10 кроків для знаходження інвесторів – досвід Тростянецького міського голови

Тростянецький міський голова Юрій Бова розповів про те, як йому вдалося за 8 років залучити понад 200 млн доларів інвестицій

«Інвестиції у цілому світі залучаються за одною і тою ж схемою. Насамперед ми маємо розуміти, що Україна повинна конкурувати з Польщею, Чехією, Словаччиною та іншими європейськими країнами, відтак у кожній громаді мають створюватися умови, не гірші від тамтешніх». Так розпочав свій виступ на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад Тростянецький міський голова Юрій Бова. Далі він запропонував чіткий алгоритм для залучення інвестицій:  

1. Кожній громаді треба розробити схему просторового планування власної території. На генеральних планах населених пунктів мають з’явитися чітко визначені земельні ділянки, призначені для тих чи інших інвестиційних об’єктів. При цьому має бути чітко визначено, якого саме інвестора шукають для конкретної ділянки;

2. Кожна громада має визначити, який напрямок інвестицій її цікавить. Адже, до прикладу, хімзавод потрібен далеко не кожній громаді. А що тоді потрібно? Можливо, туризм чи розвиток рекреації тощо;

3. До визначених ділянок треба підвести всі комунікації. Інвестор не чекатиме, поки ви побудуєте дорогу, проведете до ділянки воду та каналізацію. Він піде туди, де це все є. Кошти на розвиток від інженерно-транспортної інфраструктури, які надає вам інвестор, треба використовувати насамперед для створення потрібної йому інфраструктури;

4. Інвестору треба надати максимум пільг: з орендної плати, з податку на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури тощо. Рівень усіх виплат, які повинен робити інвестор у бюджет громади, має бути зменшено до мінімального показника;

5. Місцева влада повинна бути на 100% відкритою. Сесії ради мають транслюватися в інтернеті, бюджет повинен бути доступним на офіційному сайті громади, причому бажано з англомовною версією. Адже інвестор, особливо іноземний, переважно черпає інформацію про громаду з відкритих джерел. Не бійтеся включати представників інвестора до складу своїх виконкомів – нехай вони бачать, як працює місцева влада. Принаймні, таку пропозицію інвестору варто зробити;

6. Громада повинна швидко видавати усі необхідні довідки. Одна громада видає, наприклад, містобудівні умови та обмеження за місяць, а інша – за день. Як ви думаєте, яку обере інвестор?

7. Жодного соціального навантаження на інвестора бути не повинно. Він не має будувати й утримувати ні гуртожитки, ні літні табори, ні кінотеатри;

8. Відкривайте у своїх громадах офіси з обслуговування інвестора. Представник вашої громади, який володіє мовою інвестора, має всюди супроводжувати його і бути у постійному контакті з ним;

9. З інвестором треба постійно спілкуватися, і краще робити це не в офісі місцевого голови, а на підприємстві інвестора, на його ділянці. Тобто треба побудувати місточок між громадою та інвестором, щоб він зрозумів, що громада зацікавлена у його інвестиціях;

10. Не бійтеся планувати на власній території промислові парки. Сербія, невеличка країна з сімома мільйонами жителів, яка на зламі століть (внаслідок війни) опинилася на рівні 1945 року, змогла відновитися саме завдяки створенню таких парків, куди прийшли іноземні інвестиції. 2010 року уряд Сербії прийняв план економічного розвитку, що передбачав чотириразове збільшення експортного потенціалу. Країна максимально відкрилася іноземним інвестиціям, надавши інвесторам суттєві податкові пільги і створивши промислові парки практично у кожній громаді. Зараз у Сербії близько 200 таких парків. Тепер ці парки виробляють продукції на 2,6 млрд євро на рік, причому переважно ця продукція (на суму 2,1 млрд доларів) йде на експорт. Практично щороку до Сербії залучається 200 млн доларів іноземних інвестицій.

За словами Юрія Бови, завдяки застосуванню цього алгоритму, Тростянець протягом останніх восьми років залучив понад 200 млн доларів іноземних інвестицій у різних галузях. На ці гроші у місті побудовано кілька нових заводів, довкола яких утворився цілий житловий кластер.

- У 2005 році, коли я прийшов працювати міським головою, бюджет Тростянця становив лише 3 млн грн, – зазначив пан Бова. – Тепер, після об’єднання 29 жовтня у територіальну громаду, ми матимемо тільки власних надходжень щонайменше 100 млн грн. І у цьому велика заслуга інвесторів, які створили у нашому місті тисячі робочих місць.

06.12.2017 - 14:05 | Переглядів: 12687
10 кроків для знаходження інвесторів – досвід Тростянецького міського голови

Теги:

2форумОТГ інвестиції

Область:

Сумська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

25 березня 2020

Вітаміни для розвитку громади. Як Северинівська ОТГ вирушила «Яблуневим шляхом», і що з цього вийшло

Вітаміни для розвитку громади. Як Северинівська...

Северинівська об’єднана громада, що на Вінниччині,  розвиває власну економіку за допомогою «фруктово-ягідного...

12 березня 2020

Миколаївська ОТГ – соціально орієнтована громада

Миколаївська ОТГ – соціально орієнтована громада

Миколаївська міська ОТГ стала першою на Донеччині, де влітку 2018 року відкрився Прозорий соціальний офіс. У одній...

10 березня 2020

«Непротоптаними стежками Шумської громади». Відеожурнал

«Непротоптаними стежками Шумської громади»....

Шумська громада є однією з найбільших об’єднаних територіальних громад Тернопільщини. До її складу входить 35 сіл та...

24 лютого 2020

Затишна пекарня та теплиці: на Львівщині коштом Євросоюзу жінки розвивають власний бізнес

Затишна пекарня та теплиці: на Львівщині коштом...

На Львівщині люди розвивають туристичну інфраструктуру за гроші Євросоюзу. 14 сіл однієї з об'єднаних територіальних...

20 лютого 2020

Невелика, але спроможна. Шахівська ОТГ надихає на об’єднання

Невелика, але спроможна. Шахівська ОТГ надихає...

  Шахівська ОТГ була першою сільською громадою, створеною у Донецькій області в 2015 році, на першій хвилі...