Як перетворити культурні заклади культури в громадах у дієві інституції, які надають конкурентні і якісні послуги, говорили під час форуму «Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи в громадах. Відновлення громад через культуру».

---

До діалогу долучилися близько 160 учасників, серед яких представники Верховної Ради України, профільних міністерств, органів місцевого самоврядування, міжнародної технічної допомоги та експерти у галузі побудови культурних інституції. Організував форум Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій.

Упродовж року експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» провели ґрунтовне дослідження стану надання культурних послуг в партнерських громадах Волинської області та зрозуміли, що культурна сфера переобтяжена застарілою інфраструктурою, фінансування на неї з кожним роком стає меншим, а бюджетні видатки нерідко неефективні. Через це рівень культурної компетентності та культурних практик українців суттєво ниж­чий, ніж у жителів європейських країн.

Рішенням цього виклику може стати нова культурна політика, яка створить умови для застосування інновацій, стимулювання творчих індустрій, захисту інтелектуальної власності та має стати першочерговим засобом для модернізації суспільства, що забезпечить ріст економіки та розвиток людського капіталу. І децентралізація у цьому є потужним інструментом, яка дозволить трансформувати культурні послуги у громадах, вважає Микола Точицький, Міністр культури та стратегічних комунікацій України:

«Переосмислюючи, як ми надаємо доступ до культури — через бібліотеки, музеї, творчі простори, ми можемо гарантувати, що кожен українець може реалізувати свій творчий потенціал. Культура — це вагомий чинник життєстійкості та відновлення громад. Ми часто говоримо про відбудову України після війни. Без культурного відновлення цей процес буде неповним, бо культура — душа нації».

 

 

Микита Потураєв, голова комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики вважає, що творити сильну національну культуру важливо через розвиток культури на рівні територіальних громад:

«Це буде справжніми підвалинами великої української культури. Бо насправді генії не народжуються в столицях, генії народжуються в містах, містечках, селах. Для того, щоб генії знаходили шлях, треба, щоб був початок. А початок завжди там, де людина народилася».

 

 

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» підтримує цю ініціативу, адже конкурентоспроможні культурні послуги допоможуть громадам економічно розвиватися, ставати більш спроможними та самодостатніми, що є серед пріоритетів Міністерства розвитку громад та територій:

«Нам важливо допомогти комітету Верховної Ради у внесенні законодавчих змін у цій сфері, аби надати органам місцевого самоврядування інструмент, який дозволить розширити їхні можливості», — говорить Майя Гоголадзе, керівниця Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

 

 

Під час форуму також презентували успішні місцеві практики переформатування музеїв, бібліотек, клубів у сучасні та ефективні заклади культури та впровадження цифровізації у сферу культури через інструмент міжмуніципального співробітництва.

За підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» громади вже уклали кілька договорів міжмуніципального співробітництва саме у сфері культури і соціальних послуг. Як результат, Рожище та Рожнятів, доєднавши Горохів, у такому партнерстві написали спільний проєкт зі створення унікальної цифрової платформи, яка дасть змогу оцифрувати бібліотечні фонди. Так громади прагнуть налагодити якісний облік книг, покращити доступ жителів до літератури та читання та кооперуватися з видавництвами і письменниками. Щоб привернути увагу людей до запуску цієї цифрової бібліотечної платформи та зробити читання трендом, ці громади нещодавно встановили національний рекорд України у номінації «Найбільш читаюча громада». Ця подія наробила такого резонансу, що понад 3 тисячі жителів долучилися до спільної справи і прочитали понад 31 тисячу книг зі своїх бібліотек.

 

 

Демонструючи економічний вплив культурних ініціатив,своїм успішним досвідом поділилася Теребовлянська громада. Після того, як у 2021 році тутешній історико-краєзнавчий музей став музеєм-майстернею, тут відбою немає від відвідувачів — приїжджають навіть групи по 50 осіб з сусідніх областей — ділиться історією успіху Лілія Соха, заступниця директора Теребовлянського музею-майстерні (Тернопільська область). Окрім постійних експозицій і тимчасових виставок, в приміщенні музею працювала модельна школа, давали приватні уроки малювання, відбувалися зустрічі книжкового клубу. Тут збирається молодіжна міська рада, кіномани для переглядів фільмів, а волонтери виготовляють тут енергетичні батончики для військових. Натомість у підвальних приміщеннях проводять майстер-класи. 

«Платні послуги — найкраще рішення для комунальних установ, бо це дає можливість заробляти самим на себе. Причому це заробіток на недорогих послугах. Виготовити свічку коштує 120 грн, мило — 100 грн. Раніше в нас було 10 ароматів, а тепер 56. Це про постійний розвиток. Зароблені кошти ми використовуємо, щоб удосконалити виставки, змінити експозиції, купити необхідну техніку», - говорить Лілія Соха.

 

 

Тим часом в Чортківській громаді на базі публічної бібліотеки створили арт-гараж. В певний момент книгозбірня, розташована в старій будівлі, пам'ятці архітектури місцевого значення, перестала вміщати всіх охочих, а верхні поверхи узагалі були недоступними для маломобільних та літніх людей, ветеранів, мам з малими дітьми. Тоді вирішили задіяти для читацьких зустрічей дворик між бібліотекою і гаражем, що пустував, пригадує Ірина Брунда, директорка Чортківської публічної бібліотеки. Головним задумом було облаштувати тут місце не стільки для книг, як для людей:

«Ми збирали мешканців, яким не байдуже, що діється в громаді, які хочуть змін, які мріють разом з нами, на дизайн-сесію. Ми дизайнували не простір, а цінності».

 

 

«І лише потім за допомогою професійних архітекторів надали фізичну форму цим сенсам. Далі ми продовжували розмовляти про майбутній гараж з молоддю, дозволили дівчатам, які хотіли стати дизайнерками, створити серію айдентики для нового простору. Так через кожну подію дозволяли людям проявляти свої таланти і мрії», — додає Катерина Яковець, архітекторка і співтворчиня «Бібліотечного Гаражу».

Ці та інші історії про те, як по-різному можуть виглядати заклади культури в маленьких українських громадах без шаленого фінансування, надихають, показують способи і спонукають інших йти шляхом переформатування застарілих закладів на сучасні й цікаві та відновлення громад через культуру.

Більше про розвиток культурних послуг в громадах - у секторальній рубриці порталу "Децентралізація".