Війна змушує прифронтові регіони щодня реагувати на загрози, підтримувати людей і бізнес, шукати відповіді на термінові проблеми. Водночас їм потрібен горизонт, довший за наступний тиждень або черговий конкурс. Потрібні команди, здатні бачити потреби громад, налагоджувати взаємодію між бізнесом, освітою, владою та партнерами, готувати проєкти й планувати майбутній розвиток.

Саме про це говорили учасники Літньої школи для агенцій регіонального розвитку, що відбулася 8-10 вересня в Ужгороді. Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток в Україні», UCORD провів її у співпраці з Європейською асоціацією регіонального розвитку EURADA.

У школі взяли участь представники АРР Запорізької, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Сумської та Одеської областей. Разом із експертами ОЕСР, EURADA та європейських агенцій вони працювали над стратегічною роллю АРР, розвитком малого й середнього бізнесу, залученням інвестицій, підготовкою проєктів і формуванням пріоритетів на найближчі 12 місяців.

Європейські колеги представили досвід Чехії, Італії, Португалії та Хорватії. Він різний за масштабом, ресурсами та інституційною історією, але спільний висновок для українських учасників був очевидним: регіональний розвиток починається не з пошуку коштів, а з розуміння потреб і потенціалу території, робочих партнерств і підготовлених рішень.

«Ми не прагнули дати українським агенціям готові рецепти. Європейські моделі формувалися десятиліттями, а українські АРР молоді й працюють у воєнних умовах, які не мають аналогів. Для нас було важливо створити простір для чесної розмови: що з досвіду колег можна адаптувати, а де Україна має шукати власне рішення. І головне, щоб кожна агенція поїхала зі школи не лише з новими контактами, а з чіткішим розумінням своїх наступних кроків», - зазначила Марина Бриль, керівниця проєкту UCORD.

 

Від окремих проєктів - до регіональної екосистеми

 

 

Для прифронтових регіонів розмова про екосистему розвитку має практичний зміст. Йдеться про постійні зв’язки між громадами, бізнесом, університетами, експертами, обласною владою та міжнародними партнерами. Без них бізнес самотужки шукає підтримку, громади готують окремі проєкти, а інвестор не бачить цілісної пропозиції регіону.

Олег Кулакевич, директор Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області, розповів, що після робочого візиту до нідерландської агенції - члена EURADA, команда почала системніше працювати з інституціями, пов’язаними з регіоном: науковими установами, аграрним бізнесом, громадами, університетами.

«Ми розуміємо, що війна триває, але майбутнє нас чекає. Або ми зараз об’єднуємося, створюємо свою екосистему, починаємо планувати й відбудовувати, або не робимо нічого. За два місяці інтенсивних зустрічей із різними секторами ми побачили, що всі готові працювати разом», - сказав він.

Для АРР Херсонщини одним із конкретних результатів школи стала орієнтація на розбудову такої екосистеми та формування мережі профільних експертів. Невелика команда агенції не може охопити всі питання розвитку регіону, але здатна зібрати довкола конкретного завдання тих, хто має необхідні знання й повноваження.

«Ми не можемо знати все. Але можемо бути тим майданчиком, куди приходять партнери і де розуміють, до кого звернутися, кого запросити, хто може дати якісний аналіз. Наше завдання - розвивати екосистему й формувати навколо агенції мережу експертів», - зазначив Олег Кулакевич.

Ще один важливий акцент АРР Херсонщини стосується змісту інвестицій. Для регіону це не лише фінансування. Партнерства можуть приносити технології, експертні знання, нові рішення або можливість апробувати їх на конкретній території. Завдання агенції - розуміти, які ресурси потрібні регіону, і професійно організовувати роботу з ними.

 

Чіткіші пріоритети замість розпорошених дій

 

 

Представники АРР говорили не лише про нові інструменти, а й про потребу визначити власні функції та зосередити обмежені ресурси на кількох реалістичних напрямах.

Для Агенції регіонального розвитку Миколаївської області одним із головних результатів школи стало рішення провести стратегічну сесію для команди. Її мета - не розробити ще один документ, а уточнити власну роль, сильні сторони, послуги, які агенція може надавати, і послідовність кроків на наступний період.

«Ми бачимо, що рухаємося в правильних напрямах, але нам потрібне чіткіше бачення. Щоб не діяти навпомацки й не розпорошувати зусилля, а розуміти свою унікальність, сильні сторони, послуги, які можемо надавати, і конкретні кроки на наступний період», - сказала Людмила Вашоріна, проєктна менеджерка Агенції регіонального розвитку Миколаївщини.

 

Спочатку аналітика, потім проєкт

Директор Агенції регіонального розвитку Харківської області Євгеній Лук’яненко серед найважливіших висновків Літньої школи назвав потребу посилювати аналітичну основу проєктів.

«Усі проєкти мають будуватися на якісному оцінюванні й глибокій аналітиці. Лише після цього з’являється чітке розуміння, у якому напрямі рухатися. Сьогодні ми більше працюємо з точковими ініціативами, а для масштабніших проєктів потрібні дані, на які можна спиратися», - зазначив він.

АРР Харківщини вже працює з громадами над підтримкою місцевого бізнесу. Зокрема, агенція відібрала чотири пілотні громади, де навчає локальних координаторів орієнтувати підприємців у доступних інструментах підтримки та спрямовувати їх до профільних інституцій. Разом із громадами й бізнесом команда також планує напрацьовувати програми розвитку підприємництва та налагоджувати постійний діалог на місцях.

