8 вересня в Ужгороді розпочалася Літня школа для агенцій регіонального розвитку прифронтових областей, яку Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток в Україні», UCORD проводить у співпраці з Європейською асоціацією регіонального розвитку EURADA.

Учасниками школи стали представники АРР Запорізької, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Сумської та Одеської областей. Програма поєднує європейські кейси, обмін досвідом і практичну роботу, результатом якої мають стати пріоритети та плани дій кожної агенції на наступні 12 місяців.

Перший день був присвячений стратегічній ролі АРР. Європейські експерти й представники агенцій з Італії, Румунії, Португалії, Нідерландів, Чехії та Хорватії говорили про регіональну політику, планування, інвестиції, організаційні моделі та оцінювання результатів.

Регіональна політика починається з потреб конкретної території

Експертки Організації економічного співробітництва та розвитку Катеріна Чіампі Станкова та Марія Варінія Міхалун представили еволюцію регіональної політики ЄС за останні два десятиліття.

Європейська політика згуртованості спрямована на зменшення економічних, соціальних і територіальних диспропорцій. Водночас вона ґрунтується на розумінні, що регіони мають різні ресурси, виклики та можливості. Тому універсальні рішення тут не працюють: розвиток має спиратися на особливості конкретної території, її людей, економіку, інституції, науковий потенціал і партнерства.

Важливим інструментом такого підходу є смарт-спеціалізація. Вона передбачає аналіз регіональних активів і можливостей, залучення бізнесу, університетів, органів влади та громадянського суспільства до пошуку перспективних напрямів розвитку, вибір найважливіших для регіону пріоритетів і створення механізмів для їх реалізації.

У цій роботі АРР можуть бути координаторами: збирати й аналізувати дані, об’єднувати стейкхолдерів, допомагати формувати пріоритети, готувати проєкти, шукати фінансування та відстежувати результати.

Для прифронтових регіонів України цей підхід має особливу вагу. Війна змінює демографію, логістику, потреби громад, стан інфраструктури та можливості бізнесу. Отже, регіональні рішення мають враховувати і поточну безпекову ситуацію, і майбутнє відновлення.

Як стратегія стає програмою та інвестиційним проєктом

Представники регіону Марке, агенції Trentino Sviluppo та АРР Північного-Сходу Румунії розібрали шлях від регіональної стратегії до конкретних програм і проєктів.

Сільвано Бертіні, представник регіону Марке, наголосив, що стратегічне планування починається з ретельної діагностики. Потрібно оцінити соціально-економічне становище регіону, структуру його економіки, демографічні тенденції, кадрові й фінансові ресурси, стан інфраструктури, інституційні умови. Наступні кроки: SWOT-аналіз, визначення цілей та очікуваних результатів, консультації зі стейкхолдерами, підготовка операційного плану, моніторинг і оцінювання.

Лука Капра представив досвід автономної провінції Тренто. Її регіональна програма Європейського фонду регіонального розвитку охоплює конкурентоспроможність, дослідження та інновації, цифровізацію, підтримку малого й середнього бізнесу, енергоефективність, відновлювану енергетику, кліматичну адаптацію, стійкість до ризиків і доступне житло.

Стратегія «Тренто 2040» також акцентує на розвитку людського капіталу, технологічному оновленні, стійкості бізнесу та ролі фінансової системи в розвитку регіону. Агенція Trentino Sviluppo підтримує ці напрями через послуги для бізнесу, наукові парки й центри інновацій, залучення інвестицій, розвиток стартапів, супровід компаній та інструменти міжнародного просування регіону.

Андрея Ралука Леру, представниця АРР Північного-Сходу Румунії, розповіла про підготовку нового регіонального плану. До нього залучають тематичні й територіальні робочі групи, представників громад, бізнесу, освіти, експертного середовища та громадянського суспільства.

Її ключовий меседж: регіон не має підлаштовувати свої потреби під наявні конкурси. Спершу варто визначити, яким він хоче бути для людей, які там живуть, працюють або можуть повернутися. Фінансування є одним із інструментів для реалізації цього бачення. Такий підхід допомагає формувати не розрізнений перелік заявок, а цілісні механізми розвитку.

