Як створити "громаду у смартфоні": необхідні інгредієнти

Автор: Софія Сакалош, регіональна координаторка у Вінницькій області. Програма "Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP), Фонд Східна Європа


Ми так багато чуємо про "громаду в смартфоні", "цифрову громаду"… Але що ж це таке і що справді робить громаду цифровою? Давайте розберемось.

 

Перша і найбільш очевидна відповідь  цифрові технології.

Звісно, має бути відповідна інфраструктура, інтернет, власне, пристрої (ноутбук, планшет, смартфон чи ПК). 

Але давайте уявимо ситуацію, що у кожного є такий пристрій із підключенням до мережі. Що це нам дає? По суті, це можливість отримати інформацію чи передати її більш оперативно, не залежати від відстані, місцезнаходження і часу.

Але ми розуміємо, що не лише цей аспект є важливим. 

Іншим на думку спадають різні інструменти взаємодії між владою та громадянами.

Можливо, ви вже чули про електронні петиції, громадський бюджет, електронні консультації, сервіси, які допомагають вирішувати поточні проблеми у місті ("Відкрите місто", "Мапа звернень"), та різні чат-боти, за допомогою яких можна отримати швидку відповідь від органу влади. Ці інструменти є своєрідними провідниками думок та каталізаторами обміну інформацією між владою та громадою. Також часто використовуються сторінки в соціальних мережах, на яких органи влади публікують поточну інформацію чи навіть проводять невеликі опитування громадської думки.

Давайте уявимо ситуацію, коли громада А вирішила впровадити всі інструменти і підключила їх до власного вебсайту, але громадяни ними не користуються.

У такому випадку навіть наявність цих інструментів не гарантує статусу "цифрової громади".

Ідемо далі і підходимо до аспектів "політична воля" та "відповідальні за цифровізацію особи".

Припустимо, що у громаді є активні мешканці, а у будь-якій громаді такі є. Вони можуть ініціювати підключення до наявних інструментів е-демократії, створення електронних петицій, поширювати інформацію серед людей, щоб отримати потрібну кількість голосів, але орган влади не братиме до уваги такі рішення. Саме тому важливо, щоб у громаді була відповідальна за цифровізацію та взаємодію з громадою особа. А також – "політична воля", а простіше кажучи – керівництво громади, яке розумітиме важливість діалогу з мешканцями та спільного формування порядку денного.

І нарешті поговоримо про найважливіший компонент, без якого громада не може бути "цифровою" – це сама громада!

Можна підключити всі населені пункти до інтернету, мати смартфон, планшет чи ноутбук або комп'ютери для спільного користування в бібліотеці чи коворкінгу (публічному просторі). Можна навіть мати прогресивне керівництво громади, яке розуміє важливість використання технологій для громади. Але без самих мешканців, які братимуть участь у процесі ухвалення важливих рішень у громаді, які, зрештою, хочуть брати відповідальність за розвиток громади, у якій живуть, – цифрова громада неможлива.

Таким чином стає зрозуміло, що громаду цифровою роблять не технології чи інструменти, хоча без них, звісно, не обійтись. Цифрова громада  це люди, які розуміють важливість впровадження технологій та інновацій, що полегшуватимуть життя та покращуватимуть і розвиватимуть громаду. Це постійний діалог між органами влади і мешканцями, який допомагає визначати пріоритети розвитку та вирішувати проблеми. А цифрові інструменти та інфраструктура роблять цей процес простішим та доступнішим!

Cаме тому швейцарсько-українська Програма EGAP започаткувала та активно реалізує проєкт "Цифрові громади". Зараз відібрано 10 пілотних громад у 5 цільових областях (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Луганська та Одеська). У межах проєкту вже проведено цифровий аудит та кілька цільових досліджень для визначення наявних ресурсів кожної громади, її сильних та слабких сторін, а також можливостей розвитку та викликів, з якими громада може зіткнутись під час цифрового розвитку.

Далі спільно з громадою розробляється концепція та план цифрового розвитку, які визначають системне та послідовне впровадження цифрових інструментів для сталого розвитку громади. Цифрова громада у розумінні проєкту – це сучасна, ефективна та успішна громада, де цифровізація розглядається не як самоціль, а лише як засіб для досягнення визначених цілей. 

Основні аспекти цифровізації громади ґрунтуються на 8-ми принципах Good Governance – залучення громади до ухвалення важливих рішень, відкритість, підзвітність, доступність та ефективність муніципалітету, його готовність до консенсусу з громадою та здатність чути кожного мешканця.

Дуже важливою є експертна підтримка муніципалітетів для покращення стратегій комунікації з громадою та бізнесом, впровадження цифрових технологій. Виходячи з досвіду європейських держав, одним із головних пріоритетів у процесі цифровізації громад є підвищення цифрової грамотності населення, що передбачає створення не лише умов для навчання дорослих, а також і впровадження мотиваційних програм та проведення інформаційних кампаній для більшого залучення жителів до використання впроваджених цифрових інструментів.

Адже для того, щоб змінювати і трансформувати, важливо розвивати свою громаду та державу. Робити все можливе для того, щоб наше завтра було кращим, ніж сьогодні, використовуючи в тому числі і цифрові технології, тоді "цифрова" громада творитиме "цифрове" майбутнє!

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
07.07.2020 - 14:56 | Переглядів: 4585
Author list 62bc8836f22eff1944a07772e7ba8365

Автор: Софія Сакалош

Теги:

участь громадян

Джерело:

Рубрика

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

05 травня 2021

12 травня - онлайн-дискусія "Польська модель взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування. Досвід для України"

12 травня - онлайн-дискусія "Польська модель...

12 травня з 10:00 по 11:30 відбудеться онлайн-дискусія на тему: «Польська модель взаємодії органів державної влади та...

30 квітня 2021

Розпочинається пілотний проект з картування відходів в Україні

Розпочинається пілотний проект з картування...

В Україні стартувала робота з картування відходів (Waste Mapping) у громадах в рамках компоненту «Циркулярна...

30 квітня 2021

5 травня - вебінар про діяльність робочої групи з впровадження системи НАССР

5 травня - вебінар про діяльність робочої групи...

  5 травня 2021 року швейцарсько-український проєкт DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної...

30 квітня 2021

Як громадам стимулювати економічний розвиток – презентація посібника

Як громадам стимулювати економічний розвиток –...

      Посібник «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі...