша відмова базується на фінансовому питанні. Ми просто не хочемо ні з ким ділитися нашими грішми.

 

Олексій Чуть

 

Чи можна було переконати цих трьох людей у тому, що об’єднання та децентралізація – це благо? Навряд чи. Вони впевнено почуваються у кріслах сільських голів, не мають особливих проблем (бо не мають серйозних повноважень). І хоча можуть співати дифірамби реформі, насправді не є і не будуть її прихильними.

Така ж ситуація була і у залі. Ті, хто виступав за реформу, розповідали про перемоги, про необхідність змін та ділилися власним позитивним досвідом. А ті, хто проти, наголошували на невчасності цих змін, на численних зрадах і, мов мантри, виголошували безглузді страшилки на кшталт «децентралізація – це колективізація». Й ані виступи генерального директора Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування Мінрегіону Сергія Шаршова, ані палкі промови директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака не зворушили їх. Противники реформи або не помічали руїни села, або з легкістю звинувачували у ній ефемерну державу, до якої вони начебто й не мають відношення.

Можливо, саме через таку жорстку позицію сторони «ПРОТИ» під час дебатів із зали не раз лунали заклики провести нарешті примусове об’єднання і закінчити болісну адміністративно-територіальну реформу.

- Примусове об’єднання відбудеться вчасно, – урезонив одних і обнадіїв інших Юрій Ганущак. – Воно пройде тоді, коли його перестануть боятися насамперед депутати-мажоритатники. А страх полишить їх тільки тоді, коли ви доведете їм, що боятися нема чого. І тоді вони проголосують. Разом із тим, у 2020 році в Україні мають пройти чергові місцеві вибори і, виходячи насамперед з концепції місцевого самоврядування, ці вибори мають пройти на абсолютно новій територіальній основі – без сільських рад старого типу. Насамперед так має відбутися тому, що ці сільські ради не мають інституційної спроможності виконувати більшість повноважень, які готова дати їм держава.

 

Юрій Ганущак

 

Отож, судячи з результатів дебатів від DESPRO, Полтавська область готова до примусового об’єднання. Адже кожен з очільників місцевого самоврядування вже знає, що таке реформа, і якщо не йде за нею, то робить це свідомо, нехтуючи інтересами, як своїх виборців, так і держави.

- Громада, яка утворилася добровільно, збереже чимало часу й енергії у порівнянні зі створеною примусово, – зазначив, відповідаючи на один із таких закликів, Юрій Ганущак. – Тобто громади, які почали працювати раніше, здобудуть чималий досвід і реалізують значно більше проектів, ніж ті, які долучаться до реформи пізніше. Крім того, держава обов’язково скоригує формати вже створених ОТГ таким чином, щоб усі вони стали спроможними. Тепер, після того, як вся Україна побачила, що таке неспроможна об’єднана громада, до таких коректив, переконаний, ставитимуться набагато спокійніше, ніж на початку реформи. Обласні ради також зрозуміли, що шантажувати Київ, створюючи об’єднані громади під себе, не вийде. А відтак примусове об’єднання не за горами. Проте я б не радив необ’єднаним громадам чекати на нього. Не втрачайте час та гроші! Об’єднуйтеся самі!

Під час дебатів пролунала цікава цифра: за підрахунками групи фінансового моніторингу Центральнеого офісу реформ при Мінрегіоні, за 2016-2018 роки орієнтовні фінансові втрати Диканського, Зіньківського, Котелевського та Оржицького районів Полтавської області, у яких реформа не просувається, сягають приблизно 178,5 млн грн. Саме стільки коштів інфраструктурної субвенції могли б отримати громади цих районів, якби створили ОТГ.

Відео:

Теги:

DESPRO дебати об'єднання громад стаття Ю.Ганущак

Область:

Полтавська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
Ab5c270cbd9ce675af544626463eaa76

20 листопада 2018

Експертний аналіз бюджетів 665 ОТГ за 9 місяців...

Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні провели черговий аналіз показників...

9c2f8e430df3132d91b61d2744c50dd2

20 листопада 2018

У Межиріцькій громаді розвиватимуть «зелений...

Найпівденніший в Україні сосновий ліс і стародавні криниці. Унікальними природними красотами можуть похизуватися...

2419ef1a74e8b7e679ca173d5f79ddf0

20 листопада 2018

Створено Хмільницьку ОТГ. В Україні вже...

20 листопада відбулися сесії Хмільницької міської ради та Соколівської сільської ради, на яких прийнято рішення про...