Хаб «Місто змістів» — вінницька платформа для розвитку міста

«Місто змістів» сьогодні є центральним осередком і справжнім драйвером соціальної активності у Вінниці. В основі діяльності лежить ідея грамотного міжсекторального діалогу між громадськими активістами, місцевою владою та бізнесом. Протягом 2019 року в хабі проведено 476 заходів, організаторами яких стали 59 вінницьких і 26 всеукраїнських організацій громадянського суспільства (скорочено — ОГС), 7 міжнародних організацій, 17 структурних підрозділів міської ради та ОДА, а учасниками — майже 16 тис. осіб. Яким є внесок Проекту ПРОМІС у побудову такої моделі та що робить її успішною?

 

 

Ініціатива створення платформи виникла понад п’ять років тому. У грудні 2014 року з метою формування сильної територіальної громади Вінницька міська рада затвердила Програму сприяння розвитку інституцій громадянського суспільства на 2015–2017 роки. Окремим пунктом Програми було заплановано створення Центру підтримки ІГС, де б міські об’єднання, ініціативи та активісти могли взаємодіяти та підвищувати свою спроможністі. Невдовзі ця ідея і лягла в основу створення хабу «Місто змістів», який став каталізатором співпраці міської влади з громадським сектором задля реалізації Стратегії розвитку Вінниця-2020.

 

 

У 2016 році міська рада виділила Центру приміщення загальною площею майже 200 кв. метрів на першому поверсі історичної будівлі в центрі міста за адресою: вул. Пушкіна, 11. Протягом 2017 року коштом міського бюджету на загальну суму близько 3 млн грн приміщення відремонтували, і вже у 2018 році простір відкрив свої двері для відвідувачів. Особливістю приміщення хабу є властивість трансформера: у будь-який момент його можна перетворити на велику залу для понад 100 осіб, а за потреби — у невеликі приміщення для роботи, зустрічей чи закритих дискусій.

«Вінницька міська рада розуміє важливість цього партнерства для міста й не ставить фінансове самозабезпечення хабу на перший план, оскільки ефект «Міста змістів» не вимірюється лише коштами. Насамперед це про побудову міцних соціальних зв’язків між ГО всередині сектору та взаємодія з органами влади, і також про побудову чесних та відкритих правил демократичного врядування, вироблення спільних цінностей та принципів співпраці.

 

 

Наразі відбувається розробка бізнес-моделі самоокупності діяльності інституції і моделі надання хабом платних послуг з організації заходів, яка враховує можливість громадським організаціям міста проводити активності безкоштовно. З коштів отриманих від запровадження платних послуг планується покривати витрати на утримання приміщення, зокрема на комунальні послуги.

 

 

Серед планів на майбутнє — облаштування публічного простору навколо будівлі та відкриття тераси для проведення подій на свіжому повітрі. Ми віримо, що завдяки активній діяльності й ефективному партнерству Вінниця справді стане містом глибоких змістів, над створенням яких ми зараз так активно працюємо», — переконана Валентина Ткачук, менеджерка проектів «Інституту розвитку міст» Вінницької міської ради.

 

 

Ще наприкінці 2017 року на замовлення та за фінансової підтримки Вінницької міської ради було проведено спеціальне дослідження ОГС Вінниці. Унаслідок аналізу було виявлено, що в місті з населенням приблизно 370 тис. осіб зареєстровано більше ніж 1300 громадських і майже 300 благодійних організацій. І щороку кількість ОГС в місті й регіоні стало зростає. Основними викликами є: низький̆ рівень інституційної та фінансової спроможності, невміння залучати широкі аудиторії громадян і представити себе в інформаційному просторі, уникання зв’язків із податковими органами й ненадання обов’язкових щорічних звітів, низький рівень здатності надавати суспільно значущі послуги та впливати на ухвалення рішень місцевого рівня. Самі респонденти з числа громадських активістів указали на величезну потребу в обміні інформацією як про діяльність колег, так і про ініціативи органів місцевої влади. Задоволення цієї потреби вони вбачають у створенні інформаційного порталу та відкритті громадського хабу.

 

 

«Хабу пощастило з унікальною підтримкою міської влади, яка сприймає витрачені кошти саме як інвестицію в розвиток міста та регіону, що повернеться сторицею. Тут громадські організації мають змогу відчути суть і виграшність синергії від об’єднання зусиль і ресурсів. Нас, безумовно, цікавлять нові організації, які б долучалися до співпраці, але найбільше апелюємо до якості процесів і рівня інституційної спроможності вже залучених організацій. Важливо, щоб вони були повноцінними партнерами й ініціаторами подальших спільних проектів, нововведень, змін у місті», — уважає Оксана Бондар, регіональна координаторка Проекту ПРОМІС у Вінницькій області, голова Вінницького регіонального центру інформації «Креатив», користувачка хабу.