Чіткий мандат і професійна команда

Учасники Літньої школи також обговорили, якими можуть бути функції, моделі врядування та фінансування АРР.

Досвід різних країн показує: юридична форма агенцій, склад засновників і джерела коштів відрізняються, але для їхньої ефективності потрібні кілька базових умов. Це чіткий мандат, стабільність роботи, багаторічне фінансування, професійні фахівці, довіра влади, бізнесу й громад, а також достатня операційна гнучкість.

Тео Фоллінгс, директор програм агенції економічного розвитку Східних Нідерландів Oost NL та президент EURADA, представив модель, яка поєднує три взаємопов’язані напрями: розвиток бізнесу, доступ до капіталу та інтернаціоналізацію.

Oost NL працює з підприємствами, стартапами, інвесторами, університетами й органами влади двох провінцій. Агенція допомагає інноваційним компаніям розвивати бізнес-кейси, отримувати фінансування, масштабуватися та виходити на зовнішні ринки. Вона також підтримує іноземні компанії, які планують працювати в регіоні.

Роль АРР у такій моделі полягає у виявленні можливостей, формуванні партнерств, зменшенні ризиків на ранній стадії проєкту, підготовці бізнес-кейсу, пошуку фінансування та супроводі реалізації. Водночас агенція не підміняє органи влади, які ухвалюють політичні рішення, чи бізнес-асоціації. Вона додає регіону спроможність з’єднувати різних учасників навколо спільних завдань.

Інновації створюють люди, мережі й довіра

Кейс Моравсько-Сілезького інноваційного центру в Остраві представила Адела Граділова. Центр розвиває регіональну інноваційну екосистему: працює з підприємцями, стартапами, малими й середніми компаніями, університетами, дослідницькими установами та інвесторами.

Його робота охоплює підприємницьку освіту, інкубацію, індивідуальне менторство, акселераційні програми, доступ до грантів і венчурного капіталу, цифровізацію бізнесу, підтримку експорту та міжнародних партнерств. Окремі програми орієнтовані на школярів, студентів, молодих підприємців і компанії, що готуються до масштабування.

Такий досвід важливий для українських регіонів, де розвиток інновацій не може обмежуватися будівництвом інфраструктури. Потрібна системна робота з людьми, навичками, технологіями, підприємницькою культурою, зв’язками між освітою та бізнесом.

АРР Алентежу в Португалії, досвід якої представив Даніель Жанейро, працює у великому малонаселеному регіоні. Відповіддю на територіальну розпорошеність стали чотири децентралізовані офіси й регулярні виїзні консультації в громадах.

Серед напрямів роботи агенції: міжнародне просування регіону й залучення інвестицій, підтримка стартапів і малого бізнесу, розвиток інноваційної інфраструктури, зелений перехід, воднева енергетика, кліматична адаптація та циркулярна економіка. Це приклад того, як АРР може бути присутньою не лише в обласному центрі, а й у громадах, де бізнесу та місцевій владі потрібна експертиза й партнерства.

Трансформація потребує послідовності

Андрея Шеперац представила досвід Сісацько-Мославинської жупанії Хорватії, яка пережила війну, тривалий спад традиційної промисловості та руйнівний землетрус 2020 року.

Регіон розпочав трансформацію через створення нових можливостей для молоді й бізнесу. Одним із напрямів став розвиток геймдеву: навчальні програми для дітей та дорослих, професійна підготовка, нові спеціальності у школах, бізнес-інкубатор, менторство та фінансова підтримка стартапів. Наступним етапом стало створення центру ігрової індустрії, що поєднує освіту, студентську інфраструктуру, інкубацію й акселерацію.

Паралельно регіон розвиває центри нових навичок, професійну освіту, мережу бізнес-інкубаторів, технології безпілотних систем і штучного інтелекту. Досвід Сісацько-Мославинської жупанії показує, що нова спеціалізація регіону не з’являється за один грантовий цикл. Вона формується через послідовну роботу з освітою, кадрами, підприємцями, інфраструктурою та ринком.

