Безпечно, комфортно і привабливо. Як «Кращі практики» змінюють життя вітчизняних громад

Безпечно, комфортно і привабливо. Як «Кращі практики» змінюють життя вітчизняних громад

Дива трапляються. Бо як інакше розцінити такі по-хорошому вражаючі факти, про які йтиметься нижче? Зокрема той, що в місті Славутич, яке хоча й віддалено, та все-таки допоки асоціюється з аварією на Чорнобильській АЕС, на противагу атомному монстру віднедавна генерують «зелену» енергію сонця.

У Білій Церкві, на центральних вулицях якої раніше майже не було зелених насаджень, тепер через е-технології відстежують «здоров’я» кожного посадженого деревця.

В Чугуєві на Харківщині старшокласниці перемагають однолітків під час стрільби з пістолета чи автомата в інтерактивному тирі. А в селах Боратинської громади (Волинська область) минулої осені вже ніхто узвичаєно не спалював торішнє листя, бо тамтешні школярі і школярки залюбки його компостують і перетворюють на гумус.

Не інтригуватимемо вас більше – просто докладніше розкажемо про переможців конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 року за темою «Формування безпечного, комфортного та привабливого життєвого середовища».

 

Сонячному місту бути!

Так склалося, що в Славутичі з-поміж 25 тисяч жителів виявилося чимало молодих талановитих інженерів, причетних до енергетики. Двоє з них – Андрій Зінченко і Володимир Жигало та економіст Олексій Михайленко заручившись підтримкою міської влади, заснували громадську організацію «Greencubator».
Йдеться про енергетичний кооператив, який об’єднав громадян, підприємства та організації з метою реалізації різноманітних локальних проєктів в енергетичній сфері, передовсім щодо децентралізованого, екологічного і незалежного від компаній та концернів виробництва енергії.

Свого часу Славутич підписав міжнародну Угоду мерів, яка зобов’язує скорочувати викиди шкідливих речовин і дбати про довкілля. Місто вдвічі скоротило використання газу, тут утеплили будинки і замінили вікна. Місцева котельня використовує торф та подрібнену деревину. В структурі міськради з’явився департамент енергоменеджменту, фахівці якого здійснюють щоденний моніторинг енергопостачання в муніципальних спорудах. У більшості з них встановлені індивідуальні теплові пункти. Такі енергоефективні заходи, передбачені «Планом дій сталого енергетичного розвитку та клімату», вже дали змогу зекономити для міського кошторису понад 17 млн грн.

Сьогодні енергетичний кооператив реалізовує проєкт «Сонячне місто» – споруджує сонячну електростанцію, орендуючи для цього дахи муніципальних приміщень, попередньо перевіривши їх на спроможність тримати навантаження. Він приєднався до мереж Чернігівобленерго і з червня 2020 року вже реалізовує електроенергію за «зеленим тарифом». Інвестор отримує прибуток, громада – робочі місця, податки до бюджету, загальний розвиток регіону.

«Важливо, – відзначає експерт Ради Європи Вадим Прошко, – що муніципальний енергокооператив у Славутичі створений для будівництва сонячної електростанції шляхом спільнокошту місцевих жителів. Проєкт працює. Водночас ідея заслуговує на підтримку і поширення».
Конкурсна комісія відзначила інновацію славутчан дипломом І ступеня в номінації «міські ради».

 

До Білої Церкви на еко-пікнік

Наприкінці минулого століття потужна індустріалізація, хаотична забудова нових житлових районів довкола гігантів хімічної промисловості істотно додали непривабливих фарб старовинному місту на Київщині. Дивом зберіг зелені шати хіба що відомий в Україні парк «Олександрія», розташований по обидва береги красуні-Росі, який люблять туристи і місцеві відпочивальники.

Та прийшов час «збирати каміння»: влада запропонувала громаді нову політику місцевого рівня з озеленення, охорони і захисту зелених насаджень. Торік Білоцерківська міська рада підписала меморандум про співпрацю з одним із міжнародних фондів, який опікується розробкою ефективних смарт рішень у сфері екології. Карт-бланш управлінцям дали результати соціологічного опитування, відповідно до якого 59,7% городян назвали проблему озеленення пріоритетною. У листопаді 2019-го тут впровадили програмний продукт Smart Green БЦ, виготовили мобільний додаток.