 

 

Важливою відправною точкою для подальшого розвитку хабу «Місто змістів» стало укладання навесні 2018 року угоди з Проектом ПРОМІС про фінансову підтримку хабу в рамках Фонду підтримки ініціатив із демократичного врядування та розвитку. Відтоді стартував процес реалізації спеціального проекту «Місто зі змістом: простір комунікації та партиципації». Із залученням зовнішніх експертів для осередку було підібрано оптимальну модель формування партнерств: із часу створення в липні 2018 року до громадської спілки «Мережа ОГС «Місто змістів» уже ввійшли 33 громадські організації.

З експертною підтримкою Проекту ПРОМІС для хабу було додатково розроблено стратегію розвитку, брендингову платформу та комунікаційну стратегію, а також розпочато роботу з розробки бізнес-плану, концепція якого передбачає самоокупність діяльності інституції. Загальною організаційною стратегією визначено не лише місію, цінності й принципи взаємодії «Міста змістів», а й сформульовано чіткі завдання та ключові пріоритети, окреслено основні напрями роботи хабу. Ними стали: взаємодія громади з владою, а також розвиток потенціалу громади й пошук глобальних змістів. Водночас у межах комунікаційної стратегії окреслено портрети цільових аудиторій і підібрано ключові повідомлення до кожної з них, сформульовано комунікаційні цілі, інструменти їх досягнення та індикатори вимірювання ефективності. Результатами розроблення бізнес-плану стали маркетингова стратегія хабу, бізнес-модель і фінансовий план. Здійснена інформаційно-просвітницька кампанія та створено веб-сайт хабу.

 

 

«Фізичний простір хабу дає можливість організаціям бути в полі зору один одного, більше цікавитися, хто над чим працює та які заходи проводить. Ми очікували, що створення хабу й спільне бачення його розвитку об’єднає представників громадянського суспільства Вінниці, познайомить між собою активні організації — і цієї мети було досягнуто ще навіть протягом першого року існування хабу. У 2019 році ми вийшли на новий рівень налагодження співпраці між ОГС і міською радою, було більше контакту та взаємодії з різними департаментами міської ради, зросла кількість спільних проектів і відповідно зникло відчуття розмежованості.

 

 

Під час розроблення стратегії розвитку хабу для нас важливим був сам процес у тому значенні, що конкретно в цей час у багатьох учасників з’явилося дійсно спільне бачення щодо напрямку руху загалом і стосовно потенційних проектів. Розроблена за підтримки Проекту ПРОМІС комунікаційна стратегія дала чітко зрозуміти, хто наша цільова аудиторія та як правильно з нею спілкуватися. Бо в перший рік діяльності концепцію «Міста змістів» треба було пояснювати самим представникам громадських організацій: що таке хаб, які тут існують партнерства та які переваги від участі в них. На наступних етапах потрібно буде пояснювати мешканцям міста, що тут відбувається та як вони можуть долучитися», — розповіла Аліна Дяченко, директорка КП «Інститут розвитку міст», який став виконавцем проекту «Місто зі змістом: простір комунікації та партиципації» та співтворцем хабу.

 

 

«Місто змістів» нині є унікальною концентрацією активістів зі спільними цінностями, які в неформальній і дружній атмосфері працюють, навчаються й творять зміни. Платформа надає доступ до важливих інструментів реалізації різних соціальних ідей: крім приміщення й устаткування, це незамінний досвід експертів з організацій-партнерів і координаційної ради, зв’язки з донорами, соціальний капітал. У неформальній обстановці тут зав’язуються корисні партнерства.

Теги:

участь громадян

Область:

Вінницька область

Громади:

Вінницька міська об’єднана територіальна громада

Джерело:

pleddg.org.ua

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

22 травня 2020

Інформаційно-освітні простори STEMkids у Мостівській ОТГ. Як у школах громади досягають новітніх успіхів?

Інформаційно-освітні простори STEMkids у...

Мостівська ОТГ, що у Миколаївській області, утворена  у 2016 році. До складу ОТГ увійшли 15 населених пунктів  із...

20 травня 2020

Іллінівська громада розвиває медицину та дбає про молодь

Іллінівська громада розвиває медицину та дбає...

Іллінівська сільська громада об’єднала 25 населених пунктів з населенням трохи менше 10 тис. жителів. Територія...

12 травня 2020

Як молодь Зборівської ОТГ втілює комунікаційні ініціативи

Як молодь Зборівської ОТГ втілює комунікаційні...

У Зборівській ОТГ від моменту створення не існувало прес-служби. Тому серед негативних факторів мешканці громади...

30 квітня 2020

Як Ніжинська ОТГ залучає мешканців до громадської діяльності та долає корупцію

Як Ніжинська ОТГ залучає мешканців до...

Ніжинська ОТГ знаходиться у Чернігівській області. Населення громади складає майже 70 тисяч, тому для великої громади...

29 квітня 2020

Вознесенська громада – комфортна для життя

Вознесенська громада – комфортна для життя

    Вознесенськ – давнє місто на півдні України. Місто в усі часи мало велике торгівельне та оборонне...