Відновлення вимагає інституційної спроможності

Корнелія Млінаревич, директорка Агенції розвитку Загреба, представила роботу агенції після землетрусів 2020 року, які завдали значних руйнувань місту Загреб і Сісацько-Мославинській жупанії.

Агенція стала одним з органів, відповідальних за реалізацію фінансової підтримки відновлення. Її команда перевіряла документацію, закупівлі, обґрунтованість витрат і хід робіт на об’єктах. Робота охоплювала відновлення шкіл, медичних закладів, транспортної інфраструктури, водопостачання, культурної спадщини та інших критичних об’єктів.

Цей кейс показав кілька викликів, характерних і для майбутнього відновлення України: обмеженість ресурсів, дефіцит фахівців і підрядників, зростання вартості будівництва, велику кількість проєктів, зміну нормативних правил і необхідність швидко ухвалювати рішення, не втрачаючи прозорості процедур.

Для АРР це ще одне нагадування: проєктна спроможність, управління фінансами, закупівлями та ризиками, а також професійні кадри є так само важливими, як і наявність стратегічного документа.

Вимірювати не лише виконання, а й результат

Завершальні сесії першого дня стосувалися циклу стратегічного планування та оцінювання його ефективності.

Івона Мендеш Левак представила досвід АРР Осієцько-Баранської жупанії у Хорватії. Робота над планом розвитку розпочалася зі збору та аналізу даних, опитування всіх громад, тематичних досліджень і SWOT-аналізу. У підготовці документа брали участь регіональна влада, агенція, партнерська рада, тематичні робочі групи, експерти та представники місцевого самоврядування.

Упровадження стратегії супроводжується оцінюванням до її затвердження, проміжним оцінюванням у процесі реалізації та підсумковим аналізом впливу. Результати такого аналізу мають повертатися до наступного циклу планування.

Андрея Ралука Леру звернула увагу на різницю між показниками виконання та показниками впливу. Кількість створених стартапів, проведених заходів, освоєних коштів чи збудованих об’єктів потрібна для підзвітності. Водночас вони не дають повної відповіді, чи поліпшилися можливості людей, доступність послуг, якість життя, конкурентоспроможність регіону та його стійкість.

Оцінювання має допомагати приймати кращі рішення під час реалізації програм. Для цього потрібні якісні дані, зрозумілі показники, готовність коригувати підходи й бачити взаємозв’язок між різними інвестиціями: в інфраструктуру, освіту, навички, інновації, цифровізацію, зайнятість і роботу інституцій.

Уроки для українських АРР

Європейський досвід не дає готової організаційної схеми для України. Утім, він чітко показує напрями, у яких українським АРР потрібно посилюватися вже зараз: працювати з даними та регіональною аналітикою, мати зрозумілий мандат, формувати стабільні команди, розвивати партнерства з громадами, бізнесом і університетами, готувати проєкти до залучення фінансування та вимірювати їхній реальний вплив.

Сьогодні можливості українських агенцій дуже нерівні. Частина з них має обмежені бюджети й кадровий ресурс, залежить від короткострокових проєктів або зосереджена переважно на пошуку грантів. Але саме тому важливо поступово переходити до ширшої ролі: бути для регіону професійним майданчиком, який допомагає бачити спільні проблеми громад, визначати пріоритети, збирати партнерства й перетворювати потреби на обґрунтовані рішення.

Для прифронтових областей це питання не про ідеальну інституційну модель колись у майбутньому. Це про здатність уже нині готувати людей, проєкти, дані й партнерства, без яких відновлення ризикує залишитися набором окремих, не пов’язаних між собою рішень.

Перший день Літньої школи UCORD дав учасникам рамку для подальшої практичної роботи. Наступні сесії присвячені обміну досвідом українських АРР, роботі з розвитком малого й середнього бізнесу та інвестиціями, а також підготовці пріоритетів діяльності агенцій на найближчі 12 місяців.