«Це сучасний ефективний інструмент для управління зеленими насадженнями в місті, єдина електронна база, в якій зібрана докладна інформація про кількісний та якісний стан зелених насаджень у нашому місті, – пояснює авторка проєкту, начальниця управління благоустрою та екології департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради Альона Колотницька. – Ці дані необхідні передусім балансоутримувачам зелених зон, територій, насаджень. Вони корисні для містян, які можуть долучитися до озеленення вулиць і скверів. Жителі міста можуть нині впливати на хід озеленення – подавати заявки, пропозиції, брати безпосередню участь у всіх наших заходах».

Smart Green БЦ, за словами його авторів, став першим таким продуктом в Україні, що допомагає місту управляти своїм зеленим господарством. Водночас його аналоги успішно діють в багатьох європейських країнах. Цікавість до білоцерківської інновації виявили колеги з інших вітчизняних міст, згадану технологію вже купила Одеса, до смартизації управління зеленим господарством взялися Львів та Рівне.

Важливо, що реалізація проєкту, також відзначеного дипломом «Кращих практик» 2020, поділена на відповідні часові періоди – кроки. Так, протягом минулого року і впродовж 2021-го триватиме робота над розробкою стратегії відновлення та збагачення зеленого фонду міста.

Відбуваються навчання волонтерів, проходять відкриті уроки з висадки садженців дерев і навіть масові еко-пікніки, після яких в парках і скверах залишаються не купи сміття і обгорілі кущі, а рівненькі алеї молодих платанів, яких вже висадили майже 40.

Під час таких заходів влада і громада спільно змінює кольорову палітру обличчя Білої Церкви з сірих, чорних і темно коричневих з присмаком сажі та інших шкідливих продуктів вулканізації на всі відтінки життєстверджуючого – зеленого.

 

В інтерактивному тирі – інтерактивне «яблучко»

Цікавий приклад практики, яка красномовно свідчить: створення комфортних умов для навчання може кардинально змінити ідеологію сприйняття підлітками вивчення одного зі шкільних предметів, а саме «Захист Вітчизни», представила на конкурс «Кращі практики» 2020 Чугуївська міська рада Харківської області.

Водночас ця робота виходить за рамки власне освітянської, бо зачіпає сферу національно-патріотичного виховання школярів не лише одного чи кількох учбових закладів, сприяє належній підготовці юнаків допризовного та призовного віку до військової служби, а й позитивно впливає на суспільно-політичне життя міської громади загалом.

Справа має свою історію. Спершу при відділі освіти міськради був створений навчальний центр допризовної підготовки юнаків 10-11 класів. Затим з’явився освітній округ, де таке навчання проходили вже всі юнаки і дівчата. Нині він став структурним підрозділом однієї зі шкіл міста. Та відчутною проблемою весь цей час залишалася слабка матеріально-технічна база.

Авторам ідеї, яка стала підґрунтям для цієї практики, вдалося багато що змінити шляхом реалізації мініпроєктів розвитку територіальних громад «Разом у майбутнє», запроваджених Харківською обласною радою. Зокрема тут облаштували сучасний плац та смугу перешкод, придбали і встановили новий програмно-апаратний комплекс – інтерактивний тир, з допомогою якого вчитель може ефективно передати учням навички прицільної стрільби з автомата і пістолета. Як зазначають фахівці, зброя з лазером має такий же вигляд як і справжня.

Так-от, оновлена матеріальна база, комфортні умови, високоточна техніка, комплексний підхід до викладання істотно прислужилися зростанню інтересу старшокласників до військової підготовки.

Як відзначила консультантка Ради Європи Віра Козіна, яка під час верифікації описаної практики безпосередньо побувала в Чугуєві, «Тут все зроблено з великим розумінням та любов’ю до справи». Позитивним назвала членкиня конкурсної комісії і зміну навчальної програми в міському центрі допризовної підготовки: дівчата віднедавна можуть навчатися тут за спеціальністю, передбаченою для чоловіків (стрільба, фізична та стройова підготовка, поводження з різними видами зброї), а хлопчики – за спеціалізацією медицини.

