Бій з бюрократією. Навіщо потрібен закон про адміністративну процедуру

Авторка: Лариса Білозір,  народна депутатка України,
Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування


Закон про адміністративну процедуру (проєкт №3475), який Україна намагається прийняти більше 20 років,  є одним із найочікуваніших з боку ЄС. Але на нього також чекає і українське суспільство, адже прийняття закону вперше дозволить на законодавчому рівні врегулювати процедурну частину відносин громадян і бізнесу з чиновниками.

У 2016 році необхідність ухвалення цього законопроєкту була вкотре закріплена в офіційних документах, цього разу - в Стратегії реформування державного управління України. Але попри тверді наміри, ми й досі живемо в країні, де громадянин у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування не має навіть права бути вислуханим перед прийняттям рішення, що його стосується.

Більше того, громадянин не має права доступу до матеріалів своєї справи. А орган владних повноважень, що приймає рішення, не зобов’язаний його обґрунтовувати. Водночас чинна відомча процедура оскарження погіршує право громадян на захист.

Вперше рішення про необхідність такого закону було прийнято ще в 1998- році. Перша робоча група, яка готувала законопроєкт, була створена Міністерством юстиції у 1999 році.  Законопроект кілька разів вносився урядом до Верховної Ради, але досі не був прийнятий. Як це буває в українській політиці - завжди щось ставало на заваді, а зміни урядів вели до нового 2-річного циклу «доопрацювання-погодження-реєстрації». 

У 2014 році, до речі, вперше європейські експерти, які оцінюють стан урядування у країнах ЄС та країна-партнерах, надали позитивний висновок щодо законопроєкту. Але і тоді Україна шанс змарнувала.

Нарешті, на 30-му році Незалежності, ми отримали реальну можливість, аби розв’язати цей «гордіїв вузол» бюрократичної машини.

 

 

Як зміниться життя українців з прийняттям закону про адмінпроцедуру

Давайте розглянемо типову ситуацію взаємодії громадянина та держави зараз.

Пані Марія - одинока матір, виховує двох неповнолітніх дітей. Мешкає в селі на Вінниччині, має присадибну ділянку, отриману у спадок від батьків. Завдяки ділянці годує родину. Як мати-одиначка Марія отримує від держави соціальну допомогу на виховання дітей та має субсидію на комунальні послуги.

Щомісяця близько 2000 грн соцдопомоги зараховуються їй на карту. Але цього разу вона чомусь отримала менше, ніж зазвичай. Щоб з’ясувати причини, у відділенні банку їй порадили йти до соціальної служби.

Там жінці сказали, що у відділі була якась перевірка, тому був проведений перерахунок, який виявив, що їй встановили не той розмір соціальної допомоги. Тепер, окрім того, що вона буде отримувати менше коштів, їй, можливо, ще й доведеться повертати різницю через переплачену раніше допомогу. Для одинокої матері така новина - це грім серед ясного неба. З’ясувати хоч якісь подробиці та отримати обґрунтовану відповідь від чиновників так і не вийшло.

Проблемою з точки зору процедури є те, що Марію навіть не попередили, що виникли якісь підстави для перерахунку соціальної допомоги, а розмір виплат може зменшитися. Тобто орган влади не поінформував Марію ні про справу, ні про ризик прийняття негативного для неї рішення, не вислухав її, не довів до її відома обґрунтоване рішення та не повідомив порядок його оскарження. Державний орган самовільно погіршив соціальне становище пані Марії та просто поставив її перед фактом. І, до речі, якщо помилка у призначенні була допущена не з вини громадянина, то і негативних наслідків зворотної дії не може бути (як-от, повернення коштів).

У цивілізованих демократичних країнах, де функціонують єдині правила та механізми відносин громадян і бізнесу з владними органами усіх рівнів, таке просто неможливо! Чіткі принципи і правила загальної адміністративної процедури у Європі – це стандарт. Без цього не може повноцінно функціонувати справедлива правова держава. Навіть в Хартії прав людини ЄС є окрема стаття: «Право на належну адміністрацію».

Через те, що зараз в Україні відсутній закон, який би визначав права громадян та бізнесу у відносинах з владними органами усіх рівнів, сотні тисяч громадян стикаються з подібними проблемами.

В умовах дії закону про адмінпроцедуру Марію б поінформували про те, що є підстави для перегляду соціальних гарантій, що соціальна служба вивчає всі матеріали справи, а Марія може з ними ознайомитись. Замість неприємних несподіванок, з Марією б підтримували зв’язок та комунікацію до прийняття рішення.

Саме тому Україна повинна нарешті гармонізувати своє законодавство з європейським правовим простором. І не лише, щоб виконати свої зобов’язання перед західними партнерами, а й заради захисту, в першу чергу, своїх же громадян, які щодня змушені «оббивати пороги» владних кабінетів у пошуках справедливості або ж просто змиритися зі свавіллям.

Потрібно терміново впроваджувати справедливі стандарти та механізми. Тоді і громадянам, і бізнесу буде зрозуміло, як реалізовувати та захищати свої права та законні інтереси у процесі взаємодії з органами влади.

 

Ключові зміни, які передбачає законопроект

По-перше, закон забезпечить безпосередню участь громадянина у прийнятті рішення, яке його стосується,, право висловити свою позицію і бути вислуханим до моменту прийняття відповідного рішення. Це дуже важливо з огляду на значну кількість конфліктів і непорозумінь, які виникають у громадян під час комунікації з владними органами.

Також закон впроваджує поняття зацікавлених осіб. Це люди, яких прямо або опосередковано стосується те чи інше рішення органу влади. Наприклад, у випадку, коли інвестор отримує ділянку під забудову на місці парку і починає там роботи. Сьогодні, люди, які живуть поруч, дізнаються про це лише тоді, коли будівництво вже розпочинається. З точки зору законопроєкту про адмінпроцедуру, перед тим, як прийняти рішення, що зачіпає чиїсь інтереси, владна структура має принаймні запитати думку людей, тобто сусідів цієї ділянки. Це європейська практика.

Крім того, за законом органи влади повинні мотивувати свої негативні (несприятливі) адміністративні рішення і повною мірою роз’яснювати людям, як їх можна оскаржувати.

Найголовніше, що закон про адмінпроцедуру унеможливлює бюрократизацію в органах влади, робить взаємодію зручною та передбачуваною, а рішення - збалансованими.

Завдяки широким обговоренням у процесі підготовки законопроєкту урядовці, депутати, українські та європейські експерти знайшли консенсус у багатьох речах, напрацювали якісний документ, що гармонійно відповідає європейським стандартам та враховує українські реалії.

 

 

 

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
04.03.2021 - 11:35 | Переглядів: 9904
Лариса Білозір

Автор: Лариса Білозір

Теги:

Лариса Білозір участь громадян

Читайте також:

12 грудня 2024

12 грудня 2024

Вакансія! Фахівець(чиня) з розвитку спроможності громад

Вакансія! Фахівець(чиня) з розвитку...

Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

11 грудня 2024

Синергетичний підхід: як працює підтримка ветеранів у Калуській громаді

Синергетичний підхід: як працює підтримка...

Як працює механізм підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей на рівні громади, що можна вважати успішними...

11 грудня 2024

Перезавантаження ветеранської політики: досвід Чорноморська

Перезавантаження ветеранської політики: досвід...

Повертаючись із поля бою в рідну громаду, ветерани стикаються з різними викликами: реабілітація, працевлаштування,...