 

 

Із Літньої школи АРР Харківщини бере у роботу два напрями: глибшу аналітику для підготовки майбутніх проєктів і формування місцевих консорціумів.

«Нам потрібно більше працювати над аналітикою, щоб було на що спиратися, і будувати місцеві консорціуми - зв’язки між громадами, бізнесом та іншими партнерами», - підсумував Євгеній Лук’яненко.

Водночас директор Харківської АРР визнав, що система постійної взаємодії між наукою, бізнесом та органами місцевого самоврядування в регіоні ще лише формується. Саме тому практичним орієнтиром для команди став досвід португальської АРР, представлений під час Літньої школи: її фахівці виїжджають у невеликі громади й консультують підприємців безпосередньо на місцях.

 

Експерти поруч із громадами

АРР Сумської області побачила у європейських практиках можливість частково відповісти на кадровий виклик, який особливо гостро відчувається у прифронтовому регіоні. Директор агенції Віталій Расторгуєв відзначив підхід, за якого невелика команда залучає фахівців у громадах і поступово передає їм частину функцій із підтримки місцевого бізнесу.

«Коли команда невелика, важливо залучати експертів у громадах і передавати їм частину повноважень, щоб вони могли допомагати на місці. Ми вже навчаємо громади й громадські організації, аби вони ставали нашими партнерами в розвитку регіону», - сказав він.

Агенція консультує бізнес через гарячу лінію та за потреби виїжджає в громади. Підхід, який команда планує розвивати після школи, передбачає, що локальні фахівці зможуть надавати базові консультації на місцях, а складніші питання передавати до АРР або профільних експертів.

Окремим висновком для Сумської АРР стала потреба у фінансуванні з різних джерел. За словами Віталія Расторгуєва, поєднання коштів обласного та державного бюджетів, проєктної діяльності й платних послуг може зменшити залежність агенції від одного джерела.

Щоб долати нестачу фахівців, Сумська АРР уже залучає експертів із університетів і партнерських організацій до виконання конкретних проєктних завдань. Такий підхід дає змогу не розширювати штат на всі можливі спеціалізації, але отримувати потрібну експертизу тоді, коли вона необхідна.

 

 

Порівняння з європейськими АРР на Літній школі загострило ще одне питання: у багатьох країнах роль агенцій, їхні функції та взаємодія з регіональною владою визначені чіткіше. Українські агенції також прагнуть зрозумілішої законодавчої основи, щоб їхня участь у регіональному розвитку залежала не від ситуативних домовленостей, а від визначеного мандату.

«У законодавстві бракує чітко прописаних обов’язків, завдань і самої схеми роботи агенцій. Нам потрібно розуміти, де наша зона відповідальності, як ми взаємодіємо з обласною владою, громадами та бізнесом», - зазначив директор АРР Сумщини Віталій Расторгуєв.

 

Не копіювати моделі, а посилювати власні інституції

Підсумки Літньої школи виходять за межі окремих європейських кейсів. Учасники не шукали універсальної моделі для всіх регіонів. Натомість вони зіставляли різні підходи з власними умовами, щоб визначити, які функції варто посилити протягом наступних 12 місяців: аналітику, роботу з громадами, підтримку малого й середнього бізнесу, підготовку проєктів, інвестиційні пропозиції чи мережу партнерств.

«Для регіонального розвитку важливо, щоб агенція могла виконувати зрозумілі функції, мала фахову команду й довіру партнерів. Це не виникає за один проєкт чи один тренінг. Але кожне партнерство, кожна підготовлена проєктна ідея, кожен налагоджений діалог між громадою та бізнесом поступово формують інституційну спроможність регіону», - наголосила Олена Нижник, керівниця компоненту «Регіональний розвиток» проєкту UCORD.

Міжнародний радник UCORD Джон Галлахер зауважив, що сильні АРР формуються поступово - завдяки довірі, партнерствам, професійним командам і практичному досвіду.

«Європейські агенції не стали сильними відразу. Протягом багатьох років вони розбудовували довіру, партнерства, професійні команди та накопичували практичний досвід у стратегічному плануванні, підтримці бізнесу, залученні інвестицій і розробці проєктів. Українські АРР можуть використовувати міжнародний досвід, однак їм не потрібно копіювати моделі інших країн. Натомість варто спиратися на цей досвід і власні сильні сторони та послідовно розвивати ті функції, які є найбільш важливими для їхніх областей», - сказав він.

Літня школа завершилася роботою над пріоритетами та можливими кроками на наступні 12 місяців. Для кожної агенції вони будуть різними. Але спільним для всіх учасників є розуміння: регіональний розвиток не починається тоді, коли з’являється фінансування. Він починається тоді, коли в регіоні є люди й інституції, здатні побачити можливість, залучити потрібних партнерів і довести рішення до результату.

 

---

Більше про Літню школу UCORD читайте у матеріалах порталу «Децентралізація»:

• Від регіональної політики до конкретних рішень: чому навчали АРР прифронтових областей у перший день Літньої школи UCORD
• Літня школа UCORD: як АРР можуть перетворювати потреби регіонів на підготовлені проєкти
• Літня школа UCORD: як АРР Сумської та Одеської областей працюють зі стійкістю, громадами й інвестиціями