Результати практики мають не лише виховну, а й соціальну функцію, зокрема щодо профорієнтації старшокласників і старшокласниць. Так, останніми роками 17-18% випускників міських шкіл Чугуєва обирають для подальшої освіти саме ті виші, де здійснюється підготовка військових кадрів. 200 юнаків і дівчат вже обрали професію військовослужбовця справою свого життя і нині професійно захищають Україну, беруть участь у миротворчих операціях.

 

«Здорова альтернатива» по-боратинському

Що може переконати волинських селян відмовитися від прадавньої звички, до якої вдавалися їхні батьки, діди, – кожної осені спалювати на своїх обійстях сухе листя та залишки бадилля городини? Як з’ясувалося, така сила є. Це щире переконання їхніх власних дітей та онуків про те, що такі нерозумні дії сьогодні – не лише екологічно шкідлива справа, а й практично невигідна річ. Бо вогонь і дим від таких осінніх багать зводять нанівець спроможність Матері-Землі відтворювати гумус, який забезпечуватиме як наше життя, так і фізіологічне буття наступних поколінь.

Проєкт «ЕкоГромада»: шлях змін» Боратинської сільської ради (Луцький район, Волинь), відзначений дипломом І ступеня конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020, докладно розповідає про формування екологічної свідомості та культури шляхом впровадження комплексної системи роздільного збирання твердих побутових відходів і застосування системи компостування на території згаданої громади.

Автори ідеї започаткування «розумної екологічної громади» передбачили комплекс технічних, організаційних та мотиваційних заходів у двох ключових сферах – муніципальному енергетичному менеджменті (запровадження на базі закладів освіти системи роздільного збирання відходів і системи компостування решток органіки) та екологічній освіті і вихованні.

Придбані контейнери для роздільного збирання ТПВ встановили на спеціально обладнаних майданчиках саме поблизу навчальних закладів. Поруч своїми руками облаштували компостери для органічних відходів.

Діти, підлітки стали найвідданішою аудиторією для новацій. Як видно з відео, це нескладна і необтяжлива робота: у власноруч зібраний дерев’яний компостер, на дні якого лежить плівка, школярі залюбки кладуть опале листя. Затим, пояснюють автори практики, туди запускають черв’ячків. «Каліфорнійські?» – запитуємо у співрозмовника – спеціаліста із проєктної діяльності та співробітництва Боратинської громади Анатолія Левчука. «Ні, – посміхається молодий чоловік, – наші, українські. Нехай працюють на користь нашої громади».

Як розповів пан Анатолій, нещодавно він здійснив робочий об’їзд еко-об’єктів громади і власноруч переконався, що всі компостери завантажені, а в кількох школах їхня кількість навіть зросла. Ще шість нових зробили в Баївському дошкільному закладі. Навесні учні та їхні педагоги планують зробити з перепрілої органіки «теплі грядки» і вирощувати городину для шкільних їдалень.

Допоки, майже п’ята частина жителів Боратинської громади вже активно долучена до системи роздільного збирання відходів та компостування. Та тут вже мріють, щоб це робити в кожному домогосподарстві, а в подальшому планують навчитися ще й ефективно використовувати та продавати вторинну сировину.

Завершуючи наш короткий цикл публікацій про переможців загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 року, ще раз згадаємо добрим словом його організатора – Міністерство розвитку громад та територій. А також авторів цієї унікальної методики захоплюючого «змагання працюючих інновацій» із Департаменту демократії і врядування Генерального директорату Ради Європи.

Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка


Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

23 лютого 2021

Автофестиваль та серіал «Про людей громади». Нестандартний досвід

Автофестиваль та серіал «Про людей громади»....

Боратинська громада Волинської області показала, як можна проводити фестиваль під час суворого карантину, знайомлячи...

16 лютого 2021

Передача медзакладів громадам та співпраця для їх фінансування: важливі запитання

Передача медзакладів громадам та співпраця для...

На якому етапі процес передачі колишніх районних лікарень громадам? Як громадам співпрацювати для спільного утримання...

05 лютого 2021

Про «водні» кредити від держави та будівництво систем водопостачання «з нуля»

Про «водні» кредити від держави та будівництво...

Ініційований Швейцарсько-українським проєктом DESPRO діалог виявив чимало проблем галузі й накреслив шляхи їхнього...

30 грудня 2020

Конкурс журналістських робіт з децентралізації 2020: кількість переходить в якість

Конкурс журналістських робіт з децентралізації...

Завершився 5-й Всеукраїнський конкурс журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної...