11 лютого 2025 року у Лубенській громаді Полтавської області відбулася симуляційна гра «Оптимізація шкільної мережі», яку розробили експерти шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» з метою моделювання ефективних рішень для розвитку освіти.

---

 

Понад 40 учасниць та учасників – представники місцевого самоврядування, освітян, учнів, батьків та інших зацікавлених сторін спільно моделювали ефективні рішення для реформування освіти в громаді. Гру модерували експерти Програми: Олег Фасоля, Войцех Мархлевський, Артем Горобець, Сергій Дятленко та В’ячеслав Долід, а також залучені тренери: Сергій Рибак та Володимир Колісник.

 

 

Навіщо потрібна оптимізація шкільної мережі?

Оптимізація шкільної мережі – це складний, але необхідний процес, що спрямований на підвищення якості освіти та ефективне використання ресурсів. В Україні, як і в багатьох інших країнах, демографічні зміни, міграційні процеси та економічні виклики вимагають перегляду підходів до організації навчальних закладів.

За словами начальника Управління освіти Лубенської ОТГ Мирослава Костенка, процес оптимізації має бути виваженим і спрямованим насамперед на інтереси дітей:

«Наше головне завдання – зберегти доступ кожної дитини до початкової та базової освіти незалежно від місця проживання. Лубенська громада вже пройшла складний шлях, і зараз наша мережа є досить збалансованою. Ми маємо ще два роки, щоб знайти найкращі рішення, які відповідатимуть інтересам дітей і забезпечуватимуть якість освітніх послуг, за які нам сьогодні не соромно. Але, звісно, завжди є куди рости».

Як проходила гра?

Гра складалася з восьми основних завдань, кожне з яких відображало певний етап процесу оптимізації:

• Оксфордські дебати – учасники дискутували про доцільність оптимізації, враховуючи потреби громади та можливості бюджету.
• Оцінка ефективності освітніх послуг – аналізувалися офіційні статистичні дані Міністерства освіти і науки України.
• Аналіз діяльності навчальних закладів – учасники оцінювали стан окремих шкіл на основі статистичних показників.
• Звіт про стан освіти – формували рейтинг шкіл громади за якістю навчального процесу.
• Визначення головної мети оптимізації – групи розробляли стратегічне бачення розвитку шкільної мережі.
• Розробка моделей оптимізації шкільної мережі – учасники розробляли орієнтовні моделі оптимізації шкільної мережі громади.
• Презентація планів – кожна група представила свій проєкт змін.
• Голосування за найкращий план – учасники спільно обирали найбільш ефективну модель оптимізації.

 

 

Лариса Деркач, директорка академічного ліцею “Європейський” Лубенської міської ради, поділилася своїми враженнями від участі в симуляції:

«Було цікаво працювати в командах, аналізувати статистичні дані – і бюджет, і успішність учнів, і бухгалтерські показники. Ми мали змогу моделювати ефективну мережу шкільних закладів Лубенської громади на основі реальних цифр. Дуже корисно, що в команді були не лише освітяни, а й учні, адміністратори, представники управління освіти та міської ради. Це дуже цінний досвід».

 

 

Старший експерт програми Polaris Сергій Дятленко зауважив, що учасники мислили стратегічно та намагалися ухвалювати рішення з позиції державницького підходу. Водночас, за його словами, жодна група не врахувала ще один ключовий аспект – перспективу Лубен як освітнього центру:

«Чи плануєте ви залучати старшокласників із сусідніх громад? Якщо так, то логічно було б розглянути варіант із двома ліцеями, адже це забезпечило б і конкуренцію, і можливість приймати більше учнів. В іншому випадку – при наявності лише одного ліцею – залучати буде просто нікуди».

 

 

Учасники наголосили, що гра допомогла побачити процес оптимізації не як суто бюрократичний виклик, а як можливість для реальних змін.

«Ця гра стала справжнім відкриттям. Ми звикли сприймати оптимізацію як щось болюче, але сьогодні я побачила, що це шанс зробити нашу систему освіти кращою для дітей. Дуже корисно було працювати з реальними даними й приймати рішення в команді», – Марина Грицун, представниця батьківського комітету Засульського ліцею.

 

 

Таємна учасниця гри

Однією з найбільш неочікуваних подій заходу стало відкриття, що серед учасників була Попова Олена, головна спеціалістка відділу взаємодії з місцевими органами влади головного управління загальної середньої освіти Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України. Вона долучилася до гри інкогніто, щоб побачити, як громади працюють над оптимізацією шкільної мережі в умовах реальних викликів.

Наприкінці заходу організатори розповіли про таємного учасника, що викликало чималий подив і обговорення у спільноті.

Олена Попова поділилася своїми враженнями, наголосивши на важливості таких ініціатив для ефективного впровадження освітньої реформи:

«Формування мережі закладів, які з 2027 року надаватимуть профільну середню освіту, є одним із пріоритетів Міністерства освіти і науки України та місцевого самоврядування. Це складний процес, що передбачає не лише трансформацію шкільної мережі, а й зміни у змісті та підходах до навчання.

Оптимізація мережі нерідко викликає певний спротив, і я добре розумію, що ухвалення відповідального рішення щодо її формування потребує ретельного аналізу, врахування потреб громади та конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами. Захід, організований програмою Polaris, наочно це підтвердив. Управлінці, освітяни, батьки та учні разом шукали рішення, що вкотре доводить — справжні зміни можливі лише за умови відкритої та змістовної співпраці».

 

 

Polaris та розвиток місцевої освіти

Програма Polaris сприяє розвитку освітніх ініціатив та підтримує громади у впровадженні реформи та інноваційних підходів до управління школами. Такі симуляційні ігри допомагають учасникам не лише аналізувати проблему, а й шукати реальні рішення. Як підкреслив Олег Фасоля, керівник освітньої команди Програми Polaris, головне – не затягувати процес і діяти на користь учнів:

«Ми хотіли показати, що комунікація є вкрай важливою, що треба чути один одного, незалежно від наших особистих позицій чи інтересів. Ми маємо говорити до тих пір, поки не дійдемо до консенсусу. Але важливо пам’ятати: загальну середню освіту дитина може здобути лише один раз у житті. Якщо ми роками будемо сперечатися, шукаючи ідеальне рішення, то кожен рік діти втрачатимуть шанс на якісну освіту».